Ухвала

від 10.07.2013 по справі 816/863/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 р.Справа № 816/863/13-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2013р. по справі № 816/863/13-а

за позовом ТОВ "Медіа-плюс"

до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013року адміністративний позов ТОВ «Медіа-Плюс» до Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 18 грудня 2012 року №0013882301/2142. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Плюс» (ідентифікаційний код 24391360) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 (нуль) копійок.

Кременчуцька ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2013р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

ТОВ «Медіа-Плюс» заперечує проти задоволенні вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби, суд першої інстанції виходив з того , що відповідачем не доведений факт порушення позивачем підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 139.1.9. пункту139.1. статті 139 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Медіа-плюс" зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області у якості суб'єкта господарювання .

Згідно довідки серії АБ №493139 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ліцензії серії АГ №588758 видами господарської діяльності позивача є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, загальна медична практика, спеціалізована медична практика, роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки .

Відповідно до торгового патенту та ліцензії серії АВ №553464 позивачеві надано право здійснення торгівельної діяльності: роздрібної торгівлі лікарськими засобами .

Державними податковими ревізорами-інспекторами в період з 15.10.2012 по 23.11.2012 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Медіа-Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.06.2012р., за результатами якої складено акт №5063/22-209/243913 від 30.11.2012 р.

Перевірки встановлено заниження податку на прибуток на суму 504540,00 грн, з яких: за 3 квартал 2010 року - 57643,00 грн., за 4 квартал 2010 року - 59075,00 грн., за 1 квартал 2011 року - 61148,00 грн., за 2 квартал 2011 року - 61451,00 грн., за 3 квартал 2011 року - 61451,00 грн., за 4 квартал 2011 року - 70050,00 грн., за 1 квартал 2012 року - 59866,00 грн., за 2 квартал 2012 року - 73856,00 грн., що є порушенням вимог підпункту 5.3.9. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9. пункту139.1. статті 139 Податкового кодексу України .

18 грудня 2012 року на підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0013882301/2142, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 567151,00 грн., з яких: 504540,00 грн. за основним платежем та 62611,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств"до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст.138 Кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, обов'язковою умовою для врахування витрат для визначення об'єкта оподаткування є наявність первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків цих витрат.

Згідно 138.4. ст.138 Податкового кодексу України Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 визначено поняття витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім зміни капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Під господарською діяльністю згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " № 996 від 16.07.1999 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 504540,00грн. стали господарські правовідносини позивача з ТОВ "СА-Фармація", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5

В період з 01.04.2011р. по 01.08.2011рю позивачем укладені договори з ТОВ "СА-Фармація" про оренду нежитлових приміщень, що по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6 (том 1, арк. с. 93, 101, 109-110, 112-113, 115-116, 118-119, 122, 126-127, 130-131, 134-135).

В період з 20.06.2008р. по 23.04.2012р. між позивачем та ФОП ОСОБА_5 укладені договори оренди нежитлових приміщень, що по АДРЕСА_4, АДРЕСА_3, АДРЕСА_5, АДРЕСА_7, АДРЕСА_6 (том 2, арк. с. 51-52, 54-55, 57-58, 61-62, 64-65, 68-69, 71-72, 75-76).

01.01.2012р. позивачем укладеного договір оренди з ФОП ОСОБА_4 щодо оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 на строк з 01.01.2012р. по 30.11.2014р. (том 2, арк. с. 116-117).

01.08.2007р. між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 на строк з 01.05.2008р. по 31.03.2011р. (том. 3, арк. с. 11-12).

01.03.2012р. позивач уклав договори з ФОП ОСОБА_1 про оренду нежитлових приміщень, що по АДРЕСА_6, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9. Строк дії зазначених договорів з 01.03.2012р. по 01.02.2015р. (том 3, арк. с. 44-45, 47-48, 50-51).

01.03.2012р. між позивачем та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди нежитлового приміщення, що по АДРЕСА_1 (том 3, арк. с. 70-71).

В підтвердження реальності господарських правовідносин з вищезазначеними контрагентами позивачем надано договори, додаткові угоди, акти приймання-передачі приміщення, акти здачі приймання робіт (надання послуг), виписки по рахункам, рахунки-фактури, платіжні доручення.

На підставі вищезазначеного позивачем віднесено до валових витрат суму оренди нежитлових приміщень у розмірі 504 540,00 грн.

Укладення договорів оренди нежитлових приміщень обумовлено специфікою господарської діяльності позивача: роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах, загальна медична практика, спеціалізована медична практика, роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах (том 1, арк. с. 14).

Висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат обґрунтований на тому, що акти виконаних робіт контрагентами не місять повного змісту господарської операції вимірників у натуральному виразі (том 1, зворотній бік арк. с. 35).

Як вбачаєтьсяз матеріалів справи, в актах виконаних робіт складених між позивачем та ТОВ "СА-Фармація", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 при зазначенні виконаних робіт сторони посилаються на договори та додаткові угоди, в яких зазначені конкретні адреси орендованих приміщень.

Крім того, відповідно до дозволів на розміщення об'єктів торговельного призначення, за адресами згідно договорів оренди знаходяться аптеки, де позивач здійснює свою господарську діяльність, а саме: аптека №11 по АДРЕСА_1, аптека № 14 по АДРЕСА_6, аптека №9 по АДРЕСА_8, аптека №6 по АДРЕСА_7, аптека №12 по АДРЕСА_2(том 3, арк. с. 107-111). Ці ж адреси зазначені у ліцензіях на право зайняття роздрібною торгівлею лікарськими засобами та торгових патентах на право здійснення торгівельної діяльності ТОВ "Медіа-плюс" (том 3, арк. с. 112-138).

Враховуючи наведене, позивачем належним чином підтверджено факт господарських правовідносин з ТОВ "СА-Фармація", ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для формування валових витрат, в його діях не має порушень вимог Податкового кодексу України, відповідно позивачем правомірно віднесено ці суми до валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2012 року №0013882301/2142 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької ОДПІ Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.04.2013р. по справі № 816/863/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 15.07.2013 р.