Ухвала

від 28.03.2013 по справі 2а-5007/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" березня 2013 р. м. Київ К/9991/11383/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архісан" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архісан" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архісан" (далі - ТОВ "Архісан") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року у задоволенні позову ТОВ "Архісан" відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Архісан" залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ТОВ "Архісан" подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Сторони в судове засідання не з'явились, а тому відповідно до вимог ст. 222 КАС України розгляд справи проведено в письмовому провадженні.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідачем було проведено перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Бізнес група СТГ», якою встановлено порушення пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР в результаті заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 707326, 00 грн., (в листопаді 2008 року на суму 655520, 00 грн., в грудні 2008 року - 51806, 00 грн.). За результатами вказаної перевірки складено акт №383/23-12/25278908 від 01.03.2010 року.

З акту перевірки вбачається, що підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» стали матеріали кримінальної справи №18-323, порушеної за ознаками злочинів передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 20; ч.1 ст. 336 Кримінального кодексу України за фактом створення фіктивних підприємств: ТОВ «Бізнес група СТГ», ПП Нобель Ексклюзів Брендс», ПП «Неолайн Технолоджікс» та службових підроблень документів, учинених, зокрема особами від ТОВ «Бізнес група СТГ».

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що матеріали справи пояснення Фізичної особи ОСОБА_4, який на момент здійснення господарських операцій з позивачем являвся засновником та директором ТОВ «Бізнес груп СГТ», з яких вбачається, що він не займався господарською діяльністю товариства, чим воно займається, він не знає, жодних договорів від імені товариства він не укладав. Звітність до податкових органів не направляв.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що акт перевірки №383/23-12/25278908 від 01.03.2010 року в силу п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 року № 327 , є службовим документом, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, і в розумінні ч. 1 ст. 69 КАС України названий акт є належним доказом.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Архісан" задоволенню не підлягають.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій при винесенні рішень не перевірено товарність та реальність господарських операцій.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Архісан" задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року - скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Архісан" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров