Постанова

від 02.04.2013 по справі 810/1104/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 року 810/1104/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Тятькова І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-прилад» до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-прилад» (далі - Товариство, Позивач) до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (далі - Податковий орган, Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 04.10.2012 №0001482301, яким збільшено податкові зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 16 708,34 грн., в тому числі за основним платежем на 13 366,67 грн. і за штрафними санкціями - 3,341,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство не погоджується із висновками Акту перевірки від 05.10.2012 №1978/220/37360982, який став підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного. Підставою для висновку Податкового органу став Акт ДПІ в Печерському районі м. Києва від 05.07.2012 №2243/22-9/37240791 про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВІП СОЮЗ» у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Посилаючись на вказане, Податковий орган дійшов висновку про нікчемність Договору поставки № 14 від 15.11.2011, укладеного між ТОВ «Електрон прилад» та ТОВ «ВІП СОЮЗ». При цьому в ході проведення перевірки Податковим органом не досліджувались обставини здійснення позивачем господарської діяльності та не надано жодних доказів незаконності діяльності контрагента під час укладання вказаної угоди, фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість.

Також Позивач зазначає, що реальність виконання Договору поставки № 14 від 15.11.2011, укладеного між ТОВ «Електрон прилад» та ТОВ «ВІП СОЮЗ», підтверджено первинною бухгалтерською документацією - видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити з наступних підстав. В ході проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Електрон-прилад» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП СОЮЗ» встановлено наявність взаємовідносин вказаних контрагентів. Відповідно до Акту ДПІ в Печерському районі м. Києва від 05.07.2012 №2243/22-9/37240791 про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВІП СОЮЗ» у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, відсутні первинні документи щодо підтвердження фінансово-господарської діяльності. Висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності №328. За період з 01.01.2012 по 29.02.2012 ТОВ «Електрон-прилад» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 83445,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за вказаний період встановлено його завищення всього у сумі 133667,67 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП СОЮЗ».

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрон-прилад» зареєстроване як суб'єкт господарювання 10.03.2011 Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, код ЄДРПОУ - 37360982. Видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 560940. Взято на облік платника податків 12.03.2011 за № 3406, про що свідчить довідка від 16.03.2011 № 102/10/3406. Згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 200004965 зареєстроване платником податку на додану вартість 10.10.2011.

Згідно повідомлення від 22.08.2012 № 62 Державної податкової інспекції в Обухівському районі, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Електрон-прилад» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП СОЮЗ».

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 05.10.2012 №1978/220/37360982, у висновках якого зафіксовано наступні порушення з боку ТОВ «Електрон-прилад»: ч.5 ст. 203, ч. 1.2 ст. 205, ч. 1 ст. 216, ст. 228, 626, 629, 655, 658 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог цих статей під час вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків; п. 16 Наказу ДПА України від 21.12.2010 №969 «Про затвердження форми Податкової накладної та порядку її заповнення», п. 185.1 ст .185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.6, п.201.7, п. 201.8 ст. 201 ПК України - занижено податок на додану вартість на загальну суму 13366,67 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:

Відповідно до наданих для перевірки первинних документів встановлено, що фінансово-господарські відносини ТОВ «Електрон-прилад» та ТОВ «ВІП СОЮЗ» проводились на підставі договору поставки № 14 від 15.11.2011, відповідно до якого контрагенти домовились про те, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе поставку матеріалів та необхідного електрообладнання, виконання робіт по капітальному ремонту електрообладнання та забезпечення необхідними комплектуючими. Вартість робіт визначається після проведення дефектовки електрообладнання на майдані Виконавця.

Від ДПІ в Печерському районі м. Києва до ДПІ в Обухівському районі Київської області надійшов Акт №2243/22-9/37240791 від 05.07.2012 «Про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП СОЮЗ» (код за ЄДРПОУ 37240791) щодо підтвердження господарських операцій платниками податків за період грудень 2011, січень-травень 2012 року», у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою, відсутні первинні документи щодо підтвердження фінансово-господарської діяльності. Висновок щодо наявності «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності №328.

Згідно акту №2243/22-9/37240791 від 05.07.2012 ТОВ «ВІП СОЮЗ» не звітує про наявність основних фондів. Операції ТОВ «ВІП СОЮЗ» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідно для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності. У зв'язку з цим ТОВ «ВІП СОЮЗ» не могло фактично здійснювати господарські операції. Крім того не було встановлено факту отримання товарів (послуг) ТОВ «ВІП СОЮЗ» від контрагентів у зв'язку з відсутністю первинних бухгалтерських документів. Податковий орган дійшов висновку про здійснення ТОВ «ВІП СОЮЗ» фінансово-господарської діяльності поза межами правового поля, що свідчить про не набуття ТОВ «ВІП СОЮЗ» належним чином цивільної праводієздатності, а отже фінансово-господарські взаємовідносини між ним та контрагентами є фіктивними правочинами.

На підставі акту перевірки від 05.10.2012 №1978/220/37360982 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.10.2012 №0001482301, яким збільшено податкові зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 16 708,34 грн., в тому числі за основним платежем на 13 366,67 грн. і за штрафними санкціями - 3,341,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2011 між ТОВ «Електрон-прилад» (Замовник) та ТОВ «ВІП СОЮЗ» (Виконавець) укладений договір поставки № 14, згідно з яким Замовник доручає, Виконавець приймає на себе поставку матеріалів та необхідного електрообладнання, виконання робіт по капітальному ремонту електрообладнання та забезпечення необхідними комплектуючими.

На виконання вказаного договору ТОВ «ВІП СОЮЗ» поставило, а ТОВ «Електрон-прилад» прийнято та оплачено наступні товари: відеокамера Sony HDR-FX 100E у комплекті з кофром та додатковою акумуляторною батареєю, що підтверджується наступними документами: рахунок-фактура №СФ-0000268 від 04.01.2012, видаткова накладна №РН-0000253 від 04.01.2012, податкова накладна №366 від 04.01.2012.

В подальшому вказаний товар було продано ТОВ «Електрон-прилад» ДП НАЕК «Енергоатом» ВП Управління справами, що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №РН-0000009 від 05.01.2012, податкова накладна №1 від 04.01.2012.

Також на виконання договору № 14 ТОВ «ВІП СОЮЗ» поставило, а ТОВ «Електрон-прилад» прийнято та оплачено товар - швелер № 12, як пояснив представник позивача в судовому засіданні швелер типу «У», що підтверджується наступними документами: рахунок-фактура №СФ-0000269 від 10.01.2012, видаткова накладна №РН-0000254, податкова накладна №367 від 10.01.2012.

В подальшому вказаний товар було продано ТОВ «Електрон-прилад» ДП «Обухівське монтажне управління ВАТ ПТЕМ», що підтверджується наступними документами: видаткова накладна №РН-000001 від 31.01.2012, податкова накладна №3 від 31.01.2012.

Придбання та подальший продаж вказаних вище товарів відповідає господарській меті Товариства, оскільки одним з видів діяльності за КВЕД є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту (51.19.0).

Крім постачання товарів договором № 14 передбачено виконання робіт по капітальному ремонту електрообладнання.

Так, ТОВ «ВІП СОЮЗ» були виконані наступні роботи: роботи по виготовленню та монтажу металоконструкцій кран-балки, ремонт електродвигуна ДПЕ-52 54, що підтверджується наступними документами: рахунок-фактура №СФ-0000269 від 10.01.2012, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000240 від 10.01.2012, рахунок-фактура №СФ-0001073 від 10.02.2012, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0001273 від 10.02.2012, податкова накладна №367 від 10.01.2012, податкова накладна №733 від 10.02.2012.

Представником позивача у судовому засіданні надані пояснення стосовно того, що вищевказані роботи, отримані від ТОВ «ВІП СОЮЗ», використані Товариством у господарській діяльності, підтвердженням цього є вид діяльності Товариства за КВЕД, а саме, серед іншого, ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів (31.10.2); виробництво електророзподільної та контрольної апаратури (31.20.1); монтаж іншого електричного устаткування, не віднесеного до інших групувань (31.62.4).

У зв'язку з цим, позивач посилається на договір підряду №15 від 05.01.2012, укладений між ДП Обухівське монтажне управління ВАТ «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» (Замовник) та ТОВ «Електрон-Прилад» (Підрядник), згідно з яким Підрядник зобов'язується виконати роботи з виготовлення та монтажу металоконструкцій кран-балки, м. Шостка (за основним договором з НВП «Технологія»), а Замовник зобов'язується прийняти їх та сплатити на умовах цього договору.

Оплата за договором № 14 підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Електрон-прилад» з 02.01.2012 по 29.02.2012, а саме 10.01.2012 проведено оплату у сумі 76000,00 грн., а 03.02.2012 - у сумі 51000,00 грн.

Оплата за договором № 15 між ТОВ «Електрон-Прилад» та ДП Обухівське монтажне управління ВАТ «ПІВДЕНТЕПЛОЕНЕРГОМОНТАЖ» підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Електрон-прилад» з 02.01.2012 по 29.02.2012, а саме 03.02.2012 проведено оплату у сумі 53151,50 грн.

Можливість перевезення товарів позивач підтверджує наявністю у користуванні Товариства фургона Ford Transit, який використовується Товариством для службових поїздок персоналу, а також для вантажного перевезення. Даний автомобіль перебуває у користуванні Товариства на підставі договору оренди фургона малолітражного у приватної особи від 20.03.2011 №2, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Електрон-Прилад» і діє з 25.03.2011 до 25.03.2016.

Наявність приміщень для здійснення своєї діяльності Товариство підтверджує договором оренди нежилого приміщення №1 від 16.03.2011, укладеного між ЗАТ «КСУ Техмонтаж» (Орендодавець) та ТОВ «Електрон-Прилад» (Орендар), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування нежиле приміщення в складі кім. 1 на першому поверсі, яке знаходиться на балансі ЗАТ «КСУ «Техмонтаж» загальною площею 72,0 кв.м.

На виконання вимог ухвали суду від 07.03.2013 позивачем надані копії реєстрів виданих та отриманих податкових накладних ТОВ «Електрон-Прилад» за січень-лютий 2012 року.

Беручи до уваги викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що, оскільки, предметом дослідження у даній справі є правомірність та обґрунтованість прийняття Податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, то необхідним є, зокрема, встановлення наявності правових підстав для формування ТОВ «Електрон-прилад» податкового кредиту за наслідками взаємовідносин із ТОВ «ВІП СОЮЗ».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Електрон-прилад» та ТОВ «ВІП СОЮЗ» вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між позивачем і ТОВ «ВІП СОЮЗ» , правомірності прийнятого ним оспорюваного рішення.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ВІП СОЮЗ» підтверджується вказаними вище первинними та іншими документами.

Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарської операції вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання Податковим органом права на податковий кредит є безпідставним.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пункт 198.2 статті 198 ПК України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пункт 201.6 ст. 201 ПК України).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «ВІП СОЮЗ» суду доведено.

Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Вимоги п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України сторонами договору поставки № 14 виконані, що підтверджується зазначеними вище податковими накладними.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8. ст. 201 Податкового кодексу України).

При цьому, відповідачем суду жодним чином не доведено правомірність посилання у спірному податковому повідомленні-рішенні на п.201.8. ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ «Електрон-прилад» щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП СОЮЗ».

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ «ВІП СОЮЗ», можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо. А, також, доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочину, укладеного між ТОВ «Електрон-прилад» та ТОВ «ВІП СОЮЗ»; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаного контрагенту первинних документах сум ПДВ; суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби від 4 жовтня 2012 року №0001482301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Електрон-прилад» судовий збір у розмірі 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 05 квітня 2013 р.