Постанова

від 28.03.2013 по справі 2а-8898/12/0170/22

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-8898/12/0170/22

28.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

представник позивача, Дочірнього підприємства ТОВ "Агропромисловий комплекс "Бекон"- Джуган Наталя Миколаївна, довіреність № б/н від 04.01.13

представник позивача, Дочірнього підприємства ТОВ "Агропромисловий комплекс "Бекон"- Попов Євген Вікторович, наказ №2-П, від 28.02.07

представник відповідача, Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Радчук А.А. ) від 23.11.12 у справі № 2а-8898/12/0170/22

за позовом Дочірнього підприємства ТОВ "Агропромисловий комплекс "Бекон" (вул. Первомайська, 5,Просторне,Джанкойський район, Автономна Республіка Крим,96170)

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Дзержинського, буд.30,Джанкой,Автономна Республіка Крим,96100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ДП ТОВ "Агропромисловий комплекс "Бекон" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №001317 від 28.05.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 133 107,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.12 позов Дочірнього підприємства ТОВ "Агропромисловий комплекс "Бекон" до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби №001317 від 28.05.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 133 107,60 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судовому засіданні представники позивача просили залишити скаргу без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.2012 залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши представників позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Джанкойської ОДПІ від 08.05.2012р. №409 посадовими особами відповідача проведено документальну невиїзну перевірку ДП TOB АПК «Бекон», з питань своєчасності, вірогідності, повноти нарахування і сплати до бюджету податку на додану вартість за вересень, жовтень, грудень 2011р., щодо використання податкової пільги з податку на додану вартість. За наслідками перевірки складено акт №1413/1502/34787511 від 15.05.2012р.

На підставі вказаного акту встановлено порушення п.23 підрозділу 2 розділу XX ПК України, п.188.1 ст.188, п.189.9 ст.189 ПК України.

На підставі виявлених під час перевірки порушень, відповідачем 28.05.2012 року прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №001317, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання по ПДВ у розмірі 133107,60грн., за основним платежем - 65568,64грн. та штрафні санкції у розмірі 67538,96грн..

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем використовувалися податкові пільги передбачені п.209.2 ст.209 ПК України, які надали законну можливість звільнення від сплати податку по ПДВ по операціям за вересень 2011р. на суму 38957,00грн., за жовтень 2011р.на суму 58141,00грн. таза грудень 2011р. на суму 207786,00грн.

З таким висновком не погоджується колегія суддів та зазначає наступне.

В період з 08.05.2012 р. по 15.05.2012 р. відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності , вірогідності повноти нарахування і сплати до бюджету ПДВ по деклараціям ПДВ за вересень, жовтень та грудень 2011 року щодо використання податкової пільги з ПДВ.

За наслідками перевірки складено акт №1413\1502/34787511 від 15.05.2012 р. (далі Акт перевірки).

Передумовою перевірки було витребування від позивача пояснень та документальних підтверджень.

Як зазначено в Акті перевірки, у вересні - жовтні 2011р. позивачем реалізовано металобрухт ОСОБА_5 на суму 255734,0 грн., у тому числі в вересні на суму 182750,00грн., в жовтні на суму 72984,00грн.

За первинними документами податковий орган встановив, що реалізація металобрухту відбулася без урахування ПДВ, але в деяких квитанціях до прибуткових касових ордерів вказано з урахуванням ПДВ.

В жовтні та грудні 2011р. позивачем проведено ліквідацію основних засобів на загальну суму 62111,00грн., у т.ч. в жовтні 2011р.-56118,00грн., в грудні-2011р. на суму 5993,00грн.

За висновками акту позивач занизив суму податкового зобов'язання у розмірі 65568,64 грн., із яких: за вересень 2011 р. - 38550,00 грн.; за жовтень 2011 р. - 25820,04 грн., за грудень 2011 р. -1198 грн. внаслідок неправомірного застосування та використання податкової пільги з ПДВ, в частині звільнення від оподаткування операцій з постачання металобрухту та ліквідації основних засобів.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України «Про металобрухт» та Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів та деревини товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД (крім брикетів та гранул товарної підкатегорії УКТ ЗЕД 4401 30 90 00). Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Законом, який регулює відносини, що виникають у процесі здійснення операцій металобрухтом є Закон України «Про металобрухт» від 05.05.1999р. № 619- XIV (із змінами та доповненнями).

Відповідно до вимог зазначеного Закону України - здійснення операцій з металобрухтом (збирання, заготівля, переробка, транспортування, реалізація брухту чорних металів, а також збирання, заготівля, переробка, транспортування, реалізація брухту кольорових металів і його металургійна переробка) підлягає ліцензуванню.

Статтею 4 Закону України «Про металобрухт», передбачено, що операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими підприємствами або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Зазначеним Законом також встановлено, що ліцензуванню не підлягає діяльність фізичних осіб, пов'язана із збиранням та реалізацією побутового брухту чорних та кольорових металів.

Збирання металобрухту - це діяльність фізичних або юридичних осіб, пов'язана з переміщенням металобрухту від місця його утворення або знаходження до території розташування спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів (стаття 1 Закону).

Діяльність, пов'язана із купівлею брухту (побутового або промислового), належить до такої операції, як заготівля металобрухту.

У даному випадку, позивачем здійснювалася саме реалізація металобрухту, та як наслідок, його покупцем - купівля. Отже, громадянином ОСОБА_5 було вчинено саме угоду покупки металобрухту, який належав позивачеві та аж ніяк не збирання. Таким чином, норми Закону щодо відсутності умови обов'язкового ліцензування, на даний випадок не розповсюджується.

Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, з зазначеного приводу, листом від 06.03.2001р. № 4-45-294/1393 були надані роз'яснення, відповідно до яких було зазначено, що фізична особа не може здійснювати заготівлю (в тому числі купівлю у фізичних осіб) брухту (побутового або промислового) без державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності та отримання відповідної ліцензії.

При цьому, у ст. 1 Закону України «Про металобрухт», визначено, що заготівля металобрухту, це діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом. Купівля та /або реалізація металобрухту - діяльність, пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику і обмін не еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.

Апеляційним розглядом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_5 відбулася угода купівлі - продажу металобрухту. Дана обставина підтверджується квитанцією на переказ готівки від 09.09.2011 року, відповідно до якої платник ОСОБА_5 переказав позивачеві 59225 грн. за металобрухт (а.с.246).

Разом з тим, покупець металобрухту - ОСОБА_5 як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований, відповідна ліцензія у нього відсутня. Даний факт позивачем не спростовується та був відомий йому.

Таким чином, реалізація позивачем металобрухту ОСОБА_5, який не є належним суб'єктом при операціях з металобрухтом, не дає позивачеві права на застосування податкової пільги, а навпаки зобов'язує підприємство сплати до бюджету від здійсненної реалізації податок на додану вартість, оскільки така операція вчинена з порушенням законодавства.

Окрім того, у жовтні та грудні 2011 року позивачем було проведено списання основних засобів на загальну суму 62 111,00 грн., у тому числі в жовтні 2011 року - 56 118,00 грн., та у грудні 2012 - на 5 993,00 грн.

Відповідно до п. 189.9. ст. 189 Податкового кодексу України, у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2011 року позивачем виданий наказ №54 про створення комісії по списанню основних засобів, відповідно до якого, комісія мала затвердити акти списання основних засобів та оприходувати вузли, матеріали та металолом за підзвітними особами.

Отже, слід визнати, що позивач прийняв самостійне рішення про ліквідацію основних засобів, а тому ця операція має оподатковуватися як постачання таких основних засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.

Наявні у матеріалах справи копії інвентарних карток не свідчать про правомірність неоподаткування ліквідації основних засобів на підставі ч.2 п.189.9 ст.189 ПК України.

Відповідно до ст. 40 р. 8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.09.2003р. № 561 (зі змінами та доповненнями), об'єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Для визначення непридатності основних засобів до використання, можливості їх використання іншими підприємствами, організаціями та установами, неефективності або

недоцільності їх поліпшення (ремонту, модернізації тощо) та оформлення відповідних первинних документів керівником підприємства створюється постійно діюча комісія.

Позивачем до матеріалів судової справи було залучено наказ ДП ТОВ АПК «Бекон віл 05.09.2011 р. № 54 про створення комісії по списанню основних засобів.

Згідно до ст. 42 р. 8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.09.2003р. № 561 (зі змінами т доповненнями), в актах на списання наводяться дані, що характеризують об'єкти основних засобів: рік виготовлення або будівництва об'єкта, дата його надходження на підприємство початок експлуатації, первісна (переоцінена) вартість об'єкта, сума нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо.

У разі списання основних засобів, які вибувають в результаті аварії або стихійного лиха, до акта додається копія акта аварії і зазначаються обставини стихійного лиха.

Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

При цьому обов'язковою умовою для відображення в бухгалтерському обліку актів списання основних засобів, складених комісією, є їх затвердження (погодження) посадовою особою (керівним органом), уповноваженою згідно законодавства (статуту підприємства) приймати рішення щодо розпорядження (відчуження, ліквідації) об'єктів основних засобів (ст. 43 р. 8 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.09.2003р. № 561).

Слід зазначити, що форма акту на списання основних засобів, застосовується для оформлення вибуття основних засобів (крім автотранспорту і повному або частковому їх списанню, затверджена Наказом Мінстату від 29.12.1995г. №352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

ДП ТОВ «АПК «Бекон» долучені до матеріалів справи акти списання основних засобів, які свідчать про те, що основні засоби, які підлягають списанню не придатні до експлуатації, разом з тим, причина непридатності не вказана, не вказані і інші необхідні реквізити, визначені законодавчо, зокрема і висновок комісії, що суперечить Методичним рекомендаціям з бухгалтерського обліку основних засобів. Інформація про ліквідацію (розбирання) основних засобів, висновок створеної на підприємстві експертної комісії щодо неможливості використання ліквідованого об'єкта по первісному призначенню та економічне обґрунтування недоцільності проведення ремонту основних засобів, позивачем не надані.

Таким чином, вартість зазначених основних засобів, для цілей оподаткування повинна розглядатися як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації, відповідно до ч. 1 п. 189.9. ст. 189 Податкового кодексу України.

Отже, ДП ТОВ АПК «Бекон» неправомірно застосувало нульову ставку оподаткуванні операцій з ліквідації основних засобів, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню

Керуючись статтями 160-163, 195, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - задовольнити

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.11.12 у справі № 2а-8898/12/0170/22 - скасувати

Прийняти нову постанову

В задоволення позову Дочірнього підприємства ТОВ "Агропромисловий комплекс "Бекон" - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна