Постанова

від 01.04.2013 по справі 8/518-12/381-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Справа № 8/518-12/381-2012 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. -головуючого, Бернацької Ж.О. -доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 у справі№ 8/518-12/381-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" простягнення 200520,83 грн., та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" простягнення 100000,00 грн. безпідставно набутих коштів,

за участю представників сторін: від позивача: Хурсевич В.А. (довіреність від 14.03.2012), від відповідача: Давидюк І.А. (довіреність від 10.09.2012), ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" у жовтні 2011 звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" 149120,00 грн. основного боргу, 5753,71 грн. 3% річних, 15657,60 грн. інфляційних втрат, 29989,52 грн. неустойки відповідно до пункту 7.3 договору №29-07/10-ПР від 29.07.2010, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС".

У заяві від 22.03.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" просить стягнути 730400,00 грн. 80% вартості проектних робіт, 36520,00 грн. 3% річних, 77422, 00 грн. інфляційних втрат, 124168,00 грн. штрафних санкцій відповідно до пункту 7.3 вказаного договору.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач (замовник) порушив взяті на себе зобов'язання за укладеним між сторонами договором №29-07/10-ПР від 29.07.2010 і додатковими угодами №1, 2 від 29.07.2010 до нього.

До господарського суду міста Києва 12.01.2012 звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" про стягнення 100000,00 грн. безпідставно набутих грошових коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" 20.08.2010 перераховано 100000,00 грн. за неукладеним договором №29-07/10-ПР від 29.07.2010, оскільки не досягнуті істотні умови договору, зокрема, неузгоджені: кошторис, технічне завдання, строки виконання.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.03.2012 (суддя Качан Н.І.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 (колегія суддів: Тарасенко К.В. - головуючий, Коршун Н.М., Яковлєва М.Л.) у справі №8/518 первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" на користь ТОВ "СМК ГРУП" грошові кошти у розмірі 730400,00 грн. та 14608,00 грн. судового збору. В решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав договірні зобов'язання та не перерахував 730400,00 грн. Позовні вимоги в частині стягнення 36520,00 грн. 3% річних, 77422, 00 грн. інфляційних втрат, 124168,00 грн. пені є необґрунтованими, оскільки не вживались належні та допустимі заходи для отримання належного розміру авансових платежів від відповідача. У задоволенні зустрічного позову відмовлено, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" не надало доказів щодо попередження Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" про залучення іншого підрядника або направлення пропозиції про розірвання договору та повернення коштів.

Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2012 (колегія суддів у складі: Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С.) скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2010 у справі №8/518. а справу №8/518 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанову мотивовано тим, що судами обох інстанцій не досліджено пункти 4.1 додаткової угоди №1 і додаткової угоди №2 до договору №29-07/10-ПР від 29.07.2010, відповідно до яких, підрядник приступає до виконання робіт з моменту надходження коштів на поточний рахунок підрядника, згідно з пунктами 3.2 додаткових угод, та отримання підрядником технічного завдання на проектування, підписаного замовником; не досліджено акт виконаних робіт та акт передачі проектної документації, про які зазначено в описі вкладення до цінної посилки від 24.09.2011, надісланої Товариству з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС". Судами не досліджено пункт 7.3 договору, умовами якого передбачено, що за затримку у строках оплати, передбачених даним договором, замовник виплачує підряднику неустойку в розмірі 0,1 % від суми платежу за кожний календарний день затримки, не більше подвійної ставки НБУ, яка діє на момент оплати. Матеріали справи не містять установчих документів позивача і відповідача на підтвердження статусу юридичної особи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2012 (суддя Прокопенко Л.В.) залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 (колегія суддів у складі: Пашкіної С.А. - головуючого, Баранця О.М., Калатай Н.Ф.) первинний позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" 730400,00 грн. основного боргу, 124168,00 грн. штрафних санкцій, 77422,00 грн. збитків від інфляції, 36520,00 грн. 3% річних. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" 2006,00 грн. судового збору та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. В зустрічному позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2012 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2013, і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС", і задоволення зустрічних позовних вимог у сумі 100000,00 грн.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального права та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами обох інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівобережжя плюс" 29.07.2010 укладено договір № 29-07/10-ПР.

Відповідно до пункту 1.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівобережжя плюс" (замовник) доручило, а Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК ГРУП" (підрядник) зобов'язалось виконати роботи з обладнання інженерно-технічними засобами систем протипожежного захисту об'єкту: житлово-офісний та культурно-оздоровчий комплекс з об'єктами інфраструктури по Дніпровській Набережній, 14 у Дніпровському районі м. Києва.

Крім того, сторонами підписано разом з договором додаткову угоду №1 та додаткову угоду №2.

Згідно з пунктом 1.1 додаткової угоди №1, замовник (відповідач за первісним позовом) доручив, а підрядник (позивача за первісним позовом) зобов'язався виконати роботи по розробці проекту (стадія "П", стадія "Робочий проект") інженерено-технічних засобів систем протипожежного захисту об'єкту: "Житлово-офісний і культурнор-оздоровчий комплекс з об'єктами інфраструктури по Дніпровській Набережній, 14 у Дніпровському районі м.Києва" (перша черга), відповідно до технічного завдання на проектування, погодженого сторонами, провести експертизу проекту в органах Держпожнагляду МНС України з отриманням позитивного висновку.

Відповідно до пункту1.1 додаткової угоди №2, замовник доручив, а підрядник зобов'язався виконати роботи по розробці проекту (стадія "П", стадія "Робочий проект") інженерно-технічних засобів систем протипожежного захисту об'єкту: "Житлово-офісний і культурно-оздоровчий комплекс з об'єктами інфраструктури по Дніпровській набережній,14 у Дніпровському районі м. Києва" (друга-десяти черги), відповідно до технічного завдання на проектування, погодженого сторонами, провести експертизу проекту в органах Держпожнагляду МНС України з отриманням позитивного висновку.

Згідно з пунктом 1 додаткової угоди №1 договірна ціна на виконання проектних робіт складає: стадія "П"-56750 грн., ПДВ 20% - 11350 грн., а всього - 68100 грн.; стадія "Робочий проект" - 132416,67 грн., ПДВ 20% - 264833,33 грн., а всього - 158900 грн.

У пункті 2.1 додаткової угоди №2 зазначено, що договірна ціна на виконання проектних робіт складає: стадія "П" - 202750 грн., ПДВ 20% - 40550 грн., всього - 243300 грн.; стадія "Робочий проект" - 473083,33 грн., ПДВ 20% - 94616,67 грн., а всього - 567700 грн.

Відповідно до пункту 3.2 додаткової угоди №1 та додаткової угоди №2, після підписання додаткових угод замовник протягом 5-ти банківських днів перераховує на розрахунковий рахунок підрядника грошові кошти у розмірі 80% вартості проектних робіт згідно з п.2.1 договору.

Згідно з пунктом 3.2 порядок розрахунків по договору за роботи вказується в додатках до кожного з етапів робіт окремо.

Підрядник приступає до виконання робіт згідно з пунктом 1.1 даного договору після надходження коштів на розрахунковий рахунок підрядника відповідно до пункту 3.2 цього договору.

Таким чином, замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок підрядника грошові кошти у розмірі 181600 грн., що становить 80% від 227000 грн., а відповідно до додаткової угоди №2 - 648800 грн., що становить 80% від 811000 грн., що разом становить 830400, 00 грн.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідачем перераховано позивачу 100 000 грн. в якості часткової оплати за договором № 29-07/10-ПР від 29.07.2010, а позивач розпочав розробку проектної документації і частину документації направив на адресу відповідача, що підтверджується актами виконаних робіт та актами прийому-передачі робіт.

Доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що за укладеним договором підряду не досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки за договором підряду № 29-07/10-ПР сторони визначили, об'єм і вид робіт, строки виконання робіт, його вартість і порядок прийому-передачі виконаних робіт.

Не приймаються до уваги також судовою колегією доводи відповідача в касаційній скарзі про те, що отримання ним проектної документації, що не відповідає умовам договору, не підтверджує виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 852 Цивільного кодексу України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Судами обох інстанцій встановлено, що відповідач отримав проектну роботу, акт виконаних робіт та акт передачі проектної документації 28.09.2011, що вбачається з опису вкладення у посилку на ім'я ТОВ "Лівобережжя плюс", фіскального чеку та повідомленням про вручення ТОВ "Лівобережжя плюс" зазначених документів, однак позивача про будь-які зауваження до виконаних робіт не повідомив.

Згідно зі статтею 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що відповідач прийняв без зауважень документацію, яка була направлена на його адресу позивачем. Таким чином підтвердив виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.

Відповідно до пункту 4.1. додаткових угод №1 та №2 до договору позивач розпочинає виконання договірних зобов'язань - виконання робіт за договором, після надходження грошових коштів від відповідача, що вказані у пункті 3.2. додаткових угод (що являють собою передоплату в розмірі 80% на суму 830 400 грн.) і технічного завдання, підписаного відповідачем. Дана умова договору не суперечить статті 854 Цивільного кодексу України, відповідно до якої позивач, як підрядник, має право вимагати виплати йому попередньої оплати у розмірі, встановленому у договорі.

Враховуючи, що відповідач виконав частково свої зобов'язання, перерахувавши позивачу 100000 грн., а також наявність між сторонами договірних відносин, відсутності зауважень з боку відповідача після отримання актів від позивача, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що вимоги позивача щодо спонукання виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором шляхом стягнення 730400 грн. грошового зобов'язання, підлягають задоволенню, що відповідає статтям 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судами обох інстанцій встановлено, що згідно з пунктом 7.3 договору за затримку у строках проплати, передбачених даним договором, замовник виплачує підряднику неустойку у розмірі 0,1% від суми платежу за кожний календарний день затримки, але не більше подвійної ставки НБУ, яка діє на момент проплати.

Суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідачем затримано проплату за договором, нарахування позивачем неустойки, згідно з пунктом 7.3 договору на суму 730 400 грн. є правомірною, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 124 168 грн. також підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з даними Міністерства статистики України розмір інфляційних втрат з серпня 2004 року по лютий 2012 року склав 10,6%, що від суми 730 400 грн. складає 77422 грн., тому суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку, що позовні вимоги в цій частині та в частині стягнення з відповідача 36520 грн. - 3% річних підлягають задоволенню відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Щодо зустрічних позовних вимог про стягнення 100 000 грн. грошових коштів, як безпідставно отриманих відповідачем за зустрічним позовом, які позивач за зустрічним позовом просить стягнути на підставі ст. 1212 ЦК судова колегія зазначає про наступне.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судами обох інстанцій встановлено, що на момент здійснення розрахунків між підрядником ТОВ "СМК Груп" та замовником ТОВ "Лівобережжя плюс" існували договірні зобов'язання. Таким чином, авансовий платіж позивачем за зустрічним позовом здійснювався на підставі укладеного договору. Сума платежу, яку просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом не може бути визнана як необґрунтовано отримана, тому суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Виходячи з наведеного, підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду справи фактичні дані її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставина справи і їм надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІВОБЕРЕЖЖЯ ПЛЮС" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 у справі № 8/518-12/381-2012 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.