Постанова

від 02.04.2013 по справі 5011-64/9906-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2013 р. справа№ 5011-64/9906-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Коваленко В.С.

за участю представників: позивача - Федорук А.Г.;

відповідача - Дутковський Б.В., Деркач І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ"

на рішення господарського суду м. Києва від 05.09.2012 р.

у справі № 5011-64/9906-2012 (суддя - Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіконт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ"

про стягнення 41516,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубіконт" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг по охороні території № 01/09/10 від 01.09.2010 р. у розмірі 41516,25 грн., в тому числі: 40176,00 грн. - основної заборгованості та 1340,25 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.07.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-64/9906-2012.

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.09.2012 р. у справі № 5011-64/9906-2012 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубіконт" задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 05.09.2012 р. відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази передачі відповідачу актів приймання наданих послуг з охорони у період з грудня 2011 року по січень 2012 року. Також апелянт зазначає, що його було позбавлено можливості прийняти участь у розгляді справи в суді першої інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 5011-64/9906-2012, а розгляд справи призначено на 02.04.2013 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

01.09.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубіконт» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРМАШ» (замовник) було укладено Договір по наданню послуг з охорони території № 01/09/10 (далі - Договір), відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг з охорони територій замовника, виставивши три добових поста охорони з 08.00 години 01.09.2010 р. згідно Дислокації (додаток № 1 до Договору) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору вартість послуг згідно Розрахунку (Додаток № 2 до Договору) по даному Договору вказується щомісячно виконавцем у рахунку-фактурі, яка надається замовнику протягом поточного календарного місяця.

Пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що протягом поточного місяця, але не пізніше 5-го числа наступного за звітним періодом, виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з моменту отримання підписати і один примірник підписаного акту повернути виконавцю.

Відповідно до п. 3.4 Договору у випадку наявності у замовника заперечень щодо послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний на протязі п'яти робочих днів у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення.

Пунктом 3.5 Договору сторони погодили, що за умови неповернення замовником підписаного акту приймання наданих послуг та ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.4 даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором надання послуг (ст. 901 ЦК України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що замовник щомісячно сплачує на розрахунковий рахунок виконавця суму, вказану в п. 3.1, але не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Відповідно до ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі ст. ст. 193, 202 ГК України та ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що в період з жовтня 2010 року по листопад 2011 року відповідач належним чином оплачував надані позивачем послуги, це свідчить про належне виконання позивачем умов Договору за вказаний період. Зауваження та претензії з приводу якості та своєчасності наданих послуг з боку замовника (відповідача) в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 4.1 Договору останній вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє протягом одного року.

Згідно з п. 4.2 Договору, останній вважається поновленим на той же строк і на тих же умовах, якщо одна зі сторін не менше ніж за 30-ть днів до закінчення строку чинності Договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується.

Враховуючи вимоги п. п. 4.1 та 4.2 Договору, та те, що відповідач фактично продовжував споживати та оплачувати надані позивачем послуги за Договором у вересні - листопаді 2011 року, Договір було поновлено на той самий строк.

Матеріалами справи, зокрема, актами здачі - приймання робіт (надання послуг), копії яких містяться в матеріалах справи, підтверджується, що в період з грудня 2011 року по січень 2012 року позивач фактично продовжував надавати передбачені Договором послуги.

Проте, всупереч умов Договору, відповідач у передбачений Договором строк, свої зобов'язання за Договором не виконав та не здійснив у повному обсязі оплату за надані позивачем послуги в період з грудня 2011 року по січень 2012 року.

13.03.2012 р. та 22.05.2012 р. позивач звертався до відповідача з листами про необхідність сплати наданих послуг, підписання актів виконаних робіт та припинення договору.

Відповідач відповіді на вказані листи не надіслав, вказану суму заборгованості не сплатив.

Як вбачається зі змісту укладеного Договору, останній містить підписи уповноважених представників сторін Договору та скріплений печатками сторін, а отже, відповідач при підписанні Договору погодився з визначеним строком та порядком оплати за надані послуги.

Разом з тим, відповідач за надані в період з грудня 2011 року по січень 2012 року послуги належним чином не розрахувався, та, як вірно встановлено судом першої інстанції, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та складає 40176,00 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Позивачем належними доказами доведено виконання прийнятих на себе зобов'язань з надання послуг відповідно до умов Договору. В свою чергу, відповідачем зазначене не спростовано, доказів оплати отриманих в період з грудня 2011 року по січень 2012 року від позивача послуг на суму 40176,00 грн. не надано, а отже судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги в цій частині.

Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушені строки розрахунку за надані послуги, що передбачені умовами Договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно з п. 5.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати послуг, вказаних у п. 3.1 Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі, встановленому діючим законодавством України.

З урахуванням вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня повинна бути розрахована у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання перед позивачем, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості стягнення з відповідача 1340,25 грн. пені, розрахунок якої перевірений судом, є правильним та не суперечить чинному законодавству.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні належні докази передачі відповідачу актів приймання наданих послуг з охорони у період з грудня 2011 року по січень 2012 року колегією суддів визнаються необґрунтованими виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, пунктом 3.3 Договору сторони погодили, що протягом поточного місяця, але не пізніше 5-го числа наступного за звітним періодом, виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з моменту отримання підписати і один примірник підписаного акту повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний на протязі п'яти робочих днів у письмовій формі надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення (п. 3.4 Договору). За умови неповернення замовником підписаного акту приймання наданих послуг та ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п. 3.4 даного Договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень, а акт приймання наданих послуг таким, що підписаний сторонами (п. 3.5 Договору).

Доказами доведено, що на виконання п. 3.3 Договору позивач надіслав відповідачу акти приймання наданих послуг з охорони у період з грудня 2011 року по січень 2012 року № ОУ-000015 та № ОУ-0000229.

Разом з тим, в порушення умов п. 3.3 Договору відповідачем акти здачі - приймання робіт (наданих послуг) з охорони у період з грудня 2011 року по січень 2012 року підписані не були.

Матеріали справи не містять письмових заперечень (претензій) відповідача щодо неналежного виконання позивачем умов Договору, або повідомлень про відмову від послуг охорони за весь період надання послуг.

Доказів неотримання відповідачем актів приймання наданих послуг з охорони у період з грудня 2011 року по січень 2012 року № ОУ-000015, № ОУ-0000229 та доказів фактичної відсутності відповідача за адресою, на яку були відправлені вказані акти, матеріали справи також не містять.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представники відповідача не заявляли клопотань про надання в подальшому додаткових письмових доказів на підтвердження своїх доводів і заперечень.

Таким чином, колегія суддів вважає акти приймання наданих послуг з охорони у період з грудня 2011 року по січень 2012 року № ОУ-000015 та № ОУ-0000229 такими, що підписані відповідачем у відповідності до п. 3.5 Договору, а посилання скаржника про ненадсилання йому зазначених вище актів приймання наданих послуг з охорони у період з грудня 2011 року по січень 2012 року такими, що не підтверджуються належними доказами.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, поважних причин своєї відсутності суду першої інстанції надано не було.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 05.09.2012 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРМАШ" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 05.09.2012 р. у справі № 5011-64/9906-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-64/9906-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя Буравльов С.І.

Судді Андрієнко В.В.

Шапран В.В.