Постанова

від 04.04.2013 по справі 2а-4827/12/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2013 року Справа № 150761/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

суддів Матковської З.М., Олендера І.Я.,

за участю секретаря Корнієнко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-Сервісна Компанія" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-4827/12/1370 за позовом приватного підприємства "Виробничо-Сервісна Компанія" до Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкови повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

В червні 2012 року позивач звернувся в суд із позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби про скасування податкови повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача, яка полягає у ненадісланні актів камеральних перевірок та протиправністю прийнятих податкових повідомлень-рішень про застосування штрафу за несвоєчасне подання декларацій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р в задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення оскаржив позивач та вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв'язку з неповним дослідженням доказів та встановленням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема позивач вказує на те, що суд першої інстанції, при розгляді справи проігнорував вимоги Податкового кодексу України, а саме - «Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.»

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими І органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідач не має права застосовувати до позивача інших санкцій, як це передбачено нормами ПК України.

Крім того, застосовувати санкції до позивача за дії, вчинені у 2010 році відповідачем неможливо в принципі у правовому полі за правилами чинного Податкового кодексу України, введеного в дію з 01.01.2011 р., оскільки законодавство, що було чинне до 01.01.2011 р. - з моменту прийняття Податкового кодексу України - скасовано, згідно пункту 2 -го Розділу XIX «Прикінцеві положення», яким визнано такими що втратили чинність з 01.01.2011 р. всі попередні Закони України, що регулювали зокрема сплату всіх податків юридичними особами. Однак суд першої інстанції вирішив теж «не помічати» даної суттєвої юридичної обставини та фактично застосував закон за «правопорушення», вчинене тоді, коли Податковий кодекс України ще не діяв взагалі, тобто допустив прецедент зворотної дії закону, що є повним нонсенсом у правознавстві.

Таким чином, відсутні жодні правові підстави для застосування санкцій до позивача за порушення податкового законодавства, як за 2010 рік, так і за першу половину 2011 року.

Окрім того апелянт звертає увагу і на те, що в самому тексті оскаржуваної постанови є суперечності, так абзац 2 на сторінці 2 оскаржуваної постанови, суд першої інстанції спочатку зазначив: «Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, шо позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.»

Проте далі по тексту в резолютивній частині тієї ж самої оскаржуваної постанови судом першої інстанції вказано, що в задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Виробничо-Сервісна Компанія» до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю..

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову суду, якою позов задовольнити.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та дав пояснення аналогічні викладеному в такій.

Відповідач в судове засідання явку свого представника не забезпечив. Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв»язку із зайнятістю в інших судових засіданнях.

Колегія суддів, з врахуванням думки представника апелянта, прийшла до висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача, оскільки відповідач мав змогу забезпечити участь у вказаній справі іншого представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Так судом першої інстанції вірно констатовано, що відповідачем проведено камеральні перевірки з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності позивачем з податку на прибуток за 2010 рік та I квартал 2011 року (акти перевірки від 14.07.2011 року №97/15-01/36767220, №98/15-01/36767220).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем вимог підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 розділу II Податкового кодексу України, а саме: платником податку ПП "Виробничо-Сервісна Компанія"не подано (несвоєчасно подано) декларації з податку на прибуток за 2010 рік (граничний строк подання встановлений до 09.02.2011 року) та I квартал 2011 року (граничний строк подання -до 09.05.2012 року).

На підставі акта перевірки №97/15-01/36767220 від 14.07.2011 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.08.2011 року №0001051501, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 170,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та на підставі акта камеральної перевірки №98/15-01/36767220 від 14.07.2011 року ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення, яким Підприємству визначено податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1020,00 грн., що підлягає сплаті.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області ДПС 14.09.2011 року проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності ПП "Виробничо-Сервісна Компанія" за ІІ квартал 2011 року, результати якої оформлені актом №166/15-01/36767220 від 14.09.2011 року, згідно якого під час перевірки встановлено порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, оскільки позивачем не подано у встановлені строки податкову декларацію з податку на прибуток за II квартал 2011 року (граничний строк подачі якої визначено до 09.08.2011 року).

На підставі акта перевірки податковим органом прийняте рішення про застосування штрафу у сумі 1020,00 грн., оформлене податковим повідомленням-рішенням форми "Р"№0001561501 від 29.09.2011 року, яке, як і податкові повідомлення-рішення №0001041501, №0001051501 від 08.08.2011 року одночасно являються предметом оскарження у даній справі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що згідно із п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно до пункт 7. Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Пункт 11. Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України визначає, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими І органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Колегія суддів звертає увагу, на те, що згідно вимог п 6. Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року.

Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації І України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу -п.10. Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

З огляду на викладене колегія суддів поділяє позицію апелянта, згідно якої відповідач не мав права застосовувати до позивача інших санкцій, як це передбачено вищевказаними діючими пунктами ПК України.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому що, законодавство, яке регулювало спірні правовідносини, що було чинне до 01.01.2011 р. - з моменту прийняття Податкового кодексу України втратило чинність, згідно пункту 2 Розділу XIX «Прикінцеві положення», яким визнано такими що втратили чинність з 01.01.2011 р. всі попередні Закони України, що регулювали зокрема сплату всіх податків юридичними особами.

Таким чином, відсутні правові підстави для застосування санкцій до позивача за порушення податкового законодавства, як за 2010 рік, так і за першу половину 2011 року. Такий висновок суду повністю відповідає пункту 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України,- у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, -

постановив:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-Сервісна Компанія" - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 05.09.2012р. по справі № 2а-4827/12/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кам'янко-Бузькому районі Львівської області № 0001041501 від 08.08.2011 року про стягнення з приватного підприємства "Виробничо-Сервісна Компанія" податкового боргу в сумі 1020,00 грн., № 0001051501 від 08.08.2011 року про стягнення з приватного підприємства "Виробничо-Сервісна Компанія" податкового боргу в сумі 170,00 грн. та № 0001561501 від 29.09.2011 року про стягнення з приватного підприємства "Виробничо-Сервісна Компанія" податкового боргу в сумі 1020,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Виробничо-Сервісна Компанія" 247,88 грн. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлений 08.04.2013р.

Головуючий суддя : Кузьмич С.М.

Судді: Матковська З.М.

Олендер І.Я.