Рішення

від 28.03.2013 по справі 922/645/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2013 р.Справа № 922/645/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс", м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ю.А. Сфера", м.Харків про стягнення 21153,86 гривень за участю представників:

позивача - Фельського С.Л. (довіреність №26/02-2 від 26 лютого 2013 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ю.А. Сфера" (Відповідача) суми заборгованості у розмірі 21153,86 гривень, у тому числі, 18700,00 гривень суми основного боргу, 876,00 гривень збитків, пов'язаних з оплатою доставки товару за спірним договором, 65,86 гривень збитків, пов'язаних з оплатою послуг відправлення телеграми та 1512,00 гривень збитків, пов'язаних з оплатою вартості проведення товарознавчої експертизи. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов договору купівлі-продажу №30, укладеного між сторонами 28 серпня 2012 року. Крім того, Позивач просив суд покласти судові витрати на Відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 лютого 2013 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду, провадження у справі порушено та призначено Ії розгляду у відкритому судовому засіданні на 05 березня 2013 року.

До канцелярії господарського суду Харківської області 26 лютого 2013 року повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 13 лютого 2013 року з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

01 березня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №8028) довідку про поточні рахунки свого підприємства у фінансових установах та банках №25/02-1 від 25 лютого 2013 року. Судом було досліджено наданий документ та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 березня 2013 року було відкладено розгляд справи на 28 березня 2013 року, у зв'язку з неявкою Відповідача.

До канцелярії господарського суду Харківської області 22 березня 2013 року повернулась ухвала про відкладення розгляду справи від 05 березня 2013 року з відміткою пошти про сплив терміну зберігання, яка була направлена на адресу Відповідача.

28 березня 2013 року представник Позивача надав через канцелярію суду супровідним листом (вх. №11652) витребувані судом документи на підтвердження заявлених позовних вимог. Судом було досліджено надані документи та долучено до матеріалів справи.

Представник Позивача у відкритому судовому засіданні 28 березня 2013 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у відкрите судове засідання 28 березня 2013 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 26 лютого 2013 року Відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами без участі представника Відповідача.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника Позивача, встановив наступне.

28 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "А.Ю.А. Сфера" (Відповідачем) було укладено договір купівлі-продажу №30. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

Відповідно до умов договору, продавець (Відповідач) зобов'язався передати у власність покупця (Позивача) продукцію після 100% передплати, згідно виставленому рахунку, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити вартість вказаного товару на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.3. договору, найменування, кількість товару, його ціна вказується в накладній, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов даного договору, Відповідач поставив на адресу Позивача товар, а саме, вакуумний насос №ВВН1-12 (в комплекті з електродвигуном). Факт поставки товару підтверджується видатковою накладною №РН-0000141 від 31 серпня 2012 року (а.с.12).

Позивач, в свою чергу, сплатив за отриманий товар 100% передплати у розмірі 18700,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №345 від 28 серпня 2012 року (а.с.11).

Якість поставленого товару має відповідати стандартам, ТУ або іншим умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості або зразкам (п.2.1 договору).

Відповідно до п.п.2.2, 2.3 спірного договору, продавець гарантує належну якість продукції, що відвантажується, та відповідність певним ГОСТам, що підтверджується відповідними документами, які надаються покупцю разом з товаром, а також продавець несе гарантійні зобов'язання на протязі 18 місяців з дня відвантаження товару.

Під час приймання вказаного товару, Позивачем було встановлено, що зазначений насос та електродвигун мають наступні дефекти: насосний агрегат було розукомплектовано, він не відповідав жодному ТУ, вказаному у паспорті - інструкції з експлуатації, та виходячи із слідів корозії на патрубках і фланцевих з'єднаннях насосного агрегату, Позивач вирішив, що він був уживаним.

26 вересня 2012 року Позивач направив на адресу Відповідача лист (вих.№25/03) від 25 вересня 2012 року, в якому вимагав від Відповідача заміни протягом 10 днів відповідного товару на якісний. Факт направлення вимоги підтверджується належним чином засвідченими поштовим чеком №6999 від 26 вересня 2012 року та описом вкладення (а.с.46).

Відповідно до п.6.1 договору, за порушення умов зобов'язання щодо якості товару продавець на протязі 10 календарних днів зобов'язаний за свій рахунок замінити неякісний товар на товар відповідної якості.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за договором щодо заміни товару, у зв'язку з неналежною якістю, не виконав. Доказів виконання даного зобов'язання до суду не надав.

У зв'язку з чим Позивач звернувся до відділу експертиз Запорізької торгово-промислової палати для встановлення якості товару, що підтверджується заявкою на проведення експертизи №0/1792 від 25 вересня 2012 року (а.с.74).

Відповідно до висновку експерта №0/1792 від 22 жовтня 2012 року (а.с.50-73), встановлено, що пред'явлений до експертизи уживаний вакуумний насос ВВН1-12 в комплекті з електродвигуном є неякісним та не відповідає вимогам п.2 спірного договору. Експертизою також було встановлено, що відповідний товар не може бути використаний за цільовим призначенням (а.с.50-52).

З метою досудового врегулювання спору, Позивач направив претензію (вих.№29/05) від 29 жовтня 2012 року на адресу Відповідача про повернення суми 100% передплати у розмірі 18700,00 гривень, але відповіді не отримав. Факт направлення претензії підтверджується належним чином засвідченими поштовим чеком №9585 від 29 жовтня 2012 року та описом вкладення (а.с.80).

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що Позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, Відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед Позивачем щодо повернення 100% передплати у розмірі 18700,00 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До того ж, частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює те, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 268 Господарського кодексу України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Таким чином, суд вважає, що Позивачем доведено факт порушення Відповідачем своїх зобов'язань по умовам договору купівлі-продажу №30 від 28 серпня 2012 року, щодо гарантій якості товару та його відповідності діючим стандартам та технічним умовам.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми (ч.5. ст.268 ГКУ).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повернення Відповідачем суми попередньої оплати в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача 18700,00 гривень попередньої оплати нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач просив суд стягнути з Відповідача понесені збитки, пов'язані: з оплатою доставки товару за спірним договором у сумі 876,00 гривень; оплатою послуг відправлення телеграми (повідомлення про експертизу) у сумі 65,86 гривень; та вартості проведення товарознавчої експертизи у сумі 1512,00 гривень.

Факт оплати доставки товару за спірним договором у сумі 876,00 гривень підтверджується копією квитанції про отримання грузу №МТ-3-413 (а.с.13). Факт оплати послуг відправлення телеграми (повідомлення про експертизу) у сумі 65,86 гривень підтверджується копією чеку №0217 від 25 вересня 2012 року (а.с.49). Факт оплати вартості проведення товарознавчої експертизи у сумі 1512,00 гривень підтверджується разовим договором-нарядом №0-1792 від 25 вересня 2012 року між Позивачем та експертною установою (а.с.75), актом здавання-приймання виконаних робіт між ними від 22 жовтня 2012 року, рахунком №0-1792 від 08 жовтня 2012 року (а.с.77) та платіжним дорученням №419 від 12 жовтня 2012 року (а.с.78).

Відповідно до ч.1 ст.224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 ГКУ).

Згідно ч.3 ст.216 Господарського кодексу України, потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

З огляду на викладене, суд погоджується із Позивачем щодо віднесення вищевказаних витрат до збитків, передбачених ст.225 Господарського кодексу України, та вважає, що вказані збитки у сумі 2453,86 гривень повинні бути стягнені з Відповідача.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.599, 612, Цивільного кодексу України, ст.ст.179, 193, 216, 224, 225, 268 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Ю.А. Сфера" (61202, м.Харків, вул.Ахсарова, 5, кв.2, код ЄДРПОУ 37092060, р/р №26003060384384 в філії КБ "ПриватБанк" у м.Харкові, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електротехнічний Альянс" (69050, м.Запоріжжя, вул.Східна, 3-Г, код ЄДРПОУ 37359296, р/р №26003013002134 в АТ "СберБанк Росії", МФО 320627) 18700,00 гривень попередньої оплати, 2453,86 гривень збитків та 1720,50 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 квітня 2013 року.

Суддя Аріт К.В.

Справа №922/645/13-г