Постанова
від 27.03.2013 по справі 2а-12617/12/2070
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 р. Справа № 2а-12617/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-12617/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцептор"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКЦЕПТОР" (далі за текстом - позивач, ТОВ «АКЦЕПТОР»), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2012 року №0000042208, від 23.05.2012 року №0000052208.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду 31.07.2012р. позов задоволено в повному обсязі. Скасувано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 23.05.2012 року №0000042208, від 23.05.2012 року №0000052208.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування та порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: п.п. 135.5.4, п.п. 135.5.14, п.135.4 ст.135, п.153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, п.п. 4.1.3 п.4.1 ст.4, п.6.1 ст.6, п.п 7.4.2, п.п 7.4.3 п. 7.4, п.п. 7.6.1, п.п 7.6.4 п. 7.6 ст.7, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Згідно ст. 41 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АКЦЕПТОР»27.10.2000р. зареєстровано, як юридична особа Виконавчим комітетом Харківської міської ради, ідентифікаційний код 31152642, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «АКЦЕТОР»(код ЄДРПОУ 31152642) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2011р., за результатами якої складений акт від 28.04.2012р. №647/22-8/31152652, яким встановлені порушення вимог п.п. 4.1.3 п. 4.3. ст. 4; п. 6.1 ст. 6; п.п. 7.4.2, 7.4.3 п. 7.4, п.п. 7.6.1, 7.6.3, 7.6.4 п. 7.6 ст. 7; п. 22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п. 135.5.4, 135.5.14 п. 135.4 ст.135, п. 153.8 ст.153 Податкового кодексу України з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення: від 23.05.2012 р. за №0000042208, яким підприємству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій у розмірі 99842,00грн. (за основним платежем) та нараховані штрафні санкції у розмірі 14770,00грн.; від 23.05.2012р. за №0000052208, яким підприємству зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 992228,00грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право віднести до складу витрат придбанні цінні папери, або до складу доходів передані цінні папери - векселі, і не мав підстав щодо не віднесення їх до витрат, у перевіряємий період.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АКЦЕПТОР» укладено наступні договори купівлі-продажу цінних паперів:

1) ТОВ ФК «ФІНЕКС-УКРАЇНА»(код за ЄДРПОУ 31063268) договір купівлі-продажу цінних паперів від 01.04.10 р. №100401/25-Д; 0410/01-Д-25 на придбання акцій ВАТ «Донбасенергоремонт»(код за ЄДРПОУ 5470992) у кількості 32000,00 шт., загальна сума за договором - 107200,0 грн.

Цінні папери зараховані на рахунок в цінних паперах ТОВ «АКЦЕПТОР»29.04.10 у кількості 32000шт. Грошові кошти по вищевказаному договору перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ ФК «ФІНЕКС-УКРАЇНА»02.07.10 у сумі 107200,0 грн.

Постановою Господарського суду Донецької області від 08.12.05 ВАТ

«Донбасенергоремонт»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

2) ТОВ «ФІНЕКС-УКРАЇНА»(код за ЄДРПОУ 31063268) договір купівлі-продажу цінних паперів від 06.04.10 р. №100406/23-Д; 0410/06-Д-29 на придбання акцій ВАТ «М'ясоконсервний завод»(код за ЄДРПОУ 30981572) у кількості 25000 шт., загальна сума за договором - 4000,0 грн.

Цінні папери зараховані на рахунок в цінних паперах ТОВ «АКЦЕПТОР»29.04.10р. у кількості 25000шт. Грошові кошти по вищевказаному договору перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ ФК «Фінекс-Україна»02.07.10 р. у сумі 4000,00 грн.

Постановою Господарського суду Херсонської області від 13.11.09 по справі №12/16-Б-09 ВАТ «М'ясоконсервний завод»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Пунктом 1.4 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що цінним папером є документ, який засвідчує право володіння або відносини позики та відповідає вимогам, установленим законодавством про цінні папери.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивіденді та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові трава, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Згідно положень ч. 3-4 ст.5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, а також по знерухомленним документарним цінним паперам, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача цінних паперів. Підтвердженням права власності на цінні папери в разі їх емісії в бездокументарній формі, а також по знерухомленним документарним цінним паперам, є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач цінних паперів зобов'язаний надавати власник цінних паперів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Статтею 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з ст. 178 Цивільного кодексу України Об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва

чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід'ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого

правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, ТОВ «АКЦЕПТОР» в порушення п.7.6.3 п.7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включено до складу витрат окремого податкового обліку операцій з акціями витрати по придбаних цінних паперах, які не відповідають вимогам до акцій, встановленим ст.. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та не відповідають вимогам, установленим законодавством про цінні папери, що призвело до завищення показника витрат звітного періоду.

Також, з матеріалів справи вбачається, що згідно даних акту перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «АКЦЕПТОР» п.п.7.4.1, 7.4.2, 7.4.3 п.7.4, п.п.7.6.3, 7.6.4 п.7.6 ст.7 з урахуванням п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим завищено витрати від операцій з облігаціями за 2 квартал 2010 року на суму 549325,99 грн.

Так матеріали справи свідчать про те, що позивач 16.06.2012р. уклав договір купівлі-продажу цінних паперів №100616/53-Б-1;0610/16-Д-39 з Приватною компанією «МАРАІОН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД». Згідно умов договору позивач придбав у власність облігації відсоткові іменні ТОВ «Сітіком»у кількості 541 шт. на загальну вартість 549866,99 грн. (а.с.107-109).

Також 16.06.2012р. ТОВ «АКЦЕПТОР»уклав договір купівлі-продажу цінних паперів №0610/16-Д-40 з ТОВ ПТК «Мегаком», за умовами якого продав облігації відсоткові іменні ТОВ «Сітіком»у кількості 541 шт. на загальну вартість 549866,99 грн. (а.с.110-112). Підтвердженням здійснення даної операції є виписка про операції з цінними паперами на рахунку у цінних паперах №011417 за період з 01.06.2010 по 30.06.2010 р. згідно з якої цінні папери емітента ТОВ «Сітіком»у кількості 541 шт. 16.06.2010 р. були спочатку зараховані на рахунок, а потім списані з рахунку. (а.с.113-115).

16.06.2010р. ТОВ «АКЦЕПТОР»також уклав договір купівлі-продажу цінних паперів №0610/16-1-Б(В)-1; 100616/52-Б-1 з ТОВ ФК «Фінекс-Україна», яке діє від імені, за рахунок та в інтересах Приватної компанії «МАРАІОН ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД». При укладанні цього договору позивач діяв від імені, за рахунок та в інтересах Компанії з обмеженою відповідальністю «ВЕЛЛОНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД»та на підставі договору доручення №0610/16-1-Б від 16.06.2010 р. Згідно з умовами договору позивач діючи як повірений продав в інтересах довірителя облігації відсоткові імені ТОВ «Сітіком»у кількості 2 706,00 шт. на загальну вартість 2706,00 грн. Виконання умов договору доручення підтверджується атом виконаних робіт від 23.07.2010 р.

11.10.2011р. ТОВ «АКЦЕПТОР»уклав договір купівлі-продажу цінних паперів з ТОВ «БЮРО СТАНДАРТИ ТА ЯКІСТЬ»№1011/11-Д-4. Предметом договору були імені інвестиційні сертифікати ПЗНВІФ «Грот»у кількості 3656 шт. на загальну суму 25592000,00 грн. Згідно додаткової угоди до договору укладеної 25.10.2011 сторони домовилися розірвати вищезазначений договір (а.с.98-99;100).

12.10.2011р. ТОВ «АКЦЕПТОР»уклав договір купівлі-продажу цінних паперів з ТОВ «КОМУНІКАЦІЙНИЙ ЦЕНТР»№1011/12-Д-2. Предметом договору були імені прості акції ЗНКІФ «Бізань»у кількості 22651 шт. на загальну суму 25999130,00 грн. Згідно додаткової угоди до договору укладеної 25.10.2011 сторони домовилися розірвати вищезазначений договір. (а.с.101-102; 103)

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Згідно ч.3 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена

законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого

правочину недійсним судом не вимагається.

У момент вчинення суб'єктами господарювання діяльності зазначених правочинів цими суб'єктами не додержували вимоги частин 1,5 ст. 203 ЦК України .

Таким чином, вказаний вексель, емітента якого знято з обліку не відповідає визначенню цінних паперів, згідно ст..1 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» та не може бути врахований у складі витрат та доходів у відповідності з п.п. 153.8 ст. 153 Податкого кодексу України.

Сума коштів або вартість майна , отримана (нарахована) платником податку ві продажу, обміну або інших способів відчуження таких цінних паперів, підлягає виключенню зі складу доходів окремого обліку та відповідно до п.п. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135 ПКУ повинна включатися до складу валового доходу як доходи з інших джерел.

Таким чином позивачем порушено норми п.п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України.

Також, згідно даних акту перевірки відповідачем встановлено порушення ТОВ «АКЦЕПТОР» норм п.п.7.6.1, 7.6.3 п.7.6. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.153.8 ст.153 ПКУ у зв'язку з визнанням векселів такими, що не відповідають визначенню цінних паперів.

Підставою виникнення вищезазначеного порушення у перевіряємому періоді є те, що векселя ТОВ «Харківінвестагро», ВАТ «Первомайське РТП», які станом на 01.04.10р. рахуються на балансі позивача, та вексель ТОВ ТД «Вигода», не відповідають визначенню цінних паперів, згідно п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок», у зв'язку з чим не можуть бути враховані у складі витрат у відповідності з п. 7.6. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та враховуватися у складі від'ємного фінансового результату попереднього звітного року, який згідно п.п. 7.6.1 п. 7.6. ст. 7 вищезазначеного Закону переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами такого ж виду майбутніх звітних періодів. Також, операції по векселю ТОВ ТД «Вигода»згідно норм п. 153.8 ст. 153 ПКУ не можуть бути враховані у складі як валових витрат так і у складі валових доходів.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»цінний папір є документом, що засвідчує право володіння або відносини вимогам, установленим законодавством про цінні папери.