Постанова

від 23.10.2013 по справі 923/29/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Справа № 923/29/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого : Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. у справі Господарського суду№ 923/29/13-г Херсонської області за позовомСільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" доПриватної виробничо-комерційної фірми "Агрорезерв" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору про Фермерського господарства "Арій" стягнення 53 675,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Коваленко В.М., дор. № б/н від 22.10.2013 р.; відповідача: третьої особи: не з'явились; не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2012 р. Сільськогосподарський виробничий кооператив "Лідія" (далі - Кооператив) звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою, у якій просив стягнути на його користь з Приватної виробничо-комерційної фірми "Агрорезерв" (далі - Фірма) безпідставно утримувані кошти в розмірі 53 675,00 грн.

Позовні вимоги Кооператив, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовував тим, що 53 675,00 грн. Фірма безпідставно набула у числі інших платежів, проведених на підставі укладеного між сторонами договору на виконання робіт зі збору урожаю від 03.07.2008 р. на загальну суму 225 424,15 грн. у період з 04.07.2008 р. по 01.09.2008 р., оскільки виконавцем оплачених робіт була третя особа, яка у судовому порядку стягнула з Кооперативу оплату за роботу. Кооператив звертався до Фірми з вимогами про повернення безпідставно отриманих коштів, які останнім залишено без задоволення, у зв'язку із чим, спірна сума на підставі ст. 1212 ЦК України підлягає стягненню в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 02.04.2013 р. (суддя Чернявський В.В.) позовні вимоги Кооперативу задоволено.

Вказане рішення прийнято з мотивів, викладених Кооперативом у позовній заяві.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. (колегія суддів: Бєляновський В.В., Мишкіна М.А., Будішевська Л.О.) рішення Господарського суду Херсонської області від 02.04.2013 р. скасовано, прийнято нове рішення про відмову у позові.

Вказану постанову мотивовано тим, що між сторонами у справі укладено договір, предметом якого є оплатне виконання Фірмою для Кооперативу робіт зі збору урожаю на його полях, а також без будь-яких зауважень підписано акти здачі-приймання виконаних робіт. Спірну суму грошових коштів Фірма отримала від Кооперативу саме на підставі цих документів, що виключає обставину безпідставності їх набуття та унеможливлює їх повернення в порядку ст. 1212 ЦК України.

Кооператив звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Херсонської області від 02.04.2013 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги Кооператив обґрунтовує посиланням на обставини справи, окремі положення укладеного між сторонами договору, ст.ст. 11, 1212 ЦК України, ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 22, 99, 101, 111 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вважає, що господарським судом апеляційної інстанції надано невірну оцінку окремим доказам у справі та неправильно застосовано приписи ст. 1212 ЦК України.

Інші особи, які беруть участь у справі не скористались правом, наданим ст. 111 2 ГПК України, та відзив на касаційну скаргу Кооперативу до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Кооперативу не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:

- між Кооперативом (Замовник) та Фірмою (Виконавець) 03.07.2008 р. було укладено договір на виконання робіт, за умовами якого Виконавець зобов'язався виконати для Замовника комплекс робіт по збору врожаю із застосуванням прогресивної техніки та технології проведення сільськогосподарських робіт, а саме: пшениці на 300 га та ріпаку на 700 га комбайнами "Джон Дір" та "Клас Мега", а Замовник зобов'язався оплатити виконані роботи з розрахунку 265 грн. за збирання врожаю ранніх зернових на 1 га та 300 грн. за збирання врожаю ріпаку на 1 га;

- за умовами п. 3.2.7 Договору сторони встановили, що Замовник зобов'язаний забезпечити облік виконаних робіт Виконавцем з щоденним (поетапним) фіксуванням в акті виконаних робіт. Доручити поетапне фіксування виконаних робіт зі сторони замовника головному агроному СГВК "Лідія" Дармостуку В.Я. Замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт в день закінчення збирання врожаю та повністю розрахуватись з виконавцем (п. 3.2.9 Договору);

- відповідно до п. 4.4 Договору розрахунки повинні бути закінчені після підписання акту виконаних робіт, але не пізніше 5-ти банківських днів;

- у п. 6.2 Договору сторонами погоджено, що дострокове розірвання Договору та зміна його умов можливі тільки за згодою сторін. При зміні умов оформляється додаткова угода до договору;

- 02.07.2008 р. та 28.08.2008 р. сторонами було підписано акти здачі-приймання виконаних робіт, згідно з якими Кооператив без будь-яких зауважень прийняв виконані Фірмою роботи по збиранню озимого ріпаку на площі 590 га на суму 155 700,00 грн., озимої пшениці на площі 198,11 га на суму 52 499,15 грн. та озимого ячменю на площі 65 га на суму 17 225 грн. Всього Фірмою було зібрано врожай на полях Кооперативу на площі 782,11 га, а загальна вартість виконаних робіт склала 225 424,15 грн. Вказані роботи Кооперативом оплачено у повному обсязі, що підтверджується відповідними банківськими виписками;

- постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 р. у справі № 5024/1255/2011, що набрала законної сили, з Кооперативу на користь Фермерського господарства "Арій" (далі - Господарство) стягнуто 63 300,00 грн. заборгованості за виконані роботи по збиранню зерна пшениці та ріпаку в період з 07.07.2008 р. по 21.07.2008 р., згідно з актом виконаних робіт від 22.08.2008 р., підписаним представниками обох сторін;

- вважаючи, що Кооперативом два рази оплачено виконання одних і тих самих робіт зі збору урожаю (перший раз - Фірмі на виконання умов Договору та другий раз - Господарству на підставі рішення суду) та враховуючи те, що неодноразові звернення Кооперативу до Фірми з вимогами про повернення спірної суми безпідставно утримуваних коштів залишенні останнім без задоволення, Кооператив звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги Кооперативу про стягнення на його користь з Фірми 53 675,00 грн. безпідставно утримуваних коштів, місцевий господарський суд виходив із того, що Фірма не виконувала роботи на суму 53 675,00 грн., ці роботи були виконані Господарством за актом виконаних робіт від 22.08.2008 р., а тому Кооператив двічі оплатив одні й ті ж самі роботи: за належних підстав - на користь Господарства на виконання судового рішення та помилково раніше - на користь Фірми. Саме тільки існування двох актів здачі-приймання виконаних робіт від 02.07.2008 р. та від 28.08.2008 р. підписаних сторонами за фактичного невиконання Фірмою частини робіт із числа зазначених в цих актах, не є достатньою підставою для їх оплати.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про відмову в позові, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірна сума грошових коштів отримана Фірмою від Кооперативу за наявності правових підстав, а саме: на підставі укладеного між сторонами Договору та двох підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт, що унеможливлює їх стягнення з Фірми в порядку ст. 1212 ЦК України як безпідставно утримуваних.

Перевіривши доводи касаційної скарги Кооперативу, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із правовою позицією апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Кооперативу з огляду на наступне.

Як вірно встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, позовні вимоги обґрунтовуються посиланням на помилкове перерахування Фірмі грошових коштів у розмірі 53 675,00 грн. як оплату за роботи, які фактично нею не виконувались, при цьому, правовою підставою для повернення цих коштів, позивач визначив положення статті 1212 ЦК України.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до приписів статей 837, 843 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Частиною 1 ст. 849 ЦК України встановлено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як зазначалося вище, господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено, що акти здачі-приймання виконаних робіт від 02.07.2008 р. та від 28.08.2008 р. підписані Кооперативом без будь-яких зауважень.

Підписавши вказані акти здачі-приймання виконаних робіт, Кооператив погодився з видами та обсягом виконаних робіт, їх вартістю, відповідністю виконаних робіт умовам Договору, що є підставою для оплати таких робіт.

Згідно з ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Із підписаних сторонами актів здачі-приймання виконаних робіт від 02.07.2008 р. та від 28.08.2008 р. судами встановлено, що а загальна вартість виконаних Фірмою робіт становить 225 424,15 грн. У відповідності до положень п. 3.2.9 та п. 4.4 Договору Кооператив їх оплатив.

Відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Таким чином, судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку тій обставині, що зобов'язання за договором сторонами виконані повністю, приймання-передачу робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідними актами, які підписано та скріплено печатками сторін, Кооператив повністю оплатив вартість виконаних Фірмою робіт, порядок обрахування якої був визначений в укладеному між ними Договорі.

Враховуючи наведене, висновок господарського суду апеляційної інстанції про те, що кошти, які Кооператив просить стягнути з Фірми, отримані нею на підставі Договору та двох підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт як оплата за виконані роботи, тобто за наявності правової підстави, що виключає можливість застосування ст. 1212 ЦК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірним та обґрунтованим.

Як вірно зазначено господарським судом апеляційної інстанції, схожу правову позицію висловлено Верховним Судом України у своїй постанові від 22.01.2013 р. у справі № 5006/18/13/2012.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що господарськими судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено Кооперативу у задоволені його позовних вимог про стягнення з Фірми 53 675,00 грн. як безпідставно утримуваних коштів.

Доводи Кооперативу, які містяться у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, а відтак не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів Вищого господарського суду України, оскільки, виходячи із наданих господарському суду касаційної інстанцій ст. ст. 111 5 та 111 7 ГПК України повноважень, він не може давати оцінку доказам, а повинен на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевірити застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги Кооперативу зводяться до переоцінки доказів та не спростовують висновків господарського суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 та 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.06.2013 р. у справі № 923/29/13-г Господарського суду Херсонської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя А.Г. Полянський