Ухвала

від 02.04.2013 по справі 2а-3645/12/0170/17

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-3645/12/0170/17

02.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 06.11.12 у справі № 2а-3645/12/0170/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт Курорт" (Форосській узвіз 1, Форос, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98690)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим,98600)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт Курорт" до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 № 0034302301 Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби. Стягнуто з Державного бюджету України відшкодування витрат зі сплати судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеросвіт Курорт" 425,00 грн. за рахунок коштів, виділених Державній податковій інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2012 скасувати та прийняти нове рішення по справі, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 02.04.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем у період з 23.11.11р. тривалістю 5 робочих днів, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Аеросвіт-Курорт" по взаємовідносинах з ПП "Воллі", ТОВ "Сталевий Дім", ТОВ "Агропульсар" в частині правомірності формування податкового зобов'язання з ПДВ на підставі податкових накладних виписаних ТОВ "Паркур", які підлягають реєстрації у Єдиному реєстрі за вересень 2011 року, за результатами якої складено акт від 05 грудня 2011 року № 3834/23-4/33006148/77.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 року № 0034302301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45 179 грн., задекларованих ним у вересня 2011 року поданою податковою декларацією від 20.10.11 № 9009317706.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням позивач скоритсався правом оскарження його до ДПА в АР Крим та ДПС України скарги, які, за результатами їх розгляду, залишені без задоволення, а прийняте на підставі акта перевірки податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Розглядаючи питання правомірності прийняття рішення із зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45 179 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням від 19 грудня 2011 року № 0034302301, обґрунтованості та законності вказаного рішення, колегія суддів виходить з того, що право на нарахування податку на додану вартість, складення податкових накладних та формування податкового кредиту, зі змісту пп. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02.12.10р. № 2755-VI, надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Згідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу - Податок на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187 вказаного Кодексу, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до пп. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом статті 201 ПК України податкова накладна, видана продавцем покупцю (отримувачу), підписана уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності), що має в окремих рядках визначені п. 201.1 вказаної статті обов'язкові реквізити, виписана на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс), є податковим документом, що одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, яка, виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, надає право не тільки на її складання, але і на нарахування податку, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кредит, відповідно до положень статей 198 та 201 ПК України, формується на підставі податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товар (послуги), та надається отримувачу, є також податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Приписи Податкового кодексу України передбачають лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даним Кодексом не передбачено.

Наявні у ТОВ "Аеросвіт-Курорт", як покупця, виданих йому його контрагентами, як продавцями, податкових накладних, що відповідають встановленим законодавцем до них вимогам, містять в окремих рядках обов'язкові реквізити, передбачені приписами статті 201 ПК України, сплата покупцем отриманих послуг продавця, перерахування у тому числі податку на додану вартість, є достатніми підставами для формування за відповідними господарськими взаємовідносинами на підставі отриманих податкових накладних податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідному податковому періоді.

Доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ПП "Воллі", ТОВ "Сталевий Дім", ТОВ "Агропульсар", податковим органом ані в акті перевірки не наведено. Також податковим органом не наведено доказів того, що вказані контрагенти не мали можливості виконати свої договірні зобов'язання, доказів не пов'язанності операцій із господарською діяльністю, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-якого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в іншій спосіб. Жодного доказу несплати сум податку на додану вартість, не відображення отриманих сум ПДВ у складі податкових зобов'язань вказаними контрагентами, взаємовідносини з якими нібито носять нікчемних характер, контролюючим органом не наведено.

За змістом ст. 228 ЦК України, нікчемний правочин, це той правочин, який безпосередньо суперечить вимогам закону, тобто повинно мати місце абсолютне порушення відповідного закону, яке може не визнаватися в судовому порядку нікчемним.

Виходячи з правового змісту частини 3 статті 228 ЦК України, після 01.01.2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

Колегія суддів зазначає, що жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визнанням їх нікчемності, недійсності із застосуванням відповідних наслідків, внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

У випадку, якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільне-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства. будь-яких судових рішень (вироків, можливих постанов суду про закінчення кримінального переслідування з нереабілітуючих обставин) суду не надано.

Твердження податкового органу про нікчемність укладених правочинів позивача з його контрагентами - ПП "Воллі", ТОВ "Сталевий Дім", ТОВ "Агропульсар" належними доказами не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків, внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Формування податкового кредиту ТОВ "Аеросвіт-Курорт" у вересні 2011 року відбулось за товарними операціями на підставі належним чином оформлених документів, що дають підстави для включення сум ПДВ за отриманими податковими накладними до складу податкового кредиту, віднесення до складу від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2011 року, та має всі необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Стосовно позовних вимог про визнання нечинним висновків за актом перевірки від 05.12.2011 № 4/33006418/77 колегія суддів зазначає, що вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта. Таким чином, у тих випадках, коли предметом спору є індивідуальний акт, дія або бездіяльність позовною вимогою за правилами Кодексу адміністративного судочинства України має бути визнання такого акта, дії чи бездіяльності протиправними (недійсними, незаконними, неправомірними такого акту), а в разі оскарження нормативно-правового акта - визнання його нечинним.

Отже, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.12 у справі № 2а-3645/12/0170/17 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.11.12 у справі № 2а-3645/12/0170/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко