Постанова

від 26.03.2013 по справі 812/862/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2013 року справа № 812/862/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у розмірі 66389,81 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013р. Державна податкова інспекція у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 66389,81 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках.

Позов обґрунтовано тим, що станом на 07.12.2012 року за відповідачем утворився податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 66389,81 грн. і у зв'язку з тим, що відповідачем сума податкового боргу не сплачена, позивач, посилаючись на п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України просить стягнути суму податкового боргу і відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст.20 Податкового кодексу України, просить накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, обслуговуючих боржника, у рахунок погашення податкового боргу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 р. позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з Житлово-експлуатаційної контори Ясенівської селищної ради з рахунків у банках, обслуговуючого платника податків, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 66389,81 грн. в доход Державного бюджету України. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачено, отже сума боргу відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України підлягає стягненню. Щодо решти позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, у рахунок погашення податкового боргу, суд першої інстанції зазначив, що вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивач не виконав ухвала Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року, якою суб'єкта владних повноважень було зобов'язано надати письмові пояснення з документальним підтвердженням щодо обґрунтування позовних вимог в частині накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, шляхом зазначення банківських установ, номерів розрахункових рахунків на яких знаходяться грошові кошти, конкретизувавши на які саме інші цінності та в межах яких сум необхідно накласти арешт.

Позивач не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог подав апеляційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2013 р., в якій просить скасувати постанову суду, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідно до ч.2 ст.69 КАС України суд з власної ініціативи може витребувати необхідні докази, сума заборгованості була вказана у позовній заяві, інші відомості позивачу не відомі.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, та перевіривши матеріали справи, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції зміні в частині обґрунтування висновків суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради зареєстровано виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 02 квітня 2009 року № 13891020000000642, знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби з 06 квітня 2009 року за № 29 та є платником податку на додану вартість з 23 квітня 2009 року (арк. справи 16, 18, 20, 21-25).

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість від 12 вересня 2012 року № 9055303151 за серпень 2012 року, від 10 жовтня 2012 року № 9062333059 за вересень 2012 року, від 16 листопада 2012 року № 9072154021 за жовтень 2012 року, відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 21993,00 грн., 19725,00 грн., 22187,00 грн. відповідно (арк. справи 26-27, 28-29, 30-31).

За несвоєчасну сплату самостійно визначеного зобов'язання з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня у розмірі 2484,81 грн., що підтверджується розрахунком пені та карткою особового рахунку (арк. справи 11, 32-34).

Державною податковою інспекцією у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби було складено першу податкову вимогу від 01 липня 2009 року № 1/129 та другу податкову вимогу від 31 липня 2012 року № 2/154, які були вручені відповідачу (арк. справи 13, 14). Доказів про відкликання податкових вимог суду не надано.

Вказані обставини підтверджені матеріалами справи.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем податковий борг у добровільному порядку не сплачено, то сума боргу відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, підлягає стягненню з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Відповідно до пп. 20.1.17. п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, з наведеної норми вбачається, що право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти, виникає у податкового органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Наявність у відповідача - платника податків податкового боргу позивачем доведена, але позивачем не доведено відсутність у відповідача майна для погашення зазначеного боргу.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Таким чином, колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, але з інших підстав, а саме оскільки податковим органом не надано суду доказів вжиття ним будь-яких заходів щодо погашення відповідачем податкового боргу і відсутності у відповідача майна для погашення податкового боргу, що є умовою виникнення у податкового органу права на звернення до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, однак з помилковим застосуванням норм матеріального права, що в свою чергу є підставою для зміни рішення суду першої інстанції в частині обґрунтування підстав відмови у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» Ясенівської селищної ради про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 66389,81 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, змінити в частині обґрунтування висновків суду.

В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2013 р. залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Колегія суддів О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон