Рішення

від 21.03.2013 по справі 13/92/08-ап-9/342/08-ап-13/340/08-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.13 Справа № 13/92/08-АП-9/342/08-АП-13/340/08-АП

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Приморське хлібоприймальне підприємство», м. Приморськ Запорізької області

До: Приморської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, м. Приморськ Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000122302/2 від 22.10.2007р.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники сторін:

Від позивача: Ніколаєнко О.А., дов. б/н від 03.01.2013р.

Від відповідача: Деркач О.О., дов. № 1126/10/10 від 12.03.2013р.

Счастлива І.Б., дов. № 984/8/10 від 03.05.2012р.

Відкрите акціонерне товариство «Приморське хлібоприймальне підприємство», м. Приморськ Запорізької області, звернулось до господарського суду Запорізької області із адміністративним позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, прийнятих ДПІ у Приморському районі Запорізької області, № 0000122302/2 від 22.10.2007р. та № 0000142302/2 від 22.10.2007р.

Ухвалою господарського суду від 28.01.2008р. вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000122302/2 від 22.10.2007р. виділено в окреме провадження, справі присвоєний № 13/92/08-АП (суддя Серкіз В.Г.).

На підставі розпорядження голови господарського суду Запорізької області від 02.04.2008р. № 494 справу № 13/92/08-АП передано на розгляд судді Нечипуренко О.М., справі присвоєний номер № 13/92/08-АП-9/342/08-АП, призначено судове засідання.

На підставі розпорядження голови господарського суду Запорізької області від 23.04.2008р. справу № 13/92/08-АП-9/342/08-АП передано на розгляд судді Серкіз В.Г., справі присвоєний № 13/92/08-АП-9/342/08-АП-13/340/08-АП, призначено судове засідання на 06.06.2008р

Ухвалою господарського суду від 06.06.2008р. провадження у справі зупинено на підставі п.3 ч. 1 ст. 156 КАС України до набрання законної сили рішенням у справі № 13/594/07-АП-11/247/08-АП..

13.02.2013р. господарський суд поновив провадження у справі згідно ч. 5 ст. 156 КАС України, призначив судове засідання на 19.03.2013р.

У зв'язку з виробничою необхідністю розгляд справи було перенесено на 21.03.2013р., про що сторони повідомлені відповідною ухвалою суду від 28.02.2013р.

В судовому засіданні 21.03.2013р. позивач заявив про зміну найменування підприємства - з Відкритого акціонерного товариства «Приморське хлібоприймальне підприємство» на Публічне акціонерне товариство «Приморське хлібоприймальне підприємство».

Відповідно до ст.. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

У зв'язку із викладеним, суд вважає за необхідне в порядку ст.. 55 КАС України здійснити процесуальне правонаступництво та замінити позивача у справі - Відкрите акціонерне товариство «Приморське хлібоприймальне підприємство», м. Приморськ Запорізької області, на Публічне акціонерне товариство «Приморське хлібоприймальне підприємство», м. Приморськ Запорізької області.

Також в судовому засіданні 21.03.2013р. від представника відповідача надійшла заява про здійснення процесуального правонаступництва та заміну Державної податкової інспекції у Приморському районі Запорізької області на Приморську міжрайонну Державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби.

Суд в порядку ст.. 55 КАС України клопотання відповідача задовольнив, здійснив процесуальне правонаступництво та замінив відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у Приморському районі Запорізької області, м. Приморськ Запорізької області, на Приморську міжрайонну Державну податкову інспекцію Запорізької області Державної податкової служби, м. Приморськ Запорізької області.

Відповідно до ст. 126 КАС України та змін, які внесені до розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України судові засідання здійснювались за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Судом оголошено про відкриття судового засідання.

Відводів складу суду не заявлено.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у адміністративному позові: згідно акту проведеної виїзної планової перевірки ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 7/2302/00954314 від 28.04.2007р. повідомленням-рішенням ДПІ у Приморському районі Запорізької області № 0000122302/2 від 22.10.2007р. встановлено порушення пп.. 3.1.1, пп..3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.6.1, п.6.2 ст. 6, пп..7.3.1 п.7.3 ст. 7, пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку із чим визначено ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» суму податкового зобов'язання із урахуванням фінансових санкцій за платежем ПДВ в загальній сумі 397 686 грн.; позивач вважає, що вказане повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки суперечить діючому законодавству України; зокрема, позивач вказує на те, що ніякого заниження валового доходу за півріччя 2006 року взагалі не було, т.я. помилки у показниках раніше поданої податкової декларації були виправлені ВАТ «Приморське ХПП» під час подання декларації з податку на прибуток за наступний звітний період (три квартали 2006 року), подану до ДПІ 09.11.2006 року, тобто в межах строків, визначених ст.. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; висновок ДПІ про реалізацію товару (соняшнику врожаю 2005 року) нижче його собівартості документально не підтверджений, оскільки між загальною сумою реалізації товару та загальною сумою придбання (без урахування ПДВ) є позитивна різниця у 25 647,72 грн.; висновок про розмір фактичних витрат на зберігання (тобто зберігання та доробку) соняшника документально не підтверджений, оскільки калькуляція не є первинним документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бо не підтверджує здійснення господарської операції; отже, ВАТ «Приморське ХПП» на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Агрокосм», ВАТ «Бердянський КХП» та Плетеноташлицькою філією ВАТ «Бердянський КХП», правомірно віднесло до складу податкового кредиту суму ПДВ 1 977 058,11 грн. - сплачену у складі вартості насіння соняшнику урожаю 2005 року, використаного у межах господарської діяльності; висновок ДПІ про порушення ВАТ «Приморське ХПП» п.6.2 ЗУ «Про податок на додану вартість» є необґрунтованим, оскільки під час перевірки представникам ДПІ були надані належним чином оформлені вантажні митні декларації, які підтверджують факт оформлення вивозу товару в митному режимі експорту та вивезення експортованих товарів за межі митної території України (є відповідний напис про це, який вимагається згідно Постанови КМУ від 01.03.2002 р. № 243); крім того, правильність заповнення граф ВМД було перевірено митними органами під час митного оформлення експорту товарів; на думку позивача, той факт, що саме ВАТ «Приморське ХПП» є власником металопродукції і стороною зовнішньоекономічного контракту, підтверджується як змістом самих ВМД, так і змістом контракту № 3Е від 01.06.2006р., рахунків-фактур, які були також досліджені під час перевірки, про що свідчить зміст акту перевірки. На підставі викладеного, позивач просить визнати нечинним прийняте ДПІ у приморському районі Запорізької області податкове повідомлення-рішення № 0000122302/2 від 22.10.2007р.

Представник відповідача проти позову заперечив, просить відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог, вказуючи на наступне: в ході проведеної ДПІ у Приморському районі Запорізької області перевірки Актом № 7/2302/00954314 від 28.04.2007р. встановлено порушення ВАТ «Приморське ХПП» по податку на додану вартість пп.. 3.1.1, пп..3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.6.1, п.6.2 ст. 6, пп..7.3.1 п.7.3 ст. 7, пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині включення до складу податкового кредиту 13 995,3 грн. податку на додану вартість по операціях зі зберігання, доробки та відвантаження насіння соняшника та порушення пп.. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.6.1, п.6.2 ст. 6 в частині не включення до складу податкових зобов'язань Декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року суму податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків від вартості металопродукції (заготівок квадратних гарячекатаних), переданих фірмі «Visic Investments Limited», експортером (відправником) якої згідно з графою другою вантажно-митних декларацій є ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського», в сумі 275 735,09 грн.; вказані порушення призвели до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2006 року на суму 265 124 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за грудень 2006 року на суму 24 604 грн.; в обґрунтування заперечень відповідач вказує на те, що позивачем не враховано особливостей заповнення граф 2 та 9 вантажної митної декларації при здійсненні експорту товару, визначених Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Держмитслужби від 09.07.1997р. № 307 та Порядком заповнення граф вантажної митної декларації відповідно до митних режимів, затвердженого наказом Держмитслужби від 30.06.1998р. № 380; щодо насіння соняшника урожаю 2005 року у кількості 3600 тон на суму 3 925 080 грн., придбаного ВАТ «Приморське ХПП» у ТОВ «Агрокосм» за договором від 01.12.2005р. № 179/14, відповідач зазначив, що вказане насіння фактично тричі було частково або у повному обсязі реалізоване підприємством позивача, при цьому відвантаження продукції відбувалось шляхом перенесення певної кількості насіння з картки відповідального зберігання одного підприємства-власника на картку іншого підприємства-власника, і весь цей час насіння знаходилось на складах підприємства; як встановлено перевіркою ДПІ, вартість проданого покупцям насіння соняшника урожаю 2005 року є нижчою за фактичну собівартість, яка була розрахована та складена ВАТ «Приморське ХПП» із витрат, віднесених підприємством до складу валових витрат за відповідні звітні періоди; у зв'язку із цим, дії підприємства по реалізації покупцям товарів за цінами, нижчими їх собівартості, по кожній такій операції продажу, які носили постійний характер та призвели до збитку, не можуть бути визнані господарською діяльністю у розумінні ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», та, відповідно сума податку на додану вартість, нарахована позивачем у зв'язку із проведенням вказаних операцій, не підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Приморському районі Запорізької області було проведено виїздну планову перевірку ВАТ «Приморське хлібоприймальне підприємство» (код ЄДРПОУ 00954314) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.12.2006 р.

За результатами перевірки складено акт № 7/2302/00954314 від 28.04.2007р., в якому зроблено висновок про порушення по податку на додану вартість пп.. 3.1.1, пп..3.1.3 п. 3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.6.1, п.6.2 ст. 6, пп..7.3.1 п.7.3 ст. 7, пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». В ході перевірки податковими інспекторами було встановлено заниження ВАТ «Приморське ХПП» податку на додану вартість за 2006 рік на суму 2 252 793 грн., та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в декларації по податку на додану вартість за грудень 2006 року на суму 55 326 грн.

Акт перевірки № 7/2302/00954314 від 28.04.2007р. базувався на наступних висновках ДПІ по податку на додану вартість:

- на порушення пп..3.1.1 п.3.1, п.4.1 ст. 4, п.6.1, пп..6.2.1 п.6.2 ст. 6, пп..7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «Приморське ХПП» під час здійснення операцій з поставки товарів не включено до складу податкових зобов'язань Декларації з податку на додану вартість за червень 2006 року суму податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків від вартості металопродукції (заготівок гарячекатаних), переданих фірмі «Visic Investments Limited», експортером (відправником) якої згідно з графою другою вантажних митних декларацій є ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського», в сумі 275 735,09 грн.;

- на порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ВАТ «Приморське ХПП» у грудні 2005р. - серпні 2006 р. безпідставно віднесено до складу податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість сплачену (нараховану) у складі вартості товару (насіння соняшника урожаю 2005 року) суму податку на додану вартість, яка не підлягає включенню до складу податкового кредиту у зв'язку з подальшим використанням придбаних товарів не у межах господарської діяльності, в сумі 1 977 058,11 грн.

На підставі акту перевірки № 7/2302/00954314 від 28.04.2007р. було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122302/0 від 16.05.2007р. про визначення ВАТ «Приморське ХПП» суми податкового зобов'язання з (урахуванням фінансових санкцій) в загальній сумі 3 296 103 грн. 00 коп.

Рішенням ДПІ у Приморському районі Запорізької області про результати розгляду первинної скарги від 27.07.2007р. податкове повідомлення-рішення № 0000122302/0 залишено без змін, а скарга підприємства без задоволення.

Рішенням ДПА у Запорізькій області про результати розгляду повторної скарги від 09.10.2007р. податкове повідомлення-рішення № 0000122302/0 від 16.05.2007р. скасоване в частині нарахованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 1 932 278 грн. та 966 139 грн. застосованих штрафних санкцій.

22.10.2007р. ДПІ у Приморському районі Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000122302/2, яким визначено ВАТ «Приморське ХПП» суму податкового зобов'язання, у т.ч. 265 124 грн. за основним платежем та 132 562 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним, у зв'язку із чим звернувся до господарського суду із адміністративним позовом про визнання його нечинним.

Частиною 4 ст. 105 КАС України визначається перелік вимог, що можуть міститися в адміністративному позові. Ці вимоги націлені на реалізацію матеріально-правової сторони права на адміністративний позов, тобто на задоволення адміністративного позову. Перелік вимог, зафіксований у ст. 105 КАС України, відображає зміст адміністративного позову, який є елементом позову і вказує на форму судового захисту, тобто вказує на те, якого виду рішення вимагає позивач від суду. Таким чином, позивач, зокрема, може вимагати від суду скасувати або визнати нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як вбачається зі змісту акту перевірки № 7/2302/00954314 від 28.04.2007р., на підставі якого було винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення, в ході перевірки ДПІ встановлено, що в червні 2006р. на підставі контракту від 01.06.2006р. № 3Е, укладеного з фірмою «Visic Investments Limited», позивач здійснив передачу металопродукції (заготівки квадратної гарячекатаної) на суму 1 378 675,46 грн.

Згідно із рахунками-фактурами, виписаними позивачем на виконання вказаного контракту, та Специфікацією № 1 до контракту, вантажовідправником металопродукції є ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського». Згідно вантажних митних декларацій на експорт продукції, в яких позивач визначений як особа, що відповідальна за фінансове врегулювання (графа 9 ВМД), в якості експортера (відправника) металопродукції у графі 2 ВМД (Відправник/Експортер) вказано ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського».

У податковому обліку ВАТ «Приморське ХПП», в порушення пп..3.1.1 п.3.1, п.4.1 ст. 4, п.6.1 пп.6.2.1 п.6.2 ст. 6, пп..7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» операція з передачі вищевказаної металопродукції відображена у колонці А рядка 2.1 «Експортні операції» Декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року в сумі 1 375 817,00 грн.

У той же час, за змістом п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платника податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до п.1.4 ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість», поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Пунктом 4.1 ст. 4 цього ж закону встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з її договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів, згідно із законами України з питань оподаткування.

Згідно із пп..7.3.1 п.7.3 ст. 7 вищезгаданого Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платнику податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.6.2 ст. 6 ЗУ «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування.

При цьому, товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно із п.1.7 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, що затверджена наказом Державної митної служби України від 09.07.1997р. № 307, відправником є особа, що передала або має передати заявлені у ВМД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу і що зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товару одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

Відомості про відправника, згідно із п. 2 Інструкції № 307, зазначаються у графі 2 «відправник/експортер».

З викладеного вбачається, що платник податку на додану вартість, який має право на застосування нульової ставки з операцій по експорту товарів, має бути вказаний у графі 2 ВМД як відправник.

У той же час, у графі 2 вантажно-митних декларацій, складених при експорті товару за контрактом від 01.06.2006р. № 3Е, як відправника зазначено не позивача, а ВАТ «ДМЗ ім.. Петровського».

Таким чином, твердження позивача про те, що вищевказані вантажно-митні декларації були оформлені належним чином відповідно до вимог діючого законодавства, не відповідають фактичним обставинам справи, а застосування ним нульової ставки з вивезення (експорту) товарів платником податку на додану вартість не є правомірним, оскільки суперечить вищенаведеним приписам Закону.

Отже, дослідивши вказані обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача встановленого ДПІ порушення пп..3.1.1 п.3.1, п.4.1 ст. 4, п.6.1, пп..6.2.1 п.6.2 ст. 6, пп..7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак і правомірність визначених податковим повідомленням-рішенням № 0000122302/2 від 22.10.2007р. суми основного зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, актом перевірки № 7/2302/00954314 від 28.04.2007р. встановлено, що між ВАТ «Приморське ХПП» та ТОВ «Агрокосм» укладено договір купівлі-продажу від 01.12.2005 р. № 179/14, на виконання якого та відповідно до видаткової накладної № 3754/16 від 01.12.2005р. позивач прибав насіння соняшнику врожаю 2005 року у загальній кількості 3 600 тон на суму 3 925 080,00 грн.

Під час перевірки працівниками ДПІ було встановлено, що вищевказане насіння соняшника підприємством позивача тричі частково або у повному обсязі реалізовувалось, при цьому відвантаження продукції відбувалось шляхом перенесення певної кількості насіння з картки відповідального зберігання одного підприємства-власника на картку іншого підприємства-власника, а саме насіння весь час перебувало на складах ВАТ «Приморське ХПП».

Вказаний висновок ДПІ було зроблено на підставі дослідження відповідних видаткових накладних на виконання: договору № 20 від 30.05.2006 р., укладеного між позивачем та Плетеноташлицькою філією ВАТ «Бердянський комбінат хлібопродуктів»; договору купівлі-продажу від 01.06.2006р. № 43, укладеного між цими ж сторонами; договорів б/н від 30.06.2006р. та № 5 від 03.07.2006р., укладених між позивачем та ВАТ «Бердянський комбінат хлібопродуктів»; договорів купівлі-продажу від 29.07.2006р. № 10/07-ЕС/06, від 01.08.2006р. № 01/08-ЕС-06, від 16.08.2006р. № 15-0178/06, укладених між позивачем та ТОВ «Оптімус», та договору від 01.08.2006р. № 01/08-ТД/06, укладеного між позивачем та ТОВ «Торговий Дім масложиркомбінат».

Як встановлено пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп..5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.1.32 ст. 1 згаданого закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Пунктом 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 «Звіт про фінансовий результат», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. № 87, доходи визначено як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Разом із тим, проведеною перевіркою було встановлено, що вартість реалізованого позивачем насіння соняшника врожаю 2005 року є нижчою за фактичну собівартість, яка була розрахована та складена ВАТ «Приморське ХПП» із витрат, віднесених підприємством до складу валових витрат за відповідні звітні періоди.

Так, наприклад, згідно із видатковою накладною від 31.05.2006р. № ПРИ-000003 та податковою накладною від 31.05.2006р. № 000284 загальна кількість проданого позивачем Плетеноташликській філії ВАТ «Бердянський комбінат хлібопродуктів» насіння соняшника врожаю 2005 року складає 1 794,958 тон за ціною 1 090,83 грн./т, а відповідно до калькуляції вартості зберігання насіння соняшника, складеної позивачем, собівартість 1 тонни вказаного насіння, з урахуванням прямих матеріальних витрат та інших прямих витрат ( на вартість яких нараховується податок на додану вартість), понесених позивачем протягом грудня 2005 року - травня 2006 року склала 1 095,40 грн.

У зв'язку із цим, як свідчать матеріали перевірки, в порушення пп..7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем за період з грудня 2005 року по травень 2006 року завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість, нарахованого у зв'язку із придбанням та зберіганням товару - насіння соняшнику врожаю 2005 року, який не використовувався у межах його господарської діяльності.

Отже, з огляду на викладене, правомірним та обґрунтованим є висновок відповідача про те, що сума податку на додану вартість, нарахована (сплачена) позивачем у зв'язку зі зберіганням, доробкою та відвантаженням насіння соняшника врожаю 2005 року, не підлягаю включенню до складу податкового кредиту.

Приймаючи до уваги наведені доводи, підтверджені матеріалами справи, суд погоджується із висновками Приморської міжрайонної Державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, викладеними у акті перевірки № 7/2302/00954314 від 28.04.2007р., та на підставі яких винесене спірне повідомлення-рішення від 22.10.2007р. № 0000122302/2.

Таким чином, позивачем не доведено і судом не встановлено правових підстав для визнання нечинним винесеного Приморською міжрайонною Державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби податкового повідомлення-рішення № 0000122302/2 від 22.10.2007р.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Приморське хлібоприймальне підприємство», м. Приморськ Запорізької області, про визнання нечинним винесеного Приморською міжрайонною Державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби податкового повідомлення-рішення № 0000122302/2 від 22.10.2007р. слід відмовити.

Керуючись ст. ст..55, 72 ч. 1, 94, 128, 158 - 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову - відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Постанову підписано 26.03.2013 р.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.