Рішення

від 02.04.2013 по справі 5016/838/2011/4612/2011(17/71)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. Справа № 5016/838/2011/4612/2011(17/71)

м. Миколаїв.

за позовом: заступника прокурора Миколаївської області

(54030, м. Миколаїв, вул. Спаська, 28)

в інтересах держави

в особі: - Миколаївської міської ради

(54000, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20);

- Управління освіти Миколаївської міської ради

(54000, м. Миколаїв, вул. Інженерна, 3);

до відповідачів:

першого - Приватного підприємства "Юніті"

(54027, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 321, к. 76) другого - Миколаївської міської ради

(54000, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20);

про: визнання незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 в частині надання згоди на укладення іпотечного договору, визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.2006 р.

Суддя Семенов А.К.

Представники.

Від першого позивача: Від другого позивача: Від першого відповідача: Від другого відповідача: Цехоцький І.А. - довір. від 30.08.2011 року № 2412/211/14/22. представник не з'явився. Сербін К.Л. - довір. 16.08.2012 року. Цехоцький І.А. - довір. від 30.08.2011 року № 2412/211/14/22. Прокурор: Пашкевич О. П.

СУТЬ СПОРУ :

Позов поданий в березні 2011 року про:

- визнання незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 в частині надання згоди на укладення іпотечного договору;

- визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.2006 року;

- визнання недійсним свідоцтва про право власності ПП "Юніті" на нерухоме майно: будівлю дошкільного навчального закладу № 146 по вул. Ленінградської, 1-г у м. Миколаєві, виданого КП Миколаївське «МБТІ».

Позовні вимоги мотивуються тим що:

- рішення Миколаївської міської ради №3/10 від 14.07.2006 року прийнято в пору-

шення діючого законодавства;

- зміст укладеного між Миколаївською міською радою та ПП «Юніті" іпотечного до-говору суперечить вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.05.2011 року порушено провадження в справі.

За клопотанням прокурора, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.06.2011 року провадження у справі № 5016/838/4612/2011(17/71) в частині позовних вимог про визнання недійсним виданого КП Миколаївське «МБТІ» свідоцтва про право власності ПП "Юніті" на будівлю дошкільного навчального закладу № 146 по вул. Ленінградській, 1-г у м. Миколаєві припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України: за відсутністю предмету спору.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.08.2011 року, залише-ним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011року, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2012 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.11.2011року та рішення господарського суду Миколаївської області від 29.08.2011року у справі № 5016/838/2011/4612/2011(17/71) скасовано, справу направлено для нового розгляду до господарського суду Миколаївської області.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.04.2012 року, залише-ним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року, у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.12.2012 року постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 року та рішення господарського суду Миколаївської області від 27.04.2012 року у справі №5016/838/2011/4612/2011(17/71) скасовано, справу направлено для нового розгляду.

Ухвалою від 14.01.2013 року справу до свого провадження прийняв суддя господар-ського суду Миколаївської області Семенов А.К.

Оскільки постанови Вищого господарського суду України від 13.02.12 року та від 24.12.2012 року містять вказівки, які відповідно до ст.111-12 Господарського процесуаль-ного кодексу України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, цією ж ухвалою господарський суд зобов'язав учасників судового процесу надати .. додаткові докази та письмові пояснення з урахуванням зауважень, викладених у постановах Вищого господарського суду України від 13.02.12 року та від 24.12.2012 року.

Господарський суд Миколаївської області, враховуючи думку прокурора, ухвалою від 22.02.2013 року виключив із числа учасників судового процесу (із числа відповідачів) Комунальне підприємство "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації ".

Тією ж ухвалою господарський суд Миколаївської області за клопотанням ПП «Юніті» до участі в справі в якості іншого (другого) відповідача залучив Миколаївську міську раду.

Прокурор при новому розгляді свій позов підтримує.

Представник Миколаївської міської ради у судовому засіданні 02.04.2013 року в ус-ній формі просить спір вирішити відповідно до діючого законодавства.

Управління освіти Миколаївської міської ради свого представника в судове засідання 02.04.2013 року не направило, хоча про час і місце розгляду справи було повідомлено належним чином, у письмових заявах, поданих суду, про своє відношення до суті спору не зазначає, просить розглянути справу відповідно до закону.

ПП «Юніті» позов не визнає, на підставах, наведених у його відзиві та письмових поясненнях, долучених до матеріалів справи. Також, просить в позові відмовити за спливом позовної давності (т. 4 аркуш справи 33).

В справі було оголошено перерву до 02.04.2013 року 2013 року.

02.04.2013 року 2013 року розгляд справи продовжений та відповідно до приписів статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи.

Рішенням Миколаївської міської ради від 08.07.05 року №34/18 «Про надання згоди на укладення договорів від імені міської ради» (пункт 1 рішення) дана згода на укладення договору міни нерухомого майна у вигляді нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 1-г, експертна вартість якої становить 310 тис. грн., що знаходиться у власності територіальної громади м. Миколаєва, на дві трикімнатні квартири загальною ринковою вартістю 220 тис. грн., які розташовані у м. Миколаєві, що знаходяться у власності приватного підприємства «Юніті», та реконструйоване даним підприємством приміщення спортзалу на базі теплиці ЗОШ №54, вартість реконструкції якого становить 134472 грн. (т. 3 аркуш справи 86).

Рішенням Миколаївської міської ради від 29.11.05 року №38/4 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.07.2005 року №34/18» (т.1 аркуш справи 79) у рішення міської ради від 08.07.05 року №34/18 «Про надання згоди на укладення договорів від імені міської ради» внесено таку зміну:

- Пункт 1 рішення викласти в такій редакції:

« 1.Дати згоду на укладення між міською радою та приватним підприємством

«Юніті»:

- договору купівлі - продажу двох трикімнатних квартир, які розташовані у м. Ми-

колаєві, що знаходяться у власності приватного підприємства «Юніті»;

- договору будівельного підряду на реконструкцію приміщення спортзалу на базі

теплиці ЗОШ №54 приватним підприємством «Юніті»;

- договору іпотеки нерухомого майна: нежитлової будівлі, що знаходиться у влас-

ності територіальної громади м. Миколаєва, розташованої за адресою: м. Микола-

їв, вул. Ленінградська, 1-г».

Згідно пункту 2 рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 «Про затвердження договорів, укладених міським головою від імені міської ради» (т.1 аркуш справи 23) затверджені договори, укладені між міським головою від імені міської ради та приватним підприємством «Юніті», відповідно до рішення міської ради від 08.07.05 року №34/18 «Про надання згоди на укладення договорів від імені міської ради».

Між Миколаївською міською радою та Приватним підприємством "Юніті" 04.09.06 року був укладений іпотечний договір, який у той же день був посвідчений приватним но-таріусом Лашиною О.П. та зареєстрований в реєстрі за № 3604.

Згідно пункту 1.1. іпотечного договору Іпотекою за цим договором забезпечувалося виконання зобов'язань за договорами:

- будівельного підряду №15 від 11.08.2006 року,укладеного між Іпотекодержателем

(Приватним підприємством "Юніті") та Іпотекодавцем (Миколаївською міською

радою);

- купівлі продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонав-

тів, буд. 82 кв. №140, укладеного між Іпотекодержателем (Приватним підприємст-

вом "Юніті") та Іпотекодавцем (Миколаївською міською радою;

- купівлі продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Васляева,

буд 51, кв. №187, укладеного між Іпотекодержателем (Приватним підприємством

"Юніті") та Іпотекодавцем (Миколаївською міською радою;

(надалі - Основне зобов'язання).

Згідно змісту Основного зобов'язання за договорами:

- будівельного підряду №15 від 11.08.2006 року Іпотекодавець прийняв на себе зо-

бов'язання оплатити Іпотекодержателю вартість будівельних робіт на суму 297733

грн. 20 коп. по замовленню Іпотекодавця;

- купівлі продажу від 04.08.2006 року Іпотекодержатель передав, а Іпотекодавець

прийняв у власність трикімнатну квартиру №140, що знаходиться в місті Микола-

їв, вул. Космонавтів, буд. 82, житловою площею 43,40 кв. м., загальною площею

61,8 кв. метрів;

- купівлі продажу від 04.08.2006 року Іпотекодержатель передав, а Іпотекодавець

прийняв у власність трикімнатну квартиру за №187, що знаходиться в місті Ми-

колаїв, вулиця Васляева, буд. 51, житловою площею 36,60 кв. м., загальною пло-

щею 56, 80 кв. м.

Згідно п. 1.3 іпотечного договору сторони домовились, що розмір Основного зобо-в'язання за договорами:

- будівельного підряду №15 від 11.08.2006 року складає 297733 грн. 20 коп.;

- купівлі - продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонав-

тів, буд. 82 кв. №140 складає 212173 грн. 20 коп.;

- купівлі продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Васляева,

буд 51, кв. №187 складає 190498 грн. 80 коп.

Згідно п. 1.4 іпотечного договору сторони домовились, що строк виконання основ-ного зобов'язання за договорами:

- будівельного підряду №15 від 11.08.2006 року становить 7 банківських днів з мо-

менту підписання акту виконаних робіт за договором будівельного підряду;

- купівлі продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонав-

тів, буд. 82 кв. №140 становить 7 днів з моменту підписання договору.

- купівлі продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Васляева,

буд 51, кв. №187 становить 7 днів з моменту підписання договору.

Згідно пункту 1.5 та 1.7 іпотечного договору предметом іпотеки за даним договором є нерухоме майно - нежитлова будівля, яка розташована за адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 1г, загальною площею 2387,10 кв. м. та вартістю 583671 грн. 00 коп.

Згідно пункту 4.1 іпотечного договору сторони домовились про таке.

У разі, якщо основне зобов'язання Іпотекодавця за договорами:

- будівельного підряду №15 від 11.08.2006 року;

- купівлі - продажу від 04 вересня 2006 року;

- купівлі - продажу від 04 серпня 2006 року

не буде виконано у передбачений строк, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за Основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно пункту 4.2. іпотечного договору сторони домовились, що звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись позасудовим врегулюванням на підставі даного договору шляхом передання Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в раху-нок виконання Основного зобов'язання.

Згідно пункту 4.3. іпотечного договору сторони домовились, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до п. 4.2 даного Договору правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, буде цій Договір.

Іпотекодавець в установлений іпотечним договором строк своє основне зобов'язання не виконав, за виконані роботи за договором будівельного підряду та за придбані по до-говорам купівлі - продажу квартири не розрахувався.

11 жовтня 2006 року на виконання п. 4.2 іпотечного договору від 04.09.2006 року Миколаївська міська рада передала по акту Приватному підприємству «Юніті» у власність нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська, буд. №1-г, загальною площею 2397, 1 кв. м., вартістю 583671 грн. 00 коп., яка належить територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 31.03.2006 року в рахунок виконання зобов'язань по Договорах, укладених між Миколаївською міською радою та ПП «Юніті»:

- будівельного підряду №15 від 11.08.2006 року;

- купівлі продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів,

буд. 82 кв. №140;

- купівлі продажу трикімнатної квартири за адресою: м. Миколаїв, вул. Васляева,

буд. 51, кв. №187.

27.11.2006 року на підставі договору іпотеки від 04.09.2006 року за Приватним під-приємством "Юніті" зареєстровано право власності на нежитлову будівлю по вул. Ленін-градська, 1-г у м. Миколаєві.

Заступник прокурора Миколаївської області в березні 2011 року звернувся з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, Управління освіти Миколаївської міської ради до Приватного підприємства "Юніті", Комунального підприємства "Ми-колаївське міжміське бюро технічної інвентаризації " про:

- визнання незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року

№3/10 в частині надання згоди на укладення між Миколаївською міською радою

та Приватним підприємством "Юніті" іпотечного договору від 04.09.2006 року;

- визнання недійсним укладеного між Миколаївською міською радою та Приватним

підприємством "Юніті" іпотечного договору від 04.09.2006 року;

- визнання недійсним виданого Комунальним підприємством "Миколаївське МБТІ"

свідоцтва про право власності Приватного підприємства "Юніті"на будівлю до-

шкільного навчального закладу № 146, балансовою вартістю 270053грн., розташо-

ваної в м. Миколаєві по вул. Ленінградській, 1- г.

Прокурор у позовній заяві зазначив, що строки позовної давності ним пропущені з поважних причин: обставини, які обумовили подачу цього позову, були виявлені прокура-турою Миколаївської області під час здійснення перевірки за зверненням голови облдерж-адміністрації Круглова М.П. в лютому 2011 року, а тому просить поновити їх в порядку ст. 53 ГПК України.

Як вже вище наведено, ухвалою господарського суду від 23.06.2011 року провад-ження у справі № 5016/838/4612/2011(17/71) в частині позовних вимог про визнання не-дійсним виданого КП Миколаївське «МБТІ» свідоцтва про право власності ПП "Юніті" на будівлю дошкільного навчального закладу № 146 по вул. Ленінградській, 1-г у м. Миколаєві припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України - за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує наступним.

Рішення Миколаївської міської ради №3/10 від 14.07.2006 року та зміст укладеного між Миколаївською міською радою та приватним підприємством "Юніті" іпотечного дого-вору суперечать вимогам чинного законодавства України, а саме.

В порушенням частини 5 статті 63 Закону України "Про освіту " в іпотеку передано приміщення дошкільного навчального закладу та на це відсутня згода Управління освіти Миколаївської міської ради, необхідність надання якої при передачі комунального майна в іпотеку передбачена частиною 1 статті 14 Закону України "Про іпотеку". Звернення стяг-нення на предмет іпотеки відбулося на підставі лише акту приймання-передачі від 11.10.2006 року, хоча згідно частини 4 статті 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки і належить державному чи комунальному підприємству, повинне здійснюватись на підставі рішення суду. Крім того, всупереч частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набув предмет іпотеки без проведення його оцінки.

У зв'язку з цим і рішення Миколаївської міської ради про надання згоди на укладен-ня іпотечного договору слід визнати незаконним як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, а договір іпотеки від 04.09.2006 року слід визнати недійсним на підставі частини 1 статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України у зв'язку з тим, що зміст правочину суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного зако-нодавства.

Зміст іпотечного договору суперечить інтересам територіальної громади, яка втра-тила дошкільний навчальний заклад за наявності потреби у розвитку мережі цих закладів.

Як вже вище вказано:

- представник Миколаївської міської ради , у судовому засіданні 02.04.2013 року в

усній формі просить спір вирішити відповідно до діючого законодавства;

- управління освіти Миколаївської міської ради у письмових заявах, поданих суду,

про своє відношення до суті спору не зазначає, просить розглянути справу відпо-

відно до закону.

ПП "Юніті" проти позову заперечує повністю з наступного.

Позов поданий с пропуском позовної давності, оскільки рішення про затвердження договору іпотеки приймалося на засіданні 3-ої сесії V скликання Миколаївської міської ра-ди, на якій був присутній прокурор м. Миколаєва;

Дошкільний заклад №146 належить до сфери відання саме органу місцевого само-врядування, а не до сфери відання органу державної влади. Тому саме Миколаївська міська рада своїм рішенням від 29.11.2005 року надала згоду на передачу нерухомого майна в іпо-теку. Згода на передання в іпотеку об'єкта комунальної власності в Управління освіти не потрібна.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснювалося відповідно до діючого зако-нодавства, а саме - шляхом позасудового врегулювання згідно із застереженням про задо-волення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.

Прокурором не доведено, що права та інтереси міської ради були порушені, оскільки сама міська рада своїм рішенням від 29.11.2005 року №38/4 надала згоду на передання спірного нерухомого майна в іпотеку та своїм рішенням від 14.07.2006 року №3/10 за- твердила іпотечний договір 04.09.2006 року, договори від 04.08.2006 року купівлі-продажу двох трикімнатних квартир, договір від 11.08.2006 року будівельного підряду №15.

Приватне підприємство «Юніті» у письмовій формі просить застосувати строки по-зовної давності (т. 4 аркуші справи 33,63).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Щодо визнання незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 в частині надання згоди на укладення іпотечного договору.

Відповідно до п.2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 7 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого само-врядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.

Із наданої прокурором при новому розгляді справи довідки вбачається, що за даними перепису населення у 2011 році у місті проживало 31125 дітей, наповненість груп у до-шкільних навчальних закладах складала 141 дітей на 100 місць. Проте, у довідці наведені статистичні дані по місту в цілому, без урахування потрібності у дошкільних навчальних закладах по Корабельному району м. Миколаєва.

Крім того, із матеріалів справи, зокрема із листа управління освіти Миколаївської міської ради від 21.12.05 року № 3027/20-01 вбачається, що управління освіти само ініцію-вало питання щодо вилучення у нього нежитлового приміщення, яке розташовано за адре-сою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 1-г , мотивуючи це наступним.

Тривалий час приміщення колишнього дошкільного закладу №146 не використову-ється за цільовим призначенням внаслідок його незадовільного технічного стану, а для від-новлення його роботи або використання приміщення під інші цілі з метою запобігання його руйнації необхідно виділення коштів в розмірі 2 млн. грн. (т. 3 аркуш справи 35).

Миколаївська міська рада, розглянувши звернення управління освіти щодо вирішен-ня питання подальшого використання приміщення колишнього дошкільного закладу № 146 за адресою: вул. Ленінградська,1-г, враховуючи що дошкільний заклад не експлуатується за своїм призначенням протягом семи років, а також те, що потреби населення мікрорайону в дошкільній освіті забезпечені, своїм рішенням від 27.01.2006 року № 86 визнало вказане приміщення, яке є власністю територіальної громади м. Миколаєва, нежитловим. А, в подальшому, своїми рішеннями надало згоду на укладення іпотечного договору та затвер-дило цей договір.

На виконання вищенаведених рішень Миколаївської міської ради (у тому числі і ос-карженого рішення) територіальна громада м. Миколаєва отримала згідно договорів купівлі - продажу дві трикімнатних квартири, а згідно договору будівельного підряду приватне підприємство «Юніті» провело реконструкцію приміщення спортзалу ЗОШ №54.

Таким чином, прокурором та позивачам не доведено, що на підставі (та на виконан-ня) рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 здійснена майнова опе-рація (передача в іпотеку дошкільного навчального закладу), що обумовило ослаблення економічних основ місцевого самоврядування, зменшення обсягу та погіршення умов на-дання послуг населенню.

Отже, прокурором та позивачами не доведено, що у зв'язку з прийняттям Миколаїв-ською міською радою рішення від 14.07.2006 року №3/10 порушено права та охоронювані законом інтереси позивачів у справі.

Далі.

Пунктом 30 частин 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Ук-раїні» встановлено, що питання щодо відчуження відповідно до закону комунального май-на вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення вико-нання зобов'язання нерухомим майном, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі не-виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Тобто, іпотека по суті реально обумовлює можливість відчуження предмета іпотеки на користь кредитора (іпотекодержателя).

Відповідно до п. 16 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Украї-ні» міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Пунктом 43 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Ук-раїні» встановлено, що затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції також, вирішуєть-ся виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Із змісту оскарженого прокурором рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 «Про затвердження договорів, укладених міським головою від імені міської ради» (з урахуванням внесених рішенням Миколаївської міської ради від 29.11.05 року №38/4 до рішення міської ради від 08.07.05 року №34/18 змін) вбачається, що цим рішенням були затверджені договори, укладені між міським головою від імені міської ради та приватним підприємством «Юніті» відповідно до рішення міської ради від 08.07.05 року №34/18 «Про надання згоди на укладення договорів від імені міської ради», у тому числі, і договір іпотеки нерухомого майна: нежитлової будівлі, що знаходиться у власності терито-ріальної громади м. Миколаєва, розташованої за адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська, 1-г.

Але у своїй позовній заяві прокурор просить суд визнати незаконним рішення Ми-колаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 в частині надання згоди на укладення іпотечного договору.

Однак, таке питання (про надання згоди на укладення іпотечного договору) на пле-нарному засіданні Миколаївської міської ради 14.07.2006 року взагалі не розглядалось і рі-шенням №3/10 не оформлялось.

Питання щодо надання згоди на укладення іпотечного договору розглядалось на пленарному засіданні Миколаївської міської ради, яке відбулося 29.11.05 року. Згода на ук-ладення іпотечного договору була надана. Проте, це оформлено рішенням Миколаївської міської ради від 29.11.05 року №38/4 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.07.2005 року №34/18», а не оскарженим рішенням.

Крім того, оскаржений іпотечний договір був укладений 04.09.2006 року.

А, оскарженим рішенням Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 був затверджений іпотечний договір, котрий на дату його затвердження ще взагалі не був укла-дений.

Отже, прокурором та позивачами не доведені ті обставини, на які він посилається в обґрунтування своєї позовної вимоги щодо визнання незаконним рішення Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 в частині надання згоди на укладення іпотечного договору. Зокрема, не доведено, що рішенням Миколаївської міської ради від 14.07.2006 року №3/10 була надана згода на укладення іпотечного договору від 04.09.2006 року.

Враховуючи наведене, в цієї частині позову слід відмовити за недоведеністю.

Щодо визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.2006 року.

В письмових поясненнях від 20.02.2003 року прокурор зазначає, що іпотечний дого-вір від 04.09.2013 року не підписаний з боку ПП «Юніті» (т. 4 аркуш справи 16).

В судовому засіданні 02.04.2013 року представник Миколаївської міської ради надав для огляду господарському суду та іншим учасникам судового процесу оригінал іпотечного договору від 04.09.2006 року. В результаті огляду встановлено, що оригінал іпотечного договору від 04.09.2006 року містить підписи представників сторін, котрі його уклали, у то-му числі й підпис представника ПП «Юніті».

Також, в судовому засіданні 02.04.2013 року прокурор надав для огляду господарсь-кому суду та іншим учасникам судового процесу матеріали прокурорської перевірки, про-веденої за зверненням голови Миколаївської облдержадміністрації.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може супе-речити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Господарський суд, вирішуючи спір зобов'язаний встановити наявність тих обста-вин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, а саме:

- невідповідність змісту угоди вимогам закону;

- недодержання встановленої форми угоди;

- неправоздатність сторін за угодою;

- неправомірність дій сторін.

Відповідно до ч. 4 статті 3 Закону України «Про іпотеку» Іпотекою може бути забез-печене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Тобто, законодавством встановлено, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі чинних договорів.

Проте, ані Миколаївська міська рада ані приватне підприємство «Юніті» оригіналів або належним чином засвідчених копій договорів будівельного підряду №15 від 11.08.2006 року, купівлі - продажу від 04 вересня 2006 року, купівлі - продажу від 04 серпня 2006 року, які відповідно до п. 4.1 іпотечного договору є складовими основного зобов'язання Іпо-текодавця - Миколаївської міської ради, господарському суду не надали. Отже, приватне підприємство «Юніті» не довело наявність вказаних договорів.

Таким чином, приватним підприємством «Юніті» не доведено, що оскарженим іпо-течним договором було забезпечено виконання дійсного (реально існуючого) зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що наб-рав чинності.

Далі.

Із матеріалів справи вбачається таке.

Згідно рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів від 21.10.95 року №555 «Про передачу у власність Миколаївської міської ради народних депу-татів відомчих дошкільних установ» на відділ освіти був покладений обов'язок прийняти на баланс дитячі сади, у тому числі дитячий сад №146. Цим же рішенням на фінансовий відділ міськвиконкому був покладений обов'язок забезпечити фінансування цих дитячих садів згідно діючим нормативам, а на представництво фонду держмайна України в м. Миколаєві був покладений обов'язок внести дитячі сади №79 і №146 у перелік майна, котре знаходиться у комунальній власності (т. 2 аркуш справи 99).

Рішенням від 28.10.2005 року №1939 виконком Миколаївської міської ради вирішив оформити право власності на дитячий садок №146 загальною площею 2397,1 кв. м., який розташований по вул. Ленінградській,1 г, за територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради та видати свідоцтво про право власності (т. 2 аркуш справи 97).

Рішенням від 27.01.2006 року №86 виконком Миколаївської міської ради вирішив визнати приміщення, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Ленінградська,1 г, яке знаходиться у власності територіальної громади м. Миколаєва, нежитловим.

Рішенням від 24.03.2006 року №498 виконком Миколаївської міської ради вирішив оформити право власності на нежитлову будівлю загальною площею 2397,1 кв. м., яка роз-ташована по вул. Ленінградській,1 г, за територіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради та видати свідоцтво про право власності (т. 2 аркуш справи 98).

31.03.2006 року право власності на дитячий садок №146 було зареєстровано за те-риторіальною громадою м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради згідно витягу про реєстрацію права власності №10259585 (т. 4 аркуш справи 24).

У той же день на нежитлову будівлю, загальною площею 2397,1 кв. м. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (т. 4 аркуш справи 23).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 12.08.2011 року в ЄДРПОУ значиться дошкільний виховний заклад №146 загаль-ного типу - ідент. код 24780706: юридична особа. Організаційно - правова форма господа-рювання - комунальна організація, установа, заклад (т. 3 аркуш справи 93).

Згідно листа Управління освіти виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 11.02.2011 року дошкільний навчальний заклад №146 01 листопада 1995 року був пе-реданий до комунальної власності міста Миколаєва суднобудівним заводом "Океан". 15.04.1997 року цей об'єкт включений до державного реєстру навчальних закладів за №24780406 і на теперішній час з нього не виключений.

В матеріалах справи знаходиться довідка головного управління статистики у Мико-лаївській області від 12.09.2012 року №192/04/3-10 згідно якої в ЄДРПОУ значиться до-шкільний виховний заклад №146 загального розвитку, який розташований за адресою: 54053, м. Миколаїв, Корабельний район, вул. Ленінградська, буд 1-Г, та зареєстрований 15.04.1997 року (т. 3 аркуш справи 109).

Отже, спірне приміщення є приміщенням юридичної особи - дошкільного навчаль-ного закладу, тобто, до 27.11.2006 року воно було об'єктом права комунальної власності, яке належало територіальній громаді м. Миколаєва.

Відповідно до ч. 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

У статті 63 Закону України «Про освіту» зазначено, зокрема, таке. Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та під-приємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно статті 38 Закону України «Про дошкільну освіту» матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно дошкільного навчального закладу належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими норма-тивно-правовими актами.

Згідно п. 2 Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого Постано-вою Кабінета Міністрів України від 12.03.2003 року № 305, дошкільний навчальний заклад у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту", іншими законодавчими актами, актами Президента України, Кабінету Міністрів , наказами МОН, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місце-вих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням та власним статутом.

Згідно п. 52 цього Положення матеріально-технічна база дошкільного навчального закладу включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло, інші матеріальні цінності, вартість яких відображено у балансі дошкільного навчального закладу або централізованої бухгалтерії, яка обслуговує цей заклад.

Згідно статті 11 Закону України «Про освіту» до державних органів управління ос-вітою в Україні належать:

- Міністерство освіти України;

- міністерства і відомства України, яким підпорядковані навчальні заклади;

- Вища атестаційна комісія України;

- Міністерство освіти Автономної Республіки Крим;

- місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і

підпорядковані їм органи управління освітою.

У статті 14 Закону України «Про іпотеку», яка регулює особливості іпотеки об'єктів права державної чи комунальної власності, зокрема, зазначено таке.

Предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що є об'єктом права державної чи комунальної власності і закріплене за відповідним державним чи комунальним підприємст-вом, установою, організацією на праві господарського відання. Передача в іпотеку цього майна здійснюється після отримання у встановленому законом порядку згоди органу дер-жавної влади чи органу місцевого самоврядування, до сфери господарського відання якого належить відповідне державне чи комунальне підприємство, установа або організація. Про-даж предмета іпотеки, що є об'єктом права державної чи комунальної власності, здійсню-ється з урахуванням вимог законів України "Про приватизацію невеликих державних під-приємств (малу приватизацію)" та "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління май-ном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Таким чином, власником комунального майна завжди є територіальна громада.

Майно комунального підприємства, установи, організації належить одночасно:

1) на праві власності - територіальній громаді в особі відповідної ради;

2) на праві господарського відання - комунальному підприємству, установі, органі-

зації.

Отже, згоду на укладення іпотечного договору від 04.09.2006 року мало дати і уп-равління освіти. Проте, документ, який підтверджував би згоду управління освіти на укла-дення іпотечного договору від 04.09.2006 року, господарському суду наданий не був.

У статті 33 Закону України «Про іпотеку», яка регулює особливості іпотеки об'єктів права державної чи комунальної власності, зокрема, зазначено таке.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійсню-ється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя. Звернення стягнення на майно, що є предметом іпо-теки і належить державному чи комунальному підприємству або підприємству, більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) якого перебуває у державній власності, здійснюється на під-ставі рішення суду.

Таким чином, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, який є об'єк-том комунальної власності, може бути тільки рішення суду, яким суд або відмовить у задо-воленні вимог іпотекодержателя, або задовольнить позов про звернення стягнення шляхом продажу з урахуванням вимог законів України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва".

Враховуючи викладене, зміст пунктів 4.1. і.4.2. іпотечного договору суперечить за-конодавству.

Відповідно до статті 217 Цивільний кодекс України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної час-тини.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України статей 12,33 Закону України «Про іпотеку» у пунктах 4.1. і.4.2. іпотечного договору викладено істотну умову цього договору. Отже, договір іпотеки не може бути укладений (вчинений) без включення в нього умови щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного вико-нання боржником основного зобов'язання, котре забезпечувалось іпотекою.

Таким чином, зміст оскарженого прокурором іпотечного договору від 04.09.2006 року суперечить діючому законодавству, зокрема, вимогам закону України «Про іпотеку».

За таких обставин, позовна вимога про визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.2006 року підлягала би задоволенню. Проте, в її задоволенні слід відмовити з нижче- наведеного.

Відповідно до статті 257 цивільного кодексу України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три ро-ки.

Відповідно до ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З моменту прийняття Миколаївською міською радою рішення №3/10 (14.07.2006 ро-ку) та укладення іпотечного договору (04.09.2006 року) пройшло більш ніж три роки.

Представник приватного підприємства «Юніті» відповідно до ч. 3 статті 267 Ци-вільного кодексу України клопоче у письмовій формі про застосування позовної давності.

Вказане клопотання підлягає задоволенню з наступного.

Миколаївською міською радою самою було прийнято оскаржене рішення від 14.07.2006 року №3/10.

Управлінню освіти Миколаївської міської ради рішення від 14.07.2006 року №3/10 було направлено.21.07.2006 року. Це доводиться списком адресатів, яким це рішення було надіслано (т. 4 аркуш справи 64).

Із наданої представником приватного підприємства «Юніті» господарському суду стенограми пленарного засідання Миколаївської міської ради, яке відбулося 14.07.2006 року та на якому було розглянуто питання про затвердження договорів, укладених міським головою від імені міської ради, у тому числі оскарженого іпотечного договору, був присут-ній прокурор міста Миколаєва Сікиринський В.І. (т. 4 аркуші справи 34-40).

Із письмових пояснень прокурора від 01.04.2013 року та із наданого ним протоколу третьої сесії міської ради вбачається, що прокурор міста Миколаєва Сікиринський В.І. не приймав участі в обговоренні дванадцятого питання порядку денного третьої сесії (щодо затвердження договорів, укладених міським головою від імені міської ради), а приймав участь тільки в обговоренні тридцятого питання порядку денного: про розгляд протесту прокурора м. Миколаєва на п.2.6 рішення Миколаївської міської ради від 11.07.05 року №34/30 (т. 4 аркуші справи 66-75).

Проте, це не спростовує факту присутності прокурора на пленарному засіданні ради 14.07.2006 року, отже, і факту того, що прокурору було відомо про прийняття Миколаївсь-кою міською радою рішення №3/10 «Про затвердження договорів, укладених міським го-ловою від імені міської ради», яким був затверджений й іпотечний договір від 04.09.2006 року.

У письмових поясненнях від 01.04.2013 року прокурор зазначає: «Оскільки першим питанням на розгляді сесії Миколаївської міської ради було винесено питання розгляду протесту прокурора м. Миколаєва, прокурор був присутній лише при обговоренні цього питання». Однак, це спростовується матеріалами справи, зокрема, протоколом третьої сесії міської ради, із якого вбачається, що питання про затвердження договорів, укладених місь-ким головою від імені міської ради, було в порядку денному дванадцятим питанням, а про-курор приймав участь в обговоренні тридцятого питання порядку денного.

Прокурором не доведено, що прокурор міста Миколаєва був присутнім лише при розгляді свого протесту (на п.2.6 рішення Миколаївської міської ради від 11.07.05 року №34/30) і не був присутнім при розгляді питання щодо затвердження договорів, укладених міським головою від імені міської ради.

Як вже вище наведене, з моменту прийняття оскаржених прокурором рішення Ми-колаївської міської ради та іпотечного договору пройшло більш ніж три роки.

Прокурор же звернувся до господарського суду з даним позовом в березні 2011 року, тобто у строк понад 3 роки.

Враховуючи наведене, у задоволенні позову в частині визнання недійсним іпотечного договору від 04.09.2006 року слід відмовити за пропуском позовної давності.

Щодо клопотанні прокурора про поновлення строку позовної давності.

Як вже вище наведене, прокурор у позовній заяві просить відновити строки позовної давності для звернення до суду з позовом, мотивуючи це тим, що строки позовної давності ним пропущені з поважних причин, а саме: обставини, які обумовили подачу цього позову, були виявлені прокуратурою Миколаївської області під час здійснення перевірки за зверненням голови облдержадміністрації Круглова М.П. в лютому 2011 року. В обґрунту-вання свого клопотання прокурор посилається на статтю 53 ГПК України.

В клопотанні прокурора щодо поновлення строку позовної давності господарський суд відмовляє з наступного.

У частині 5 статті 267 Цивільного кодексу України зазначено: «Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту».

Позовна давність є категорією матеріального права, а тому посилання на ст. 53 ГПК України в клопотанні про поновлення строку позовної давності, яке включено до змісту по-зовної заяви прокурора, є неправильним, безпідставним.

В обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на звернення до госпо-дарського суду прокурор послався на те, що про наявність рішення Миколаївської міської ради №3/10 від 14.07.2006 року (яке він вважає незаконним) та іпотечного договору від 04.09.2006 року (який він вважає таким, що не відповідає діючому законодавству) йому стало відомо під час проведення перевірки за зверненням голови облдержадміністрації Круглова М.П. в лютому 2011 року.

Проте, це спростовується вищенаведеним, а саме тим, що прокурор м. Миколаєва був присутнім на пленарному засіданні Миколаївської міської ради 14.07.2006 року, на котрому було прийнято і оскаржене ним рішення №3/10.

Далі.

Господарський суд зазначає про те, що за змістом частині 5 статті 267 Цивільного кодексу України поважними причини пропущення позовної давності визнаються обстави-ни, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення з позовом до суду.

Прокурор Миколаївської області, здійснюючи покладений на нього обов'язок щодо нагляду за законністю рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, мав об'єктивну можливість дізнатися про наявність неза-конного рішення ради від 14.04.2006 року та іпотечного договору від 04.09.2006 року, який не відповідає діючому законодавству у межах строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

При здійсненні покладених на нього обов'язків щодо нагляду за законністю рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, прокурор не залежить від будь-яких звернень будь-яких посадових осіб. Крім того, рішення Миколаївської міської ради №3/10 від 14.07.2006 року носить відкритий характер та було розміщено на офіційному сайті (Інтернет - порталі) Миколаївської міської ради. Згідно листа першого заступника Миколаївського міського голови Ю.Г. Андрієнко (вих. №с/24002020309 від 29.03.2013 року) офіційний Інтернет - портал «Миколаївська міська рада» представлений у всесвітній мережі з 01.04.2003 року. Окрема база «Нормативні акти Миколаївської міської ради та виконкому» в сучасному її вигляді як програмний продукт включена до структури Інтернет - порталу з січня 2006 року. До цього рішення розміщувались в іншій аналогічній базі, яка також була викладена на Інтернет - порталі і як окремий сайт існувала з 2000 року (т. 4 аркуш справи 65).

Під час судового процесу по даній справі прокурором не доведені суду обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи трудностями для своєчасного вчинення ним у справі процесуальних дій ( звернення з позовом до суду).

Враховуючи викладене, клопотання прокурора про поновлення пропущеного строку позовної давності судом відхиляється з вищенаведених підстав та за не доведеністю обста-вин, які б могли свідчити про поважність пропуску строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 22,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десяти денно-го строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення де-сятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України, рішення підписано 04.04.2013 ро-ку.

Суддя А.К.Семенов .