Постанова

від 01.04.2013 по справі 2а-17174/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 квітня 2013 року № 2а-17174/12/2670

Окружний адміністративний суд в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно - поліграфічне агентство «Авіста» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0003142250, №0003152250 від 17.09.2012р.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламно - поліграфічне агентство «Авіста» (далі по тексту також - Позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС (надалі також - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0003142250, №0003152250 від 17.09.2012р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірні податкові повідомлення - рішення безпідставно прийняті Відповідачем в порушення п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, не відображають дійсних обставин справи та завдають шкоди охоронюваним законом правам та інтересам Позивача.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його необґрунтованості та безпідставності.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем проведено перевірку ТОВ «РПА Авіста» (код ЄДРПОУ 34731888), за результатами якої складено акт від 29.08.12р. №270/22-50/34731888 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно - поліграфічне агентство «Авіста» (код ЄДРПОУ 34731888) по взаємовідносинах з ТОВ «Сенді Трейднг» код 37119045, за період з 01.06.10р. по 30.06.12р.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення Позивачем таких приписів податкового законодавства України:

- пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.1 ст.5, пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами і доповненнями) та п. 14.1.228 ст. 14 , п. 138.1, п 138.2 та п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 4 017 грн., в тому числі за III квартал 2010 року в сумі 247 187 грн., IV квартал 2010р. у сумі 3 052 736 грн., І квартал 2011р. у сумі 265 224 грн., II квартал 2011р. у сумі 452 582 грн.;

- пп.7.2.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) та п.185.1 ст. 185, 185.1 ст.185, п.187.1 статті 187, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.4, 201.6, п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 3 245 667 грн., в тому числі за вересень 2010р. у сумі 197750 грн., жовтень 2010 р. у сумі 810406 грн., листопад 2010 сумі 788692 грн., грудень 2010 р. у сумі 843090 грн., січень 2011 р. у сумі 59966 грн., лютий 2011 сумі 152213 грн., квітень 2011 р. у сумі 154555 грн., травень 2011 р. у сумі 177673 грн., червень 2011 р. у сумі 61322 грн.

На підставі висновків перевірки, Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.09.12 №0003152250 про сплату 3905653грн. за платежем податок на додану вартість в тому числі 659986грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції та №0003142250 про сплату 4842711грн., за платежем податок на прибуток в тому числі за штрафними санкціями 824982грн.

При вирішенні питання щодо правомірності податкових повідомлень - рішень, суд виходив з наступного.

Як свідчать матеріали справи, перевірка Позивача проводилась на виконання постанови старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві капітана міліції Безушко А.П. від 11.06.2012 року по кримінальній справі №20-399604.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Аналіз норм вищевказаних положень ПК України свідчить про те, що винесення відповідного податкового повідомлення - рішення можливе лише за умови набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Проте, суд звертає увагу на те, що у вказаній нормі не визначено коло платників податків, до якого мають застосовуватися вказані правила.

Згідно з частиною сьомою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Так, кримінально-процесуальним законом є Кримінально-процесуальний кодекс України від 28 грудня 1960 року, (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 вказаного Кодексу, його призначенням є визначення порядку провадження у кримінальних справах.

Главою 8 Кримінально-процесуального кодексу України врегульовано порядок порушення кримінальної справи шляхом винесення відповідної постанови (ст. 98 КПК України), як єдиної процесуальної форми початку кримінального переслідування та досудового слідства.

Форми закінчення досудового слідства визначені статтею 212 Кримінально-процесуального кодексу України, якими є: складання обвинувального висновку або постанови про закриття кримінальної справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Розділом 3 Кримінально-процесуального кодексу України визначені судові рішення, які можуть бути прийняті судом першої інстанції за наслідками розгляду кримінальної справи, це - або обвинувальний або виправдовувальний вирок. По кримінальній справі судом також можуть бути прийняті і інші судові рішення, передбачені нормами вказаного кодексу.

Таким чином, судове рішення в рамках кримінального процесу може бути прийняте лише за умови порушення кримінальної справи.

Враховуючи те, що кримінальну справу в силу частини 1 статті 98 КПК України, може бути порушено за фактом вчинення злочину (наприклад, за фактом фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання визначених суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності), то судове рішення в рамках кримінального процесу може бути прийнято щодо фізичних осіб, винних у вчиненні злочину, злочинна діяльність яких стосувалась визначених в постанові про порушення кримінальної справи юридичних осіб.

За наслідком системного аналізу вищезгаданих норм законодавства, суд прийшов до висновку про те, що заборона приймати податкове повідомлення-рішення стосується лише тих юридичних осіб, за фактом фіктивного підприємництва або ухилення від сплати податків яких порушено кримінальну справу.

В ході судового розгляду адміністративної справи факту порушення кримінальної справи на час проведення перевірки та винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень щодо Позивача не встановлено, тому за висновками суду, Відповідач діяв у спосіб, передбачений законом.

Водночас, суд не погоджується з доводами Позивача про невідповідність висновків акту дійсним обставинам справи, з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що у перевіряємий період Позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Сенді Трейдінг» (код 37119045) за період з 01.06.10 по 30.06.12р.

Як слідує із акту перевірки, до Відповідача листом від 11.06.2012р. №12/2-8683, надійшла постанова старшого слідчого з СУ ГУМВС України в м. Києві, в якій вказано наступне:

«У провадженні СУ ТУМВС України в м. Києві знаходиться кримінальна справа №20-3996 порушена за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.358, ч.2 ст.205 КК України. Досудовим слідством встановлено, що у період 2008-2010 p.p. невстановлені слідствомособи у органах державної влади зареєстрували на «підставних» осіб ряд суб'єктів підприємницької діяльності та у подальшому використовуючи реквізити, банківські рахунки, печатки відповідних підприємств та підроблюючи від імені директорів таких підприємств документи фінансово-господарської діяльності, бухгалтерські та звітні документи здійснювали прикриття незаконної діяльності, з метою мінімізації податкових зобов'язань реально діючих підприємств шляхом безпідставного завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та переведення безготівкових коштів у готівку.

Крім цього, слідством встановлено, що постачальником товарів (послуг) на адресу Позивача було ТОВ «Сенді Трейдінг» (код ЄДРПОУ 37119045). Згідно реєстраційних даних, засновником та головним бухгалтером ТОВ «Сенді Трейдінг» являється громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_3, директором - ОСОБА_4.

Разом з цим, згідно відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України встановлено, що ОСОБА_4 лише 18.02.2011 року перетинала Державний кордон України. Згідно цієї ж відповіді встановлено, що ОСОБА_3 лише 21.10.2010 перетинав Державний кордон України.

Вказана інформація свідчить про виключення можливості здійснення участі такими особами у господарській діяльності ТОВ «Сенді Трейдінг».

Крім цього до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до положень статті 8 ЗУ від 04.02.94 №3929-ХП «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування.

Зазначена у реєстраційних документах в якості директора ТОВ «Сенді Трейдінг» (код ЄДРПОУ 37119045) ОСОБА_4 та у якості головного бухгалтера ОСОБА_3 не наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, оскільки передбаченого Законом для фізичних осіб - нерезидентів дозволу на працевлаштування не отримували.

Водночас, в ході судового розгляду справи встановлено, що до Відповідача надійшла від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС довідка від 08.06.2011 №655/3-23-40-37119045 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сенді Трейдінг» (ЄДРПОУ 37119045) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків відомостей за лютий 2011 року, згідно якої зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

При цьому, в ході організації проведення зустрічної звірки, з метою забезпечення підтвердження господарських відносин вжито такі заходи: ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, здійснено виїзд на адресу підприємства та складено акт незнаходження за юридичною адресою від 06.06.10. №2123/26-1/52.

Також до ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС, від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 28.09.2011 № 1128/3/23-40-37119045 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Сенді Трейдінг» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Вільзевул», код за ЄДРПОУ 37193239 за травень - червень 2011 року відповідно до якого:

Відповідно до інформації, що міститься в базах даних: АРМ «Звіт», АРМ «Аудит», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «Облік», АІС «Податки», ЦБД юридичних осіб ДПА України (ПДС), ТОВ «Сенді Трейдінг» має стан платника «Направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».

Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Сенді Трейдінг» порушено ст.93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435- ІV (зі змінами та доповненнями) та ст.1 Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - Місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені, а саме - за юридичною адресою ТОВ «Сенді Трейдінг» директор відсутній, фактичне місцезнаходження підприємства встановити немає можливості.

Водночас, Державною податковою інспекцією у Печерському районні м. Києва в ході невиїзної документальної перевірки ТОВ «Вільзевул», (код за ЄДРПОУ 37193239) (згідно висновків акту перевірки ДПІ у Печерському районні м. Києва №1230/23-7/37193239 від 07.09.2011 р.), встановлено, що ТОВ «Вільзевул», зареєстроване 24.06.2010р. в Печерській районній державній адміністрації м. Києва, свідоцтво про державну реєстрацію №10701020000040332 від 24.06.2010р. Загальна інформація про чисельність працюючих на ТОВ «Вільзевул» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва відсутня.

У зв'язку з відсутністю розшифровок до декларації з податку на прибуток та іншої податкової звітності не є можливим зробити висновок про наявність основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності.

З вищезазначених фактів, контролюючий орган дійшов до висновку про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Вільзевул» здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Вільзевул», фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Вільзевул» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного Кодексу України (ЦКУ).

Крім того, ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснено опитування директора ТОВ «Вільзевул» ОСОБА_5. В поясненні зазначено, що ОСОБА_5 не причетний до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Вільзевул» та не ставив підпис на договорах, видаткових накладних, податкових накладних, податкових звітах та інших бухгалтерських та податкових документах.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та покупців та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за травень-червень 2011 року в розумінні ст. 22, та ст.. 85 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за №2756-VI.

Невиїзною документальною позаплановою перевіркою «Сенді Трейдїнг» встановлено наступні порушення:

- ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216, Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Сенді Трейдінг» (код ЄДРПОУ 3719045) при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за травень 2011 року - червень 2011 року, які підпадають під визначення ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року за №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), та вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 року за №2756 VІ із змінами та доповненнями.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за травень 2011 року - червень 2011 року, які підпадають під визначення, ст. 22 та ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за №2756-VI.

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Сенді Трейдінг» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, у тому числі по договірним зобов'язанням з Позивачем, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

В зв'язку з тим, що договори поставок товарів (надання послуг) є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведе облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участі здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказове повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ; назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Враховуючи вищевикладене, операції між ТОВ «РПА «Авіста» та ТОВ «Сенді Трейді» не мають реального товарного характеру (факту передачі товарів від продавця до покупця).

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28.12.1994р. №334/94-ВР із змінами та доповненнями (далі - Закон) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаю суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Разом з цим, згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.5.1 ст.5, пп.11.2.1 ст.11 Закону до складу валових витрат не можуть належати будь-які витрати, не пов'язані з господарською діяльністю підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митих декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Згідно п.п.138.1, п.п 138.2 ст.138 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Така позиція Суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012р. у справі №21-421а11.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.69, 70, 71, 128, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно - поліграфічне агентство «Авіста» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0003142250, №0003152250 від 17.09.2012р., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур