Постанова

від 04.04.2013 по справі 5017/992/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2013 р.Справа № 5017/992/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

(Склад судової колегії змінений розпорядженням голови суду від 27.03.2013 року № 226)

При секретарі Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Цинєв О.А., за довіреністю;

від відповідача: Тренчук П.В., за довіреністю;

від 3-ї особи: не з'явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Санпласт"

на рішення господарського суду Одеської області від 22 лютого 2013 року

по справі № 5017/992/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Санпласт", м. Дніпропетровськ, вул. Широка, 225

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Сі Гейт Ейдженсі", м. Одеса, вул. Церковна, 19

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Південна митниця, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-а

про зобов'язання вчинити певні дії-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Санпласт" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою та уточненнями до неї про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Сі Гейт Ейдженсі" надати до митного посту „Іллічівськ" Південної митниці для здійснення митного контролю та подальшої доставки до митниці призначення товар, який знаходиться у контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761, та документи, які необхідні для отримання дозволу на відправлення цього товару в митницю призначення, а саме в митний пост „Дніпропетровськ-Лівобережний", який знаходиться за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.Нижньодніпровська,1-Б та про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Сі Гейт Ейдженсі" доставити товар, який знаходиться у контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761, в митницю призначення, а саме в митний пост „Дніпропетровськ-Лівобережний", який знаходиться за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська,1-Б.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.06.2012р. по справі №5017/992/2012 позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р. по справі №5017/992/2012 рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2012р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012р. рішення господарського суду Одеської області від 19.06.2012р. та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р. по справі № 5017/992/2012 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.01.2013р. справу прийнято до провадження суддею Власовою С.Г. та призначено до розгляду.

Позивач на позовних вимогах наполягав, про що 24.01.2013р. надав до господарського суду пояснення.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, про що 08.02.2013р. надав до суду письмові пояснення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22 лютого 2013 року по справі № 5017/992/2012 (суддя Власова С.Г.) в позові відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Санпласт" звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 22 лютого 2013 року по справі № 5017/992/2012 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

03.04.2013 року до апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

04.04.2013 року до апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке було задоволено судовою колегією.

Сторони та третя особа, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги.

Від 3-ї особи, представник якої не з'явились у судове засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та перевірено в ході апеляційного перегляду, 29.12.2009 року між ТОВ „Сі Гейт Ейдженсі" (Експедитор) та ТОВ „Санпласт" (Клієнт) було укладено договір транспортного експедирування № 29/12/09, за умовами якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг (п.1.1 Договору).

Згідно до умов Договору, Експедитор має такі права: укладати від свого імені договори та угоди з перевізниками, портами, складами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов'язків за договором (п. 2.1.1. Договору), представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами та іншими організаціями (2.1.2. Договору), залучати до виконання своїх зобов'язань по договору інші організації та особи (п.2.1.3. Договору).

Відповідно до умов п.2.2 Договору, експедитор зобов'язаний: забезпечувати якісне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів Клієнта різними видами транспорту по території України та за її межами у відповідності до заявки Клієнта (п. 2.2.1 Договору); на підставі заявки залучати транспортні засоби та забезпечувати їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали та інші об'єкти для своєчасної вивантаження/доставки вантажів (п. 2.2.2 Договору); надавати послуги, пов'язані з прийомом, накопиченням, сортуванням, складуванням, навантаженням, вивантаженням, зберіганням, перевезенням вантажів по письмовому узгодженню та за рахунок Клієнта (п. 2.2.3 Договору); вести облік прибуття та відправки вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів та інших об'єктів. Негайно повідомляти Клієнта про затримку навантаження вантажів у контейнер/транспортний засіб в пункті відправлення або вантаження навантаженого контейнера на борт судна (п. 2.2.4 Договору);

здійснити послуги по охороні вантажів за час їх перевезення, перевалки та зберігання, організувати експертизу вантажів, здійснити страхування вантажів та оформлення товарно-транспортної документації та її розсилку по належності за письмовим узгодженням та за рахунок Клієнта. Узгодити з Клієнтом дані, що вносяться у товарно-транспортні документи, та видавати оригінали цих документів (в тому разі коносамент) тільки після підтвердження Клієнтом (п. 2.2.5 Договору); надати учасникам транспортно-експедиційної діяльності заявки на відправку вантажів та наряди/доручення на вивантаження (п. 2.2.6 Договору); здійснити розрахунки з портами, транспортними та іншими організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів (п. 2.2.7 Договору); оформляти документи та організувати роботи у відповідності до митних, карантинних та санітарних вимог. За умови надання Клієнтом усіх необхідних для експедирування документів, на протязі 2 (двох) робочих днів здійснити внутрішньопортове експедирування та митне оформлення вантажу в порту призначення. До початку надання послуг по внутрішньопортовому експедируванню та митному оформленню вантажу в порту призначення, узгодити з Клієнтом дату доставки контейнера/транспортного засобу на ВМО Клієнта. Якщо інше не узгоджено з Клієнтом, доставка контейнера/транспортного засобу на ВМО Клієнта здійснюється у понеділок-середу, якщо на ці дні не приходяться святкові/вихідні дні. У випадку затримки здійснення внутрішньопортового експедирування та митного оформлення вантажу в порту призначення, повторно узгоджує з Клієнтом дату доставки контейнера/транспортного засобу на ВМО Клієнта (п. 2.2.8. Договору); надає інші допоміжні та супровідні перевезенню транспортно-експедиційні послуги, в тому разі письмово повідомляє Клієнта не рідше 2 (двох) раз на тиждень про місцезнаходження вантажу та орієнтирну дату його доставки в порт призначення, а також негайно повідомляє Клієнта про зміну дати доставки вантажу у порт призначення та дату вивантаження вантажу в порту призначення (п. 2.2.9 Договору); негайно повідомляє Клієнта про виявлені недоліки отриманих від нього замовлень, документів та інформації, а в разі їх неповноти - вимагатє від Клієнта необхідні додаткові документи та інформацію (п. 2.2.10 Договору); при утриманні вантажу у відповідності до п. 2.1.8., письмово повідомляє про це Клієнта на протязі 2-х робочих днів з дати затримки вантажу із зазначенням причини затримки та місця зберігання вантажу (п. 2.2.12 Договору).

З іншого боку, за умовами Договору, клієнт зобов'язаний надати експедитору заявку на надання транспортно-експедиторських послуг не менше, ніж за 5 робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження/приймання. Заявка повинна містити наступні дані: маршрут перевезення; опис вантажу (найменування, код ТН ВЕД, загальну вагу нетто, загальну вагу брутто); вид та спосіб упаковки; кількість вантажних місць; розміри та вагу одного вантажного місця; найменування вантажовідправника, вантажоотримувача та їх адреси; прізвище, ім'я та по-батькові відповідального за відвантаження/прийняття вантажу представника вантажовідправника/вантажоотримувача та засоби зв'язку з ним; місце, дату та час завантаження/доставки вантажу, інструкцію по оформленню товарно-транспортної документації. Перелік даних, які повинні міститись у заявці, не є вичерпним та може бути доповнений експедитором на його погляд. Заявка може бути направлена експедитору з використанням факсимільного та електронного зв'язку, при цьому, вона має силу оригінала, у випадку вимоги експедитора, клієнт самостійно протягом 5 робочих днів зобов'язаний надати експедитору оригінал даної заявки (п.2.4.2 Договору).

Колегія суддів встановила, що відповідно до п.3.1 Договору, послуги експедитора, а також витрати та інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта та пов'язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на підставі виставлених експедитором рахунків в строки, передбачені п.3.3. цього договору. У випадку виникнення у експедитора додаткових затрат, оплати штрафів та проведення інших платежів в інтересах клієнта і пов'язаних з виконанням цього договору, експедитор після погодження даних витрат з клієнтом, включає їх до рахунку, який підлягає оплаті клієнтом. Клієнт погоджується, що експедитор має право направити клієнту рахунок з використанням коштів факсимільного та електронного зв'язку. У випадку необґрунтованої відмови клієнта від погодження та оплати послуг, в т.ч. і додаткових затрат, експедитор вправі відмовитись від виконання доручення на будь-якій стадії або затримати передачу вантажу клієнту. Додаткові витрати, пов'язані з усіма можливими перевірками вантажу контролюючими органами держави, а також витрати, які виникли з вини клієнта, оплачуються за фактом їх виникнення.

Згідно до п. 3.2. Договору, Клієнт оплачує рахунок експедитора зі всіма витратами, пов'язаними з морським перевезенням (фрахтом), внутрішньопортовим експедируванням та митним оформленням вантажу в порту призначення, а також доставкою вантажу на ТГО клієнта та іншими витратами, протягом 15 календарних днів від дати розвантаження контейнера з борта судна в порту призначення. При наданні клієнту відстрочки платежу, експедитор направляє клієнту рахунок до 11год. 00хв. дня доставки контейнера/транспортного засобу на ТГО клієнта.

Вартість послуг експедитора погоджується сторонами в додатках, які є невід'ємною частиною договору. Розмір додаткових витрат, затрат, інших платежів , які необхідно здійснити експедитору для виконання своїх обов'язків по договору в інтересах клієнта, узгоджуються сторонами в додатках до договору або шляхом обміну оригінальними листами, факсимільними та електронними повідомленнями (п.п.3.2. Договору).

Положеннями п.п.3.6., 3.7. Договору передбачено, що сторони складають акт виконаних робіт протягом 3 днів після зарахування оплати на рахунок експедитора, а виконані послуги регламентуються актом виконаних робіт та деталізованим рахунком експедитора.

Колегія суддів встановила, що у контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761 для позивача прибув вантаж, придбаний останнім за контрактами №67/IMP/2009 від 16.06.2009р., №157/IMP/2010 від 11.06.2010р. При цьому, судом першої інстанції було вірно встановлено, що вантаж у контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014 прибув до Іллічівського порту 27.09.2011 року, а у контейнерах №№ CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761 - 30.09.2011 року, що підтверджується клопотанням Південної митниці від 11.05.2012 року.

ТОВ «Санпласт» надало до суду заявки від 27.07.2011 р. та від 11.08.2011 р. на надання транспортно-експедиційних послуг, які за твердженням позивача, на виконання п.2.4.2 Договору були надіслані на електронну адресу ТОВ „Сі Гейт Ейдженсі", як тільки від постачальників відповідних товарів Ескпедитор дізнався про приблизну дату прибуття таких товарів до портів України. В свою чергу, ТОВ „Сі Гейт Ейдженсі" заперечує факт отримання таких заявок.

На виконання умов Договору, Клієнт видав Експедитору довіреність від 20.09.2011 року за вих. №053 на здійснення комплексу транспортно-експедиторського обслуговування та митного оформлення, а саме отримання, оформлення належним чином та відправлення на адресу Клієнта контейнерів з вантажем, поставлення підписів та виконання інших дій, пов'язаних з експедируванням, перевезенням та отриманням вантажів, а також представлення інтересів Клієнта в усіх державних та недержавних організаціях по питанням узгодження всіх юридично значимих дій в межах цієї довіреності, які прибувають для Довірителя до Іллічівського та Одеського портів по коносаментам №NGLDKDB00, NUWILY1108009, NUWILY1108010 в контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014. Аналогічна довіреність від 11.10.2011 року за №058 була надана Клієнтом Експедитору щодо вантажів, які прибувають для Довірителя по коносаментам №№SHAILK006726, SZZY11090002 в контейнерах №CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761. Листами від 06.10.2011 року за вих. №061011/1 та від 17.10.2011 року за вих. №171011/1, Експедитор підтвердив, що він надає експедиторські послуги згідно вищевказаних довіреностей.

Як було зазначено у відзиві відповідача на позовну заяву, який було залучено до матеріалів справи 14.05.2012 року, в підтвердження пред'явлення товарів та товаросупровідних документів для здійснення необхідних митних процедур підрозділам оформлення Південної митниці по контейнерам №№GVCU5272014, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761, останнім надано до суду наряди №3856 від 17.10.2011р., №3801 від 06.10.2011р., коносаменти №№SZZY11090002, NUWILY1108009, уніфіковані митні квитанції МД-1 №03041947 від 23.11.2011р., №0302352 від 10.10.2011р., екологічні декларації №41171 від 17.10.2011р., №39717 від 06.10.2011р.

Також, до матеріалів справи митницею було надано комерційні інвойси №JW20110715H від 15.07.2011р. та пакувальні листи до них, інвойси №№Н2011148-1, Н2011148-2, Н2011165 від 22.08.2011р. та пакувальні листи до них.

В Постанові Вищого господарського Суду України від 11 грудня 2012 року по даній справі вказано, що не надано оцінки змісту актів здачі-приймання виконаних робіт (перевезення або транспортне експедирування з метою встановлення виду наданих послуг ( перевезення або транспортне експедирування).

В якості підтвердження факту надання саме послуг з експедирування вантажів, міжнародного перевезення та автоперевезення по Договору, було залучено підписані та скріплені печатками сторін Договору акти здачі-приймання робіт №1158 від 16.11.2011р., №1308 від 13.12.2011р., №1314 від 14.12.2011р., №1384 від 29.12.2011р., №16 від 12.01.2012р. В актах (т.2, а.с.53,54) прямо вказане найменування послуг - експедирування вантажів. Крім того в рамках укладеного між сторонами договору транспортного експедирування №29/12/09 від 29 грудня 2009 року Відповідачем було проведено повне транспортне експедирування контейнера №MSKU1673001, вантаж, який знаходився у вказаному контейнері було доставлено до митниці призначення згідно до умов Договору,

Судом першої інстанції було встановлено, що Експедитор виставив Клієнту рахунки на оплату наданих послуг з організації автоперевезення вантажів №1323 від 09.12.2011р. на суму 56 528,54 грн., №1403 від 29.12.2011р. на суму 67 523,51 грн., №1408 від 29.12.2011р. на суму 31 760,26грн., №1197 від 15.11.2011р. на суму 143 992,24 грн., №1219 від 17.11.2011р. на суму 93 761,76 грн., №1318 від 09.12.2011р. на суму 151 121,30 грн., №1320 від 09.12.2011р. на суму 38 628,14грн., №1405 від 29.12.2011р. на суму 21 033,68 грн.

Позивач сплатив відповідачу вартість послуг по організації автоперевезень вантажу, наданих за договором №29/12/09 від 29.12.2009р., згідно платіжних доручень №3313 від 16.11.2011р. на суму 143 992,24 грн., №1363 від 24.11.2011р. на суму 51 397,81 грн., №5179 від 13.12.2011р. на суму 93 761,76 грн., №5226 від 14.12.2011р. на суму 38 628,14 грн., №1825 від 29.12.2011р. на суму 151 121,30 грн., №126 від 12.01.2012р. на суму 21 033,68 грн.

В матеріалах справи містяться докази надання фінансових гарантій (сплати грошової застави), а саме платіжні доручення №4083 від 11.10.2011р., №4084 від 11.10.2011р., №4085 від 11.10.2011р., №3939 від 05.10.2011р., №3938 від 05.10.2011р., №3937 від 05.10.2011р.

Листом від 29.02.2012р. №20/1-14/01942 Департамент боротьби з контрабандою, аналізу ризиків та протидії корупції повідомив позивача про те, що станом на 28.02.2012р. представником експедиторського підприємства ТОВ „Сі Гейт Ейдженсі" або іншою уповноваженою особою документи, необхідні для проходження процедур митного контролю та митного оформлення щодо товарів у контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761 до митних постів „Одеса-порт" та „Іллічівськ" Південної митниці не надавались.

З доповідної записки начальника м/п Іллічівськ Глаголєва О.В. вбачається, що на контейнери №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761 митниця надала наряди на товари, дозволи на навантаження контейнерів та направлення у митницю призначення за ДКД, документи надані експедитору для проходження подальшого митного оформлення, однак, експедитор ТОВ „Сі Гейт Ейдженсі" не звертався до митного посту „Іллічівськ" для проведення митного контролю та митного оформлення товару у зазначених контейнерах.

Також, в матеріалах справи містяться надані позивачем ДКД (документи контролю за доставкою товарів), а саме ПП (попередні повідомлення) та ПД (попередні вантажні митні декларації) №110000005/2012/200215, №110000005/2012/200214, №110000005/2012/200216, №110000005/2012/200212, №110000005/12/200213, №110000005/12/200211 від 18.01.2012р., №110100000/2012/213475 від 23.04.2012р., №110100000/2012/213477 від 23.04.2012р., №110100000/2012/213474 від 23.04.2012р.

Колегія суддів зазначає, що у графі С вищевказаних ПД, посадовою особою митниці проставлено номерний штамп "СПЛАЧЕНО", що свідчить про сплату позивачем грошової застави (фінансових гарантій), як це передбачено Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації, яка затверджена наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307, Класифікатором способу розрахунку, який затверджено наказом Державної митної служби України від 15.02.2011 року, п. 1.19 Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів, яке затверджено наказом Державної митної служби від 28.02.2003 року № 129.

Окрім того, оскільки термін дії ДКД (ПП та ПД) становить три місяці, до суду апеляційної інстанції позивачем надано нові діючи ДКД, а саме: №110120000/2013/404906, №110120000/2013/404907, №110120000/2013/404908, №110000000/2013/907857, №110000000/2013/907858, №110000000/2013/907860. Вказані ДКД залучені до матеріалів справи.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що в ході розгляду справи не надано належних доказів направлення Позивачем та отримання Відповідачем замовлення, яке повинно містити встановлену договором інформацію, вказав, що надання до митних органів для здійснення митного контролю та подальшої доставки до митниці призначення товару та документів, необхідних для отримання такого дозволу, а також доставляння Відповідачем (Експедитором) товару до пункту призначення договором, як обов'язок Відповідача - не передбачено, зазначив, що у правовідносинах, що виникли із договору транспортного експедирування №29/12/09, ТОВ «СІ Гейт Ейдженсі» виступило у якості експедитора (організатора транспортного процесу), який у відповідності до умов договору (п.п. 1.1., 2.1.1., 2.1.2) не є перевізником у розумінні МК України.

Колегія суддів такий висновок господарського суду вважає необґрунтованим. Як наполягає позивач, на виконання умов п.2.4.2 Договору, на електронну адресу ТОВ „Сі Гейт Ейдженсі" були надіслані відповідні заявки, але копії не всіх відповідних заявок збереглись. За його твердженням, такі заявки були надіслані, як тільки від постачальників відповідних товарів позивач дізнався про приблизну дату прибуття таких товарів до портів України.

Колегією суддів встановлено, що Експедитор володів даними, які містяться у заявці та які необхідні для виконання Договору, а саме щодо вантажу та маршруту його перевезення, оскільки такі дані зазначені Експедитором у виготовлених останнім нарядах № 3801 від 06.10.2011 року та №3856 від 17.10.2011 року, містяться у товаросупровідних документах (коносаментах, інвойсах, пакувальних листах тощо), які знаходяться у відповідача.

Відповідно до п. 5 розділу XXI Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України, заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, розпочаті та не завершені до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються в порядку та на умовах, які діяли станом на останній день місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Кодекс (який набрав чинності 01.06.2012 року та був опублікований у газеті «Голос України» 21.04.2012 року №73-74). Оскільки заходи з митного контролю та виконання митних формальностей щодо вантажу, який є предметом цього позову, розпочаті та не завершені до дня набрання чинності цим Кодексом, до спірних правовідносин судом застосовується митне законодавство, яке діяло станом на 31.05.2012 року.

Згідно до п. 4.1. Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, яке затверджене наказом Державної митної служби України від 8 грудня 1998 р. N 771, митне оформлення товарів, що ввозяться в Україну, здійснюється у митниці за місцем державної реєстрації або проживання, за місцезнаходженням юридичної або фізичної особи, на адресу якої ввозяться товари.

Так як, місцем знаходження Клієнта є м. Дніпропетровськ, митне оформлення вантажу повинно було бути здійснено саме на Дніпропетровській митниці.

Відповідно до п. 4.3. Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, яке затверджене наказом Державної митної служби України від 8 грудня 1998 р. N 771, для здійснення контролю за доставкою окремих видів товарів, перелік яких установлюється й змінюється Держмитслужбою України залежно від виду транспорту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N 390 "Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів" використовується попередня вантажна митна декларація (далі - ПД). ПД оформлюється в порядку, установленому Держмитслужбою України. Для здійснення контролю за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України, переміщуються цією територією з будь-якою метою, крім транзиту, і на які не складається ПД, використовуються інші документи контролю за доставкою, визначені Держмитслужбою України, та їх електронні копії. Порядок заповнення, використання чи анулювання документів контролю за доставкою та їх електронних копій установлюється Держмитслужбою України у межах її повноважень, визначених законодавством України. У разі ввезення товарів на митну територію України як документ контролю за доставкою використовується попереднє повідомлення (далі - ПП) або внутрішній транзитний документ (далі - ВТД) та його електронна копія. Випадки використання цих документів контролю за доставкою визначаються в нормативно-правових актах Держмитслужби України відповідно до вимог Митного кодексу України. Порядок подання ПП виключно в електронному вигляді регламентується Інструкцією із заповнення та використання попереднього повідомлення в електронному вигляді, затвердженою наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 N 1220 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.12.2005 за N 1505/11785.

Відповідно до п. 4.4. Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення, яке затверджене наказом Державної митної служби України від 8 грудня 1998 р. N 771, заповнене згідно з установленим порядком ПП та його електронна копія до моменту ввезення товарів подаються митниці за місцем державної реєстрації або проживання, за місцезнаходженням юридичної або фізичної особи, на адресу якої ввозяться товари, тобто митниці призначення.

Порядок заповнення й використання попереднього повідомлення митного органу про намір увезти товари на митну територію України затверджено наказом Держмитслужби України від 03.07.06 № 551, зареєстрованим в Мін'юсті України 18.07.2006 за № 854/12728.

Тимчасовий порядок заповнення документу контролю за переміщенням товару - попереднього повідомлення, попередньої митної декларації або внутрішнього транзитного документу, встановлено листом Держмитслужби України від 02.03.2009 № 11/1-10.19/1787-ЕП, згідно до якого, Попередня митна декларація та внутрішній транзитний документ заповнюються на зброшурованих у комплекти бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - форми МД-2), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - форми МД-3) та, у разі необхідності, доповнення форми МД-6 і подається декларантом разом з електронною копією (п. 1); попереднє повідомлення виготовляється й заповнюється за допомогою друкувального пристрою ПЕОМ на аркушах паперу формату А4 у формі, яка відповідає лицьовому боку аркуша з позначенням 1/6 форми МД-2, МД-3 та, у разі необхідності, доповнення форми МД-6, і подається декларантом у двох примірниках разом з електронною копією (п. 2). Згідно до додатку (ПОРЯДОК (ОПИС) заповнення граф попереднього повідомлення, попередньої митної декларації або внутрішнього транзитного документа) до вказаного листа, Графа A "Митний орган відправлення/експорту/призначення" заповнюється посадовою особою митного органу у якій зазначається: у першому рядку графи посадовою особою митного органу, що прийняла ВМД (або інший ДКД) до оформлення, проставляється реєстраційний номер ВМД за такою схемою:

ххххххххх /хххх/ хххххх , де 1 2 3

1 - дев'ятизначний код підрозділу митного оформлення, у якому проводиться митне оформлення, згідно з Класифікатором митних органів;

2 - чотири цифри поточного року;

3 - порядковий номер митної декларації в журналі обліку ВМД у порядку зростання протягом поточного року, починаючи з одиниці.

Під реєстраційним номером посадовою особою митного органу, що прийняла ВМД до оформлення, також проставляються час прийняття декларації, посада, прізвище та підпис.

Реєстраційний номер ВМД проставляється також у правому верхньому кутку кожного аркуша доповнення та специфікації.

Дев'ятизначний код підрозділу митного оформлення, у якому проводиться митне оформлення, та остання цифра поточного року можуть зазначатися декларантом.

Згідно до Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій, який затверджено наказом Державної митної служби України від 26.04.2006 року № 335 (в редакції чинній станом на жовтень 2011 року), під кодом підрозділу митного оформлення №110000005 значився Відділ контролю за переміщенням товарів Дніпропетровської митниці.

Наряди № 3801 від 06.10.2011 року та №3856 від 17.10.2011 року, які заповнювались Експедитором , із зазначенням документів-підстав вивантаження під митним контролем вантажу, які містяться у зазначених контейнерах, а саме ПП та ПД з реєстраційними номерами, які починаються на 9 цифр №110000005, підтверджують обізнаність Експедитора про те, що митне оформлення (митна очистка) вантажу повинна бути здійснена саме у Дніпропетровській митниці (митниці призначення - ВМО Клієнта) та саме до неї повинен був доставити вантаж Експедитор у відповідності до п.п. 2.4.2., 2.4.6., 2.2.8 Договору.

Згодом, згідно до Наказу Державної митної служби України від 02.01.2012 року №1, було внесено зміни до Класифікатора митних органів та їх структурних підрозділів, спеціалізованих митних установ та організацій, який затверджено наказом Державної митної служби України від 26.04.2006 року № 335, відповідно до яких митницею призначення для митного оформлення зазначеного вантажу, став митний пост „Дніпропетровськ-Лівобережний" під кодом підрозділу митного оформлення №110100000.

Колегія суддів вважає цілком вірними посилання скаржника, що прізвище, ім'я та по-батькові відповідального за приймання вантажу представника вантажоотримувача та засоби зв'язку з ним, а також дата та час доставки вантажу можуть бути повідомлені Експедитору (перевізнику), лише в разі виконання останнім умов п. 2.2.8. Договору, згідно до якого саме до початку надання послуг по внутрішньопортовому експедируванню та митному оформленню вантажу в порту призначення, Експедитор повинен узгодити з Клієнтом дату доставки контейнера/транспортного засобу на ВМО Клієнта . За цих підстав, саме від запропонованої Експедитором та узгодженої Клієнтом дати буде залежати: хто саме та коли прийме вантаж. В порушення п. 2.2.8. Договору, Експедитор не узгодив з Клієнтом дату доставки контейнера/транспортного засобу на ВМО Клієнта

Згідно до ст. 933 ЦК України, Клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором. Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію. У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі. Клієнт відповідає за збитки, завдані експедиторові у зв'язку з порушенням обов'язку щодо надання документів та інформації, визначених частиною першою цієї статті.

З урахуванням положень ст. 933 ЦК України та п. 2.2.10 Договору, Експедитор повинен був негайно повідомити Клієнта про виявлені недоліки отриманих від нього заявок, документів та інформації, а в разі їх неповноти - вимагати від Клієнта необхідних додаткових документів та інформації, в разі відсутності у Експедитора будь-яких відомостей, які повинні зазначені у заявці та необхідні для виконання Договору. Відповідач не надав до суду жодних доказів такого повідомлення Клієнта.

З метою правильного та об'єктивного розгляду справи, колегія суддів суд вважає за необхідне надати оцінку взаємовідносинам сторін спору, відносно перевезення відповідачем вантажу, який знаходився у контейнері №MSKU1673001 у Одеському порту, та який був предметом первісних позовних вимог.

Судова колегія встановила, що вантаж, який знаходився у контейнері №MSKU1673001, було доставлено до митниці призначення згідно до умов Договору, що підтверджується рахунками відповідача на оплату №1408 від 29.12.2011 року та №1323 від 09.12.2011 року, згідно до яких повинні бути сплачені послуги по організації автоперевезення вантажів у контейнері №MSKU1673001 згідно договору 29/12/09 від 29.12.2009 року. При цьому, перевезення вантажу у контейнері №MSKU1673001 здійснювалось на підставі ПД №№110100000/2012/205906 від 23.04.2012 року та CMR №404112 О/1 від 20.04.2012 року, яка була оформлена ТОВ „Сі Гейт Ейдженсі".

Згідно до листів відповідача від 27.03.2012 р. №367 та від 15.03.2012р. б/н, Експедитор вимагав від Клієнта сплатити нові рахунки та вивезти вантаж, який знаходиться у контейнерах № GESU4869229, № DRYU9156743 та № GVCU5272014 (які знаходяться у Іллічівському порті) та MSKU1673001 (який знаходився у Одеському порту).

Таким чином, Експедитору були надані усі необхідні документи для виконання Договору, оскільки від нього Клієнту не надходило жодних вимог щодо надання додаткових документів або інформації, як це передбачено п.п. 2.2.10, 2.4.3. Договору.

У подальшому, Експедитор виконав умови Договору відносно вантажу у контейнері №MSKU1673001 та у зв'язку із попередженням ТОВ «Мерск Україна Лтд» від 23.03.2012 року №507, Відповідач у травні 2012 року доставив вказаний контейнер до митниці призначення, попередньо надавши усі необхідні документи до органів митного контролю Південної митниці.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів; транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування; експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування; клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору; перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником; учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об'єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, річкового та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Частиною другою 2 ст. 3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно до ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України. Експедитори за дорученням клієнтів, зокрема,: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"; фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів; здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів; організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання; організовують експертизу вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження; здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат; здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача на позовну заяву від 14.05.2012 року, згідно до якого, останній стверджує наступне: „як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до поданого Експедитору Клієнтом замовлення, відповідач виконав взяті на себе зобов'язання, а саме: організував надання транспортно-експедиторських послуг Клієнту по доставці вантажу із портів Хінганг (Китай), Шанхай (Китай) до портів Одеса та Іллічівськ, у вказаних портах здійснив внутрішньопортове експедирування (організував проведення санітарно-епідеміологічного, екологічного, радіологічного та митного контролів) та пред'явив товари та відповідні товаросупровідні документи для здійснення необхідних процедур підрозділам митного оформлення Південної митниці "(т.1, а.с.125).

Колегія вважає, що вищевказаний відзив підтверджує по-перше, наявність замовлень (заявок) у відповідача, по-друге, необхідність організації проведення митного контролю саме відповідачем, по-третє, наявність у відповідача товаросупровідних документів на вантаж, по-четверте, наявність обов'язку у відповідача по пред'явленню товарів та відповідних товаросупровідних документів для здійснення необхідних процедур підрозділам митного оформлення Південної митниці.

Довіреності Клієнта від 20.09.2011 року за вих. №053 (т.2,а.с.21) та від 11.10.2011 року за №059 (т.1, а.с.109) та підтвердження Експедитора про надання експедиторських послуг згідно до вказаних довіреностей, які викладені у листах від 06.10.2011 року за вих. №061011/1 та від 17.10.2011 року за вих. №171011/1, вказують на обов'язок відповідача здійснити комплекс транспортно-експедиторського обслуговування та митного оформлення, згідно до яких Експедитор має права на отримання, оформлення належним чином та відправлення на адресу Клієнта контейнерів з вантажем, поставлення підписів та виконання інших дій, пов'язаних з експедируванням, перевезенням та отриманням вантажів, а також представлення інтересів Клієнта в усіх державних та недержавних організаціях по питанням узгодження всіх юридично значимих дій в межах цієї довіреності, які прибувають для Довірителя до Іллічівського та Одеського портів по коносаментам №№NGLDKDB00, NUWILY1108009, NUWILY1108010 в контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014, SHAILK006726, SZZY11090002, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761.

Таким чином, твердження суду першої інстанції, що Експедитор не мав обов'язку доставити товар спростовується вищевказаними умовами Договору, ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», наданими довіреностями, підтвердженням Експедитора про надання таких послуг, розрахунками між сторонами. Окрім того, у рахунках платіжних дорученнях та актах виконаних робіт чітко зазначено, що були сплачені, зокрема, послуги по організації автоперевезення вантажів.

Колегія суддів зазначає, що Експедитор, за умовами п.п. 2.1.1., 2.1.2., 2.1.3. Договору, має право залучити для виконання умов Договору перевізника, якщо він не є таким.

Колегія суддів зазначає також, що згідно до ПД №№110100000/2012/205906 від 23.04.2012 року та CMR №404112 О/1 від 20.04.2012 року, які оформлювалась при перевезенні вантажу, який знаходився у контейнері №MSKU1673001 за умовами Договору, ТОВ СІ Гейт Ейдженсі» зазначило себе перевізником. Окрім того, у акті ДП «Одеський морський торговельний порт» №9111 від 21.04.2012 року зазначено, що ТОВ «Сі Гейт Ейдженсі» є перевізником.

Відомості, які зазначені Експедитором у нарядах № 3801 від 06.10.2011 року та №3856 від 17.10.2011 року вказують на те, що перевізник призначається за довіреністю експедитора.

Згідно до п. 3.1.10. Тимчасової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через державний кордон України в пункті пропуску „Іллічівський морський торговельний порт", затвердженої наказом Південної митниці № 459 від 29.04.2011 року, оформлений відповідним чином наряд, з проставленим відбитком штампу ПМК посадової особи ВМО, відповідно до розподілу функцій, та зареєстрований у відповідній графі Журналу обліку товарів, вказує на те, що митний орган не заперечує проти здійснення навантаження товарів або товарів у контейнерах на транспортний засіб з метою подальшого здійснення митного контролю у визначених митним органах місцях пропуску.

Рахунки відповідача, які сплачені позивачем, та акти здачі-приймання робіт з найменуванням послуг: послуги по організації автоперевезення вантажів вказують на обов'язок Експедитора здійснити дії по доставці вантажу до митниці призначення.

Судова колегія також звертає увагу на те, що у апеляційній скарзі на рішення господарського суду від 19.06.2012 року, відповідач вказує на те, що він «не відмовляється від доставки вантажу на адресу позивача, за умови отримання всієї необхідної для цього інформації, яка передбачена п. 2.4.2. Договору на ТЕО».

Згідно до п. 4.12., 4.13., 4.14 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажу у митниці призначення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 8 грудня 1998 р. N 771, після в'їзду до зони митного контролю в пункті пропуску митниці відправлення перевізник подає посадовій особі митниці товаросупровідні документи на товари, що ввозяться в Україну та інформує про номер і дату ПП, оформленого митницею призначення, та інформує про номер і дату ПП, оформленого митницею призначення.

Відповідно до п. 3.1.18 Тимчасової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через державний кордон України в пункті пропуску „Іллічівський морський торговельний порт", затвердженої наказом Південної митниці № 459 від 29.04.2011 року, після в'їзду до зони митного контролю, створену на складі №27 ІМТП, перевізник подає посадовій особі ВМО товаросупровідні документи на товари, що ввозяться в Україну, та інформує про номер і дату ПП/ПД, оформленого митницею призначення.

Отже, митне оформлення може бути здійснено тільки після в'їзду транспортного засобу до зони митного контролю та надання посадовій особі ВМО товаросупровідних документів на товари, що ввозяться в Україну, та інформування про номер і дату ПП/ПД, оформленого митницею призначення.

На виконання вимог Вищого господарського суду України, які викладені у постанові від 11.12.2012 року, судова колегія вважає за необхідне визначити переліку документів, які необхідно надати митному органу для проведення митного контролю митним постом "Іллічівськ" .

Перелік документів, необхідних для здійснення митного оформлення визначено постановою КМУ від 01.02.2006 року №80. Відповідно до вказаної постанови та доповідної записки начальника м/п «Іллічівськ» Глаголєва О.В. від 10.05.2002 року №23-22/1073 (копія знаходиться у матеріалах справи як додаток до клопотання Південної митниці від 11.05.2012 року) для пропуску зазначених контейнерів в митницю призначення заявником, або офіційно уповноваженою ним особою, необхідно надати до митниці наступні документи: Товарно-транспортний документ на перевезення (коносаменти (Bill of Lading) та товарно-транспортні накладні CMR); Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару; Документи контролю за доставкою товарів; Наряд на навантаження; Посередницький договір; Документи про надання фінансових гарантій.

Судом встановлено, що Коносаменти (Bill of Lading) та рахунки (Invoice) знаходяться у відповідача, що не заперечується останнім, підтверджується його супроводжувальним листом від 07.05.2012 року, відзивом на позов від 31.05.2012 року та фактом проведення ним попереднього документального контролю.

Наряди на навантаження заповнюються саме Експедитором та факт заповнення таких нарядів підтверджується відповідними нарядами № 3801 від 06.10.2011 року та №3856 від 17.10.2011 року.

Документи контролю за доставкою товарів заповнюються декларантом (позивачем) у відповідності до Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажу у митниці призначення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 8 грудня 1998 р. N 771, а Експедитор або призначений ним Перевізник, згідно до п. 4.12., 4.13., 4.14 Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажу у митниці призначення, затвердженого наказом Державної митної служби України від 8 грудня 1998 р. N 771, п. 3.1.18 Тимчасової технологічної схеми здійснення митного контролю водних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними через державний кордон України в пункті пропуску „Іллічівський морський торговельний порт", затвердженої наказом Південної митниці № 459 від 29.04.2011 року, повинен лише проінформувати про номер і дату ПП/ПД, оформленого митницею призначення. Як було зазначено вище номери номер та дата ПП/ПД була відома відповідачу, як Експедитору, про що свідчить виготовлені останнім наряди на навантаження № 3801 від 06.10.2011 року та №3856 від 17.10.2011 року з відповідними номерами ПП/ПД, які він повинен був повідомити Перевізнику (в разі залучення такого Експедитором) та яку він призначає за довіреністю, як це і вказано у цих нарядах. На даний час в матеріалах справи наявні нові ДКД, копії яких залучені судом до справи.

Документи про надання фінансових гарантій не надаються у паперовому вигляді митниці та такі фінансові гарантії сплачені позивачем, про що вказано у постанові вище.

Згідно до пунктів 2.1. Договору, ст. 8 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Експедитор для виконання умов договору має право залучати експедиторські компанії з відповідною ліцензією, митних брокерів тощо для виконання послуг по проведенню митного контролю та інших послуг. Таким чином, надання посередницького договору відноситься до компетенції саме відповідача.

Також, для перевезення вказаного товару у контейнерах автомобільним транспортом відповідач повинен був оформити CMR з відомостями щодо вантажу та місця доставки, які відомі Експедитору по підставам, викладеним вище.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 ГК України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Згідно до ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, примусового виконання обов'язку в натурі; суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла до висновку, що Експедитор повинен виконати умови Договору та вимоги законодавства саме шляхом надання до митного посту «Іллічівськ» Південної митниці для здійснення митного контролю та подальшої доставки до митниці призначення товар, який знаходиться у контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761, та документів, які необхідні для отримання дозволу на відправлення цього товару в митницю призначення, після чого доставити вказаний товар в митницю призначення.

При цьому колегія суддів вказує на те, що в разі залучення до виконання умов Договору Перевізника, який відмінний від відповідача, зобов'язання які покладені на Експедитора умовами Договору можуть бути реалізовані через такого Перевізника.

Судова колегія вважає, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34 ГПК України, які б спростували позицію відповідача у будь-якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду скасуванню, позов задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Санпласт", м. Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Одеської області від 22 лютого 2013 року по справі № 5017/992/2012 задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

Позов задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Сі Гейт Ейдженсі" надати до митного посту „Іллічівськ" Південної митниці для здійснення митного контролю та подальшої доставки до митниці призначення товар, який знаходиться у контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761, та документи, які необхідні для отримання дозволу на відправлення цього товару в митницю призначення, а саме в митний пост „Дніпропетровськ-Лівобережний", який знаходиться за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул.Нижньодніпровська,1-Б.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Сі Гейт Ейдженсі" доставити товар, який знаходиться у контейнерах №№GESU4869229, DRYU9156743, GVCU5272014, CCLU2938251, IPXU3694076, GLDU3503761, в митницю призначення, а саме в митний пост „Дніпропетровськ-Лівобережний", який знаходиться за адресою: 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська,1-Б.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сі Гейт Ейдженсі" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Санпласт" 1073 грн. судового збору, 860, 25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 09 квітня 2013 року.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Суддя: А.І. Ярош

Суддя: О.О. Журавльов