Рішення

від 09.04.2013 по справі 10/305-07(39/391-06)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.04.13р. Справа № 10/305-07(39/391-06) за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "ВЕСКО"

в особі Дніпропетровської філії підприємства

( м. Дніпропетровськ )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніктранс"

( м. Дніпропетровськ )

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - громадянин Дузенко В. Я.

про стягнення виплаченого страхового відшкодування в розмірі 32 613 грн. 07 коп.

Суддя Кощеєв І.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

Від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

У серпні 2007 року Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Веско" в особі Дніпропетровської філії звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніктранс" 32 613 грн. 07 коп. збитків у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування, та витрат, пов'язаних із отриманням довідки ДАІ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2007 р., залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 р., позов задоволено частково: з Відповідача на користь Позивача було стягнуто 32 573 грн. 55 коп. суми виплаченого страхового відшкодування, 325 грн. 73 коп. витрати по сплаті державного мита, 117 грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.07.2007 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2007 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2007 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Дніпропетровської області від 16.08.2007 р., справа № 39/391-06 за позовом Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Веско" в особі Дніпропетровської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніктранс" була передана на розгляд судді Кощеєву І. М. ( номер справи на новому розгляді № 10/305-07 ( 39/391-06 ).

Скасовуючи попереднє судове рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила, що приймаючи рішення про задоволення позову, суди мотивували свою правову позицію приписами ст. ст. 1172, 1187 ЦК України, та тим, що водій відповідача винен у ДТП. Втім, Вищий господарський суд України вважає такі висновки передчасними, з огляду на наступне. Так, судами не були належним чином досліджені посилання відповідача на відсутність його вини у скоєнні ДТП, скільки по пр. Петровського, де трапилося ДТП, витікав потік води, який став замерзати і під водою стала утворюватися ожеледиця, не визначено особу, яка повинна відповідати за стан дороги, або особи, винної у витіканні види на проїжджу частину. А відтак, фактично не визначено особу, з чиєї вини сталася аварія. Крім того, суд не звернув увагу на те, що в межах адміністративної справи № 3-1353/06 вирішується питання про наявність чи відсутність вини водія Дузенка В. Я. у вчиненні правопорушення. Станом на дату прийняття цієї постанови відсутнє рішення з цієї справи, яке вступило в юридичну силу. Тому, твердження господарського суду про наявність вини водія відповідача є безпідставними, а відтак, висновки про відповідальність відповідача є передчасним. Судам слід було встановити дійсного винуватця ДТП, в тому числі, з врахуванням осіб, винних у витоку води на дорогу та осіб, відповідальних за стан доріг.

За таких обставин Вищий господарський суд у своїй постанові зазначив, що не всі обставини справи є з'ясованими, а спір стосується не правозастосування, а встановлення обставин справи, що не відноситься до компетенції Вищого господарського суду України.

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи ( ст. 111-12 ГПК України ).

На новому розгляді:

Позовні вимоги, Позивач обґрунтовує тим, що в наслідок скоєння водієм Відповідача ДТП було завдано шкоду транспортному засобу, який був застрахований Позивачем, в зв'язку з чим відповідно до умов договору Позивач виплатив суму страхового відшкодування на користь страхувальника, та відповідно набув право вимоги щодо стягнення цієї суми до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на ненадання Позивачем доказів, на підставі яких суд має встановити наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача, зокрема, на думку відповідача наданий до матеріалів справи висновок експертного авто-товарознавчого дослідження по факту спричинення аварійних пошкоджень автомобілю „Ніссан Альмера" не може бути прийнятий судом у якості належного доказу, оскільки наведений висновок не є висновком судового експерта, адже дослідження призначалося не господарським судом. Обґрунтовуючи свої заперечення, Відповідач також зазначає, що ДТП сталася внаслідок дії обставин непереборної сили, у вигляді ожеледиці, що на його думку звільняє ТОВ „Ніктранс" від відповідальності. В якості доказу вини водія Відповідача - Дузенко Віктора Яковича в порушенні вимог Правил дорожнього руху, що призвела до заподіяння шкоди автомобілю, Позивач посилається на Довідку органів ДАІ № 43/2282 від 03.04.2006 р. та постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2006 р.

Відповідно до наданої Відповідачем копії постанови Верховного Суду України від 24.04.2007 р. постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2006 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Задовольнивши клопотання Відповідача, ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2007 р., провадження у справі № 10/305-07 ( 39/391-06 ) було зупинено до закінчення розгляду справи Самарським районним судом м. Дніпропетровська у порядку нового розгляду справи про адміністративне правопорушення за участі водія ТОВ "Ніктранс" Дузенка В. Я. та вступу рішення суду в законну силу. Суд, зобов'язав сторони надати наслідки розгляду вказаної справи Самарським районним судом м. Дніпропетровська.

Сторони до теперішнього часу не надали суду наслідків розгляду вказаної справи Самарським районним судом м. Дніпропетровська. Не надали сторони вказаної інформації і на неодноразові запити суду.

Залишилися без відповіді і численні запити господарського суду Дніпропетровської області до Самарського районного суду м. Дніпропетровська щодо стану розгляду справи Самарським районним судом м. Дніпропетровська у порядку нового розгляду справи про адміністративне правопорушення за участі водія ТОВ "Ніктранс" Дузенка В. Я.

Враховуючи наведене, та приймаючи до уваги значний термін, що пройшов з часу зупинення провадження у справі і відсутність з боку сторін будь-якої інформації щодо усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, суд поновив провадження у справі.

Після поновлення провадження у справі, представники учасників судового процесу двічі на виклик суду у судові засідання не з"явилися.

Учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце проведення судових засідань.

В п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою ( тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору ( п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" ).

Господарський суд розглядає справу за наявними в ній документами.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо запис) представниками сторін не заявлялося.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ :

24.02.2006 р. в м. Дніпропетровську по пр. Петровського сталася дорожньо-транспортна пригода ( ДТП ), внаслідок якої було заподіяно шкоду автомобілю марки "Ніссан Альмера" державний номер АЕ 5646 АН, що належить гр. Реві Ю. П. на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серії № 093875. Шкода була заподіяна водієм Дузенко В. Я., який працює в Товаристві з обмеженою відповідністю "Ніктранс".

Дузенко В. Я., керуючи автомобілем марки "VOLVO-FН12" державний номерний знак 047-38 АВ, на пр. Петровського в м. Дніпропетровську скоїв зіткнення з транспортними засобами, які стояли на узбіччі ( "Ореl Каdеt", державний номерний знак -024-76 АЕ, "ВАЗ-21093", державний номерний знак - 402-40 АА, "ВАЗ-2105", державний номерний знак -АЕ 1724 АН, "Ноndа Сіvіk", державний номерний знак -АЕ 8418 АМ, "Ніссан Альмера" державний номерний знак - АЕ 5646 АН.

Належний гр. Реві Ю. П. вищевказаний автомобіль відповідно до Договору страхування автотранспорту № 354-а/05дз був застрахований Позивачем. Згідно умов Договору страхування Позивач виплатив страхувальнику гр. Реві Ю. П. першу частину суми страхового відшкодування відповідно Страхового Акту № 354-а/05ДЗ-1 та Розрахунку від 13.04.2006 р. в розмірі 20 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 20.04.2006 р. Другу частину суми страхового відшкодування Позивач виплатив страхувальнику відповідно Доповнення № 1 до Страхового Акту № 354-а/-5ДЗ-1 від 29.05.2006 р. та Розрахунку від 24.05.2006 р. в розмірі 12 573 грн. 55 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 51 від 31.05.2006 р. ( сума 10 653 грн. 50 коп.) та платіжним дорученням № 52 від 31.05.2006 р. (сума 2 100 грн. 05 коп.).

У відповідності зі ст. 993 ЦК України і ст. 7 Закону України "Про страхування" до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, що страхувальник ( чи інша особа, що одержала страхове відшкодування) має до особи, відповідальної за заподіяні збитки. Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, з чиєї вини такі збитки настали.

За твердженням Позивача - вина водія Відповідача ( Дузенко Віктора Яковича ) в порушенні вимог Правил дорожнього руху, що призвела до заподіяння шкоди автомобілю, підтверджується Довідкою органів ДАІ № 43/2282 від 03.04.2006 р. та постановою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2006 р.

Постановою Верховного Суду України від 24.04.2007 р. - скасовано постанову Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 03.04.2006 р., а справу направлено на новий розгляд.

У вказаній постанові Верховного Суду України зазначено, що як вбачається із матеріалів справи, судом при розгляді даної справи на порушення вимог ст. 280 КУпАП питання щодо наявності 24.02.2006 р. о 19-й год. на проїжджій частині пр. Петровського ожеледиці у зв'язку із проривом водопроводу за адресою вул. Новоорловська, 22, а також невстановленої особи, яка перебігала вулицю безпосередньо перед автомобілем під керуванням Дузенка В.Я., належним чином з' ясовані не були.

Верховний Суд України вказує на те, що згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Обґрунтовуючи винуватість Дузенка В. Я. в інкримінованому йому правопорушенні, районний суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схему до нього, пояснення учасників цієї пригоди. Однак судом не було проаналізовано зміст цих документів та не дано їм оцінки. Як вбачається із заперечень Дузенка В.Я ., викладених у протоколі про адміністративне правопорушення АЗ 06131116 від 27.02.2006 р., та з його первинних пояснень, під час дорожньо-транспортної пригоди він діяв у стані крайньої необхідності з метою попередження наїзду на пішохода, який неочікувано з'явився на проїжджій частині, крім того, причиною цієї пригоди стала дуже слизька поверхня проїжджої частині дороги. Разом з тим у поясненнях потерпілого Радзиєвського С. Ф. від 24.10.2006 р. зазначено, що машину Дузенка В. Я. розвернуло на ожеледиці; у рапорті працівника міліції Литвиненка І. І. - що дорожнє покриття на пр. Петровського було вкрито льодом унаслідок прориву водопроводу за адресою: вул. Новоорловська, 22, вода з якого текла на пр. Петровського та поступово поточним транспортом розносилася по проспекту; у приписі інспектора ВОДР-1 МВ ДАЇ при УМВС України в Дніпропетровській області Валового В. О. на адресу начальника горводоканалу від 24.02.2006 р. № 32 запропоновано усунути течу води за адресою: вул. Новоорловська, 22; у пояснювальній записці диспетчера Дерев'янко Т.К. зазначено, що 24.02.2006 р. о 21-й год. 20 хв. - 21-й год. 25 хв. до приміщення центральної диспетчерської станції особисто прибув працівник ДАІ, який підтвердив наявність факту течі холодної води по проїжджій частині вул. Новоорловської, куди протягом години було направлено аварійну бригаду. Крім того, в судовому засіданні свідок Гаращенко О. Л. пояснив, що Дузенко В. Я. став гальмувати та подавати безперервні звукові сигнали у зв'язку з тим, що невідома людина почала перебігати вулицю.

Ст. 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їх співробітником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо ) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання чи збереження якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної і пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Враховуючи обставини зазначені у постанові Верховного Суду України від 24.04.2007 р., Позивачем не надано суду доказів настання цивільно-правової відповідальності, а саме, не-надано постанову районного суду про притягнення водія Дузенко В. Я. до адміністративної відповідальності, де встановлена вина зазначеного водія.

За приписами ст. ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення вказаних приписів ГПК України, Позивач не надав суду безперечних доказів наявності вини водія Дузенко В. Я. в спричиненні дорожньо-транспортної пригоди зазначеної у позові.

Враховуючи наведене, господарський суд відмовляє Позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 44, 49, 69, 75, 79, 82 - 85, 111-12 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволені позовних вимог Позивача відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 09.04.2013 року

Суддя І.М. Кощеєв