Рішення

від 02.04.2013 по справі 901/324/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.04.2013 Справа № 901/324/13-г За позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь,

до Фірми «Інкар», м. Сімферополь,

про спонукання до виконання певних дій.

За зустрічним позовом Фірми «Інкар», м. Сімферополь,

до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь,

про зобов'язання продовжити строк дії договору оренди

Суддя Шкуро В.М.

представники:

Від позивача за первісним позовом - Літвінова В.В., представник, довіреність №2 від 02.01.2013.

Від відповідача за первісним позовом - Грейдін О.І., представник, довіреність від 12.02.2013.

Суть спору: Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фірми «Інкар» про зобов'язання останнього звільнити нежитлове приміщення загальною площею 67,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 89-91/34 та передати це приміщення йому по акту приймання-передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно перебувало у оренді відповідача на підставі договору оренди нежитлового приміщення №635 від 01.03.2003. Останнього разу угодою від 10.08.2010 строк дії договору було продовжено до 10.08.2011 включно. Листом від 28.07.2011 вих. № 3168 позивач повідомив відповідача, що не має наміру продовжувати договір оренди на новий строк, а також про необхідність повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі. Таким чином, на теперішній час договір оренди є припиненим у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, але відповідач приміщення не звільнив та не повернув його.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на неодержання листа позивача про припинення договору оренди. Подав зустрічну позовну заяву, в якій з урахуванням заяви від 25.03.2013, просить зобов'язання КП Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м.Сімферополя останнього продовжити строк дії договору оренди спірних нежитлових приміщень шляхом укладення нового договору на строк не менше ніж п'ять років (т.1. а.с.46, 85).

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що орендар - Фірма «Інкар» належним чином виконує свої обов'язки за договором оренди, вкладає кошти на благоустрій орендованого майна, має намір і далі його орендувати та зверталась до відповідача за зустрічним позовом із заявами про продовження договору оренди.

Відповідач - КП Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м.Сімферополя зустрічний позов не визнав, посилаючись на неможливість продовження строку дії договору оренди, оскільки договір є припиненим ще з 10.08.2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2001 між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (орендодавець) та Фірмою «Інкар» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №635.

Відповідно умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 129,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 89-91/34.

Відповідно пункту 3.1 договору даний договір діє по 01.03.2002.

Додатковою угодою №1 від 15.03.2001 внесено зміни до пункту 1.2 договору щодо загальної площі орендованого приміщення, яка склала 67,1 кв.м. (т.1, а.с. 11).

На підставі наказів Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в м.Сімферополі строк оренди неодноразово продовжувався шляхом укладення окремих договорів від 01.03.2002 та від 01.03.2003 терміном на один рік кожний (т.1, а.с.12-15).

В подальшому додатковими угодами до договору оренди від 01.03.2003 строк дії договору неодноразово продовжувався, останнього разу до 10.08.2011 включно (т.1, а.с.16-25).

Дослідивши представлені сторонами докази у підтвердження своїх доводів та заперечень, заслухав представників сторін, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 763 ЦК України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до умов договору від 01.03.2003 (далі - договір) та додаткових угод до нього термін дії договору оренди сторони визначили до 10.08.2011 включно.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Листом від 28.07.2011 вих. №3168, який згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення вручено відповідачу 01.08.2011, позивач повідомив відповідача, що не має наміру продовжувати договір на новий строк, а також про необхідність повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі (а.с. 26, 27).

Відповідач стверджує, що не отримував цього листа. На підтвердження своїх доводів посилається на відсутність у своєму штаті працівника, який отримав вказане рекомендоване поштове відправлення та на журнал реєстрації вхідних документів, де нема відмітки про реєстрацію вказаної пошти. Вказує також на те, що окрім Фірми «Інкар» за адресою, на яку було надіслано позивачем листа, станом на 2011 рік знаходилось ще 7 осіб (т.1, а.с.63, 67, 91-93).

На цій підставі не вважає договір оренди припиненим та просить у первісному позові відмовити.

Стосовно наведеної позиції відповідача за первісним позовом, суд виходить з того, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (частина друга статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», частина четверта статті 284 Господарського кодексу України).

Таким чином, можливість продовження дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї із сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив, що таке волевиявлення має відбутися у відповідний строк, не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору. При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені стороною як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Отже, у контексті наведених норм про припинення договору оренди будь-якій із сторін достатньо заявити протягом місяця після закінчення терміну дії договору. Тому будь-яке документальне підтвердження факту здійснення такої заяви на адресу контрагента припиняє договір оренди, без врахування того, чи отримано іншою стороною цю заяву, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку орендодавців доводити факт отримання орендарями листі (заяв, повідомлень тощо) про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому, чи отримував орендар повідомлення (заяви тощо) про припинення дії договору, які надсилаються, зокрема, в порядку частини другою статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». А передбачено лише обов'язок довести факт належного направляння такого повідомлення - заяви орендарю, яке буде свідчити про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Додатковою угодою від 10.08.2010 термін дії договору оренди було продовжено до 10.08.2011 включно. Таким чином, заяву про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин будь-яка із сторін договору мала зробити до 10.09.2011.

Позивач 28.07.2011 за вих. №3168 направив відповідачу, за його місцезнаходженням: вул.Крилова,36, м.Сімферополь, 95001, листа, у якому твердо заявив про відсутність у нього наміру продовжувати договір оренди на новий термін. На підтвердження такого повідомлення позивачем до позовної заяви додано копію вказаного листа та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (т.1. а.с.26-27).

Оскільки позивачем листа було направлено на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців як місцезнаходження відповідача, факт належного направлення заяви про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин є доведеним.

З урахуванням того, що додатковою угодою 10.08.2010 термін дії договору оренди було продовжено до 10.08.2011 включно, договір є припиненим з 11.08.2011, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Частиною першою статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди, повернути об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили, що після закінчення строку дії договору оренди, орендар зобов'язаний передати об'єкт оренди протягом двох тижнів по акту приймання-передачі зі всіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від приміщення без спричинення йому шкоди.

На підставі викладеного первісний позов про зобов'язання відповідача звільнити спірні нежитлові приміщення та передати їх позивачу за актом приймання-передачі підлягає задоволенню.

Зустрічний позов задоволенню не підлягає з огляду на те, що після закінчення строку дії договору оренди, переоформлення орендних правовідносин на новий строк може здійснюватись виключно шляхом укладення нового договору оренди у порядку, передбаченому Законом України «Про оренду державного та комунального майна».

Порядок укладення договору оренди встановлений статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та передбачає, зокрема, направлення зацікавленою особою заяви, проекту договору оренди, а також інших документів згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Позивачем за зустрічним позовом не дотримано вказаного порядку та взагалі не представлено проекту договору оренди спірних нежитлових приміщень, що унеможливлює вирішення судом переддоговірного спору.

Згідно пункту 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовій збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

У позовній заяві позивачем за первісним позовом об'єднано дві самостійні вимоги немайнового характеру про зобов'язання відповідача звільнити нежитлове приміщення та передати це приміщення йому по акту приймання-передачі, проте судовий збір сплачено у лише розмірі 1147,00 грн.

Пунктом 2.23 вказаної постанови передбачено, що якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може, зокрема, стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої-четвертої статті 49 ГПК України.

З урахуванням наведених приписів, суд понесені позивачем за первісним позовом судові витрати з оплати судового збору в сумі 1147,00 грн. покладає на відповідача, а також у дохід державного бюджету стягує з відповідача за первісним позовом належні до сплати 1147,00 грн. судового збору.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 02 квітня 2013 року.

Повне рішення складено 08 квітня 2013 року.

На підставі викладено, керуючись статтями 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Первісний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Фірму «Інкар» звільнити нежитлове приміщення загальною площею 67,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 89-91/34.

Зобов'язати Фірму «Інкар» передати нежитлове приміщення загальною площею 67,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 89-91/34 шляхом підписання акту приймання-передачі з Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя.

Стягнути з Фірми «Інкар» на користь Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя суму 1 147,00 грн. судового збору.

Стягнути з Фірми «Інкар» в дохід державного бюджету суму 1 147,00 грн. судового збору.

В зустрічному позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.М. Шкуро