Постанова

від 02.04.2013 по справі 805/2710/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2013 р. Справа №805/2710/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 20 хв.

Час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Куденков К.О.

при секретарі: Афоніній Г.Р.

за участю:

представника позивача: Безноско Н.О.

представника відповідача: Таранов Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Приватного підприємства «Завод «Точмаш»

до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Завод «Точмаш» (надалі - позивач, ПП «Завод «Точмаш») звернулось до суду з адміністративним позовом до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Горлівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2013р. №0000051700.

Позов мотивовано незгодою позивача із застосуванням до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 510,00 грн. за подання звітного податкового розрахунку з недостовірними відомостями, оскільки позивач самостійно виявив відповідні помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку до проведення камеральної перевірки відповідачем.

У судовому засіданні від 02.04.2013р. представник позивача адміністративний позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав письмові заперечення на адміністративний позов, якими просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що надання уточнюючого розрахунку після закінчення граничного строку подання відповідної декларації не звільняє від обов'язку сплатити передбачений пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України штраф за подання звітного податкового розрахунку з недостовірними відомостями.

Представник відповідача у судовому засіданні від 02.04.2013р. адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство «Завод «Точмаш» зареєстроване у якості юридичної особи, ідентифікаційний код: 36395312, місцезнаходження: 84601, Донецька область, м.Горлівка, бул.Димитрова, буд.48, кв.14, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №663856.

Позивач перебуває на обліку в Горлівській ОДПІ, про що зазначено у довідці про взяття на облік платника податків від 06.04.2009р. №25461.

18.10.2012р. засобами електронного зв'язку позивачем подано до відповідача звітний податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2012р. (№9064094000).

Також, 18.01.2013р. засобами електронного зв'язку подано до відповідача уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2012р. (№9085211305), відповідно до якого по ІНН 2197719081 за ознакою доходу «178» відображена сума нарахованого та сума виплаченого доходу у розмірі 19 950,00 грн.

04.02.1013р. відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності на податок з доходів фізичних осіб, про що складено відповідний акт від 04.02.2013р. №70/17-014-15.

Зазначеним актом встановлено порушення ст.51, підпунктів «а», «б», «г» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, платником подано 18.01.2013р. за №9085211305 податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2012 року з недостовірними відомостями або з помилками, а саме по ІНН 2197719081 не була відображена сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права за ознакою доходу «178», про що повідомлено в уточнюючому податковому розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2012 року.

Посилань щодо заниження суми грошових зобов'язань або її несвоєчасної сплати внаслідок не зазначення вказаних відомостей у звітному розрахунку в акті від 04.02.2013р. №70/17-014-15 не наведено.

Заперечення позивача вих.№10 від 07.02.2013р. на вказаний акт залишені відповідачем без задоволення.

Із пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що, фактично, встановлено порушення у вигляді подання звітного податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2012р. (№9064094000) із недостовірними відомостями, які були виправлені уточнюючим розрахунком від 18.01.2013р. №9085211305, який податковий орган врахував як підтвердження надання звітного розрахунку з недостовірними відомостями.

Також, слід зазначити, що відображення суми майнового (немайнового) внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи емітента корпоративних прав в обмін на такі корпоративні права за ознакою доходу «178» у звітному податковому розрахунку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2012р. (№9064094000) не призвело до заниження об'єкта оподаткування, оскільки на такі суми не нараховується податок з доходів фізичних осіб, про що надані відповідні пояснення представників сторін. Тобто, не зазначення вказаних відомостей не призвело до ненадходження (несвоєчасного надходження) грошових зобов'язань до бюджету.

На підставі акта від 04.02.2013р. №70/17-014-15 та відповідно до п.119.2. ст.119 Податкового кодексу України відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013р. №0000051700, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, на 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Таким чином, спірним рішенням відповідач застосував до позивача штраф у розмірі 510,00 грн. за надання звітного податкового розрахунку (форма №1ДФ) за 3 квартал 2012р. (№9064094000) з недостовірними відомостями, які були виправлені уточнюючим податковим розрахунком (№9085211305) до проведення відповідачем відповідної перевірки та прийняття спірного рішення. Вказаний уточнюючий розрахунок поданий після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку форми №1ДФ за третій квартал 2012р.

Пунктом 119.2. статті 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

За приписами статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що невід'ємною ознакою податкового правопорушення є протиправність, яка у свою чергу служить оцінкою законом суспільної шкідливості діяння.

Протиправність податкового правопорушення означає, що воно є діянням, яке призвело до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 14.1.180. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Пунктом 18.2 ст.18 Податкового кодексу України встановлено, що податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Відповідно до п.51.1. ст.51 Податкового кодексу України, податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Згідно із пп. «а», «б» п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Також, згідно із пп. «г» п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 4.1. «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 N 1020, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за №46/18784, встановлено, що коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС.

Відповідно до п.4.3. зазначеного Порядку, уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Згідно із п.4.4. вказаного Порядку, порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента.

Позивачем до Горлівської ОДПІ подано уточнюючий податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 3 квартал 2012р. із дотриманням вищезазначених положень.

За приписами 50.1. статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно п.50.2 ст.50 Податкового кодексу України, платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Із наведеного вбачається, що законодавцем передбачена можливість виявлення платником податків (податковим агентом) помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, та, відповідно, обов'язок платника податків виправити такі помилки з метою належного виконання свого обов'язку щодо подання достовірної податкової звітності.

Вказаний обов'язок кореспондує обов'язку платника податку (податкового агенту) подавати податкову звітність, у тому числі у випадках передбачених п.176.2. ст.176 Податкового кодексу України.

Дійсно, Податковий кодексу України не містить прямих посилань щодо звільнення платника податків (податкового агента) від відповідальності у разі виправлення самостійно виявленої помилки після закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період.

Проте, положеннями п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України передбачено зменшення обсягу відповідальності платника податків (податкового агента) у разі виправлення помилки в частині заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів. Тобто, законодавець передбачив відповідальність у зв'язку із самостійним виправленням помилки, яка призвела (або могла призвести) до несвоєчасної сплати (або несплати) податкового зобов'язання. При цьому, штраф в таких випадках застосовується платником податків самостійно, тобто без вжиття відповідних заходів (прийняття рішення) з боку контролюючих органів.

Спеціальна відповідальність у зв'язку із самостійним виявленням та виправленням платником податків (податковим агентом) помилки, яка не впливає на розмір податкового зобов'язання (заниження податкового зобов'язання) Податковим кодексом України не передбачена.

При цьому слід зазначити, що законодавець передбачив випадки, коли платник податків (податковий агент) позбавлений можливості виправити помилку шляхом подання уточнюючої декларації, у тому числі під час проведення документальних планових та позапланових перевірок з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

На підставі наведеного, суд вважає, що передбачена законодавством процедура виправлення помилки у раніше поданій податковій декларації направлена на спонукання та стимулювання платників податків (податкових агентів) до належного виконання свого обов'язку з подання податкової звітності та ведення податкового обліку без застосування процедури вжиття санкцій з боку контролюючих органів.

Суд зазначає, що вказаний уточнюючий розрахунок до податкового органу надано до початку проведення відповідачем камеральної перевірки податкової звітності на податок з доходів фізичних осіб відносно ПП «Завод «Точмаш».

З урахуванням встановлених обставин у справі, зокрема того, що: позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність; самостійно виявлено помилку та на виконання приписів Податкового кодексу України усунуто дану помилку в межах строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України; на момент проведення перевірки податковим органом подана позивачем звітність містила дані в повному обсязі та вже не містила недостовірної інформації; відсутності втрат бюджету - суд вважає необґрунтованим та недоведеним висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства на момент проведення перевірки та прийняття спірного рішення та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що мають достатні підстави для задоволення у повному обсязі.

Згідно платіжних доручень №1045 від 21.02.2013р., та №1066 від 11.03.2013р. позивачем у загальному розмірі сплачено 114,70 грн. судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Завод «Точмаш» до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 14 лютого 2013 року №0000051700.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Завод «Точмаш» (ідентифікаційний код 36395312) 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 (сімдесят) копійок судових витрат.

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 2 квітня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 5 квітня 2013 року.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Куденков К.О.