Постанова

від 03.04.2013 по справі 5002-23/4103-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 5002-23/4103-2011

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Балюкової К.Г.,

суддів Видашенко Т.С.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився (Мале спільне підприємство "Донбуд-5");

відповідача - не з'явився (Спеціалізований санаторій-профілакторій „Політ" летно-дослідницького інституту ім.М.М.Громова);

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованого санаторію-профілакторію „Політ" летно-дослідницького інституту ім.М.М.Громова на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 03 листопада 2011 року у справі № 5002-23/4103-2011

за позовом малого спільного підприємства "Донбуд-5" (вул. Артема, 169/69, м. Донецьк, 83121)

до Спеціалізованого санаторію-профілакторію „Політ летно-дослідницького інституту ім.М.М.Громова (вул. Л. Голіцина, 1, смт. Новий Світ, м. Судак, Автономна Республіка Крим, 98032)

про стягнення 177810,31 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Мале спільне підприємство "Донбуд-5" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до спеціалізованого санаторію-профілакторію "Політ" про стягнення 177810,31 грн., з яких: 125212,37 грн. - основна заборгованість, 42534,64 грн. - інфляційні втрати, 10063,30 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підрядних робіт №06/12Т від 10 січня 2007 року в частині розрахунків за виконані позивачем роботи.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року позов малого спільного підприємства "Донбуд-5" задоволено. Стягнуто з спеціалізованого санаторію-профілакторію "Політ" 125212,37 грн. основного боргу, 42534,64 грн. інфляційних витрат, 10063,30 грн. 3% річних, 1778,10 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

21 листопада 2011 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява сторін про затвердження мирової угоди.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року у задоволенні заяви про затвердження мирової угоди в процесі виконання судового рішення відмовлено у зв'язку з відмовою позивача від затвердження мирової угоди.

Не погоджуючись з рішенням суду від 03 листопада 2011 року, спеціалізований санаторій-профілакторій "Політ" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин справи.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було повно і всебічно встановлено обставини договірних правовідносин сторін, в тому числі щодо проведення взаєморозрахунків за виконані роботи та надані ними один одному послуги.

Крім того, суд безпідставно, на думку скаржника, відхилив клопотання ФДУП "ЛДІ ім. М.М. Громова" про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що також не забезпечило справедливого та неупередженого розгляду справи, оскільки рішення безпосередньо впливає на його права і законні інтереси.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2012 року спеціалізованому санаторію-профілакторію "Політ" ФДУП "ЛДІ ім. М.М. Громова" поновлено строк на подачу апеляційної скарги, апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий - суддя Балюкова К.Г., судді Видашенко Т.С. та Волков К.В.

За розпорядженням секретаря судової палати від 13 березня 2012 року у зв'язку з відрядженням суддя Волков К.В. був замінений на суддю Рибіну С.А.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 березня 2012 року у справі № 5002-23/4103-2011 призначено судову економічну експертизу. Провадження по справі зупинено.

11 лютого 2013 року до канцелярії Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов висновок судової економічної експертизи № 841 від 17 грудня 2012 року та матеріали справи № 5002-23/4103-2011.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2013 року провадження по справі поновлено, зобов'язано сторони надати пояснення по суті спору з урахуванням висновків експертизи.

Ухвалою від 12.03.2013 розгляд справи був відкладений за клопотанням відповідача у зв'язку з необхідністю ознайомлення його з висновками судової експертизи.

Розпорядженням заступника секретаря судової палати від 21.03.2013 судді Видашенко Т.С. та Рибіна С.А. у складі колегії були замінені на суддів Плута В.М. та Дмитрієва В.Є.

Ухвалою від 21.03.2013 на підставі довідки АБ № 410683 від 08.12.2011 з ЄДРПОУ найменування відповідача у справі було змінено зі Спеціалізованого санаторію-профілакторію „Політ" на Спеціалізований санаторій-профілакторій „Політ" летно-дослідницького інституту ім.М.М.Громова та розгляд справи був відкладений через нез'явлення у судове засідання сторін .

Розпорядженням секретаря судової палати від 03.04.2013 судді Плут В.М. та Дмитрієв В.Є. у складі судової колегії з розгляду апеляційної скарги були замінені на суддів Видашенко Т.С. та Рибіну С.А.

Представники сторін у судове засідання 03.04.2013 повторно не з'явились.

Від позивача 03.04.2013 надійшла телеграма про розгляд справи у відсутність його представника.

03.04.2013 до канцелярії суду факсом надійшли клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому процесі та підготовкою і проведенням ССП „Політ" відповідної роботи з МСП „Донбуд-5" щодо укладання мирової угоди, а також про надання можливості ознайомлення з висновком судової економічної експертизи.

Судова колегія відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи через відсутність доказів поважності нез'явлення до судового засідання його представника. Колегія враховує, що з моменту поновлення провадження у справі - 12.02.2013, незважаючи на заяви відповідача про необхідність ознайомлення його з висновком експертизи, такого ознайомлення не відбулось, що свідчить про зловживанням стороною своїми правами з метою затягування розгляду справи. Щодо посилань відповідача на можливість вирішення спору мирним шляхом, то у випадку, як що домовленість щодо її укладання між сторонами буде досягнута, така угода може бути затверджена судом й на стадії виконавчого провадження.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників сторін в судове засідання не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

10 січня 2007 року між малим спільним підприємством "Донбуд-5" (підрядник) та спеціалізованим санаторієм-профілакторієм "Політ" (замовник) був укладений договір підрядних робіт №06/12Т (далі - Договір, том 1, арк. с. 10-11), згідно з пунктом 1.1. якого підрядник зобов'язався виконати за завданням замовника поточний ремонт пансіонату, а замовник - прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до пункту 2.2. Договору замовник проводить оплату за фактично виконані об'єми роботи по наданій формі КБ-2в (акт прийому-здачі робіт).

Оплата здійснюється протягом 30 днів після підписання акта форми КБ-2в виконаних робіт (пункт 2.3. Договору).

Додатковою угодою до Договору сторони продовжили строк дії Договору до 30 грудня 2008 року та визначили вартість підрядних робіт в сумі 320000,00 грн., в тому числі ПДВ - 53333,33 грн. (том 1, арк. с. 12).

Як вбачається з актів прийому виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за травень, серпень, вересень 2008 року, скріплених печатками сторін, позивачем були виконані роботи на суму 149530,00 грн. (том 1, арк. с. 57-77).

07 липня 2011 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. №23 з вимогою погасити заборгованість за Договором в розмірі 177810,31 грн., з яких: 125212,37 грн. - основна заборгованість, 42534,64 грн. - інфляційні втрати, 10063,30 грн. - 3 % річних.

Дана вимога залишена відповідачем без задоволення, що і стало причиною для звернення позивача до суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є правовідносини сторін, що виникли з приводу виконання договору підряду, та які регулюються главою 61 Цивільного кодексу України (Підряд), загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, а також умовами самого Договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завдання другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вимог закону та умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, та воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Актами прийому виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за травень, серпень, вересень 2008 року підтверджується факт виконання позивачем робіт на суму 149530,00 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за виконані роботи в розмірі 125212,37 грн., посилаючись на вищезазначені акти прийому виконаних робіт та акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2008 року між ним та відповідачем за договором № 06/12Т від 10.1.2007., згідно якого заборгованість визначена в сумі 125212,37 грн.

Враховуючи заперечення відповідача на позов, обґрунтовані зарахуванням в рахунок оплати за спірним договором послуг, наданих ним з відпочинку та лікування робітників позивача та членів їх сімей на суми, зазначені в актах про надання таких послуг, судова колегія призначила у справі судову економічну експертизу. На вирішення експерта були поставлені наступні питання:

1) Чи підтверджується первинними бухгалтерськими та іншими документами розмір заборгованості спеціалізованого санаторію-профілакторію "Політ" перед малим спільним підприємством "Донбуд-5" в сумі 125212,37грн. за договором підрядних робіт №06/12Т від 10.01.2007?

2) Якщо ні, то який дійсний розмір заборгованості спеціалізованого санаторію-профілакторію "Політ" перед малим спільним підприємством "Донбуд-5" за договором підрядних робіт № 06/12Т від 10.01.2007?

Згідно висновку судової економічної експертизи № 841 від 17 грудня 2012 року встановити згідно з наданими документами чи підтверджується первинними бухгалтерськими документами розмір заборгованості спеціалізованого санаторію-профілакторію „Політ" перед малим спільним підприємством „Донбуд-5" в сумі 125212,37 грн. за договором підрядних робіт № 06/12Т від 10.01.2007 не надається можливим. З другого поставленого судом на вирішення експертним шляхом питання експерт відповів, що згідно з наданими документами встановити розмір заборгованості спеціалізованого санаторію-профілакторію „Політ" перед малим спільним підприємством „Донбуд-5" за договором підрядних робіт № 06/12Т від 10.01.2007 не надається можливим тому, що облік по розрахункам з підрядником МСП „Донбуд-5" вівся в цілому по контрагенту, а не за кожним договором, а документи МСП „Донбуд-5" на дослідження не надані.

Таким чином, висновки експертизи, зроблені на підставі перевірки наданих сторонами первинних документів, не містять конкретного розміру заборгованості спеціалізованого санаторію-профілакторію "Політ" перед малим спільним підприємством "Донбуд-5" за договором підрядних робіт № 06/12Т від 10.01.2007 через численність договірних відносин сторін у досліджений період (з 10.01.2007 по 07.07.2010) та вади оформлення документації таких відносин.

Крім того, приводом для призначення експертизи у справі були також заперечення представника відповідача щодо включення до акту звірки заборгованості за видатковими накладними № № 10, 4,5,1 через не відношення їх до зобов'язань за договором підрядних робіт № 06/12Т від 10.01.2007.

Однак, встановити експертним шляхом на підставі якого договору ССП „Політ" здійснювало придбання товарів (будівельних матеріалів) у МСП „Донбуд-5" виявилося також не можливим, через те, що, як зазначено у висновку експертизи, накладні на придбання не містять інформації щодо договору, а облік розрахунків з постачальниками в розрізі договорів не проводився.

Доказів зворотного відповідачем протягом розгляду справи в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України (Обов'язок доказування і подання доказів) надано не було.

Оскільки через зазначені в експертному висновку недоліки складання первинних бухгалтерських документів щодо взаємовідносин сторін за договором № 06/12Т від 10.01.2007, ведення відповідачем обліку по розрахункам з підрядником МСП „Донбуд-5" в цілому по контрагенту, а не за конкретним договором, встановити за первинними бухгалтерським документами розмір заборгованості відповідача за вказаним договором не виявляється можливим, судова колегія вважає за необхідне надати оцінку іншим доказам у справі, зокрема акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2008 між ССП „Політ" та МСП „Донбуд" за договором № 06/12Т від 10.01.2007 ( том 1 арк.с. 13).

Вказаний акт є двостороннім, підписаний без заперечень уповноваженими посадовими особами (директорами та головними бухгалтерами) обох сторін за договором з прикладенням печаток обох юридичних осіб. Таким чином, акт має необхідні ознаки двостороннього документу, в якому сторони у справі визнали певні факти своїх договірних взаємовідносин: найменування та дати проведених за Договором господарських операцій, їх розміри, суми взаємозаліків та, як підсумок, визначили розмір заборгованості відповідача станом на 01.10.2008 за договором № 06/12Т від 10.01.2007. Отже, акт звірки як письмовий доказ відповідає вимогам статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, підсумовуючи аналіз наданих на дослідження експертові матеріалів, останній в мотивувальній частині висновку зазначив, що відповідно до наданого на дослідження акту звірки взаємних розрахунків б/н станом на 01.10.2008 між ССП „Політ" та МСП „Донбуд-5" та журналу-ордеру ССП „Політ" по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за жовтень 2010 року заборгованість ССП „Політ" перед МСП „Донбуд-5" склала 125212,37 грн.

Вказане свідчить про те, що дані акту звірки відповідають даними інших джерел бухгалтерського обліку відповідача, а саме журналу-ордеру відповідача по рахунку 631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за жовтень 2010 року, що вказує на правильність даних акту звірки та визначеного ним розміру заборгованості.

При таких обставинах судова колегія вважає за можливе покласти акт звірки сторін в основу свого рішення у справі як відповідний вимогам статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказ, враховуючи, що дані акту не були спростовані іншими доказами під час розгляду справі ані судом першої, ані апеляційної інстанції, висновками проведеної у справі судової економічної експертизи та відповідачем не були надані докази погашення ним зафіксованої в акті заборгованості.

Доводи скаржника про відсутність заборгованості у зв'язку з припиненням зобов'язання зарахуванням зустрічних вимог судовою колегією відхиляються з наступних підстав.

Так, у експертному висновку містяться зазначення, що акти заліку взаємних однорідних вимог за січень-лютий 2007 року між ССП „Політ" та МСП „Донбуд-5" на загальну суму 85538,40 грн, за січень-лютий 2007 року на суму 502545,27, за грудень 2009 року на суму 374110,76 на дослідження надані не були, а тому встановити на підставі наданих документів, за якими саме операціями проведено залік взаємних однорідних вимог між сторонами, на що посилається відповідач, експертові виявилось неможливим.

Як вбачається з актів надання курортних послуг з проживання і питання, долучених відповідачем до справи (том 1 арк.с.119-123), на які він посилається як на доказ зарахування сторонами зустрічних вимог, то ці акти є актами звірки наданих послуг, та будь-які зазначення щодо домовленості сторін про зарахування сум наданих послуг в рахунок оплати за договором підрядних робіт № 06/12Т від 10.01.2007 ці акти не містять.

Крім того, відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. В такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

В пункті 22 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12 березня 2009 року №01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що закон не виключає можливості здійснення відповідачем зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі судового розгляду. У такому випадку відповідна заява обов'язково повинна мати письмову форму й адресуватися позивачеві, а її копія і докази надсилання позивачеві (чи одержання ним) подаватися господарському суду.

Проте, доказів надіслання позивачеві такої заяви відповідачем у даній справі не надано.

Заявлені відповідачем вимоги про обов'язок позивача сплатити кошти за надані курортні послуги, за своєю правовою природою є вимогами, правомірність заявлення яких доводиться заявником та можуть заперечуватися особою, на яку зазначені вимоги направлені, тобто є спірними. А тому такі вимоги заявляються за правилами позовного (самостійного, зустрічного) провадження.

Доказів заявлення таких вимог відповідачем суду не надано.

На підставі викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 125212,37 грн.

Перевіривши також розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, наявні в матеріалах справи, судова колегія визнала їх вірними, а позовні вимоги про стягнення 10063,30 грн. 3% річних та 42534,64 грн. інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню як відповідні вимогам статті 625 Цивільного кодексу України.

Що стосується доводів апеляційної скарги відносно безпідставності відхилення судом першої інстанції клопотання ФДУП "ЛДІ ім. М.М. Громова" про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, що також не забезпечило справедливого та неупередженого розгляду справи, оскільки рішення безпосередньо впливає на його права і законні інтереси, судова колегія знаходить такі доводи неспроможними, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 у даній справі було відмовлено Федеральному державному унітарному підприємству „ЛДІ ім.. М. Громова" про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору з тих підстав, що останнім не було надано жодного доказу в розумінні розділу V ГПК України на підтвердження таких доводів, а також не доведено можливості впливу рішення у даній справі на його права та обов'язки.

Судова колегія погоджується з такою позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого за електронним запитом суду від 29.09.2011 (том 1 арк.с.29-30) Спеціалізований санаторій-профілакторій „Політ" (ідентифікаційний код: 23192568) зареєстрований в якості юридичної особи, реєстраційний номер в ЄДР: 10002026162. Згідно даних витягу засновником даної юридичної особи є Федеральне державне унітарне підприємство „ЛДІ ім. М. Громова".

До апеляційної скарги відповідачем було надано Статут підприємства ( том 2 арк. С. 12-20) та довідку АБ № 410683 від 08.12.2011 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) про реєстрацію в ньому Спеціалізованого санаторію-профілакторію „Політ" летно-дослідницького інституту ім.. М.М. Громова Державного комітету оборонної галузі Російської Федерації (том 2 арк.с.21) в якому також зазначено правовий статус суб'єкта - юридична особа, ідентифікаційний код той самий - 23192568.

Згідно пунктів 1, 2 Статуту, Спеціалізований санаторій-профілакторій „Політ" є структурним підрозділом ГНЦ ім..Громова Державного комітету Оборонної галузі Російської Федерації, є юридичною особою (виконання функцій адміністративно-господарської діяльності без права прийняття рішень, що стосуються власності), має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків. Має круглу печатку зі своїм найменуванням, штамп, бланки, відповідну символіку та інші реквізити.

Отже, зі всіх вищеперелічених джерел вбачається наявність у відповідача статусу юридичної особи, тоді як за діючим цивільним законодавством України (стаття 95 Цивільного кодексу України) філії та представництва юридичної особи, як її відокремлені підрозділи, не є юридичними особами.

Що стосується Статуту відповідача, то виходячи за дати його реєстрації - 1997 рік, положення цього Статуту після набуття чинності Цивільного кодексу України в редакції 2004 року, який містить положення про те, що філії та представництва не мають статусу юридичних осіб, положення останнього повинні були приведені у відповідність з діючим цивільним законодавством України.

Відповідно до статті 80 Цивільного кодексу України юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Виходячи з наведеного, доводи про необхідність залучення до розгляду справи Федерального державного унітарного підприємства „ЛДІ ім..М.М.Громова", засновані на тому, що відповідач є структурним підрозділом останнього, тому стягнення з відповідача коштів вплине на права та законні інтереси останнього, слід визнати хибними.

Отже, по результатам розгляду справи судом апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено при повному дослідженні та правильній оцінці судом всіх обставин справи та правильному застосуванні норм права, тому підстав для скасування або зміни такого рішення судова колегія не вбачає.

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення судом апеляційної інстанції, витрати по сплаті судового збору при її поданні, а також витрати відповідача на оплату судової експертизи у справі відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Спеціалізованого санаторію-профілакторію „Політ" летно-дослідницького інституту ім.М.М.Громова залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 листопада 2011 року у справі № 5002-23/4103-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя К.Г. Балюкова

Судді Т.С. Видашенко

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Мале спільне підприємство "Донбуд-5"

(вул. Артема, 169/69, м. Донецьк, 83121)

2. Спеціалізований санаторій-профілакторій "Політ"

(вул. Л. Голіцина, 1, смт. Новий Світ, м. Судак, Автономна Республіка Крим, 98032)

3. Представник спеціалізованого санаторію-профілакторію "Політ" Байгузіна В.В.

(вул. Спендіарова, 51, м. Судак, Автономна Республіка Крим)