Рішення

від 17.02.2009 по справі 18/402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/402

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      РІШЕННЯ

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         "17" лютого 2009 р.                                                                    Справа №  18/402

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін:

          від позивача –Уляніцький Р.О., Євич С.П.- представники за довіреностями,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом     приватного сільськогосподарського підприємства „Аскольд -Агро”, м. Жашків,

                      Черкаської області

до                   товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, с. Копіювата,

                      Монастирищенського району, Черкаської області  

про                стягнення 360 526 грн. 48 коп.,- 

ВСТАНОВИВ:

У січні 2009 року приватне сільськогосподарське підприємство „Аскольд -Агро”, м. Жашків, Черкаської області звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія”, с. Копіювата,                       Монастирищенського району, Черкаської області  заборгованості в розмірі 679 540 грн. 00 коп. за поставлений товар згідно договору купівлі –продажу №1-09/08 від 01.09.2008 року та пені на суму 24 543 грн. 53 коп., всього –704 083 грн. 53 коп.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В процесі розгляду справи, позивач зменшив свої позовні вимоги (заява від 17.02.2009 року), в зв'язку з чим просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” заборгованість в розмірі 360 526 грн. 48 коп., в тому числі: 321 540 грн. 00 коп. –основна заборгованість, 4 332 грн. 06 коп. –3% річних та 34 654 грн. 42 коп. –пеня.   

Представники позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повністю.

В судовому засіданні, яке відбулося 17.02.2009 року за згодою представників позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/402.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01.09.2008 року між приватним сільськогосподарським підприємством “Аскольд –Агро” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Вікторія” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу за №1-09/08.

Відповідно до п.п. 1.1. вищезазначеного договору продавець зобов'язувався передати у власність покупця товар –пшениця 2 класу врожаю 2008 року, а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п. 1.2. найменування товару, його кількість та вартість було визначено в Додатку №1 від 01.09.2008 року, який є невід'ємною частиною договору та встановлено, що загальна вартість товару, що передається покупцеві становить 821 540 грн. 00 коп. (а.с. 10).

У відповідності до вимог п. 4.1. договору позивачем було передано весь товар відповідачу 04.11.2008 року, про що було складено Додаток №2 від 04.11.2008 року, який є невід'ємною частиною договору (Акт прийому – передачі до договору купівлі продажу №1-09/08 від 01.09.2008 року –а.с. 11).

З  вищевказаного акту вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв 313,27 тонн пшениці другого класу по ціні за одиницю з доставкою 2000 грн. та 150 тонн пшениці другого класу по ціні за одиницю з доставкою 1300 грн.

Відповідно до п. 5.2. договору №1-09/08 позивачем було виписано видаткову накладну №РН - 1000110 від 30.10.2008 року на суму 821 540 грн. 00 коп. по факту передачі товару у власність відповідача (а.с. 12).

Відповідно до п. 3.1. договору оплата вартості за отриманий товар проводиться покупцем шляхом перерахунку коштів на рахунок продавця, термін проведення розрахунку до 31.11.2008 року.

При цьому слід зазначити, що в листопаді місяці 30 календарних днів, а тому суд вважає, що в даному випадку в договорі сторонами було допущено описку, у зв'язку з чим відповідач повинен був розрахуватися з позивачем до 30.11.2008 року.

Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав не повністю.

З банківської виписки про рух кошів вбачається, що відповідачем було перераховано позивачу 14.11.2008 року кошти в сумі 35 000 грн. та 30.12.2008 року –кошти в розмірі 107 000 грн.

В подальшому відповідачем було перераховано 29.01.2009 року  42500 грн., 30.01.2009 року –71 581 грн., 03.02.2009 року  - 53 750 грн., 12.02.2009 року –190169 грн.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача 321540 грн. 00 коп. –заборгованості по договору купівлі-продажу №1-09/08 від 01.09.2008 року.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням п.3.1. договору відповідач повинен був повністю розрахуватись з позивачем не пізніше листопада місяця, а саме - 30.11.2008 року.  

          Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Пунктом 6.2. договору встановлено, що за несвоєчасне здійснення оплати нараховується пеня, сума якої розраховується виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 34 654 грн. 42 коп. пені, нараховану відповідно до умов п. 6.2. договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем було заявлено до стягнення  4332 грн. 06 коп. –3 % річних, нарахованих за час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вимоги про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу позивачем заявлено не було.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач під час розгляду даного спору наведені вище доводи позивача не спростував, позов визнав в повному обсязі.

Отже, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та пояснення представників позивача, сума боргу в розмірі 321 540 грн. 00 коп., 34 654 грн. 42 коп. пені та 4 332 грн. 06 коп. –3% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду позивач сплатив державне мито в розмірі 7 186 грн. 83 коп., а ціна позову на момент звернення до суду становила  704 083 грн. 53 коп.

Тобто, позивачем було зайво сплачено 146,00 грн.

Водночас, в подальшому позивач зменшив розмір позовних вимог.

Пунктом 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998, № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”  встановлено, якщо позивач у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, державне мито у цій частині не повертається.

Отже з урахуванням викладеного, поверненню підлягає позивачу зайво сплачене державне мито лише в розмірі 146,00 грн.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК  України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вікторія” вул. Леніна, 58, с. Копіювата, Монастирищенського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 32860788, р/р 26000051502901 в ЧГРУ ЗАТ КБ “ПриватБанк”, МФО 354347 на користь приватного сільськогосподарського підприємства „Аскольд -Агро” вул. Перемоги, 10, м. Жашків, Черкаської області, код ЄДРПОУ 31610140, р/р 260014999 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”,  МФО 354411 -  321 540 грн. 00 коп. –основної заборгованості, 4 332 грн.  06 коп. –3% річних, 34 654  грн. 42 коп. –пені, 3605 грн. 26 коп. витрат на сплату державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Державного бюджету України, реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України у Черкаській області, МФО 854018 на користь приватного сільськогосподарського підприємства „Аскольд -Агро” вул. Перемоги, 10, м. Жашків, Черкаської області, код ЄДРПОУ 31610140, р/р 260014999 в ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”,  МФО 354411  - 146 грн. 00 коп. державного мита.  

                 4.  Видати накази.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                                                   Васянович А.В.

Повний текст судового рішення підписано 20.02.09 року.