Рішення

від 05.04.2013 по справі 2030/2-54/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2030/54/11. Головуючий 1 інст.: - Рубіжний С.О.

Провадження №22-ц/790/2415/13. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: відшкодування шкоди.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

3 квітня 2013 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі: - Гелашвілі Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 діючого в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_7 до ОСОБА_8 - про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2009 року ОСОБА_6 діючий в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся в суд із вказаним позовом, який уточнив у лютому 2013 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 14 жовтня 2006 року ОСОБА_8 керуючи автомобілем «ВАЗ-2102» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Біляївка Первомайського району Харківської області, грубо порушив пункти 1.5, 2.3, 12.3, 12.4 «Правил дорожнього руху України», допустив наїзд на його неповнолітню доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого заподіяв останній середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 2 липня 2007 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України з передачею на поруки трудовому колективу, а провадження у кримінальній справі закрито.

На придбання ліків, лікування доньки ним витрачено 730 грн., вартість яких на теперішній час з урахуванням індексу інфляції складає 915 грн.

Для відновлення функції правої руки доньки, травма якої спричинена необережними діями відповідача, він разом з донькою звернувся до центру пластичної хірургії ПП «Медиком Плюс» з метою проведення хірургічного лікування, вартість якого станом на 12 лютого 2013 року становить 19 265 грн., яке має оплатити відповідач.

Неправомірними діями відповідача його доньці завдано моральної шкоди, яка полягала у фізичному болю та страждань, оскільки у неї були зламані дві руки, залишилися шрами від отриманих травм.

Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ОСОБА_6 просив суд стягнути з ОСОБА_8 на користь його неповнолітньої доньки ОСОБА_7 матеріальну шкоду у сумі 20 540 грн., моральну шкоду 100 000 грн., а всього 120 540 грн.

Відповідач ОСОБА_8 позов визнав частково.

При цьому посилався на те, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 7 серпня 2008 року ОСОБА_6 було відмовлено у задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, яка на теперішній час оцінена позивачем з урахуванням індексації у сумі 915 грн.

Крім того, ОСОБА_6 та його донька грошові кошти на проведення хірургічної операції не витрачали та збитків не несли. Надана позивачем довідка з ПП «Медиком Плюс» підтверджує лише можливість проведення оперативного лікування ОСОБА_7 та його вартість. Позивач не надав доказів які свідчать про наявність причинного зв'язку між його противоправними діями та рубцевим дефектом на руці ОСОБА_7, який міг також утворитися внаслідок невірно наданої медичної допомоги.

Вважав, що розмір моральної шкоди визначений позивачем без урахування вимог розумності та справедливості.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22 лютого 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в рахунок відшкодування витрат на її лікування суму в розмірі 19 265 грн., які при виконанні рішення суду підлягають перерахуванню до ПП «Медиком Плюс», яке має здійснити лікування ОСОБА_7

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі її законного представника ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 915 грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі її законного представника ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави судовий збір у сумі 344 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині стягнутого розміру відшкодування моральної шкоди та ухвалити нове рішення по цьому питанню.

Рішення суду в частині стягнення матеріальної шкоди сторони в апеляційному порядку не оскаржили.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів визнає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що її розмір становить 2 000 грн.

Проте, погодитися повністю з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень, викладених в абз. 2 п. 5, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: - наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З матеріалів справи вбачається, що 14 жовтня 2006 року ОСОБА_8 керуючи автомобілем «ВАЗ-2102» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в с. Біляївка Первомайського району Харківської області, грубо порушив пункти 1.5, 2.3, 12.3, 12.4 «Правил дорожнього руху України», допустив наїзд на неповнолітню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, внаслідок чого заподіяв їй середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 2 липня 2007 року ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, з передачею на поруки трудовому колективу, а провадження в кримінальній справі закрито (а. с. 13 том №1).

Із висновку комісійної судово-медичної експертизи ХОБСМЕ №157-КЄ/2012 /пп від 7 вересня 2012 року вбачається, що в ОСОБА_7 у зв'язку з травмою, отриманою 14 жовтня 2006 року, мали місце: гостра закрита черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, забита рана лобової області, забиття обличчя, переломи лучевої і ліктьової кісток правого передпліччя зі зміщенням, перелом основної фаланги 5-го пальця правої кісті без зміщення, перелом лучевої кістки лівого передпліччя зі зміщенням, забиті рани в області правої вушної раковини, забито-рвана рана правої кісті з пошкодженням сухожилля розгиначів 2-3 - го пальців, крововилив на грудній клітці.

На теперішній час в ОСОБА_7 у зв'язку з перенесеною травмою, є грубі рубці тіла правої кісті розміром 7 х 4 см. від основи правого пальця до основи фаланг 2-3-го пальців з порушенням чутливості, підвищеною ураженістю шкіри і зменшенням (обмеженням) функції правої кісті.

Для усунення вказаних наслідків ОСОБА_7 потребує хірургічного лікування, яке може бути проведене у комунальному закладі охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня №31» (а. с. 48-75 том №2).

Задовольняючи частково позов про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер і ступінь тяжкості тілесних ушкоджень завданих неповнолітній ОСОБА_7 під час ДТП; стан здоров'я потерпілої, яка на теперішній час потребує хірургічного лікування; тривалість, характер та обсяг страждань потеплілої; тяжкість вимушених змін в її життєвих та навчальних стосунках.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції та з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості збільшити розмір моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 в особі її законного представника ОСОБА_6 з 2 000 грн. до 5 000 грн.

Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 матеріальної шкоди, колегією суддів не переглядається, оскільки воно не оскаржене в апеляційному порядку сторонами у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 3 ч.1 ст. 307, п. п. 3 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22 лютого 2013 року в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 в особі її законного представника ОСОБА_6 моральної шкоди - змінити.

Збільшити розмір моральної шкоди стягнутої з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в особі її законного представника ОСОБА_6 з 2 000 ( двох) грн. до 5 000 (п'яти тисяч) грн.

В іншій частині рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22 лютого 2013 року колегією суддів не переглядається, оскільки воно не оскаржено сторонами у справі.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: