Постанова

від 20.06.2013 по справі 2а-5007/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 червня 2013 року 10:52 № 2а-5007/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архісан»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Архісан" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення - рішення №0002022312/0 від 15.03.2010р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.12.2010р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011р., в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.03.2013р. рішення судів попередніх інстанцій скасовано у зв'язку із не дослідженням судами товарності та реальності господарських операцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2013 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що позивачем правомірно віднесено суми з податку на додану вартість, які виникли внаслідок оплати за роботи, придбані у ТОВ "Бізнес група СТГ " .

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечував, зазначив, що позивачем були неправомірно віднесені до складу податкового кредиту суми, а надалі суми ПДВ, сплачені контрагенту позивача - ТОВ "Бізнес група СТГ " за роботи згідно з податковими накладними, виданими зазначеним контрагентом, тому що такі накладні не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують правомірність віднесення визначених в них сум з ПДВ, оскільки, господарські операції між вказаними підприємствами не спрямовані на настання реальних наслідків та мають ознаки фіктивних.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Архісан" (код ЄДРПОУ 25278908) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Бізнес група СТГ" (код ЄДРПОУ 26302224) за період листопад, грудень 2008 року та складено акт перевірки №383/23-12/25278908 від 01.03.2010р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 707 326 грн., а саме:

за листопад 2008 року на суму 655 520 грн.;

за грудень 2008 року на суму 51 806 грн.

Як вбачається з акту перевірки відповідачем було досліджено виконання договірних зобов'язань між ТОВ "Архісан" - замовник та ТОВ "Бізнес група СТГ " - виконавець, за договором виконання протиаварійних робіт №12-2008 від 03.11.2008р.

З аналізу Акту перевірки вбачається, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" стали матеріали кримінальної справи №18-323, порушеної за ознаками злочинів, передбачених частинами 1 та 2 ст. 20; ч. 1 ст. 366 КК України , за фактом створення фіктивних підприємств : ТОВ "Бізнес група СТГ", ПП "Нобель Ексклюзив Брендс", ПП «Неолайн Тєхнолоджікс» та службових підроблень документів, учинених, зокрема, особами від ТОВ "Бізнес група СТГ".

Так, згідно з наданими в ході слідства пояснень, директор ТОВ "Бізнес група СТГ" ОСОБА_1 фінансово-господарською діяльністю на підприємстві не займався, чим займалось підприємство йому не відомо, договори від імені підприємства він не підписував, декларації до податкових органів не подавав, бухгалтерію не вів.

У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту з придбання робіт у ТОВ "Бізнес груп СТГ" на суму 707 326,00 грн., задекларованого в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад, грудень 2008 року, поданих до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

На підставі зазначеного акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесене податкове повідомлення -рішення №0002022312/0 від 15.03.2010р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1 060 989 грн., в т.ч. 707 326 грн. - основний платіж, 353 663 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Правомірність вказаного податкового повідомлення -рішення є предметом даного спору.

Проте, суд не може погодитися із доводами відповідача щодо неправомірності декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ з наступних причин.

Спеціальним законом, який визначав, на момент здійснення згаданих господарських операцій, платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року N 168/97-ВР з наступними змінами і доповненнями (надалі - Закон).

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Пп. 7.5.1. п. 7.5. цього Закону України визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна, має містити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

У той же час, пунктом 5 Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною лише у разі заповнення її іншою особою, ніж вказаною у п. 2 цього Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З наведеного можна зробити висновок, що право складати податкову накладну має особа зареєстрована як платник ПДВ із відповідним індивідуальним податковим номером платника такого податку.

Судом встановлено, що на час виписки податкових накладних ТОВ "Бізнес груп СТГ" було і зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер.

Таким чином, податкові накладні, виписані ТОВ "Бізнес груп СТГ" є дійсними та такими, що давали право на їх використання для підтвердження податкового кредиту позивача.

Так, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону, як це зазначається у його п.п.7.2.4.

У відповідності до п. 1.7, 1.8 ст. 1 Закону України №168, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується наявність належної первинної документації за господарськими відносинами позивача з ТОВ "Бізнес груп СТГ". Відповідачем заперечується наявність підстав для віднесення спірних сум ПДВ на основі цих документів, оскільки господарські спірні операції є фіктивними, а угоди - нікчемними та такими, що порушують публічний порядок.

Дослідити первинні документи позивача судом не виявилось за можливе, оскільки такі були вилучені у позивача в квітні 2009 року ГСУ МВС України.

Разом з тим, сам факт наявності первинної документації, оформленої належним чином, свідчить про реальне здійснення господарських операцій, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, дає підстави стверджувати про право позивача на податковий кредит.

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних.

Попри наведене, суд звертає увагу, що пояснення громадяна ОСОБА_1 жодним чином не вказують на товарність чи безтоварність господарських операцій за договірними відносинами з позивачем, оскільки таких пояснень не достатньо для можливості стверджувати про фіктивність взаємовідносин між підприємствами. Інформація про рух кримінальної справи відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, як і не доведено відсутність правових підстав для включення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту, сплачених ТОВ "Бізнес груп СТГ".

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Позивач на розподілі судових витрат не наполягав.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 15 березня 2010 року № 0002022312/0.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 03 липня 2013р.