Рішення

від 03.04.2013 по справі 914/888/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.13 Справа№ 914/888/13-г

За позовом: приватного підприємства "Корд", с. Бортниця, до відповідача:дочірнього підприємства "Львівбуд" товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Менеджмент", м. Трускавець, про: стягнення заборгованості, Суддя Т. Рим За участю представників: позивача:Альонов Р.Б. - директор, відповідача:не з'явився. На розгляд господарського суду Львівської області подано позов приватного підприємства "Корд" до дочірнього підприємства "Львівбуд" товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Менеджмент" про стягнення заборгованості. Ухвалою від 05.03.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 20.03.2013 р. Розгляд справи було відкладено на 03.04.2013 року у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представників сторін.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу №К09/12 від 22.06.2012 р. не здійснив оплати за переданий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 52 604,54 грн. В судове засідання 03.04.2013 року позивачем подано клопотання, яким просить змінити суму стягнення боргу з відповідача, оскільки відповідачем сплачено 50,00 грн. 29 березня 2013 року, про що свідчить платіжне доручення №210. З огляду на це просить стягнути з відповідача залишок заборгованості в сумі 52 554,54 грн.

У зв'язку зі зменшенням позовних вимог суд враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Таким чином, оскільки подане клопотання за своїм змістом є заявою про зменшення позовних вимог, суд вирішує спір з урахуванням цієї заяви та виходячи з нової ціни позову - 52 554,54 грн.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, хоч був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.03.2013 року, причин неприбуття не повідомляв, проти вимог позову в установленому порядку не заперечив. Відповідач в судове засідання 03.04.2013 року повторно не з'явився. За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача було достатньо часу для підготовки та надання суду власних документально обґрунтованих заперечень проти вимог позову.

Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу №К09/12 від 22.06.2012 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору продавець (позивач у справі) зобов'язується передавати у власність покупця щебінь гранітний, відсів гранітний, камінь бутовий, камінь негабарит (надалі - товар), а покупець (відповідач у справі) зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.

Позивачем передано, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 346 406,94 грн., що підтверджується: видатковою накладною №РН-0000059 від 20.08.2012 р. на суму 27 800,56 грн., видатковою накладною №РН-0000060 від 20.08.2012 р. на суму 41 800,84 грн., видатковою накладною №РН-0000067 від 31.08.2012 р. на суму 69 201,38 грн., видатковою накладною №РН-0000076 від 14.09.2012 р. на суму 68 801,38 грн., видатковою накладною №РН-0000079 від 17.09.2012 р. на суму 69 401,39 грн., видатковою накладною №РН-0000083 від 20.09.2012 р. на суму 69 401,39 грн.

Позивачем скеровано на адресу відповідача вимогу №14 від 21.11.2012 р. про погашення заборгованості. Зазначену вимогу відповідач отримав 03.12.2012 р, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене до матеріалів справи.

Доказів погашення заборгованості в сумі 52 554,54 грн. відповідачем не представлено, проти позову в установленому порядку не заперечив.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу купівлі-продажу товару на підставі договору купівлі-продажу в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до пункту 2.1 Договору розрахунки за цим договором здійснюються на підставі отриманого від продавця рахунку-фактури, в безготівковій формі, шляхом попереднього перерахування покупцем грошових коштів у розмірі 100%, за 5 банківських днів до моменту відвантаження вартості партії товару на поточний рахунок продавця. У виключних випадках можливі інші форми розрахунків за чинним договором, що не суперечить чинному законодавчу України. Проведення інших форм розрахунків обумовлюється сторонами додатково і затверджується окремою письмовою угодою.

За таких обставин у відповідача виник обов'язок з оплати вартості поставленого йому товару, а тому вимоги позивача про стягнення 52 554,54 грн. є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі статтями 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

В силу положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 509, 526, 655, 692 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Львівбуд" товариства з обмеженою відповідальністю "ТКС-Менеджмент" (адреса: вулиця Суховоля, будинок 54-А, місто Трускавець, Львівська область, 82200; ідентифікаційний код 35102993) на користь приватного підприємства "Корд" (адреса: село Бортниця, Дубенський район, Рівненська область, 35621; ідентифікаційний код 32005282 ) 52 554,54 грн. боргу, 1 720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 05.04.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.