Постанова

від 29.03.2013 по справі 826/2234/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 березня 2013 року № 826/2234/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недеверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Республіка" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, за участі Прокуратури Подільського району м. Києва про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення №0005642230 від 27.11.2012 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), за участю Прокуратури Подільського району міста Києва, в якому просить суд: визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0005642230 від 27 листопада 2012 року.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковим повідомленням-рішенням й мотивує позовні вимоги тим, що доходи позивача від здійснення операцій з активами позивача як інституту спільного інвестування є коштами спільного інвестування, оскільки Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» є венчурним фондом та здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», що підтверджується Регламентом фонду, зареєстрованим ДКЦПФР 29 грудня 2006 року.

Представники відповідача у судовому засіданні 18 березня 2013 року адміністративний позов не визнали, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях проти позову, співпадають з висновками акта від 08 листопада 2012 року № 531/22-30/34668256 про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року.

У судове засідання 18 березня 2013 року представник Прокуратури Подільського району міста Києва не з'явився, пояснень щодо позовних вимог не надав, хоча листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2013 року було повідомлено було запропоновано надати суду письмові пояснення щодо позову в строк до 22 березня 2013 року.

Враховуючи згоду сторін на розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження, суд, враховуючи приписи частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» (код ЄДРПОУ 34668256) зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради 16 жовтня 2006 року; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Г Сковороди, 1; товариство відноситься до недиверсифікованого венчурного фонду.

Умови, за яких може бути проведена заміна компанії з управління активами або зберігача, та порядок такої заміни із зазначенням дій, спрямованих на захист прав акціонерів; порядок визначення вартості чистих активів та ціни розміщення (викупу) акцій; порядок визначення розміру винагороди компанії з управління активами та покриття витрат, пов'язаних з діяльністю корпоративного інвестиційного фонду, що відшкодовується за рахунок активів такого фонду; порядок розподілу прибутку; напрями інвестиції, тощо визначаються Регламентом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка», затвердженим рішенням Загальних зборів акціонерів, Протокол № 8 від 04 березня 2011 року (копія зазначеного Регламенту міститься в матеріалах справи).

Згідно Довідки серії АА № 262729 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій до основних видів діяльності Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» за видами КВЕД відносяться: інше фінансове посередництво (65.23.0.), біржові операції з фондовими цінностями (67.12.0.), інша допоміжна діяльність у сфері фінансового посередництва (67.13.0.), організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду (70.11.0.), купівля та продаж власного нерухомого майна (70.12.0.), здавання в оренду власного нерухомого майна (70.20.0.).

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 21 вересня 2012 року №№ 1243, 1244, 1245, 1246,1247, згідно із статтею 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 08 листопада 2012 року № 531/22-30/34668256.

За висновками акту перевірки, податковим органом встановлені наступні порушення:

- підпункту 4.2.8. пункту 4.2. статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 136.1.9. пункту 136.1. статті 136 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 39 225 560 грн., у тому числі по періодах: за 2010 рік у сумі 1 072 927 грн. (9 місяців 2010 року - 220 217 грн., рік 2010 - 1 072 927 грн.), за 2011 рік-22 443 841 грн. (1 квартал 2011 року - 1 584 616 грн., 2 квартал 2011 року - 6 094 957 грн., 2-3 квартали 2011 року - 13 667 879 грн., 2 - 4 квартали 2011 року - 20 859 225 грн.), за 2012 рік у сумі 15 708 792 грн. (1 квартал 2012 року - 9 874 366 грн., 1 півріччя 2012 року - 15 708 792 грн.);

- пункту 181.1 статті 181, абз. «а» пункту 185.1 статті 185, підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді з 01 лютого 2011 року по 30 червня 2012 року у сумі 282 295 грн., у тому числі: за рік 2011 - 237952 грн., за 2012 - 44 345 грн., в тому числі по періодах за лютий 2011 року - 19030 грн.; за березень 2011 року - 39 800 грн.; за травень 2011 року - 23 452 грн.; за червень 2011 року - 50512 грн.; за листопад 2011 року - 88732 грн.; за грудень 2011 року - 16 426 грн.; за червень 2012 року - 44343 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 4.2.8. пункту 4.2. статті 4 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» та підпункту 136.1.9. пункту 136.1. статті 136 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення - рішення від 27 листопада 2012 року № 0005642230, яким Публічному акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 41 752 253 грн., в тому числі, за основним платежем збільшено суму на 37 556 822 грн., за штрафними санкціями - на 4 195 431 грн.

На думку позивача, висновок акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними ат підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли як до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01 січня 2011 року) так і після, розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, тобто з урахуванням приписів Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Як зазначено в акті перевірки Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» неправомірно застосовано пільгу з податку на прибуток в частині отримання доходів від операцій з продажу цінних паперів (заставних), що придбані за кошти, які залучені не від інвесторів інституту спільного інвестування.

Закон України від 15 березня 2001 року № 2299-III «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» (далі по тексту - Закон № 2299-III) визначає правові та організаційні основи створення, діяльності та відповідальності суб'єктів спільного інвестування, особливості управління їх активами, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання активів, особливості розміщення та обігу цінних паперів інститутів спільного інвестування, порядок та обсяг розкриття інформації інститутами спільного інвестування з метою залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів.

Враховуючи характер спірних правовідносин, суд вважає за необхідним, для правильного вирішення адміністративної справи по суті, зазначити зміст таких понять як «інститут спільного інвестування», «компанія з управління активами інституційних інвесторів», «кошти спільного інвестування», «активи інституту спільного інвестування», «кошти спільного інвестування».

Зокрема, стаття 3 Закону № 2299-III встановлює, що активи інституту спільного інвестування - сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування;

кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру ІСІ (далі - реєстр ІСІ). Ведення реєстру ІСІ здійснюється Комісією;

кошти спільного інвестування - кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду та залучені від інвесторів ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (проценти за позиками, орендні (лізингові) платежі тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного інвестиційного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру ІСІ (далі - реєстр ІСІ). Ведення реєстру ІСІ здійснюється Комісією;

інститут спільного інвестування (далі - ІСІ) корпоративний інвестиційний фонд або пайовий інвестиційний фонд;

компанія з управління активами інституційних інвесторів (далі - компанія з управління активами) - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія).

Судом встановлено, не спростовано сторонами у судовому засіданні та підтверджується матеріалами адміністративної справи, що Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» є венчурним фондом, що підтверджується Регламентом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка», затвердженим рішенням Загальних зборів акціонерів, Протокол № 8 від 04 березня 2011 року.

Відповідно до частини 17 статті 4 Закону № 2299-III недиверсифікований ІСІ закритого типу, який здійснює виключно приватне (закрите) розміщення цінних паперів ІСІ серед юридичних осіб та фізичних осіб і активи якого можуть включати цінні папери, емітовані пов'язаними особами компанії з управління активами такого фонду, є венчурним фондом. Фізична особа може бути учасником венчурного фонду виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат.

Статтею 34 цього ж Закону встановлено, що до складу активів венчурного фонду можуть входити боргові зобов'язання. Такі зобов'язання можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами позики та в інший спосіб, не заборонений законодавством України. Позики за рахунок коштів венчурного фонду можуть надаватися тільки юридичним особам, учасником яких є такий венчурний фонд.

Активи венчурного фонду можуть повністю складатися з нерухомості корпоративних прав та цінних паперів, що не допущені до торгів на фондовій біржі, або з цінних паперів, які не отримали рейтингової оцінки відповідно до закону.

Представники позивача стверджують, що боргові зобов'язання, які виникли за договорами позики, укладеними між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екско Плюс», сформовані за рахунок коштів спільного інвестування позивача, зокрема:

Відповідно до Договору позики від 05 червня 2009 року та Договору позики від 08 жовтня 2009 року, АТ «КУА АПФ «УКРСИБ ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», який діє від імені позивача на підставі договору про управління активами № 004-УА від 27 листопада 2006 року, надавав позику ТОВ «Екско Плюс» за рахунок активів Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» на загальну суму 250 000 000 гривень з 02 липня 2009 року до 34.06.2010 року.

Факт надання позики підтверджується банківськими виписками: від 02 лютого 2009 року на суму 25 500 000 гривень, від 03 липня 2009 року на суму 300 000 гривень, від 13 липня 2009 року на суму 11 900 000 гривень, від 27 липня 2009 року на суму 12 380 000 гривень, від 12 серпня 2009 року на суму 4 090 000 гривень, від 18 серпня 2009 року на суму З 000 000 гривень, від 08 вересня 2009 року на суму 19 150 000 гривень, від 14 вересня 2009 року на суму 5 600 000 гривень, від 05 жовтня 2009 року на суму 18 080 000 гривень, від 26 жовтня 2009 року на суму 33 380 000 гривень, від 12 листопада 2009 року на суму 18 000 000 гривень, від 24 листопада 2009 року на суму 2 850 000 гривень, від 13 січня 2010 року на суму 39 000 000 гривень, від 23 лютого 2010 року на суму 39 000 000 гривень, від 04 червня 2010 року на суму 17 770 000 гривень.

В свою чергу, обґрунтовуючи позовну заяву, позивачем зазначено, що джерелом коштів для надання позивачем позики Товариству з обмеженою відповідальністю «Екско Плюс» відповідно до Договорів позики були кошти спільного інвестування, сформовані в активах позивача в результаті таких операцій:

- розміщення акцій Позивача на суму 175 064 000 гривень, яке відбулося 27 вересня 2007 року, на підтвердження надано копії банківських виписок від 27 вересня 2007 року;

- отримання доходу від надходження процентів банку за користування вільними коштами на депозитному рахунку, отриманих процентів за наданими позиками на суму 7 547 014 гривень 82 гривень в період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року, що підтверджується банківськими виписками за період із 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року та на суму 40 436 003 гривень 20 копійок в період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року, що підтверджується банківськими виписками за період із 01 липня 2009 року по 30 червня 2010 року.

Зі змісту банківських виписок період із 28 вересня 2007 року по 30 червня 2009 року вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» придбало цільові облігації у емітента ТОВ «Екско Плюс» на суму 380 675 064 гривень 49 копійок в період з 28 вересня 2007 року по 30 червня 2009 року.

Позивач стверджує, що в даному випадку, джерелом коштів для надання позики ТОВ «Екско Плюс» відповідно до Договорів позиви були кошти спільного інвестування, а саме доходи від проведення операцій з активами позивача.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із таким твердженням позивача з огляду на наступне.

Зобов'язання, які виникли внаслідок укладання договорів позики, наданої за рахунок коштів Фонду Товариству, були оформлені заставними, оформлення яких передбачено відповідними іпотечними договорами.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі по тексту - Закон № 898- IV) заставна - це іпотечний цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю.

Основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою (стаття 1 Закону № 898- IV).

Відповідно до Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11 січня 2002 року № 12(у редакції рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 3 вересня 2009 р. N 987), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 6 лютого 2002 р. за N 108/6396 активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об'єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок", цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, а також інших активів, дозволених законодавством України з урахуванням обмежень, установлених Законом України "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів.

До складу активів ІСІ входять грошові кошти, цінні папери, банківські метали, корпоративні права, нерухомість, грошові вимоги за реалізовані активи ІСІ та видані позики, інші активи відповідно до вимог законів України.

За таких обставин, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, в тому числі, заставними, є коштами спільного інвестування у відповідності до пункту 9 статті 3 Закону № 2299-III.

Суд погоджується із твердженням позивача про правомірність віднесення до витрат суму коштів спільного інвестування, витрачених позивачем на придбання заставних за рахунок наданих позик, з огляду на наступні обставини: з метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ТОВ «Екско Плюс» за Договорами Позики позивач та ТОВ «Екско Плюс» уклали Договори іпотеки від 04 серпня 2010 року №№ 6185, 6187, 6198, 6191, 6193, 6195, 6197, 6199, 6201, 6203, 6205, 6207, 6209, 6211, 6219, 6221, 6223, 6225, 6227, 6229, 6213, 6217, 6215, від 05 серпня 2010 року № 6279, від 06 серпня 2010 року №№ 6331, 6333, 6335, 6337, 6339, 6341, 6343, 6345, 6347, 6349.

Крім цього, ТОВ «Екско Плюс» видало позивачу заставні («Заставні») за кожним Договором Іпотеки відповідно до Закону України «Про іпотеку» (копії зразків Договорів Іпотеки та Заставних додані до матеріалів справи).

Отже, в результаті встановлення боргових зобов'язань між позивачем та ТОВ «Екско Плюс» відповідно до Договорів Позики, позивач набув у свої активи Заставні, видані з метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ТОВ «Екско Плюс» за Договорами Позики.

Позивач стверджує, що Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» здійснювало окремий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами - Заставними відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» та пункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємства» (далі по тексту - Закон № 334/94-ВР) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

Аналогічно, підпунктом 153.8.1. пункту 153.8. статті 153 Податкового кодексу України визначено, що облік загального фінансового результату (прибутку/збитку) за операціями з торгівлі цінними паперами ведеться платником податку окремо від інших доходів і витрат.

Платник податку визначає фінансовий результат за операціями з цінними паперами, що перебувають в обігу на фондовій біржі, окремо від фінансового результату за операціями с цінними паперами, що не перебувають в обігу на фондовій біржі.

Платники податку визначають фінансовий результат за операціями з цінними паперами відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку шляхом зменшення прибутків за операціями з цінними паперами на суму збитків від операцій з іншими цінними паперами протягом такого звітного періоду.

З матеріалів справи вбачається, що протягом періоду з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року позивач здійснював витрати на суму 121 593 087 гривень у зв'язку із придбанням Заставних у активи позивача за рахунок наданих Позик, що належним чином були оформлені та оплачені в період з 02 липня 2009 року по 04 червня 2010 року.

Відповідно до підпунктів 7.6.3, 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону № 334/94-ВР 153.8 статті 153 Податкового кодексу України, такі витрати на придбання Заставних є сплатою коштів, сплачених позивачем ТОВ «Екско Плюс» - емітенту Заставних як компенсація їх вартості.

Протягом періоду з 01 вересня 2009 року по 30 червня 2012 року доходи, які були отримані позивачем у зв'язку із продажем Заставних в сумі 168 870 847 гривень., обліковувались Позивачем відповідно підпункту 7.6.1 пункту 7.6, статті 7 Закону № 334/94-ВР та підпункту 153.8 статті 153 Податкового кодексу України.

В матеріалах справи міститься Хронологія операцій, згідно якої фактична оплата Заставних була належно здійснена позивачем за рахунок наданих Позик (коштів спільного інвестування), що підтверджується первинними документами.

Зазначена вище правова позиція Позивача стосовно набуття Заставних в активи Позивача за рахунок коштів спільного інвестування та отримання коштів спільного інвестування за результатами операцій із продажу таких Заставних викладена в Роз'ясненні Національної комісії із цінних банерів та фондового ринку № 10/02/21991/НК від 12 грудня 2012 року, що надані у відповідь на запит позивача № 22/11-09 від 22 листопада 2012 року, зміст яких в силу чинного законодавства є обов'язковим для позивача.

Відповідно до пункту 4.2.8. Закону № 334/94-ВР кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Аналогічні приписи міститься підпункту 136.1.9. пункту 136.1. статті 136 Податкового кодексу України, яким встановлено, що для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: суми коштів спільного інвестування, а саме коштів, залучених від інвесторів інститутів спільного інвестування, доходи від проведення операцій з активами таких інститутів та доходи, нараховані за активами зазначених інститутів, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від проведення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону.

Як вже зазначалось, період з 01 вересня 2009 року по 01 квітня 2011 року позивач отримав кошти від продажу цінних паперів (заставних) в сумі 32 285 842,48 гривень (дохід від реалізації цінних паперів (заставних) за датою переходу права власності на заставну згідно порядку визнання доходів в розумінні податкового законодавства у сумі 10 630 173,00 грн. За період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року позивач отримав кошти від продажу цінних паперів (заставних) в сумі 203 107 492, 22 грн. (дохід від реалізації цінних паперів (заставних) за датою переходу права власності на заставну згідно порядку визнання доходів в розумінні податкового законодавства у сумі 158 240 674,00 грн.).

Враховуючи викладене, суд вважає висновки відповідача про те, що заставні придбані Публічним акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» за кошти, залучені не від його інвесторів є необґрунтованим, що викладені в Акті перевірки, тому, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про скасування податкового повідомлення - рішення від 27 листопада 2012 року № 0005642230.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» задовольнити.

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби № 0005642230 від 27 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда