Постанова

від 08.04.2013 по справі 31/5005/11044/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2013 року Справа № 31/5005/11044/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Дерепи В.І. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 у справі№ 31/5005/11044/2012 господарського судуДніпропетровської області за позовомПриватного підприємства "Вовк і К" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" простягнення 472 369,98 грн.

за участю представників від:

позивача не з'явився відповідача Богун В.П. (довіреність від 04.01.2013р.)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 у справі № 31/5005/11044/2012 позовну заяву Приватного підприємства "Вовк і К" (Позивач) повернуто без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що Позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому що на зворотній стороні платіжних доручень міститься запис про зарахування до держбюджету державного мита, а не судового збору. Також суд першої інстанції вказав на те, що Позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 скасовано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012, справу передано на розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012, суд апеляційної інстанції вказав, що Позивач правомірно об'єднав позовні вимоги і не вбачає обставин, які б утруднювали їх сумісний розгляд.

Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вініл" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2013, залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами і підставою виникнення.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Пунктом 3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Приватне підприємство "Вовк і К" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" заборгованості по оплаті за поставку за договором № 002-1/11 від 15.02.2011 та монтаж площадок підйомних гідравлічних за договором № 002-3/11 від 15.02.2011.

Тобто, в даному випадку позовні вимоги випливають з одних і тих самих правовідносин, які ґрунтуються на поставці і монтажу того самого обладнання.

Крім того, пунктом 2.2.3 договору № 002-1/11 від 15.02.2011 сторони узгодили, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вініл" (Покупець) зобов'язується здійснити третій платіж в розмірі 25% - 252 662,47 грн. після завершення монтажних робіт, але не пізніше 2 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт по монтажу підйомних площадок.

Отже, заявлені позовні вимоги зв'язані між собою підставами виникнення та доказами відповідно до статті 58 Господарського процесуального кодексу України, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012.

Безпідставними є посилання суду першої інстанції на те, що Позивачем не сплачено судовий збір у встановлених порядку та розмірах, оскільки в матеріалах справи містяться платіжні доручення, які підтверджують сплату судового збору і всі реквізити та призначення платежу вказані правильно.

Крім того, в пунктах 2.21, 2.22 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу. Тобто, відсутність напису на зворотному боці платіжного доручення не є підставою для повернення позовної заяви.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що сумісний розгляд вимог позову у даній справі, які пов'язані між собою підставами виникнення, не перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, у зв'язку з чим постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 у справі № 31/5005/11044/2012 залишається без змін, а касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" - без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вініл" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 у справі № 31/5005/11044/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді В.І. Дерепа

Д.С. Кривда