Постанова

від 08.04.2013 по справі 0310/748/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0310/748/2012 Провадження №33/773/93/13 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія:вирішення питання зміни способу виконання рішення суду Доповідач: Борсук П. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2013 року місто Луцьк

Суддя апеляційного суду Волинської області Борсук П.П., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, прокурора Шевчука В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 лютого 2013 року, якою з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Ковель, жителя (зареєстрованого) в АДРЕСА_1 непрацюючого, стягнуто вартість товарів, що підлягають конфіскації, згідно постанови Любомльського районного суду Волинської області від 23 лютого 2012 року в розмірі 12 725 892 гривень 29 копійок

В С Т А Н О В И В:

Постановою Любомльського району суду Волинської області від 22 лютого 2013 року задоволено клопотання заступника начальника Ягодинської митниці Курила С.А. про зміну способу та порядку виконання рішення суду щодо накладеного постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23 лютого 2012 року на ОСОБА_1 стягнення у виді конфіскації товарів в дохід держави в сумі 12 725 892, 29 грн. та постановлено стягнути вартість товарів, що підлягають конфіскації з ОСОБА_1.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, непогоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, вважає його незаконним, необгрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Посилається, на те, що державним виконавцем не було вжито всіх необхідних та можливих дій для встановлення місцязнаходження товарів, які згідно постанови підлягають конфіскації. Судом, на його думку, неправомірно проведено розгляд справи за його відсутності, чим порушено право на судовий захист.

Вважає неправильним застосування судом, при вирішення питання про зміну способу виконання рішення суду, норм Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, оскільки, на його думку, повинні були застосовуватись норми Митного кодексу України в редакції від 11 липня 2002 року.

Звертає увагу суду на порушення строку розгляду вказаної справи та порядок вирішення питання про зміну способу виконання рішення суду. Вважає, що суд послався на докази, які не мають доказового значення та є неналежними доказами. Ці та вищеперелічені порушення, на його думку, тягнуть скасування постанови Любомльського районного суду та закриття провадження у справі.

Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, прокурора, перевіривши доводи апеляції, та матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 541 МК України, у разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватись вартість цих товарів, транспортних засобів.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 23 лютого 2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України ( в ред. 2002 року) та призначено стягнення у виді конфіскації в дохід держави товарів на суму 12 725 892, 29 грн.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, товари, що підлягають конфіскації у ОСОБА_1 митницею не вилучались, їх місцезнаходження не відоме, що стверджується актом державного виконавця від 12 жовтня 2012 року (а.с. 104), а також наданими в судовому засіданні поясненнями державного виконавця Любомльського РУЮ у Волинській області Зламанюка О.М. та представника Ягодинської митниці Кондратюка І.П.

За таких обставин вважаю, що Любомльським районним судом прийнято правильне рішення про необхідність зміни способу виконання постанови суду про конфіскацію товарів та стягнення вартості цих товарів з особи винного.

Згідно довідки, наявної у матеріалах справи (а.с. 106), ОСОБА_1 був повідомлений судом про час та місце розгляду справи в телефонному режимі. Цього він сам не заперечив під час апеляційного розгляду. Заяви про відкладення розгляду справи від першого не надходило. Посилання апелянта про порушення його права на судовий захист не знаходить свого підтвердження у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 3 Митного кодексу України, норми цього кодексу та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи чинні на день проведення митних формальностей. Питання щодо зміни способу виконання судового рішення вирішувалось після вступу Митного кодексу України ( в ред. 2012 року) в дію, тому суд правильно застосував норми вказаного закону. Митний кодекс України в ред. 2002 року втратив свою чинність, у зв'язку з прийняттям Митного кодексу України 2012 року, а тому не має зворотної дії в часі, за винятком передбачених законом випадків. Апеляція ОСОБА_1 в цій частині до задоволення не підлягає.

Підстав для скасування постанови судді Любомльського районного суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, немає.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 лютого 2013 року щодо вирішення питання зміни способу виконання рішення суду - без змін.

Дана постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області П.П. Борсук