Рішення

від 02.04.2013 по справі 5011-69/17194-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/17194-2012 02.04.13

За позовом Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл" третя особаПриватне акціонерне товариство "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" про відшкодування нестачі вантажу 19 265,00 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Бондаренко О.В. (дов. № 325 від 08.01.2013 року) від відповідача Габрись О.В. (дов. б/н від 08.01.2013 року) від третьої особине з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 02 квітня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" (надалі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування нестачі вантажу 19 265,00 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/17194-2012, слухання справи призначено на 11.01.2013 року.

09.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року справу № 5011-69/17194-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/17194-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 15.02.2013 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року справу № 5011-69/17194-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/17194-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року.

09.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог.

У судовому засіданні 15.02.2013 року представник позивача надав документи, на часткове виконання вимог ухвали суду, клопотання про збільшення позовних вимог та підтримав подане клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.02.2013 року надав документи, на часткове виконання вимог ухвали суду та заперечив проти поданого клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Судом розгляд поданого клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було відкладено до наступного судового засідання.

У судовому засіданні 15.02.2013 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 22.03.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 22.03.2013 року представник позивача підтримав подане клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.03.2013 року заперечив проти поданого клопотання про залучення Приватного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання, у відповідності до вимог статті 27 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про залучення до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов'язки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2013 року залучено до участі у справі № 5011-69/17194-2012 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство "Закарпатнафтопродукт-Мукачево", розгляд справи відкладено на 02.04.2013 року.

У судовому засіданні 02.04.2013 року представник позивача підтримав позовні вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.04.2013 року заперечив проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві на позов.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судове засідання 02.04.2013 року не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2011 року між Приватним акціонерним товариством "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" (постачальник) та Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" (покупець) було укладено договір поставки № 326 (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти (в подальшому - Товари), на умовах даного Договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною Договору. Базис та строки поставки, кількість. номенклатура та ціна товару вказуються у додатках до даного договору та/або накладних на реалізацію Товару.

Згідно з пунктами 4.1., 4.2. Договору поставка товару залізничним транспортом здійснюється на умовах СРТ - перевезення оплачено до станції призначення, якщо інше не передбачено відповідним додатком. Поставка Товару автомобільним транспортом самовивозом здійснюється на умовах FCA - нафтобаза постачальника. Адреса (реквізити, назва тощо) нафтобази вказується в додатках до даного Договору та/або накладних на реалізацію товару. Поставка Товару автомобільним транспортом постачальника здійснюється на умовах DDP - пункт призначення покупця. У вартість Товару включається вартість доставки Товару до нафтобази (складу, АЗС) покупця.

Товар може бути також поставлений на умовах EXW - нафтобаза постачальника. У випадку поставки товару на умовах EXW - нафтобаза постачальника, право власності на товар, ризик по його втраті переходить від постачальника до покупця в момент прийому - передачі Товару.

Пунктом 4.5. Договору сторони погодили, що при умовах поставки СРТ обов'язки постачальника щодо поставки партії Товару вважаються виконаними, право власності на Товар та ризики по його втраті переходять від постачальника до покупця з моменту передачі партії Товару постачальником перевізнику на з/д станції відправлення для з/д перевезень.

У відповідності до пункту 5.1. Договору покупець здійснює приймання Товару по кількості та якості згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155.

11.09.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" та Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" підписано та скріплено печатками Додаткову угоду № 35 до Договору поставки нафтопродуктів № 326 від 13.10.2011 року (надалі по тексту - Додаткова угода № 35), відповідно до якої сторони визначили назву, кількість та ціну товару на умовах СРТ.

На виконання Додаткової угоди № 35 згідно з залізничною накладною № 34993998 в вагонах-цистернах № 74221920, № 73736779 здійснювалось перевезення вантажу - паливо дизельне (марки Л-0, 05-62) в кількості 115 508 кг зі станції відправлення Новоград-Волинський - 1 Південно-західної залізниці призначенням на станцію Володимир-Волинський Львівської залізниці.

Згідно рахунку - фактури № В0009702 від 11.09.2012 року позивачем було здійснено оплату на користь Приватного акціонерного товариства "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" за поставку палива дизельного (марки Л-0,05-62) в сумі 1 976 460,00 грн., з урахуванням ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 6315 від 11.09.2012 року.

Відповідно до штемпеля на залізничній накладній № 34993998 вантаж прибув на станцію Володимир-Волинський Львівської залізниці 15.09.2012 року.

У залізничній накладній № 34993998 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником.

Додатковою угодою № 35 визначено, що вартість палива дизельного (марки Л-0,05-62), з урахуванням ПДВ становить 10 995,00 грн. за 1 тону.

17.09.2013 року позивачем було направлено відповідачу телеграму № 620, відповідно до якої просив направити уповноваженого представника для участі в комісійному приймання палива дизельного та складанні Акту, оскільки за допомогою ЗВТ (ультразвукового приладу) виявлено нестачу вантажу у вагоно-цистернах № 74221920 - 1 703 кг, № 73736779 - 2 430 кг.

При комісійному прийманні дизельного палива за кількістю 21.09.2012 року за участю представника Волинської торгово-промислової палити експерта Нестерук Т.М. було проведено відкриття вагоно-цистерн, перевірку маси вантажу, здійснено методом замірів та було виявлено, що фактична маса вантажу становить 113 059 кг. Різниця маси вантажу в порівнянні з залізничною накладною № 34993998 у вагоні-цистерні № 73736779 становить 2 224 кг, що підтверджується Актом за формою 5-НП № 21/09 від 21.09.2012 року та Актом експертизи № В-280 від 21.09.2012 року, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Нестерук Т.М. при комісійному прийманні вантажу за кількістю.

Нестача вантажу, що прибув у вагоно-цистерні № 73736779, згідно залізничної накладної № 34993998 за мінусом природних втрат становить 2 212 кг. Різниця в сторону зменшення в порівнянні з залізничною накладною складає 1 752 кг.

Зважаючи на вищенаведене, позивач розрахував вартість нестачі вантажу, яка становить - 19 265,00 грн. (1 752 кг - нестача вантажу * 10 995,00 грн. - вартість палива дизельного за 1 тону).

З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 663 від 02.10.2012 року по відшкодування вартості нестачі вантажу у сумі 19 265,00 грн., однак, відповіді на неї Приватне підприємство "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" не отримало, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, з підстав недотримання позивачем Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6, при прийманні Товару згідно з Договором.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним акціонерним товариством "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" та Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" було укладено договір поставки № 326 від 13.10.2011 року.

11.09.2012 року між Приватним акціонерним товариством "Закарпатнафтопродукт-Мукачево" та Приватним підприємством "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" підписано та скріплено печатками Додаткову угоду № 35 до Договору поставки нафтопродуктів № 326 від 13.10.2011 року (надалі по тексту - Додаткова угода № 35), відповідно до якої сторони визначили назву, кількість та ціну товару на умовах СРТ.

На виконання Додаткової угоди № 35 згідно з залізничною накладною № 34993998 в вагонах-цистернах № 74221920, № 73736779 здійснювалось перевезення вантажу - паливо дизельне (марки Л-0, 05-62) в кількості 115 508 кг зі станції відправлення Новоград-Волинський - 1 Південно-західної залізниці призначенням на станцію Володимир-Волинський Львівської залізниці.

У відповідності до пункту 5.1. Договору покупець здійснює приймання Товару по кількості та якості згідно з Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженою Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (надалі по тексту - Інструкція № 281/171/578/155 ).

В пункті 5.1.4 Інструкції № 281/171/578/155 вказано, що у разі надходження вантажу в технічно справних цистернах зі справними пломбами вантажовідправника і виявлення в них під час приймання нафти і нафтопродуктів нестач, що перевищують норми природних втрат і границі відносної похибки методу вимірювання маси згідно з договором, спір стосовно відшкодування нестач вирішується в порядку, передбаченому відповідним договором та діючим законодавством України.

Згідно з пунктом 5.2.8 Інструкції № 281/171/578/155 у разі встановлення нестачі нафти або нафтопродуктів з вини вантажовідправника, яка після списання природних втрат перевищує граничнодопустиме відхилення між результатами вимірювання маси нафти та нафтопродуктів вантажовідправником і вантажоодержувачем (якщо це обумовлено умовами договору), матеріально відповідальна особа припиняє їх приймання і негайно повідомляє про це керівника свого підприємства. При цьому матеріально відповідальна особа має забезпечити зберігання кількості одержаної нафти або нафтопродуктів, а також вжити заходів, що унеможливлюють погіршення їх якості. Одночасно з припиненням приймання вантажоодержувач зобов'язаний викликати представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів і складанні акта приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою № 5-НП, якщо інше не передбачено умовами договору.

Вантажовідправником неналежним чином виконано зобов'язання, а саме, недопоставлено частину вантажу (палива дизельного в кількості 1 752 кг з урахуванням норми природних втрат нафти і нафтопродуктів та границі відносної похибки методу вимірювання маси), що підтверджується Актом за формою 5-НП № 21/09 від 21.09.2012 року та Актом експертизи № В-280 від 21.09.2012 року, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Нестерук Т.М. при комісійному прийманні вантажу за кількістю.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу, окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно пунктами 1,2,3 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 статті 306 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 307 Господарського кодексу України, норми якої кореспондуються зі статтями 22, 23 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (надалі по тексту - Статут залізниць), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату

Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 30 Статуту залізниць, завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами. Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних на піввагонів усіх форм власності здійснюється відправником.

Пунктом 110 Статут залізниць встановлює, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені відправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25 листопада 2008 року № 1430 затверджено "Правила перевезення небезпечних вантажів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.02.2009 року за № 180/16196) (надалі по тексту - Правила № 1430).

Правила перевезення небезпечних вантажів поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізним транспортом територією України. Правилами визначаються основні норми та вимоги, що забезпечують безпеку перевезення небезпечних вантажів. Вимоги цих Правил є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та видів їх діяльності, які є учасниками перевезень небезпечних вантажів та будь-яких операцій, пов'язаних із перевезенням залізничним транспортом (пункти 1.1., 1.2. Правил № 1430).

Згідно з пунктом 1.11.2 Правил № 1430 відправник зобов'язаний: використовувати вантажні одиниці, контейнери, контейнери - цистерни, вагони, допущені та придатні для перевезення відповідних речовин, на яких нанесено встановлено правилами маркування; забезпечувати в певних випадках фізичний знос, охорону і супроводження небезпечного вантажу під час перевезення; визначити придатність контейнерів, цистерн, контейнерів-цистерн, бункерних піввагонів у комерційному і технічному плані для перевезення вантажу, а також проводити підготовку власних або орендованих вагонів та цистерн для перевезення; відшкодувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення небезпечних вантажів.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниць накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до пункту 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції.

Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Міністерством інфраструктури України.

Згідно зі статтею 24 Статуту залізниць вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, тому при визначенні суми відшкодування за нестачу вантажу за рахунок вантажовідправника, або при встановленні за обставинами справи вини відправника у пошкодженні або псування вантажу необхідно виходити зі статей 22 та 623 Цивільного кодексу України, які передбачають, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані збитки, до яких належать втрати, яких особа зазначала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого права, в зв'язку з чим розмір (сума) збитків повинен визначатися втратами одержувача, а саме - сумою грошових коштів, сплачених за отриману пошкодженому або недоотриману продукцію за цінами, за якими її оплатив одержувач (в тому числі і за цінами посередника).

Відповідно до пункту 111 Статуту залізниць, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

У пункті 13 Акту експертизи № В-280 від 21.09.2012 року вказано, що при зовнішньому огляді цистерн встановлено, що на них наявне маркування, вказано: номер цистерни, тип, приналежність, ємність, дата виготовлення і випробування. Кришки люків-лаза, запобіжно-впускні та зливні пристрої без видимих слідів порушення та відкриття; в зоні запобіжно-впускних клапанів слідів течі нафтопродуктів не виявлено; на опорних кільцях горловини люків є ущільнюючі прокладки без пошкоджень. ЗПУ відповідає відбиткам вказаним в накладній. Зовнішніх дефектів та пошкодження не виявлено.

У залізничній накладній № 34993998 зазначено, що вантаж завантажено вантажовідправником.

Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи, зокрема, Акт за формою 5-НП № 21/09 від 21.09.2012 року та Акт експертизи № В-280 від 21.09.2012 року, складеного експертом Волинської торгово-промислової палати Нестерук Т.М. при комісійному прийманні вантажу за кількістю, свідчать про те, що різниця маси вантажу в порівнянні з залізничною накладною № 34993998 можлива внаслідок недовантаження вантажу вантажовідправником.

Позивачем проведено розрахунок нестачі вантажу за мінусом природних втрат, у відповідності до пункту 8.9.2. "Виробничих норм природних втрат основних дорожньо - будівельних матеріалів, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 31.10.2006 року № 500.

Доводи, викладені у відзиві на позов були досліджені у судовому засіданні, проте спростовані матеріалами, які знаходяться у справі та нормами чинного законодавства України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл" 19 265,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрРосТрансОйл" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 15, код ЄДРПОУ 30574594) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Приватного підприємства "Торгівельна компанія "Укр-Петроль" (45244, Волинська область, Ківерцівський р-н, с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 1, код ЄДРПОУ 36905994) 19 265 (дев'ятнадцять тисяч двісті п'ять) грн. 00 коп. - вартості нестачі вантажу, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного

тексту рішення 05.04.2013 року

Суддя С.В. Стасюк