Ухвала

від 20.06.2013 по справі 826/2234/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2234/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

20 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Желтобрюх І.Л. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Доник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Республіка» до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби, за участю Прокуратури Подільського району м. Києва, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 27 листопада 2012 року № 0005642230.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем не доведено факту придбання заставних ТОВ «Екско Плюс» за кошти, залучені від інвесторів ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка». Також відповідач вважає, що позивачем не було надано доказів правомірності застосування пільги, передбаченої пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 ПК України.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просили суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року, про що складено акт від 08 листопада 2012 року № 531/22-30/34668256.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 27 листопада 2012 року № 0005642230, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 41752253 грн. 00 коп., з яких 37556822 грн. 00 коп. - за основним платежем на 4195431 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись із вказаним рішенням контролюючого органу ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» звернулося до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат суму коштів спільного інвестування, витрачених на придбання заставних за рахунок наданих позик.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» та ТОВ «Екско Плюс» були укладені договори процентної позики від 25 червня 2009 року та 08 жовтня 2009 року.

Згідно умов вказаних договорів позичальник зобов'язувався повернути суму позивача та сплатити проценти за користування позикою.

Також між вказаними сторонами були укладені додаткові угоди від 25 червня 2009 року та 08 жовтня 2009 року.

Вказаними додатковими угодами було передбачено, що з метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо повернення суми позики та сплати процентів ТОВ «Екско Плюс» передає в іпотеку майнові прав на квартири та машиномісця, що будуються у Житловому комплексі з вбудовано-прибудовними приміщеннями громадського призначення та паркінгом. Також додатковими угодами передбачено, що іпотечні договори, предметом кожного з яких є майнові права, укладаються на окрему квартиру чи машиномісце, що будуються.

Між ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» та ТОВ «Екско Плюс» були укладені відповідні іпотечні договори, на підставі яких позивачу були передані заставні.

Таким чином, суми наданої ТОВ «Екско Плюс» позики є фактично компенсацією вартості переданих позивачу заставних.

У відповідності до п. «в» ч. 5 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» заставна є видом іпотечних цінних паперів.

У зв'язку з цим ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» вартість отриманих заставних (яка дорівнює сумі наданої ТОВ «Екско Плюс» позики) віднесло до складу валових витрат.

Такі дії відповідача відповідають вимогам пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 153.8.1 п. 153.8 ст. 153 ПК України.

Так, у відповідності до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Віднесення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, вартості придбаних цінних паперів також передбачене пп. 153.8.1 п. 153.8 ст. 153 ПК України, норми якого підлягали застосуванню до даних правовідносин з 01 квітня 2011 року.

Згідно п. 3.1.4 акту перевірки від 08 листопада 2012 року № 531/22-30/34668256 висновок податкового органу про неправомірне віднесення до витрат на придбання цінних паперів (заставних) суми 121593087 грн. 00 коп. ґрунтується на тому, що такі витрати не підкріплені первинними документами, які підтверджують фактичну оплату такої операції.

Такий висновок податкового органу не відповідає фактичним обставинам справи, адже фактичне понесення ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» витрат на придбання (отримання) заставних на суму 121593087 грн. 00 коп. підтверджується договорами процентної позики від 25 червня 2009 року та 08 жовтня 2009 року, додатковими угодами до вказаних договорів від 25 червня 2009 року та 08 жовтня 2009 року, а також іпотечними договорами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Надання таких договорів контролюючому органу під час проведення перевірки підтверджується змістом заперечень ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС на адміністративний позов.

Фактичне перерахування ТОВ «Екско Плюс» коштів, які є сумою наданої процентної позики та вартістю заставних, підтверджується випискою з рахунку ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка», оригінал якої приєднаних до матеріалів справи.

Таким чином, висновок податкового органу про завищення позивачем валових витрат не знайшов свого підтвердження.

В подальшому ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» здійснило відчуження заставних, емітованих ТОВ «Екско Плюс».

Так, за період з 01 вересня 2009 року по 01 квітня 2011 року позивач отримав кошти від продажу цінних паперів (заставних) в сумі 32285842 грн. 48 коп. (дохід від реалізації цінних паперів (заставних) за датою переходу права власності на заставну згідно порядку визнання доходів в розумінні податкового законодавства у сумі 10630173 грн. 00 коп. За період з 01 квітня 2011 року по 30 червня 2012 року позивач отримав кошти від продажу цінних паперів (заставних) в сумі 203107492 грн. 22 коп. (дохід від реалізації цінних паперів (заставних) за датою переходу права власності на заставну згідно порядку визнання доходів в розумінні податкового законодавства у сумі 158240674 грн. 00 коп.).

У відповідності до пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 ПК України, кошти спільного інвестування, а саме кошти, залучені від інвесторів інститутів спільного інвестування (ІСІ), доходи від здійснення операцій з активами ІСІ та доходи, нараховані за активами ІСІ, а також кошти, залучені від власників сертифікатів фондів операцій з нерухомістю, доходи від здійснення операцій з активами фондів операцій з нерухомістю та доходи, нараховані за активами фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону - не включаються до складу валового доходу/визначення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств.

ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС під час проведення перевірки було зроблено висновок про те, що позивачем було неправомірно застосовано пільгу, передбачену зазначеними нормами права, в частині отримання доходів від операцій з продажу цінних паперів (заставних), що придбані за кошти, залучені не від інвесторів інституту спільного інвестування.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» належить до інституту спільного інвестування (ІСІ).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону активами інституту спільного інвестування є сукупність майна, корпоративних прав та вимог, сформована за рахунок коштів спільного інвестування.

Як раніше зазначалося, заставні ТОВ «Екско Плюс» були придбані за рахунок коштів ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка». За таких обставин зазначені заставні набули статусу активів ІСІ.

У зв'язку цим при обчисленні валового доходу/визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємств, отриманого від продажу заставних, позивачем було правомірно враховано положення пп. 4.2.8 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 136.1.9 п. 136.1 ст. 136 ПК України.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» при обчисленні суми податку на прибуток підприємств за операціями з придбання та продажу заставних ТОВ «Екско Плюс» діяло з дотриманням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податкового кодексу України та не допускало заниження суми податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про відсутність у податкового органу підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2012 року № 0005642230 є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам матеріального права.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було зроблено правильний висновок про задоволення позовних вимог ПАТ «ЗНВКІФ «Республіка» та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 листопада 2012 року № 0005642230.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 29 березня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді І.Л. Желтобрюх

Я.С. Мамчур

Ухвала складена в повному обсязі 25 червня 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С