Рішення

від 02.04.2013 по справі 923/29/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р. Справа № 923/29/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: Коваленка М.А.- голови правлення, Дармостука В.Я.- уповн. предст., дов. від 04.02.2013р.

від відповідача: Бєлої Є.Ю.- уповн. предст., дов. від 23.01.2013р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія",

с. Новомиколаївка Скадовського району

до Приватної виробничо-комерційної фірми "Агрорезерв", м. Херсон

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Фермерське господарство "Арій", с. Драбове-Барятинське Черкаської області

про стягнення 53 675грн.

Про обставини справи зазначено в ухвалах суду від 24.01.2013р., 05.02.2013р., 26.02.2013р., 26.03.2013р., якими розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовом про стягнення 53675грн. як безпідставно набутих коштів.

Позивач вказує, що кошти в розмірі ціни позову відповідач безпідставно набув у числі платежів у загальній сумі 225424,15грн. у період з 04.07.2008р. по 01.09.2008р., оскільки виконавцем робіт на суму 53675грн. був інший суб'єкт, ніж відповідач, і той суб'єкт - ФГ "Арій" стягнув у судовому порядку з позивача кошти за роботу.

Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, вказуючи наступне.

Вказані позивачем як спірні 53675грн. відповідач отримав за наявності підстав для цього, виконавши роботи відповідачу, ці роботи є іншими, ніж стверджувані позивачем виконані Фермерським господарством "Арій". Відповідач не залучав до роботи комбайн ФГ "Арій".

Поряд із запереченнями по суті вимог відповідач заявив і про застосування позовної давності за позовом, вважаючи його пропущеним.

С у д в с т а н о в и в:

Платіжним доручення № 1835 від 04.07.2008р. СВК "Лідія" сплатило на користь ПВКФ "Агрорезер" 30 тис.грн. з призначенням платежу: "за послуги по збиранню врожаю, згідно рах. № 305 від 03.07.2008р."

Цим же платником були вчинені й інші платежі на користь цього ж отримувача коштів, а саме:

- за платіжним дорученням № 648 від 09.07.2008р. сплачено 20 тис.грн. з призначенням платежу: "за послуги по збиранню врожаю згідно рах. № 305 від 03.03.2008р.";

- за платіжним дорученням № 651 від 10.07.2008р. сплачено 31 тис.грн. з призначенням платежу: "за послуги по збиранню врожаю згідно рах. № 305 від 03.07.2008р.";

- за платіжним дорученням № 697 від 17.07.2008р. (проведено банком 18.07.2008р.) сплачено 39425грн. з призначенням платежу: "за послуги по збиранню врожаю згідно рах. № 305 від 03.07.2008р.";

- за платіжним дорученням № 768 від 01.08.2008р. сплачено 54999,15грн. з призначенням платежу: "за послуги по збиранню врожаю згідно рах. № 254 від 30.06.2008р.";

- за платіжним дорученням № 799 від 13.08.2008р. сплачено 20 тис.грн. за послуги по збиранню врожаю згідно рах. № 305 від 03.07.2008р.;

- за платіжним дорученням № 879 від 29.08.2008р. (проведено банком 01.09.2008р.) сплачено 30 тис.грн. за послуги по збиранню врожаю згідно рах. № 254 від 30.07.2008р.

Копії перелічених платіжних документів залучено до справи, всього за ними сплачено 225424,15грн. (20000 + 30000 + 31000 + 39425 +54999,15 + 20000 + 30000 = 225424,15).

Текстів зазначених у перелічених платіжних документах рахунків (№ 305 від 03.07.2008р., № 254 від 30.06.2008р., № 254 від 30.07.2008р.) сторони суду на вимогу не надали, пояснивши, що вони не збереглися, позивач при цьому пояснив, що звертався до банку - і там таких рахунків нема.

Позивач стверджує, що вчиняючи платежі, вважав, що виконує грошові зобов'язання за договором з відповідачем від 03.07.2008р. "на виконання робіт" зі збирання врожаю пшениці та ріпаку.

Цей договір СВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв" уклали про наступне: ПВКФ "Агрорезерв" (виконавець) зобов'язався виконати для СВК "Лідія" (замовник) роботи зі збору врожаю пшениці на 300 га та ріпаку на 700 га комбайнами "Джон Дір" та "Клас Мега", замовник зобов'язався оплатити роботи з розрахунку 265грн. за збирання врожаю ранніх зернових на 1 га та 300грн. за збирання врожаю ріпаку на 1 га.

До числа обов'язків замовника окрім іншого за п.3.2 договору віднесено забезпечення обліку виконаних виконавцем робіт з щоденним (поетапним) фіксуванням в акті виконаних робіт. При цьому договором доручено поетапне фіксування виконаних робіт зі сторони замовника головному агроному СВК "Лідія" Дармостуку В.Я., зі сторони виконавця таку особу за договором (копія на а.с.11-12) не вказано.

За підсумками виконання договору його учасники склали два акти здачі-приймання робіт - від 02.07.2008р. щодо загальної вартості робіт в 120425грн., з яких 103200грн. за збір врожаю ріпаку на 344 га та 17225грн. за збір врожаю ячменю на 65 га;

- від 28.08.2008р. щодо загальної вартості робіт в 104999,15грн., з яких 52500грн. збір врожаю ріпаку на 175 га та 52499,15грн. за збір врожаю пшениці на 198 га.

Загальна сума, зазначена в названих двох актах - 120425грн. + 104999,15грн. = 225424,15грн. кореспондується з вказаною загальною сумою вчинених оплат - також 225424,15грн.

В актах виконаних робіт зазначено про роботи загалом на 782 га (344 + 65 + 175 + 198).

Відповідно до статистичної звітності СВК "Лідія" № 29-сг "Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01.12.2008р." позивач у 2008р. до збору врожаю мав посіви озимої пшениці на 996 га, озимого ячменю на 194 га, озимого ріпаку на 970 га, а також ячменю ярого на 52 га та овса на 54 га, всього ранніх зернових з озимим ріпаком - на 2266га. Із "Узагальнюючого реєстру збирання ранніх зернових культур врожаю 2008" СВК "Лілія" (копія на а.с.17), довідки СВК "Лілія" № 01-16-40 від 22.02.2012р. (а.с.50 т.2) з даними про площі посівів та площі, на яких врожай скошено певними комбайнами та комбайнерами, залучених до справи копій "реєстрів прийому зерна вагарем" СВК "Лідія" у 2008р. (а.с.10-49, 70-85 т.2), слідує, що із зазначених у статистичній звітності наявних площ ранніх зернових та ріпака врожай на 782 га зібрано залученими комбайнами, решту - власними.

Ці 782 га кореспондуються з такою ж (цією) кількістю, зазначеною у 2-х згаданих актах виконаних робіт, складених СВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв".

Поряд з цим, рішенням господарського суду Херсонської області від 25.01.2011р. у справі № 17/167-10, яке набрало законної сили 05.04.2011р., за результатами розгляду позову фермерського господарства "Арій" до СВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв" встановлено, що за актом виконаних робіт від 22.08.2008р. ФГ "Арій" виконало у 2008р. для СВК "Лідія" роботи по збиранню врожаю пшениці на площі 155 га та ріпаку на 42 га загальною вартістю 63тис.грн.

Нинішні позивач та відповідач у тій справі мали статус відповідачів, а третя особа в цій справі мала статус позивача.

У справі № 923/29/13-г на підставі складеного між СВК "Лідія" та ФГ "Арій" акту виконаних від 22.08.2008р. (копія на а.с.99) суд дійшов того ж висновку, що і суд у названій справі № 17/167-10: ФГ "Арій" комбайном "Кейс 2166" виконало у 2008р. на полях СВК "Лідія" для цього суб'єкта роботи по збиранню озимої пшениці на 155 га та озимого ріпаку на площі 42 га (всього на площі 197 га) загальною вартістю 63300грн. Зміст цього акту свідчить про відносини підряду безпосередньо між СВК "Лідія" та ФГ "Арій" без участі в них ПВКФ "Агрорезерв".

Таким чином,

- приймаючи до уваги, що у 2008р. найманими СВК "Лідія" комбайнами на площах цього сільськогосподарського підприємства зібрано врожай ранніх зернових та ріпаку всього на 782 га;

- та зважаючи на те, що на таку ж загальну площу зібраного врожаю таких культур СВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв" складено два акти виконаних робіт, а також на площу в названі 197 га зібраного врожаю таких культур СВК "Лідія" складено акт виконаних робіт з ФГ "Арій",

слід дійти висновку про те, що стосовно зазначеної площі зібраних культур в 197 га акти виконаних робіт СВК "Лідія" складено двічі: і з ФГ "Арій" на цю кількість оброблених гектарів, і з ПВКФ "Агрорезерв" на цю кількість оброблених гектарів разом з іншими у складі 782 га, вказаних у двох актах виконаних робіт від 02.07.2008р. та від 28.07.2008р.

Як вже вказано в цьому судовому рішенні позивач сплатив відповідачу за роботи зі збирання врожаю на 782 га у загальній сумі 225424,15грн., з них з огляду на договірні ціни вартість робіт зі збирання озимої пшениці на 155 га склала 41075грн. = 265грн. х 155 га, вартість робіт зі збирання озимого ріпаку на 42 га склала 12600 грн. = 300грн. х 42 га, а разом - 53675 грн.

Іншим судовим рішенням - постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. у справі № 5024/1255/2011 за результатами апеляційного провадження та розгляду справи за позовом ФГ "Арій" до СВК "Лідія", третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ПВКФ "Агрорезерв", постановлено стягнути з СВК "Лідія" на користь ФГ "Арій" 63тис.грн. за виконані роботи зі збирання врожаю на 197 га за актом виконаних робіт від 22.08.2008р.

Позивач під час провадження у справі надав суду власну довідку № 01-16-61 від 25.03.2013р., за якою зазначено про вчинене у повному обсязі стягнення з нього на користь ФГ "Арій" 63тис.грн. за наказом суду у справі № 5024/1255/2011 (а.с.56 т.2).

Таким чином, з огляду на викладене, слід дійти висновку, що за обсяг робіт зі збирання врожаю на 197 га СВК "Лідія" сплатило двічі: - договірною вартістю в 63тис.грн. безпосередньому виконавцеві цих робіт ФГ "Арій" на виконання судового рішення, та ще раніше сумою в 53675грн. на користь ПВКФ "Агрорезерв" з розрахунку договірної вартості таких робіт у відносинах з ПВКФ "Агрорезерв" за договором від 03.07.2008р.

За позицією позивача, його поясненнями у справі, оскільки комбайни "Джон Дір", залучені відповідачем працювали в одних загінках з комбайном "Кейс" третьої особи, станом на час виконання робіт з огляду на те, що комбайн "Кейс" було залучено безпосередньо відповідачем та договір як спільний документ двох сторін про зобов'язання складено було лише з ПВКФ "Агрорезерв", позивач усвідомлював, що зобов'язання з оплати робіт, виконуваних і комбайнами "Джон Дір", і комбайном "Кейс" має вчиняти на користь ПВКФ "Агрорезерв". Вважав, що має це робити і з огляду на п.1.2 договору, за яким відповідач міг залучати для виконання окремих робіт інших осіб, що не тягне за собою зміни умов договору. Саме таким усвідомленням змісту відносин фіксував виконання робіт головний агроном Дармостук В.Я., та в результаті склав два акти виконаних робіт, підписаних СВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв". Поряд з цим рукописний акт виконаних робіт для ФГ "Арій" складено та підписано безпосередньо агрономом за усвідомлення його змісту лише як підтвердження виконаних робіт комбайном цього господарства, а не як підстави для оплати робіт на його користь при уявленні про необхідність їх оплати на користь ПВКФ "Агрорезерв" на підставі в т.ч. п.1.2 договору СВК "Лідія" з ПВКФ "Агрорезерв".

Ці пояснення позивача є послідовними - у судових справах № 17/167-10, № 5024/1255/2011, № 923/29/13-г.

Ці пояснення кореспондуються з матеріалами справи, встановленим судом, а саме: позивач двічі оплатив одні й ті ж роботи: за належних підстав - на користь ФГ "Арій", та за уявних підстав, помилково оцінюваного змісту відносин, - на користь ПВКФ "Агрорезерв".

Саме тільки існування актів здачі-приймання виконаних робіт, підписаних 02.07.2008р. та 28.08.2008р. (копії на а.с.13,14) СВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв" за встановлення судом фактичного невиконання ПВКФ "Агрорезерв" частини робіт із числа зазначених в актах, та фактичного виконання цих робіт іншою особою - ФГ "Арій", не є достатньою підставою вчинення оплати на користь ПВКФ "Агрорезерв" вартості невиконаних робіт.

Підстави для оплати невиконаних робіт, щодо яких (цієї частини робіт) було складено акти виконаних робіт не були наявними, були уявними в результаті помилкового усвідомлення позивачем змісту, обсягу його відносин з відповідачем та помилкового неусвідомлення в минулому наявності господарських відносин щодо цих робіт безпосередньо з ФГ "Арій".

Відповідач приєднався до такої помилкової оцінки позивачем обсягу зобов'язань, отримавши безпідставну вигоду в 53675грн., безпідставно отримавши цю суму в числі платежів позивача.

Поряд з тим, що позивач довів тези:

а) про сплату коштів за одну й ту ж роботу комбайна "Кейс" і на користь позивача, і на користь відповідача;

б) про виконання цієї двічі оплаченої роботи тільки ФГ "Арій", та відповідно, в т.ч. методом виключення, і невиконання її відповідачем;

відповідач не довів вчинення цих робіт.

Окрім як методом виключення позивач довів тезу про виконання робіт на спірні 53675грн. ФГ "Арій" та, відповідно, про невиконання їх іншим суб'єктом - ПВКФ "Агрорезерв" даними лімітно-забірних відомостей на отримання пального комбайнами "Джон Дір" (ПВКФ "Агрорезерв") - комбайнери Міщенко С.Д., Іваненко Ю.В., Редька О.В., та "Кейс" (ФГ "Арій") - комбайнер Лукашевич В.М. (копія на а.с.18-21), а саме:

- комбайн "Джон Дір" під керуванням комбайнера Міщенка С.Д. був задіяний на виконання робіт в період з 26.06.2008р. по 01.07.2008р. включно і йому було видано СВК "Лідія" 2220 л дизельного пального;

- комбайн "Джон Дір" під керуванням комбайнера Іваненка Ю.В. був задіяний на виконання робіт в період з 26.06.2008р. по 01.07.2008р. включно і йому було видано СВК "Лідія" 2455 л дизельного пального;

- комбайн "Джон Дір" під керуванням комбайнера Редька О.В. був задіяний на виконання робіт в період з 03.07.2008р. по 13.07.2008р. включно і йому було видано СВК "Лідія" 2955 л дизельного пального;

- комбайн "Кейс-2166" під керуванням комбайнера Лукашевича В.М. був задіяний на виконання робіт в період з 09.07.2008р. по 20.07.2008р. включно і йому було видано 2660 л дизельного пального.

За названим договором СВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв" комбайни при виконанні робіт працюють на пальному, що надається СВК "Лідія".

Відповідно до ст.33 "Обов'язок доказування і подання доказів" ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Ухвалами суду від 05.02.2013р., 26.02.2013р. суд двічі витребовував у відповідача дані (інформацію, обґрунтування та докази) щодо ідентифікації комбайнів, які збирали у 2008р. для позивача врожай озимої пшениці та озимого ріпаку (ідентифікувати комбайни за назвами, номерами державної реєстрації, прізвищами комбайнерів, титулами володіння - у яких відносинах з якими саме суб'єктами використовувався кожний з комбайнів, що залучались відповідачем для робіт позивачу).

Відповідач не надав витребуваних даних, представник у судовому засіданні стверджувала про те, що документи, які опосередковують спірні відносини, знищені. На вимогу суду в ухвалі від 26.03.2013р. надати докази стверджуваного знищення певних документів з їх ідентифікацією, обґрунтування підстав для такого знищення, представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що таких витребуваних документів відповідач їй не надав.

Суд дійшов висновку, що відповідач таким чином порушив обов'язок за ст.22 ГПК України вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Суд виходить з того, що належною достатньою підставою для оплати робіт має бути факт виконання робіт, оформлений актом їх виконання. Сам по собі акт виконаних робіт без фактичного виконання робіт не є підставою для оплати робіт, зазначених в такому акті.

З цих міркувань суд оцінює як відсутні (а не такі, що відпали згодом) підстави для оплати позивачем відповідачу 53675грн., заявлених до повернення. Штучно, з-за помилки, створені як підстави платежів акти виконаних робіт в частині цих сум, не кваліфікуються як достатні належні підстави оплачувати невиконані роботи.

Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення позову.

Задовольняючи позов, суд на підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладає судовий збір за ним. Витрати позивача зі сплати судового збору, вчинені ним при заявленні позову, підлягають відшкодуванню відповідачем.

Відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності за позовом та відмову у позові за ознакою пропуску позивачем строку позовної давності.

В обґрунтування твердження про сплив строку позовної давності відповідач вказав, що "позивач прийняв виконані ПВКФ "Агрорезерв" роботи та оплатив їх протягом липня-вересня 2008р. Будь-яких претензій стосовно якості чи вартості робіт СВК "Лідія" до ПВКФ "Агрорезерв" під час прийняття робіт чи пізніше не пред'являв.

Цивільний кодекс України передбачає загальний термін позовної давності три роки, а за вимогами щодо неналежної якості робіт - один рік.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У будь-якому випадку минув строк позовної давності (з 2008 року)".

Вважаючи, що строк позовної давності за позовом не закінчився позивач навів такі обґрунтування цієї думки, закінчивши їх тим, що у випадку коли суд дійде висновку про пропущення строку позовної давності, то позивач просить причини певної тривалості періоду незаявлення позову, вказані в цих обґрунтуваннях, вважати поважними та поновити строк позовної давності за позовом: "03.07.2008р. СВК "Лідія" в особі голови правління Коваленка М.А. як замовник уклав договір з ПВКФ "Агрорезерв" в особі директора Зайченка О.О. на виконання комплексу робіт по збору врожаю із застосуванням прогресивної техніки та технологій проведення сільськогосподарських робіт на полях СВК "Лідія".

Під час виконання робіт сторони склали два акти здачі-приймання виконаної роботи, а саме:

1) акт здачі-приймання виконаних робіт між СВК "Лідія" і ПВКФ "Агрорезерв" від 02.07.2008 р., згідно якого зібрано ріпак з площі 344 га і ячмінь з площі 65 га, вартість робіт склала 120425 грн.;

2) акт здачі-приймання виконаних робіт між СВК "Лідія" і ПВКФ "Агрорезерв" від 28.08.2008р., згідно якого зібрано ріпак з площі 175 га і озиму пшеницю з площі 198.1 га, вартість робіт склала 52499,15 грн.

Оплата вартості виконаних робіт проводилась у такі строки:

- 04.07.2008р. - 30 000 грн.

- 09.07.2008р. - 20 000 грн.;

- 10.07.2008р. - 31000 грн.;

- 18.07.2008р. - 39 425 грн.;

- 01.08.2008р. - 54 999,15 грн.;

- 13.08.2008р. - 20 000 грн.;

- 01.09.2008р. - 30 000 грн., а всього 225 424,15 грн.

В цю суму ввійшла і вартість робіт, які були виконані комбайном "Кейс-2166", а саме на суму 53675 грн.

В квітні 2011р. до СВК "Лідія" надійшов лист від ФГ "Арій" с. Дрябово-Барятинське Драбівського району Черкаської обл., датований 19.04.2011р., з вимогою про перерахування 63300 грн. як заборгованості по оплаті робіт із збирання врожаю 2008р., виконаних належним йому комбайном "Кейс-2166". В задоволенні претензії СВК "Лідія" відмовив за безпідставністю. ФГ "Арій" було рекомендовано вирішувати питання про оплату за виконану роботу з ПВКФ "Агрорезерв", яка отримала кошти за виконані роботи в повному обсязі.

Однак, ФГ "Арій" звернулось до суду з позовом про стягнення з СВК "Лідія" 63300грн.

Під час розгляду справи № 17/167-10 СВК "Лідія" заявив клопотання про залучення до розгляду справи як третю особу ПВКФ "Агрорезерв". В судовому засіданні представник ПВКФ "Агрорезерв" пояснював, що комбайн "Кейс-2166" працював окремо від них.

25.01.2011р. господарський суд Херсонської області ухвалив рішення у справі № 17/167-10, яким відмовив ФГ "Арій" у задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що вони заявлені передчасно, а саме, позивач не набув права вимоги виконання відповідачем-1 грошових зобов'язань у судовому порядку, а відповідач-1 не порушив строки виконання зобов'язань.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. рішення господарського суду Херсонської області у справі № 17/167-10 залишено без змін, а апеляційні скарги СВК "Лідія" та ФГ "Арій" - без задоволення.

Після відмови СВК "Лідія" задовольнити вимогу ФГ "Арій" про сплату боргу в сумі 63300грн. ФГ "Арій" в червні 2011р. вдруге звернулося до господарського суду Херсонської області з аналогічним позовом, за яким розглядалась справа № 5024/1255/2011.

Відповідно до ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Статтею 261 ЦК України безпосередньо визначаються моменти початку строку позовної давності із специфічних зобов'язань. Установлено, що перебіг позовної давності до вимог за зобов'язаннями із визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (тобто із наступного дня). За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначається або визначається моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного з кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (п.2 ст.264 ЦК України). Отже пред'явлена кредитором вимога перериває перебіг позовної давності за вимогою про стягнення коштів.

Оскільки рішенням господарського суду Херсонської області від 25.01.2011р. у справі № 17/167-10, залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011р., були встановлені факти надання ФГ "Арій" послуг, їх вартість, наявність права вимагати оплату останніх, то проаналізувавши ситуацію СВК "Лідія" дійшов висновку, що ПВКФ "Агрорезерв" було безпідставно перераховано кошти за невиконані нею роботи в сумі 53675 грн.

Останній перерахунок коштів відбувся 01.09.2008р. в сумі 30000грн., а 26.08.2011р., тобто за 5 днів до закінчення трирічного строку з моменту остаточного виконання зобов'язання по оплаті, СВК "Лідія" посилаючись на ст.530 ЦК України надіслав до ПВКФ "Агрорезерв" вимогу про повернення зайво перерахованих коштів в сумі 53675 грн. Вказану вимогу ПВКФ "Агрорезерв" 09.09.2011р. було залишено без задоволення. З цього часу у СВК "Лідія" виникло право на звернення до суду з позовом до ПВКФ "Агрорезерв" про стягнення зайво перерахованих коштів в сумі 53675грн.

На протязі всього часу розгляду судами різних інстанцій справи за позовом ФГ "Арій" до СВК "Лідія" про стягнення 63300 грн. ПВКФ "Агрорезерв" була залучена до участі у цій справі як третя особа і СВК "Лідія" не могло знати, на чию користь буде ухвалене судове рішення. У разі коли би суд відмовив ФГ "Арій" в задоволенні позову, СВК "Лідія" не звертався б з позовом до ПВКФ "Агрорезерв" про стягнення коштів в сумі 53675 грн.

За таких обставин СВК "Лідія" вважає, що строк позовної давності для звернення до суду з позовом до ПВКФ "Агрорезерв" про стягнення коштів в сумі 53675грн. пропущено не було.

В разі ж коли суд дійде висновку про пропущення строку позовної давності, то СВК "Лідія" просить його поновити як такий, що був пропущений з поважної причини".

Суд зауважує, що наведені позивачем причини саме такої, як склалась, тривалості періоду, протягом якого позов не заявлявся, заслуговують на оцінку їх як поважних, проте поряд з цим слід дійти об'єктивного висновку про те, що строк позовної давності за позовом не пропущено.

Суд дійшов точки зору про те, що строк позовної давності за позовом не пропущено, з огляду на наступне.

За поштовим штемпелем на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду, позов заявлено 28.12.2012р.

Відповідно до ст.256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Обставини справи свідчать, що про порушення свого права, про право на позов з цим предметом та підставами позивач міг довідатися і довідався лише з результатів провадження у названій судовій справі № 17/167-10, за рішенням господарського суду Херсонської області, в якій від 25.01.2011р. (копія на а.с.34-36) встановлено, що отримувачем коштів за збір врожаю комбайном "Кейс-2166" (комбайнер Лукашевич В.М.), є не особа з якою позивачем підписано договір від 03.07.2008р. - ПВКФ "Агрорезерв" та якій зразу було сплачено кошти (яка на свою користь замовчувала інформацію про хибне уявлення позивача про обсяг зобов'язань при складенні, підписанні актів виконаних робіт, отриманні коштів), а інший суб'єкт - ФГ "Арій". Судове рішення у справі № 17/167-10 залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011р. за результатами апеляційного провадження у справі (копія постанови на а.с.37-39).

Відповідно, після набрання тим рішенням суду законної сили, згідно з правилами перебігу строків, загальний строк позовної давності в три роки за позовом розпочав перебіг з 06.04.2011р., а відтак не закінчився станом на 28.12.2012р.

Порушене право підлягає захисту в межах строку позовної давності.

Керуючись ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватної виробничо-комерційної фірми "Агрорезерв" (код ЄДР 30667966) на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія"(код ЄДР 03784143) 53675грн. за позовом, 1609грн. 50коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Повне рішення складено

05.04.2013р.

Суддя В.В. Чернявський