Постанова

від 01.07.2013 по справі 901/324/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року Справа № 901/324/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гонтаря В.І.,

суддів Дмитрієва В.Є.,

Борисової Ю.В.,

за участю представників:

заявника апеляційної скарги: Грейдін Олег Ігорович, довіреність № б/н від 30.06.13, товариство з обмеженою відповідальністю „Тавріяекопродук";

позивача: Літвинова Вікторія Василівна, довіреність № 1527 від 07.05.13, комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району міста Сімферополя";

відповідача: Грейдін Олег Ігорович, довіреність № б/н від 12.02.13, Фірма "Інкар";

розглянувши апеляційні скарги Фірми „Інкар" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Тавріяекопродук" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкуро В.М.) від 02 квітня 2013 року у справі №901/324/13-г

за позовом Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (вул. Кримських Партизан, 13, м. Сімферополь, АР Крим, 95013)

до Фірми „Інкар" (вул. Крилова, 36, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про спонукання до виконання певних дій .

за зустрічним позовом Фірми „Інкар"

до Комунального підприємства Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя

про зобов'язання продовжити строк дії договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційне об'єднання Центрального району м. Сімферополя звернулось з позовною заявою до Фірми "Інкар" про зобов'язання останнього звільнити нежитлове приміщення загальною площею 67,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 89-91/34 та передати це приміщення йому по акту приймання-передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно перебувало у оренді відповідача на підставі договору оренди нежитлового приміщення №635 від 01.03.2003. Останнього разу угодою від 10.08.2010 строк дії договору було продовжено до 10.08.2011 включно. Листом від 28.07.2011 вих. № 3168 позивач повідомив відповідача, що не має наміру продовжувати договір оренди на новий строк, а також про необхідність повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі. Таким чином, на теперішній час договір оренди є припиненим у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, але відповідач приміщення не звільнив та не повернув його

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що орендар - Фірма "Інкар" належним чином виконує свої обов'язки за договором оренди, вкладає кошти на благоустрій орендованого майна, має намір і далі його орендувати та зверталась до відповідача за зустрічним позовом із заявами про продовження договору оренди.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року первісний позов задоволено повністю.

Зобов'язано фірму "Інкар" звільнити нежитлове приміщення загальною площею 67,1 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 89-91/34 та передати його шляхом підписання акту приймання-передачі з комунальним підприємством Житлово-експлуатаційним об'єднанням Центрального району м. Сімферополя.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У зустрічному позові відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, фірма "Інкар" та Товариство з обмеженою відповідальністю „Тавріяекопродук" звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у первісному позові та про задоволення зустрічного позову у справі.

Доводи апеляційної скарги фірми "Інкар" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Тавріяекопродук" обґрунтовані тим, що рішення винесено з порушенням норм процессуального та матеріального права, та підлягає скасуванню, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.

Так, заявник апеляційної скарги фірма "Інкар" зазначає що, позивачем не надано належних доказів звернення із заявою до відповідача про припинення спірного договору оренди у формі та у строки, зазначені у статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю „Тавріяекопродук" виклало аналогічну позицію, в апеляційній скарзі, відносно того, що позивачем не надано належних доказів про припинення спірного договору оренди у формі та у строки, зазначені у статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", тим самим зазначив, що позивач надсилав відповідачеві рахунки, за якими здійснювалися платежі за спірним договором оренди та приймав платежі саме після припинення орендних правовідносин.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 травня 2013 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючого - судді Гонтаря В.І., судді Борисової Ю.В., та Волкова К.В.

Розпорядженням секретаря судової палати від 01 липня 2013 року у зв'язку з відпусткою судді Волкова К.В. замінено у складі колегії на суддю Дмитрієва В.Є.

Представники фірми "Інкар" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Тавріяекопродук" у судове засідання з'явились, на задоволенні апеляційних скарг наполягали, просили їх вимоги задовольнити.

Представник позивача проти апеляційних скарг заперечував, просив рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року у справі №901/324/13-г залишити без змін.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, встановила наступне.

01.03.2001 між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (орендодавець) та Фірмою "Інкар" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №635.

Відповідно умов договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 129,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Краснознаменна, 89-91/34.

Відповідно пункту 3.1 договору даний договір діє по 01.03.2002.

Додатковою угодою №1 від 15.03.2001 внесено зміни до пункту 1.2 договору щодо загальної площі орендованого приміщення, яка склала 67,1 кв.м. (т.1, а.с. 11).

На підставі наказів Представництва Фонду майна Автономної Республіки Крим в м.Сімферополі строк оренди неодноразово продовжувався шляхом укладення окремих договорів від 01.03.2002 та від 01.03.2003 терміном на один рік кожний (т.1, а.с.12-15).

В подальшому додатковими угодами до договору оренди від 01.03.2003 строк дії договору неодноразово продовжувався, останнього разу до 10.08.2011 включно (т.1, а.с.16-25).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги, у зв'язку з чим дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Так, як було зазначено вище між Комунальним підприємством Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (орендодавець) та Фірмою "Інкар" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення.

Оскільки спірні правовідносини виникли з приводу оренди майна, вони регулюються положеннями §1 глави 58 Цивільного кодексу України та §5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно статті 759 Цивільного Кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 760 Цивільного Кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно статті 763 Цивільного Кодексу України Договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до умов договору від 01.03.2003 та додаткових угод до нього термін дії договору оренди сторони визначино до 10.08.2011 включно.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

З матеріалів справи вбачається, що листом від 28.07.2011 вих. №3168, який згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення вручено відповідачу 01.08.2011, позивач повідомив відповідача, що не має наміру продовжувати договір на новий строк, а також про необхідність повернути орендоване приміщення по акту приймання-передачі (а.с. 26, 27).

Відповідач стверджував, що не отримував цього листа. На підтвердження своїх доводів посилається на відсутність у своєму штаті працівника, який отримав вказане рекомендоване поштове відправлення та на журнал реєстрації вхідних документів, де нема відмітки про реєстрацію вказаної пошти. Вказує також на те, що окрім Фірми "Інкар" за адресою, на яку було надіслано позивачем листа, станом на 2011 рік знаходилось ще 7 осіб (т.1, а.с.63, 67, 91-93).

На цій підставі не вважає договір оренди припиненим та просить у первісному позові відмовити.

Частиною другою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною четвертою статті 284 Господарського кодексу України передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що можливість продовження дії договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї із сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив, що таке волевиявлення має відбутися у відповідний строк, не пізніше одного місяця після закінчення терміну дії договору. При цьому, такі заперечення можуть бути висловлені стороною як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Таким чином, припинення договору оренди будь-якій із сторін достатньо заявити протягом місяця після закінчення терміну дії договору. Тому будь-яке документальне підтвердження факту здійснення такої заяви на адресу контрагента припиняє договір оренди, без врахування того, чи отримано іншою стороною цю заяву, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку орендодавців доводити факт отримання орендарями листів (заяв, повідомлень тощо) про припинення дії договорів оренди або ж пересвідчуватися в тому, чи отримував орендар повідомлення (заяви тощо) про припинення дії договору, які надсилаються, зокрема, в порядку частини другою статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна". А передбачено лише обов'язок довести факт належного направляння такого повідомлення - заяви орендарю, яке буде свідчити про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин.

Додатковою угодою від 10.08.2010 термін дії договору оренди було продовжено до 10.08.2011 включно. Таким чином, заяву про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин будь-яка із сторін договору мала зробити до 10.09.2011.

Позивачем 28.07.2011 направлено відповідачу листа, у якому твердо заявлено про відсутність у нього наміру продовжувати договір оренди на новий термін.

На підтвердження такого повідомлення позивачем до позовної заяви додано копію вказаного листа та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (т.1. а.с.26-27).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем листа було направлено на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців як місцезнаходження відповідача, факт належного направлення заяви про відсутність волевиявлення на продовження орендних правовідносин є доведеним.

З урахуванням того, що додатковою угодою 10.08.2010 термін дії договору оренди було продовжено до 10.08.2011 включно, договір є припиненим з 11.08.2011, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря у разі закінчення строку дії договору оренди, повернути об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору оренди, орендар зобов'язаний передати об'єкт оренди протягом двох тижнів по акту приймання-передачі зі всіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від приміщення без спричинення йому шкоди.

Також, колегія суддів погоджується щодо зустрічного позову, який задоволенню не підлягає з огляду на те, що після закінчення строку дії договору оренди, переоформлення орендних правовідносин на новий строк може здійснюватись виключно шляхом укладення нового договору оренди у порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено порядок укладення договору оренди, зокрема, направлення зацікавленою особою заяви, проекту договору оренди, а також інших документів згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, зазначеному у статті 5 цього Закону.

Позивачем за зустрічним позовом не дотримано вказаного порядку та взагалі не представлено проекту договору оренди спірних нежитлових приміщень, що унеможливлює вирішення судом переддоговірного спору.

Відповідно до пункту 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи заявників апеляційних скарг неспроможними, з огляду на вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Фірми „Інкар" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Тавріяекопродук" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 квітня 2013 року у справі №901/324/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя В.І. Гонтар

Судді В.Є. Дмитрієв

Ю.В. Борисова

Розсилка:

1. Комунальне підприємство Житлово-експлуатаційного об'єднання Центрального району м. Сімферополя (вул. Кримських Партизан, 13, м. Сімферополь, АР Крим, 95013)

2. Фірма „Інкар" (вул. Крилова, 36, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

3. Товариство з обмеженою відповідальністю „Тавріяекопродук"(вул. Першої кінної армії 21-а, кв. 13, м. Сімфеополь, АР Крим, 95000)