Постанова

від 28.03.2013 по справі 812/50/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2013 року справа №812/50/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2013 року у справі № 812/50/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду із позовом про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012 року № 0000472301 та № 0000482301, якими йому були збільшені грошові зобов'язання відповідно з податку на прибуток підприємств в розмірі 12418 гривень, з яких 2496 гривень - штрафні санкції, та за податком на додану вартість в розмірі 9984 гривні, з яких 1997 гривень - за штрафними санкціями. В обґрунтування позову послався на те, що прийняті податкові повідомлення-рішення є незаконними, оскільки висновки податкового органу про відсутність реального виконання фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «Донстройтранс» є безпідставними та не ґрунтуються на дійсних обставинах справи. Вважав, що валові витрати та податковий кредит за відносинами із вказаним контрагентом ним сформовані правомірно.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - правомірним.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Згідно частини 1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі - задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати з наступних підстав. Судом встановлено, що ТОВ «Натан» є юридичною особою, платником ПДВ, перебуває на податковому обліку в Рубіжанській ОДПІ Луганської області ДПС.

В період з 29.11.2012 по 05.12.2012 на підставі направлень від 29.11.2012 № 156-22-5408, № 157-22-5409, виданих Рубіжанською ОДПІ, співробітниками відповідача згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ та відповідно до наказу Рубіжанської ОДПІ від 27.11.2012 № 706 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Натан» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 та податку на додану вартість за період з 01.11.2009 по 30.11.2009.

За результатами перевірки складено акт від 10.12.2012 № 1010/22/30008585, у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлені наступні порушення з боку ТОВ «Натан»:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 на загальну суму 9 984,00 грн.;

- п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі- Закон № 168), в результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2009 року на загальну суму 7 987,00 грн.

На підставі акту перевірки від 10.12.2012 № 1010/22/30008585 Рубіжанською ОДПІ 18.12.2012 винесено податкові повідомлення-рішення № 0000472301, яким ТОВ «Натан» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» на суму 12 480 грн., з яких: 9984 грн - за основним платежем, 2 496 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0000482301, яким ТОВ «Натан» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на суму 9 984 грн, з яких: 7 987 грн. - за основним платежем, 1 997 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно пункту 1.32 статті 1 Закону № 334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334 валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334 до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Крім того, у п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" наведено вичерпний перелік операцій, за якими витрати не включаються до складу валових витрат. Оскільки у п. 5.10 наведеної статті зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, визначальною ознакою витрат, що можуть бути віднесені до валових є їх здійснення у зв'язку із придбанням платником податку товарів (робіт, послуг для їх використання у власній господарській діяльності).

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) відповідно до пп. 11.2.1 статті 11 Закону № 334 вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон № 168, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Податкова накладна згідно пп. 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Статтею 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, ще використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1. п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою дія бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Судом встановлено, що для проведення перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти сплати до бюджету податку на прибуток за період з 01.10.2009 по 31.12.2009 та податку на додану вартість за період з 01.11.2009 по 30.11.2009 ТОВ «Натан» було надано податковому органу зведені документи бухгалтерського обліку, у яких відображені операції, згідно яких у періоді, що перевірявся, суб'єкт господарювання мав взаємовідносини з ТОВ «Донстройтранс» з отримання будівельних робіт по Рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядниками» за листопад 2009 року; акт приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за листопад 2009 року № 1 та довідку до нього про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року форми № КБ-3 б/н від 25.11.2009; реєстр отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2009 року; податкову накладну, видану ТОВ «Донстройтранс»; платіжне доручення ТОВ «Натан» б/н від 01.12.2009; рахунок, виданий ТОВ «Донстройтранс» б/н від 25.11.2009.

Як вбачається з акту приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за листопад 2009 року № 1, який було надано до перевірки та копія якого знаходиться в матеріалах справи, Замовник - ТОВ «Натан»; Генпідрядник - ТОВ «Донстройтранс»; Контракт (договір) № 54 від 03.11.2009; найменування будівництва та його адреса - «Капітальний ремонт Новоастраханського обласного психоневрологічного інтернату» за адресою: с. Новоастрахань, вул. Дзержинського, 27 Кап. Ремонт кімнат роздачі їжі корпусу №1. На загальну суму 47 923,20 грн., у т.ч. ПДВ 7 987,20 грн. До акту надана довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року форми № КБ-3 б/н від 25.11.2009 на суму 47 923,20 грн.

Крім того, позивачем було надано суду акт № 1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2009 року, згідно якого Замовник - Новоастраханський обласний психоневрологічний інтернат; Генпідрядник - ТОВ «Натан»; Контракт (договір) № 31 від 02.11.2009; найменування будівництва та його адреса - «Капітальний ремонт Новоастраханського обласного психоневрологічного інтернату» за адресою: с. Новоастрахань, вул. Дзержинського, 27 Кап. Ремонт кімнат роздачі їжі корпусу №1. На загальну суму 147 913,20 грн., у т.ч. ПДВ 2 825,00 грн.

З даного акту приймання виконаних підрядних робіт вбачається, що Новоастраханський обласний психоневрологічний інтернат прийняв виконані підрядні роботи від ТОВ «Натан».

З огляду на вказані первинні документи колегія суддів вважає доведеним факт виконання ТОВ «Донстройтранс» вказаних підрядних робіт.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції послався на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донстройтранс» від 27.08.2012 № 1808/15-4/36306165 ДПІ у Київському районі м. Донецька, згідно якого до ДПІ у Київському районі м. Донецька надійшов лист з постановою старшого слідчого з ОВС управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління ДПС України підполковника податкової міліції Мойсеєнко В.В. про порушення кримінальної справи № 69-150 за фактами вчинення групою осіб злочинів у сфері господарської діяльності, згідно якої групою осіб у 2008-2010 роках на території м. Донецька була організована схема незаконної діяльності щодо сприяння платникам податків в ухиленні від сплати ПДВ та податку на прибуток, які підлягають сплаті до бюджету, для функціонування якої й було створено підприємство ТОВ «Донстройтранс» (код ЄДРПОУ 36306165).

Використовуючи реквізити, печатки та банківські рахунки даного підприємства група осіб документально оформлювала безтоварні операції, які свідчать про нібито купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), після чого, виготовлені документи передавались діючим платникам податків для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку підприємства, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ, що вказує на наявність в діях сформованої групи ознак складу злочинів, передбачених ч.2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову суд першої інстанції послався також на допит ході досудового слідства директора ТОВ «Донстройтранс» ОСОБА_3, який пояснив, що не має жодного відношення до заснування та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Колегія суддів вважає посилання першої інстанції на вказані обставини безпідставними з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 70 КАС України докази повинні бути належними, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, та допустимими, тобто одержаними відповідно до вимог діючого законодавства.

Колегія суддів вважає, що свідчення особи в ході досудового слідства, не є допустимим доказом в даній справі, оскільки не відносяться до доказів, перелічених у статті 69 КАС України. Так, ці свідчення не є письмовими доказами в розумінні статті 79 КАС України, оскільки не носять статусу документу, акту, листа, телеграми тощо, а також не є показаннями свідка, виходячи з вимог статей 77 та 141 КАС України, згідно яких свідки судом допитуються безпосередньо або за судовими дорученнями.

Крім того, згідно принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою і не може бути віддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним висновком суду.

Вказане положення Конституції України кореспондується з вимогами частини 4 статті 72 КАС України, за якою лише вирок у кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду і лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідачем не надано суду доказів щодо наявності вироку у вказаній кримінальній справі.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова про порушення кримінальної справи, а також протокол допиту в ході досудового слідства ОСОБА_3 в якості доказів у справі прийняті бути не можуть і їх зміст аналізу не підлягає.

Крім того, законодавством України передбачено персональну відповідальність платника податків за порушення, допущенні при веденні податкового обліку. У разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для притягнення до відповідальності платника податків який має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту та валових витрат. Отже, за загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару ( послуги). Крім того, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом.

З огляду на наведене вище вбачається, що відображення в податковому обліку позивача наслідків господарських операцій з ТОВ «Донстройтранс» в період з 01.10.2009 по 31.12.2009 року відповідає вимогам чинного законодавства України. Порушення вимог чинного законодавства України при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість відсутні, а відповідно у відповідача були відсутні підстави для донарахування суми податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 123 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 18.12.2012 року № 0000472301 та № 0000482301 прийняті відповідачем необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню..

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 18 грудня 2012 року необхідно задовольнити.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 202, ст. 205, ст. 207, 211, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан" задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 8 лютого 2013 року у справі № 812/50/13-а - скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан" до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби від 18.12.2012 року № 0000472301 та № 0000482301.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова