Ухвала

від 03.04.2013 по справі 2а-7793/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року Справа № 21751/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства «Науково- виробнича фірма «Абсолют» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3.03.10 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова до приватного підприємства «Науково- виробнича фірма «Абсолют» про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2009 року Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова звернулася до суду з позовом до приватного підприємства «Науково- виробнича фірма «Абсолют» про стягнення податкового боргу в сумі 675,29 грн. шляхом звернення стягнення на його активи.

Податковий орган посилався на те, що відповідач допустив заборгованість перед бюджетом по єдиному податку в сумі 675,29 грн. ( 662,92 грн. основний платіж та 12,37 грн. пені). Після направлення першої та другої податкових вимог заходів для погашення податкового боргу не вживає.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 3.03.10 року позов задоволено та стягнуто з приватного підприємства «Науково- виробнича фірма «Абсолют» до бюджету 675,29 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржило приватне підприємство «Науково- виробнича фірма «Абсолют», яке в апеляційній скарзі доводить, що підприємство не має жодного боргу перед бюджетом зі сплати єдиного податку, тому висновки суду з цього приводу не відповідають обставинам справи та наявним в ній доказам.

Оскільки, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, тому, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що проведеною камеральною перевіркою податкової звітності по єдиному податку приватного підприємства «Науково- виробнича фірма «Абсолют» було встановлено заниження платником податків податкового зобов'язання з цього виду податку за 2 квартал 2008 року на суму 12903,00 грн.

Складений за наслідками перевірки акт було вручено відповідачу у встановленому законом порядку під розписку.

На підставі акту перевірки Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова прийняла податкове повідомлення-рішення від 12.02.2009 року № 0000311501/0, згідно якого відповідачу було донараховано основний платіж з єдиного податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб в сумі 12903,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 645,00 грн.

В зв'язку з неможливістю вручення зазначеного податкового повідомлення-рішення платнику, воно було розміщене на дошці податкових оголошень, що відповідає пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Оскільки станом на 1.01.2009 року у відповідача мала місце переплата з єдиного податку в сумі 22559,59 грн., то відповідно до наявних в справі розрахунків податкового органу, які нічим не спростовані, з врахуванням нарахованих та сплачених платежів в 2009 році, недоїмка зі сплати цього податку станом на час подачі позову до суду складає 662,92 грн., на яку нарахована пеня в розмірі 12,37 грн., а всього - 675,29 грн.

Відповідач у встановлені строки податкові зобов'язання з єдиного податку не сплачував, тому податковий орган у відповідності до вимог пп. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» направив йому першу податкову вимогу № 1/476 від 23.04.2009 року про необхідність сплати боргу за узгодженим податковим зобов'язанням станом на 23.04.2009 року в сумі 662,99 грн., а 2.07.2009 року - другу податкову вимогу № 2/748 на цю ж суму.

З матеріалів справи видно, що обидві податкові вимоги про сплату боргу отримані відповідачем, проте він з ними не погодився, направивши податковому органу листи про таку незгоду.

Передбаченими законом засобами оскарження податкового повідомлення-рішення від 12.02.2009 року № 0000311501/0, а також першої та другої податкових вимог в порядку адміністративного чи судового оскарження відповідач не скористався, чого він сам не заперечує, що свідчить проте, що визначена податковим органом сума податкового зобов'язання з єдиного податку 675,29 грн. стала узгодженим податковим зобов'язанням.

Згідно з пп. 5. 4.1 п. 5.4 ст. 5 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього ж Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

За таких обставин у податкового органу були підстави для стягнення податкового боргу відповідача за рахунок його активів в судовому порядку.

Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, належно оцінив докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв законну постанову про задоволення позову, підстав для скасування якої колегія суддів не знаходить.

Доводи апелянта в тій частині, що він не погоджується з визначеною податковим органом сумою податкового боргу є безпідставними, оскільки вони не доведені у передбаченому законодавством судовому чи адміністративному порядку. Натомість податковий орган подав детальні розрахунки податкового боргу, які сумнівів не викликають.

Наявність не оскаржених податкового повідомлення-рішення, першої та другої податкових вимог свідчать про узгодженість податкового зобов'язання, а його несплата тягне за собою примусове стягнення в судовому порядку за рахунок активів платника.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Науково- виробнича фірма «Абсолют» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 3.03.10 року в справі № 2а- 7793/09/1370 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції..

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М. Старунський