Постанова

від 03.04.2013 по справі 816/863/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/863/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Солдатенко Е.С.,

представників позивача - Лях Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Плюс» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Плюс» (далі - позивач, ТОВ «Медіа-Плюс») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2012 року №0013882301/2142, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 567 151,00 грн, з яких: 504540,00 грн за основним платежем та 62611,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «СА-Фармація» (далі - ТОВ «СА-Фармація»), Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (далі - ФОП ОСОБА_6), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (далі - ФОП ОСОБА_7) підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необґрунтованими.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у ході судового розгляду заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Представник відповідача зазначив, що надані позивачем для перевірки акти виконаних робіт контрагентами не місять повного змісту господарської операції вимірників у натуральному виразі. Відповідно до них неможливо встановити безпосередній зв'язок здійснюючою діяльністю підприємства та економічного обґрунтування.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Медіа-плюс» зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області у якості суб'єкта господарювання /том 1, арк. с. 12/.

Згідно довідки серії АБ №493139 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ліцензії серії АГ №588758 видами господарської діяльності позивача є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, загальна медична практика, спеціалізована медична практика, роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки /том 1, арк. с. 14/.

Відповідно до торгового патенту та ліцензії серії НОМЕР_1 позивачеві надано право здійснення торгівельної діяльності: роздрібної торгівлі лікарськими засобами /том 3, арк. с. 112-122, 123-137/.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

На підставі положень вищевказаних норм Податкового кодексу України, відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ від 02.10.2012 та повідомлення 29749/10/22 від 02.10.2012, виданого Кременчуцькою ОДПІ, державними податковими ревізорами-інспекторами у період з 15.10.2012 по 23.11.2012 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Медіа-Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2012.

У ході перевірки встановлено заниження податку на прибуток на суму 504540,00 грн, з яких: за 3 квартал 2010 року - 57643,00 грн, за 4 квартал 2010 року - 59075,00 грн, за 1 квартал 2011 року - 61148,00 грн, за 2 квартал 2011 року - 61 451,00 грн, за 3 квартал 2011 року - 61 451,00 грн, за 4 квартал 2011 року - 70050,00 грн, за 1 квартал 2012 року - 59866,00 грн, за 2 квартал 2012 року - 73856,00 грн.

За результатами перевірки складено акт №5063/22-209/243913 від 30.11.2012 (далі- акт перевірки), у якому зафіксовано порушення ТОВ «Медіа-Плюс» вимог підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 139.1.9. пункту139.1. статті 139 Податкового кодексу України /том 1 арк. с. 24-57/.

18 грудня 2012 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0013882301/2142, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 567 151,00 грн, з яких: 504540,00 грн за основним платежем та 62611,00 грн штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погодився із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2012 року №0013882301/2142, судом встановлено наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 504 540,00 грн стали господарські правовідносини позивача з ТОВ «СА-Фармація», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7

Так, у період з 01.04.2011 по 01.08.2011 по позивачем укладені договори з ТОВ «СА-Фармація» про оренду нежитлових приміщень, що АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_2, АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, АДРЕСА_6, арк. с. 93, 101, 109-110, 112-113, 115-116, 118-119, 122, 126-127, 130-131, 134-135/.

У період з 20.06.2008 по 23.04.2012 між позивачем та ФОП ОСОБА_7 укладені договори оренди нежитлових приміщень, що по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, арк. с. 51-52, 54-55, 57-58, 61-62, 64-65, 68-69, 71-72, 75-76/.

01.01.2012 позивачем укладеного договір оренди з ФОП ОСОБА_6 щодо оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_8 на строк з 01.01.2012 по 30.11.2014 /том 2, арк. с. 116-117/.

01.08.2007 між позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладено договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_7 на строк з 01.05.2008 по 31.03.2011 /том. 3, арк. с. 11-12/.

01.03.2012 позивач уклав договори з ФОП ОСОБА_3 про оренду нежитлових приміщень, що по АДРЕСА_5, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, у м. Кременчуці Полтавської області. Строк дії зазначених договорів з 01.03.2012 по 01.02.2015. /том 3, арк. с. 44-45, 47-48, 50-51/.

01.03.2012 між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено договір оренди нежитлового приміщення, що АДРЕСА_5, арк. с. 70-71/.

На підтвердження реальності господарських правовідносин з вищезазначеними контрагентами позивачем надано договори, додаткові угоди, акти приймання-передачі приміщення, акти здачі приймання робіт (надання послуг), виписки по рахункам, рахунки-фактури, платіжні доручення.

На підставі вищезазначеного позивачем віднесено до валових витрат суму оренди нежитлових приміщень у розмірі 504 540,00 грн.

Укладення договорів оренди нежитлових приміщень обумовлено специфікою господарської діяльності позивача: роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, загальна медична практика, спеціалізована медична практика, роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах /том 1, арк. с. 14/.

Висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат обґрунтований на тому, що акти виконаних робіт контрагентами не місять повного змісту господарської операції вимірників у натуральному виразі /том 1, зворотній бік арк. с. 35/.

Суд не погоджується з таким висновком органу державної податкової служби з наступних підстав.

Судом встановлено, що у актах виконаних робіт складених між позивачем та ТОВ «СА-Фармація», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7 при зазначенні виконаних робіт сторони посилаються на договори та додаткові угоди, в яких зазначені конкретні адреси орендованих приміщень.

Крім того, відповідно до дозволів на розміщення об'єктів торговельного призначення, за адресами згідно договорів оренди знаходяться аптеки, де позивач здійснює свою господарську діяльність, а саме: аптека АДРЕСА_7, аптека АДРЕСА_5, аптека АДРЕСА_2, аптека АДРЕСА_4, аптека АДРЕСА_5, арк. с. 107-111/.

Ці ж адреси зазначені у ліцензіях на право зайняття роздрібною торгівлею лікарськими засобами та торгових патентах на право здійснення торгівельної діяльності ТОВ «Медіа-плюс» /том 3, арк. с. 112-138/.

У розумінні пункту 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1. зазначеного закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 138.1. статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.

Відповідно до положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, всі витрати повинні бути підтверджені первинними документами, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ Податкового кодексу України.

Пунктом 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи те, що позивачем належним чином підтверджено факт господарських правовідносин з ТОВ «СА-Фармація», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, суд вважає висновок Кременчуцької ОДПІ про завищення валових витрат на суму 504 540,00 грн неправомірним, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2012 року №0013882301/2142 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «Медіа-плюс» обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Плюс» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 18 грудня 2012 року №0013882301/2142.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Плюс» (ідентифікаційний код 24391360) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 08 квітня 2013 року.

Суддя К.І. Клочко