Постанова

від 03.03.2010 по справі 2а-7793/09/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2010 р. № 2а-7793/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої cудді -Потабенко В.А.

при секретарі -Білас Ю.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, згідно доручення,

від відповідача: ОСОБА_2, згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ДПІ у Сихівському р-ні м.Львова до ПП НВФ "Абсолют" про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

позов заявлено Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова до приватного підприємства «Науково-виробнича фірма "Абсолют" про стягнення на користь державного бюджету податкового боргу в сумі 675,25 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ПП НВФ «Абсолют»має заборгованість перед бюджетом в розмірі 675,29 грн. по єдиному податку: основний платіж - 62,99 грн. та пеня 12,37 грн. Позивач зазначає, що в порядку ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ДПІ у Сихівському районі м. Львова направляла відповідачу першу та другу податкові вимоги, які не оскаржені. Оскільки відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, позивач змушений звернутись до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення по суті спору, просила задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, з підстав, наведених у запереченні від 25.01.2010 року. Зазначила, що не визнає результатів проведеної камеральної перевірки та прийняте за наслідками проведення такої податкове повідомлення-рішення. Пояснила суду, що податкове повідомлення-рішення №0000311501/0 від 12.02.2009 року не оскаржувала ні в судовому, ні в адміністративному порядку. Просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

ПП НВФ "Абсолют" зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 20.03.2006 року № 14151020000011745 і присвоєно код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 34306571.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме довідки про заборгованість перед бюджетом від 19.10.2009 року № 17775/19-036, станом на 19.11.2009 року відповідач згідно даних КОР та відомостей про сплату, згідно карток особових рахунків має заборгованість перед бюджетом за платежем - єдиний податок на підприємницьку діяльність з юридичних осіб в розмірі 675,29 грн., з яких: основний платіж 662,92 грн. та 12,37 грн. -пеня.

Згідно з даними облікової картки, долученої до матеріалів справи, встановлено, що на початок 2009 року у ПП НВФ "Абсолют" існувала переплата по єдиному податку в сумі 22559,59 грн.

Проведеною камеральною перевіркою податкової звітності по єдиному податку ПП НВФ "Абсолют", оформленою актом № 177/60/15-1 від 04.02.2009 року, встановлено, що платник занизив податкове зобов'язання по єдиному податку за ІІ квартал 2008 року на суму 12903,00 грн.

Вказаний акт скерований платнику і отриманий ним 10.02.2009 року, згідно копії повідомлення про вручення поштового відправлення.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ в Сихівському районі м. Львова 12.02.2009 року винесено податкове повідомлення-рішення № №0000311501/0, згідно якого ПП НВФ "Абсолют" було донарахованого основного платежу по єдиному податку на підприємницьку діяльність юридичних осіб в сумі 12903,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 645,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було скеровано ПП НВФ "Абсолют", однак, не вручене і, згідно акту №1 від 20.03.2009 року розміщене на дошці податкових оголошень ДПІ в Сихівському районі м. Львова у відповідності до п.п. 6.2.4 п.6.2. ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вже зазначалось, станом на 01.01.2009 року у ПП НВФ "Абсолют" існувала переплата по єдиному податку в сумі 22559,59 грн. Відтак, недоїмка становить 662,99 грн.

Оскільки відповідачем у встановлений термін не сплачено податкові зобов'язання, згідно п.п. 6.2.3 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ДПІ у Сихівському районі м. Львова було виставлено податкові вимоги:

- першу податкову вимогу № 1/476 від 23 квітня 2009 року, згідно з якою загальна сума боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням станом на 23.04.2009 рік становить 662,99 грн.;

- другу податкову вимогу № 2/748 від 02 липня 2009 року, згідно з якою загальна сума боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням станом на 01.07.2009 рік становить 662,99 грн. Вказані податкові вимоги були отримані відповідачем, що підтверджується повідомленнями про вручення.

В судовому засіданні було встановлено, що ПП НВФ "Абсолют" не оскаржувало ні повідомлення-рішення № №0000311501/0 від 12.02.2009 року, ні надіслані податкові вимоги, ні в судовому, ні в адміністративному порядку. В ході розгляду справи судом неодноразово роз'яснювалась представнику позивача можливість такого оскарження та оголошувалась у зв'язку з цим перерва в судовому засіданні, однак, ПП НВФ "Абсолют" не скористався таким правом на оскарження, з чого суд робить висновок, що нараховане ДПІ в Сихівському районі м. Львова податкове зобов'язання є узгодженим.

Згідно норм Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ, з наступними змінами та доповненнями, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з наступними змінами та доповненнями (надалі -Закон № 2181), податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Якщо відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді контролюючого органу на скаргу, замість десятиденного строку, визначеного у абзаці першому цього підпункту.

У разі коли останній день строків, зазначених у абзаці першому цього підпункту або встановлених за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника) у випадках, визначених у абзаці другому цього підпункту, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Строки подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу можуть бути продовжені за правилами та на підставах, визначених пунктом 15.4 статті 15 цього Закону.

Процедура адміністративного оскарження здійснюється тим контролюючим органом, який надіслав платнику податків податкове повідомлення, відповідно до своєї компетенції, визначеної цим Законом. Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Згідно з підпунктом 5.4 статті 5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п. 6.2.3 п. 6.2. ст.6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до п.п.16.1.1 п. 16.1 ст.16 Закону № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону № 2181.

Відповідно до преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону № 2181, контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю і повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181, активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання) можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу.

У будь-яких інших випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Усупереч наведеним нормам чинного законодавства, платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкового зобов'язання.

На даний час сума основного платежу та пені, нараховані відповідачу, є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченими, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін) і підлягають стягненню в примусовому порядку.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі ст.ст. 1, 3, 5, 6, 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21 грудня 2000 року, із змінами і доповненнями, та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Абсолют" (ЄДРПОУ 34306571, адреса: 79031, м. Львів, вул. Морозна, 37 б/34) до бюджету кошти в розмірі 675 (шістсот сімдесят п'ять) гривні 29 коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 07.03.2010 року.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна