Постанова

від 18.06.2013 по справі 923/29/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р.Справа № 923/29/13-г Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Бєла Є.Ю.

Від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватної виробничо - комерційної фірми „Агрорезерв"

на рішення господарського суду Херсонської області

від 02.04.2013 року

по справі № 923/29/13-г

за позовом: Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Лідія"

до відповідача: Приватної виробничо - комерційної фірми „Агрорезерв"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Фермерського господарства „Арій"

про стягнення 53 675 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року Сільськогосподарський виробничий кооператив „Лідія" (далі - Кооператив) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Приватної виробничо - комерційної фірми „Агрорезерв" (далі - Фірма) про стягнення безпідставно набутих коштів в сумі 53 675 грн.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на те, що 03.07.2008 року між ним як замовником та Фірмою як виконавцем було укладено договір на виконання комплексу робіт по збору врожаю із застосуванням прогресивної техніки та технологій проведення сільськогосподарських робіт на полях Кооперативу. Згідно з п. 1.2 договору, для виконання окремих робіт виконавець може залучати інших осіб, що не тягне за собою зміни умов договору. Фірма як виконавець залучила для виконання робіт на полях Кооперативу комбайн «Кейс 2166», але кому він належав йому не було відомо. Згідно з цим договором та актами здачі - приймання виконаних робіт від 02.07.2008р. та 28.08.2008р. виконавець зібрав озимий ріпак на площі 519 га на суму 155700 грн., озиму пшеницю на площі 198,11 га на суму 52499,15 грн. та озимий ячмінь на площі 65 га на суму 17 225 грн. Всього було зібрано врожаю з площі 782,11 га, а вартість виконаних робіт склала 225 424,15 грн. Вказані кошти позивачем були перераховані відповідачеві протягом з 04.07.2008 року по 01.09.2008 року. У вказану суму увійшла і вартість робіт, які були виконані комбайном «Кейс 2166», на суму 53675 грн. У квітні 2011 року до Кооперативу надійшов лист від Фермерського господарства «Арій» від 19.04.2011р., з вимогою про перерахування 63300 грн. як заборгованості по оплаті робіт із збирання врожаю 2008 року, виконаних належним йому комбайном «Кейс 2166», згідно з актом виконаних робіт від 22.08.2008р., складеним головним агрономом Кооперативу. У задоволенні даної претензії позивачем було відмовлено за безпідставністю, але постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. у справі № 5024/1255/2011 з СГВК «Лідія» на користь ФГ «Арій» стягнуто 63 300 грн. заборгованості за виконані роботи. За таких обставин, вважав позивач, утримання відповідачем грошових коштів в сумі 53 675 грн., які він набув на підставі договору на виконання комплексу робіт по збору врожаю із застосуванням прогресивної техніки та технологій проведення сільськогосподарських робіт на полях Кооперативу від 03.07.2008 року, після ухвалення 10.04.2012 року Одеським апеляційним господарським судом рішення про стягнення з Кооперативу на користь ФГ «Арій» 63 300 грн., є безпідставним. Посилаючись на викладене, а також вказуючи, що його вимоги до відповідача про повернення безпідставно набутих грошових коштів були залишені останнім без задоволення і без відповіді, позивач на підставі ст. ст. 530, 1212 ЦК України просив задовольнити позов.

Фірма заперечувала проти позову посилаючись на те, що між сторонами у справі у 2008 році виникли господарські відносини з виконання Фірмою підрядних робіт по збиранню врожаю сільськогосподарських культур на полях Кооперативу. Обумовлені договором від 03.07.2008 року підрядні роботи були виконані Фірмою належним чином, прийняті у повному обсязі Кооперативом та їх проведення оформлено актами виконаних робіт від 02.07.2008р. та 28.08.2008р., підписаними сторонами, згідно з якими вартість виконаних робіт склала 225 424,15 грн. Виконані Фірмою роботи були оплачені Кооперативом у повному обсязі і останній не мав ніяких претензій ні до якості, ні до вартості, ні до обсягів вказаних робіт. Таким чином, всі грошові кошти в сумі 225 424,15 грн. були перераховані Кооперативом Фірмі не безпідставно, а на підставі договору на виконання робіт та згідно з підписаними актами здачі - приймання виконаних робіт за конкретні роботи. Тому, відокремлення з цієї суми 53 675 грн. і стягнення їх як безпідставно отриманих коштів на підставі ст. 1212 ЦК України є неможливим, оскільки існували підстави для отримання Фірмою всіх грошових коштів за виконані у 2008 році роботи і ці підстави не відпали.

Також, відповідач вказував те, що судові рішення у справах господарського суду Херсонської області № 17/167-10 та № 5024/1255/2011 свідчать лише про те, що у 2008 році СВК «Лідія» замовляв роботи по збиранню свого врожаю сільськогосподарських культур окрім Фірми також у Фермерського господарства «Арій» і між цими підприємствами було підписано акт виконаних робіт на суму 63 300 грн., але ці роботи ніяк не пов'язані з тими сільськогосподарськими роботами, які виконала для Кооперативу у 2008 році Фірма на суму 225 424,15 грн., оскільки вказані роботи були прийняті позивачем саме у Фірми та повністю оплачені ним.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 05.02.2013 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Фермерське господарство «Арій», яке у письмових поясненнях зазначало, що у 2008 році у зв'язку з усним зверненням голови правління СВК «Лідія» про надання допомоги у збиранні врожаю зернових культур, на підставі наказу № 9 від 07.07.2008р. було відправлено за рахунок господарства комбайн «Кейс 2166» та відряджено екіпаж в складі двох комбайнерів з посвідченням про відрядження в Херсонську область, Скадовський район, СВК «Лідія» для збирання врожаю ранніх зернових культур. У господарських справах № 17/167-10 та № 5024/1255/2011 було доведено, що ФГ «Арій» комбайном «Кейс 2166» самостійно виконувало роботи на полях СВК «Лідія» по збиранню врожаю ранніх зернових культур у період з 09.07.2008р. по 20.07.2008р. вартістю 63 300 грн. і ніякого відношення до ПВКФ «Агрорезерв» не мало.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.04.2013 року (Суддя Чернявський В.В.) позовні вимоги задоволені, стягнуто з Приватної виробничо-комерційної фірми "Агрорезерв" на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" 53675 грн. за позовом, 1609 грн. 50 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд погодився з позицією позивача, викладеною у позовній заяві та на підставі встановлених обставин даної справи дійшов висновку, що Фірма не виконувала роботи на суму 53 675 грн., а тому ці грошові кошти були перераховані відповідачеві позивачем безпідставно.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Фірма звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а саме: ст. 1212 ЦК України, ст. ст. 33, 34 ГПК України, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Відзиви на апеляційну скаргу від позивача та третьої особи не надходили.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони і третя особа заздалегідь були повідомленні належним чином, проте позивач і третя особа двічі не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 03.07.2008 року між СГВК "Лідія" (замовник) та ПВКФ "Агрорезерв" (виконавець) було укладено договір на виконання комплексу робіт по збору врожаю 2008 року із застосуванням прогресивної техніки та технології проведення сільськогосподарських робіт на полях замовника.

Умовами п.п. 1.2, 2.2 договору визначено, що для виконання окремих робіт виконавець може залучати інших осіб, що не тягне за собою зміни умов договору; виконавець виконує збір врожаю комбайнами «Джон Дир-2006» та «Клас Мега» з комплексом навісного обладнання.

Умовами п.п. 3.2.7, 3.2.9 договору сторони встановили, що замовник зобов'язаний забезпечити облік виконаних робіт виконавцем з щоденним (поетапним) фіксуванням в акті виконаних робіт. Доручити поетапне фіксування виконаних робіт зі сторони замовника головному агроному СГВК «Лідія» Дармостуку В.Я.; замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт в день закінчення збирання врожаю та повністю розрахуватись з виконавцем.

Згідно з п.п. 4.1, 4.4 договору, замовник проводить розрахунок з виконавцем за виконані роботи: за кожний зібраний гектар ранніх зернових - 265 грн.; за кожний зібраний гектар ріпака - 300 грн.; розрахунки повинні бути закінчені після підписання акту виконаних робіт, але не пізніше 5-ти банківських днів.

Пунктом 6.2 даного договору передбачено, що дострокове розірвання договору та зміна його умов можливі тільки за згодою сторін. При зміні умов оформляється додаткова угода до договору.

02.07.2008 року та 28.08.2008 року сторонами було підписано акти здачі - приймання виконаних робіт, згідно з якими позивач без будь - яких зауважень прийняв виконані відповідачем роботи по збиранню озимого ріпаку на площі 590 га на суму 155 700 грн., озимої пшениці на площі 198,11 га на суму 52499,15 грн. та озимого ячменю на площі 65 га на суму 17225 грн. Всього відповідачем було зібрано врожай на полях Кооперативу з площі 782,11 га, а загальна вартість виконаних робіт склала 225 424,15 грн. Вказані роботи оплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками наявними в справі та відповідачем не заперечується.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 року у справі № 5024/1255/2011, що набрала законної сили, з сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лідія» на користь фермерського господарства «Арій» стягнуто 63 300 грн. заборгованості за виконані роботи по збиранню зерна пшениці та ріпаку в період з 07.07.2008р. по 21.07.2008р., згідно з актом виконаних робіт від 22.08.2008р., підписаним представниками обох сторін.

Приймаючи рішення про задоволення позову місцевий господарський суд виходив із того, що відповідач не виконував роботи на суму 53675 грн., ці роботи були виконані безпосередньо ФГ «Арій» за актом виконаних робіт від 22.08.2008 року; позивач двічі оплатив одні й ті ж самі роботи: за належних підстав - на користь ФГ «Арій» на виконання судового рішення та помилково раніше - на користь ПВКФ «Агрорезерв». Саме тільки існування двох актів здачі - приймання виконаних робіт від 02.07.2008р. та від 28.08.2008р. підписаних сторонами за фактичного невиконання відповідачем частини робіт із числа зазначених в актах, не є достатньою підставою вчинення оплати на користь відповідача вартості невиконаних робіт.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду, оскільки вони зроблені без аналізу та врахування всіх даних, що містяться в матеріалах справи, та вимог закону, що регулює спірні правовідносини.

Так, згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 1 ст. 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 ст. 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно з ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз указаної норми права дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Оскільки між сторонами у справі, яка розглядається, було укладено договір на оплатне виконання робіт по збиранню врожаю на полях Кооперативу, а кошти в сумі 53 675 грн., які Кооператив просить стягнути з ПВКФ «Агрорезерв», отримано останньою як оплату виконаних за договором робіт і їх виконання підтверджується актами здачі - приймання виконаних робіт, які позивачем не спростовані, то такі кошти набуто відповідачем за наявності правової підстави, а тому не може бути витребувано відповідно до положень ст. 1212 ЦК України як безпідставне збагачення.

Стягнення за постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р. у справі № 5024/1255/2011 з СГВК «Лідія» на користь ФГ «Арій» заборгованості в сумі 63 300 грн. за виконані в період з 07.07.2008р. по 21.07.2008р. роботи по збиранню зерна пшениці та ріпаку за актом виконаних робіт від 22.08.2008р., підписаним обома сторонами, не впливає на умови спірних договірних відносин, що виникли між сторонами в даній справі, і не може їх змінювати.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.01.2013 року по справі № 5006/18/13/2012, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах і яка відповідно до ст. 111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Окрім того, стягнення зазначеної заборгованості з Кооперативу не свідчить про помилкову оплату ним виконаних підрядних робіт в сумі 53 675 грн. на користь ПВКФ «Агрорезерв», оскільки факт виконання останньою робіт на зазначену суму підтверджується актами здачі - приймання виконаних робіт від 02.07.2008 року та від 28.08.2008 року, підписаними уповноваженими представниками обох сторін без будь - яких зауважень, які позивачем не оспорені та не спростовані.

Доводи позивача про те, що ПВКФ «Агрорезерв» як виконавець за договором від 03.07.2008р. залучила для виконання обумовлених цим договором робіт комбайн «Кейс 2166» і кому він належав йому не було відомо, спростовуються письмовими поясненнями голови фермерського господарства «Арій» та наявними в справі матеріалами, з яких випливає, що належний останньому комбайн «Кейс 2166» виконував роботи по збиранню врожаю зернових культур на полях Кооперативу саме на замовлення голови правління СГВК «Лідія» і цей факт встановлений рішеннями судів у справах № 17/167-10 та № 5024/1255/2011, що набрали законної сили.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позову місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України за рахунок позивача відповідачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 805 грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватної виробничо - комерційної фірми „Агрорезерв" задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 02.04.2013 року у справі № 923/29/13-г скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Лідія" (75712, Херсонська область, Скадовський район, с. Новомиколаївка, проспект Кірова, 22, код ЄДРПОУ:03784143) на користь Приватної виробничо - комерційної фірми „Агрорезерв" (73000, м. Херсон, Бериславське шосе, 46, код ЄДРПОУ:30667966) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 805 грн.

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.