Постанова

від 01.04.2013 по справі 5011-16/4885-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2013 р. Справа№ 5011-16/4885-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Іоннікової І.А.

Мартюк А.І.

секретар: Комок І.А.

за участю представників:

від позивача: Родін Р.В.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 15.01.2013р.

у справі №5011-16/4885-2012 (суддя Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрім"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА"

про стягнення 66 651,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Екстрім" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІЛТА" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача замінити знищений пожежею автомобіль на автомобіль аналогічного класу з аналогічними характеристиками та з пробігом не більше 115 538 км із роком випуску не раніше 2007р., а також стягнення з відповідача витрат на проведення пожежно-технічного дослідження №10646/11-18/10647/11-13 від 29.12.2011р. та товарознавчої експертизи №10801/11-16 в розмірі 11 760,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведені співробітниками відповідача роботи по плановому технічному огляду автомобіля позивача марки "PEUGEOT", модель "РARTNER", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер АА3190СК призвели до займання названого транспортного засобу, яке сталось 14.09.2011р., внаслідок чого автомобіль був знищений пожежею.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та непідтвердженість позовних вимог. Зокрема, відповідач наголошував на наступному:

- позивачем не надано жодного доказу на підтвердження вини відповідача у завданих збитках;

- у експертних висновках, на які посилається позивач, відсутні посилання на те, що безпосередньою причиною займання автомобіля позивача були роботи по технічному огляду, проведені відповідачем;

- в даному випадку відсутні протиправна поведінка відповідача і причинно-наслідковий зв'язок між діями чи бездіяльністю відповідача та шкодою, завданою майну позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2013р. у справі №5011-16/4885-2012 позов було задоволено повністю, зобов'язано відповідача замінити знищений пожежею автомобіль „PEUGEOT", модель „РARTNER", державний реєстраційний номер АА 3190 СК на автомобіль аналогічного класу з аналогічними характеристиками та з пробігом не більше 115 538 км із роком випуску не раніше 2007р. Окрім того, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 11 760,72 грн. витрат на проведення експертиз, 2 682,50 грн. судового збору, 11 497,20 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2013р. у справі №5011-16/4885-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.03.2013р.

В судове засідання 04.03.2013р. з'явився лише представник відповідача. Представник позивача не з'явився, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 18.03.2013р.

В судовому засіданні 18.03.2013р. представник відповідача підтримав клопотання про призначення у справі повторної пожежо-технічної експертизи, викладене в п.1 резолютивної (прохальної) частини апеляційної скарги, доручивши проведення експертизи Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Окрім того, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2013р. у справі №5011-16/4885-2012 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача, наголошуючи на недоцільності проведення повторної експертизи. Також представник позивача заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд в задоволенні скарги відмовити та залишити оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 18.03.2013р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 01.04.2013р.

В судовому засіданні 01.04.2013р. представник позивача підтримав пояснення, надані у попередньому судовому засіданні, просив суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі повторної пожежо-технічної експертизи та залишити без задоволення апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання 01.04.2013р. не з'явився, поважність причин нез'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового розгляду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів вирішила відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі повторної пожежо-технічної експертизи, оскільки відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про те, що висновок судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8458/8459/12-37 від 07.12.2012р. є суперечливим або таким, що викликає сумнів у його правильності.

В судовому засіданні 01.04.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, надані у попередньому судовому засіданні, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Позивач є власником автомобіля марки "PEUGEOT", модель "РARTNER", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер АА3190СК.

Відповідно до наряду-замовлення №16027 від 14.09.2011р. відповідач провів плановий технічний огляд належного позивачу автомобіля та виконав низку робіт, а саме (мовою оригіналу): монтаж-демонтаж свечей зажигания; чистка заслонки; чистка инжекторов; обслуживание; монтаж-демонтаж воздушного фільтра; монтаж-демонтаж топливного фільтра; заливка-прокачка системы гидроусилителя (том справи -1, аркуш справи - 8).

Вартість виконаних відповідачем робіт склала 2 269,42 грн., про що позивачу було видано до сплати рахунок-фактури №16027 від 14.09.2011р. (том справи - 1, аркуш справи - 9).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що 14.09.2011р. в процесі експлуатації автомобіля, після проведення відповідачем його технічного огляду, сталось займання транспортного засобу, в результаті чого було знищено двигун та агрегати моторного відсіку, пошкоджено лакофарбове покриття кузову, лобове скло, гумові колеса, дзеркала заднього виду, фари, передній бампер, закопчено салон та електрообладнання автомобіля, деформовано капот та два передні крила.

На думку позивача, займання автомобіля відбулось внаслідок неправомірних дій працівників відповідача під час проведення планового технічного огляду, на підтвердження чого позивачем було надано Технічний висновок Дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в м. Києві №300 щодо ймовірної причини виникнення пожежі №335-л від 15.09.2011р. та висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №10646/11-18/10647/11-13 від 29.12.2011р.

Посилаючись на норми ст. ст. 22, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України, позивач просив суд зобов'язати відповідача відшкодувати збитки, завдані внаслідок пошкодження автомобіля, шляхом передання позивачу речі того ж роду і такої ж якості, а саме: замінити знищений пожежею автомобіль на автомобіль аналогічного класу з аналогічними характеристиками та з пробігом не більше 115 538 км із роком випуску не раніше 2007р. Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 11 760,72 грн. витрат на проведення комплексного автотехнічного та пожежно-технічного дослідження (висновок №10646/11-18/10647/11-13 від 29.12.2011р.) та товарознавчого дослідження (висновок №10801/11-16 від 20.03.2012р.).

Місцевий господарський суд повністю задовольнив позовні вимоги, визнавши їх нормативно обґрунтованими та документально підтвердженими.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1, п.1 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

В ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків (шкоди), необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків (шкоди), причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками (шкодою), вини відповідача.

Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

З метою з'ясування причин займання належного позивачу автомобіля, а також наявності причинно-наслідкового зв'язку між ремонтними роботами, виконаними 14.09.2011р. відповідачем, та займанням автомобіля позивача, ухвалою місцевого господарського суду від 16.08.2012р. було призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (том справи - 1, аркуші справи - 74-75).

За результатами проведення експертного дослідження було складено висновок експертів №8458/8459/12-37 від 07.12.2012р. (том справи - 1, аркуші справи - 92-105), в якому встановлено, що:

- причиною виникнення пожежі у автомобілі Peugeot Partner, державний реєстраційний номер АА3190CK послужило потрапляння парів палива (бензину), у середину генератора та займання утвореної з киснем повітря пароповітряної суміші від джерела запалювання - іскор електричного походження, що мали місце між щітками і кільцями колектора, під час вироблення електроенергії, що використовувалась для живлення, встановленого на автомобілі електрообладнання при працюючому двигуні;

- витік бензину відбувся у місці виниклої нещільності у системі живлення двигуна внутрішнього згоряння, встановленого на автомобілі, безпосередньо у місці кріплення фіксатора паливопроводу до штуцера паливної рампи;

- ремонтні роботи, проведені 14.09.2011р. сервісним центром TOB "Ілта", перебувають у причинному зв'язку із виниклою розгерметизацією системи живлення двигуна внутрішнього згоряння автомобіля Peugeot Partner, д.р.н. АА3190CK та за наявності зазначеного при вирішенні першого питання джерела запалення у моторному відсіку згаданого автомобіля у ньому виникла пожежа.

Посилання відповідача на те, що вищевказаний висновок експертів не може вважатись належним доказом у справі не може бути прийнято судом до уваги з наступних підстав.

Згідно зі ст. 31 Господарського процесуального кодексу України в судовому процесі може брати участь судовий експерт. Судовий експерт зобов'язаний за ухвалою господарського суду з'явитись на його виклик і дати мотивований висновок щодо поставлених йому питань.

Зазначаючи про необґрунтованість висновку судової експертизи, відповідач не навів конкретний перелік питань, які на його думку потребували додаткового роз'яснення експертом та не заявляв клопотань про виклик експерта у судове засідання для надання відповідних роз'яснень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Експертне дослідження, проведене судовими експертами у даній справі, проводилось шляхом отримання вихідних даних з інформації, що містилась у матеріалах справи, інформаційних та літературних джерелах, а також з отриманих даних під час проведення безпосереднього експертного огляду автомобіля Peugeot Partner, д.р.н. АА3190CK та місця, де сталася пожежа на підстав послідуючого їх аналізу і оформлення висновків відповідно до поставлених на вирішення експертизи питань. Відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про те, що висновок судової експертизи є неправдивим, суперечливим, необґрунтованим або таким, що викликає сумнів у його правильності. Заперечення відповідача проти експертного висновку по суті є лише його власною позицією як особи, що не має кваліфікації судового експерта.

Колегія суддів вважає, що висновок експертів №8458/8459/12-37 від 07.12.2012р. є належним і допустимим доказом у даній справі.

Окрім того, згідно з Технічним висновком №300 Дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління МНС України в м. Києві щодо ймовірної причини виникнення пожежі №335-л від 15.09.2011р. (том справи - 1, аркуші справи - 13-14) ймовірна причина пожежі, яка сталась 14.09.2011р. на автомобілі "PEUGEOT", модель "РARTNER", 2007 року випуску, державний реєстраційний номер АА3190СК, під час його руху по вул. К.Білокур, 3, є потрапляння малокалорійного джерела запалювання (механічної іскри) на пари розлитого бензину.

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №10646/11-18/10647/11-13 від 29.12.2011р. комплексного автотехнічного та пожежо-технічного дослідження по пожежі на автомобілі PEUGEOT РARTNER, державний реєстраційний номер АА3190СК (том справи - 1, аркуші справи - 15-25) причиною виникнення пожежі, яка сталася 14.09.2011р. на автомобілі PEUGEOT PARTNER, державний реєстраційний номер АА3190CK, є займання утвореної в моторному відсіку пожежонебезпечної суміші парів бензину з повітрям внаслідок розгерметизації паливної системи. З причин, викладених в дослідницькій частині, є підстави вважати, що ремонтні роботи, проведені 14.09.2011р. сервісним центром PEUGEOT TOB "Ілта", могли призвести до розгерметизації паливної системи і займання автомобіля.

Доказів, які б спростовували вищевказані висновки експертів, ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, в процесі судового розгляду було встановлено, що роботи з технічного огляду належного позивачу автомобіля, проведені відповідачем 14.09.2011р., перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із виниклою у автомобілі пожежею, внаслідок якої транспортному засобу було завдано значних пошкоджень, а позивачу, як власнику автомобіля, - майнової шкоди.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що в даному конкретному випадку наявний повний склад правопорушення, з яким закон пов'язує відшкодування шкоди.

В ч.4 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Дана норма кореспондується зі ст. 1192 Цивільного кодексу України, в якій передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Оскільки позивачем заявлено вимоги саме про відшкодування шкоди в натурі, тобто шляхом заміни відповідачем знищеного пожежею автомобіля на автомобіль аналогічного класу з аналогічними характеристиками та з пробігом не більше 115 538 км із роком випуску не раніше 2007р., колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що вказані вимоги є нормативно обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Решта позовних вимог про стягнення з відповідача 11 760,72 грн. витрат на проведення комплексного автотехнічного та пожежно-технічного дослідження (висновок №10646/11-18/10647/11-13 від 29.12.2011р.) та товарознавчого дослідження (висновок №10801/11-16 від 20.03.2012р.) також підлягають задоволенню, оскільки вказані витрати були понесені позивачем для відновлення його порушеного права.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вищенаведених правових норм відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування викладеного в позові.

З урахуванням вищенаведених обставин справи в їх сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 77, 86, 99, 102-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІЛТА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 15.01.2013р. у справі №5011-16/4885-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-16/4885-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Зубець Л.П.

Судді Іоннікова І.А.

Мартюк А.І.