Ухвала

від 04.04.2013 по справі 2а-14473/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14473/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

04 квітня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українська стрічкоткацька фабрика» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська стрічкоткацька фабрика» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Управління Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська стрічкоткацька фабрика» про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій та пені у розмірі 11 800, 18 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2013 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Українська стрічкоткацька фабрика» зареєстроване Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 30 січня 2007 року та перебуває на обліку в УПФУ в Подільському районі м. Києва як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визначений ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із картками особового рахунку платника страхових внесків та рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду № 0822 від 20 червня 2011 року, на день судового розгляду в суді першої інстанції сума заборгованості за штрафами та пенею, які нараховані за період з 20 листопада 2008 року по 29 грудня 2010 року становила 11 800, 18 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин справи та приписів Закону України «Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за якими відповідач має обов'язок по сплаті вказаних коштів та не виконує вказаний обов'язок належним чином.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно з законодавством, що діяло раніше, кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками та, відповідно, платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних га фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески своєчасно та в повному обсязі.

За змістом частини 8 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Частиною дев'ятою статті 106 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф.

Як вбачається з матеріалів справи, до відповідача застосовано штраф та пеню на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір на та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, штрафних санкцій та пені, платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.

Позивачем 20 червня 2011 року прийнято рішення № 0822 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду.

Згідно цього рішення за несвоєчасну сплату страхових внесків за період з 20 листопада 2008 року по 29 грудня 2010 року на відповідача накладено штраф в розмірі 15 161, 17 грн. (10 відсотків) та нарахована пеня в сумі 639, 04 грн. (0,1 відсотка на суми недоїмки і фінансових санкцій).

Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків було надіслано управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва 04 липня 2011 року та отримано ТОВ «Українська стрічкоткацька фабрика» 05 липня 2011 року.

Частиною 13 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що суми пені та штрафів, передбачених ч. 9 і 10 цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Зазначене рішення відповідачем не оскаржувалась.

Крім того, наявність взагалі заборгованості перед управлінням Пенсійного фонду України в Подільському районі міста Києва відповідач не заперечує, а відтак, має погасити наявну заборгованість.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язання щодо своєчасності сплати сум штрафних санкцій та пені не виконав, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на те, що ним було погашено заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені у розмірі 11 800, 18 грн., нарахованих згідно рішення № 0822 від 30 червня 2011 року, оскільки з платіжних доручень наданих ТОВ «Українська стрічкоткацька фабрика» не вбачається сплати саме цієї заборгованості. Натомість в призначенні платежу зазначено: сплата єдиного внеску.

З огляду на наведене вище колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Українська стрічкоткацька фабрика» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 254 КАС України) та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України

Головуючий суддя А.Б. Парінов

Судді І.О. Грибан

О.А. Губська

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.