Постанова

від 01.04.2013 по справі 2а-785/11/4/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 квітня 2013 р. об 11:11 Справа №2а-785/11/4/0170

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В., за участі представників сторін:

від позивача - Усачева М.А.,

від відповідача - Крилова Л.М.,

від третьої особи - Сидоренко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Судацького міського центру зайнятості до Державної фінансової інспекції в АР Крим в особі Феодосійської об'єднаної державної фінансової інспекції

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП"

про визнання незаконною та скасування вимоги

Суть спору: Судацький міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду із позовом до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим в особі Контрольно-ревізійного відділу в м.Феодосія Контольно-ревізійного управління в АР Крим (далі - відповідач) про визнання незаконною і скасування письмової вимоги по усуненню виявлених порушень від 20.12.2010 року №26-18/1572.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про порушення позивачем норм діючого законодавства щодо перерахування пайового внеску другого етапу фінансування об'єкту будівництва.

Ухвалами суду від 18.02.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду. Ухвалою суду від 31.03.2011 року залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алькор-НВП".

Ухвалою суду від 19.03.2012 року допущено заміну відповідача у справі його правонаступником - Державною фінансовою інспекцією в АР Крим в особі Феодосійської об'єднаної державної фінансової інспекції.

Ухвалами суду від 23.05.2011 року, від 15.08.2011 року, від 22.03.2012 року у справі призначалися судові експертизи та зупинялось провадження у справі.

Ухвалою суду від 23.01.2013 року провадження у справі поновлено з 25.02.2013 року.

Ухвалою суду від 14.03.2013 року зупинено провадження у справі до 25.03.2013 року для надання додаткових доказів. Ухвалою суду від 25.03.2013 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, надав пояснення по суті спору, зазначив, що перерахування пайового внеску другого етапу фінансування об'єкту будівництва приміщень для центру зайнятості здійснено на підставі відповідної довідки, виданої третьою особою про ступінь готовності об'єкту. Також пояснив, що кримінальну справу за фактом зловживання посадовими особами позивача службовим становищем закрито за відсутністю ознак складу злочину.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов,зауважив, що під час перевірки встановлено, що кошти у вигляді пайового внеску другого етапу перераховані позивачем безпідставно, оскільки відсоток готовності об'єкту не перевищував 70%.

Представник третьої особи надав пояснення по суті спору, зазначив, що довідка про ступінь готовності видавалась стосовно всього об'єкту будівництва - «116 квартирний будинок», як і передбачалось за договором між сторонами, затвердженим вищестоящим органом позивача, відокремити приміщення, за які позивач сплачував пайові внески із загального масиву об'єкту для визначення їх готовності неможливо.

Дослідивши матеріали справи, висновки проведеної судової будівельно-технічної експертизи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус відповідача, його функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин регулювались Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26.01.1993 року №2939-ХІІ (далі - Закон №2939), ч.1 ст.4 якого було встановлено, що державна контроль-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України.

На час розгляду справи відповідно до п.1 Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010 року №1085/2010 шляхом реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України утворено Державну фінансову інспекцію України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 499/2011, Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з постановою Кабінету міністрів України від 20.07.2011 року №765 шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фінансової інспекції.

Відповідно до Положення про державні фінансові інспекції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.10.2011 р. N1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 2011 р. за N1212/19950, Державні фінансові інспекції в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній фінансовій інспекції України та є її територіальними органами.

Відповідно до абз.1) п.4.1 Положення №1236 Інспекція відповідно до покладеного на неї завдання здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України Окружним адміністративним судом АР Крим.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно. Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов'язаний перевірити правомірність дій відповідача.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 20742809, за організаційно-правовою формою є державною організацією та відноситься до органів державного управління (а.с.24-25 т.1).

Відповідно до ч.5 ст.2 Закону №2939 інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до ч.5,6 ст.11 Закону №2939 позаплановою виїзною ревізією вважається ревізія, яка не передбачена в планах роботи органу державної контрольно-ревізійної служби, яка може здійснюватися лише за наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу на квартал.

Позапланові виїзні ревізії суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені цим Законом до підконтрольних установ, проводяться органами державної контрольно-ревізійної служби за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи (ч.7 ст.11 Закону №2939).

Процедура проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначена Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року N550, в редакції, що діяла на час проведення перевірки (далі - Порядок N550)

Пунктами 4,5 вказаного Порядку передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться органами служби відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

Особливості проведення ревізії за зверненням правоохоронного органу також врегульовано нормами Порядку №550, згідно з п.27 якого за зверненням правоохоронного органу органи служби в межах своєї компетенції проводять планові та позапланові виїзні ревізії за місцезнаходженням об'єкта контролю.

Позапланова виїзна ревізія об'єкта контролю за зверненням правоохоронного органу проводиться у разі надання ним: постанови слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії та рішення суду про дозвіл на її проведення, в якому зазначаються підстави проведення, дати її початку та закінчення, а також номер, дата і підстави порушення кримінальної справи, орган, що порушив кримінальну справу (для ревізії суб'єкта господарської діяльності, не віднесеного Законом до підконтрольних установ); постанови слідчого або прокурора про призначення позапланової виїзної ревізії, винесеної після порушення кримінальної справи проти посадових осіб об'єкта контролю - підконтрольної установи; інформації про факти, що свідчать про порушення об'єктом контролю - підконтрольною установою законів, та рішення суду про дозвіл на проведення ревізії, в якому зазначаються підстави проведення, дати початку та закінчення. У разі надходження зазначеної інформації без рішення суду ГоловКРУ, контрольно-ревізійне управління в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі протягом 7 робочих днів самостійно подає до суду письмове обґрунтування підстав такої ревізії із зазначенням дати початку та закінчення. Про відмову суду у видачі дозволу на проведення позапланової виїзної ревізії об'єкта контролю невідкладно інформується відповідний правоохоронний орган (п.29 Порядку №550).

Відповідно до доручення КРУ в АР Крим за постановою Судацького міського суду АР Крим по поданню оперуоповноваженого СМСБЕЗ Судацького ГОГУ МВС України в АР Крим, на підставі направлення №150 від 27.10.20910 року, за програмою, затвердженою 19.10.2010 року посадовою особою КРВ в м. Феодосії, проведено ревізію окремих питань використання грошових коштів, використаних Судацьким МЦЗ за період з 01.08.2009 року по 01.10.2010 року (а.с.69-73 т.1).

За результатами перевірки був складений акт №26-21/115 від 09.11.2010 року (далі - Акт), де відображені ряд порушень та недоліків (а.с.12-19 т.1).

На Акт ревізії 24.11.2010 року позивачем було подано заперечення, висновок про неприйняття яких, затверджений 14.12.2010 року, було направлено КРВ в м.Феодосія цього ж дня.

Як передбачено п.46 Порядку N550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Судом встановлено, що за наслідками перевірки 20.12.2010 року КРВ в м.Феодосія була складена письмова вимога №26-18/1572 «Про усунення порушень, виявлених ревізією в СМЦЗ».

У пункті 3 вимоги вказано, що в порушення п.1 ст.631 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, а також абз.2 п.84 «Положення про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України №921 від 17.10.2008 року безпідставно складено додаткову угоду про перенесення терміну вводу в експлуатацію будівлі на 1-й квартал 2010 року; ТОВ «Алькор - НВП» безпідставно надано довідку про стан готовності об'єкту на 95%, тоді як у Акті обстеження спеціалістом-будівельником, проведеному у період ревізії вказана ступінь готовності не вище 70%; в порушення п.2.5 Договору СМЦЗ безпідставно перераховано пайовий внесок 2-го етапу фінансування в сумі 1340,00 тис. грн. (помилково зазначено суму 1340,00 тис. грн. - дійсна сума перерахованого внеску складає 1348000,00 грн.) за фактично невиконані обсяги робіт будівлі, розташованої у м.Судак, вул.Гвардійська.

Пунктом 4 письмової вимоги передбачено необхідність проведення позивачем претензійно-позовної роботи з ТОВ «Алькор - НВП» щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів або виконання відповідного обсягу робіт, а в іншому випадку стягнути з винних осіб шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст.130-136 Кодексу законів про працю України.

Також з матеріалів справи вбачається, що КРВ у м. Феодосія 13.04.2011 року за вих.№26-14 позивачу направлено лист про відізвання письмової вимоги від 20.12.2010 року №26-18/1572 у зв'язку з порушенням кримінальної справи за матеріалами ревізії до встановлення всіх обставин та прийняття рішення по суті кримінальної справи (а.с.125 т.1).

У той же час суд звертає увагу відповідача, що жодною нормою діючого на час направлення такого листа законодавства не передбачено право КРВ у м. Феодосія на відізвання письмової вимоги до встановлення всіх обставин та прийняття рішення по суті кримінальної справи, тому цей акт індивідуальної дії на час розгляду справи існує та несе для позивача певні правові наслідки.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Відносини щодо здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на час спірних правовідносин регулювались Положенням про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», затвердженим Постановою Кабінету міністрів України №921 від 17.10.2008 року (далі - Положення №921), яким визначався механізм здійснення таких закупівель з метою забезпечення ефективного використання державних коштів.

Згідно з п.84 Положення №921 договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Нормами ч.1 ст.631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Судом встановлено, що 07.12.2009 року між позивачем (пайовик) та ТОВ «Алькор - НВП» (Товариство) укладено договір №07.12.09/П/37 про пайову участь у будівництві будівлі, що розташована за адресою: м.Судак, вул.Гвардійська, при якій пайовик доручає, а Товариство бере на себе зобов'язання забезпечити будівництво службових приміщень у будівлі за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, загальною площею 560 мІ шляхом пайової участі (далі - Договір), (а.с.44-49 т.1).

Пунктом 1.2. Договору визначено підставу для його укладення - Рішення Міністерства економіки України про погодження застосування процедури закупівлі, що оформлено листом від 26.11.2009 року №1310 (а.с.62-63 т.1) та протокол тендерного комітету від 04.11.2009 року №3.

Запланована (орієнтовна) дата введення об'єкту будівництва в експлуатацію - четвертий квартал 2009 року, яка може варіюватися по незалежних від Товариства причинах і це не буде вважатися порушенням зобов'язань з боку Товариства; зміна дати введення об'єкту будівництва в експлуатацію є правом Товариства за попереднім погодженням з пайовиком за 20 робочих днів (п.1.6. Договору).

Договірна ціна та порядок фінансування визначено розділом 2 Договору, зокрема, договірна ціна складає 5104400,00 грн., яку пайовик перераховує поетапно: пайовий внесок першого етапу фінансування - до 70% від договірної ціни і складає 3500000,00 грн., що перераховується пайовиком протягом 5-ти банківських днів з дня надання рахунку разом з довідкою про стан готовності об'єкту у процентному відношенні до загальної суми ціни договору; наступні пайові внески другого етапу фінансування здійснюються протягом 5-ти банківських днів після надання рахунків разом з довідками про стан готовності об'єкту у процентному відношенні до загальної суми договірної ціни та в межах 95% договірної ціни; остаточний розрахунок - 5% договірної ціни здійснюється протягом десяти банківських днів після уточнення згідно з довідкою БТІ, введення будівлі в експлуатацію за обов'язкової умови, що службові приміщення, які Товариство передає за Договором, відповідають вимогам п.1.5.Договору.

Згідно з п.2.6. Договору після перерахування коштів сторони складають двосторонній акт, в якому вказується сума перерахованих коштів та частка оплаченої загальної площі службових приміщень.

За додатковими угодами до Договору між сторонами від 28.12.2009 року, від 11.03.2010 року, від 23.06.2010 року п.1.6. Договору викладався у новій редакції, а саме, запланована (орієнтовна) дата введення об'єкту будівництва в експлуатацію визначена на перший квартал 2010 року, далі на другий квартал 2010 року, далі на 31.12.2010 року.

Судом встановлено, що укладенню додаткових угод передували погоджувальні листи від ТОВ «Алькор-НВП» на імя позивача з обгрунтуванням причин зміни дати введення об'єкту будівництва в експлуатацію - непередбачувані зсувні процеси, які призвели до додаткових робіт по будівництву опорних конструкцій, затримка видачі технічної документації, позапланова реконструкція електричної підстанції, інші причини (а.с.50-56 т.1).

Суд зазначає, що ані Договором, а ні Цивільним кодексом України, ані Положенням №921 не передбачалося заборон щодо укладення додаткових угод, навпаки право на погодження зміни дати введення об'єкту будівництва в експлуатацію прямо передбачено у самому договорі, а посилання в Акті ревізії на 5.1. Договору не береться судом до уваги, оскільки він також не визначає такої заборони, а містить підстави звільнення сторін від відповідальності за невиконання умов договору.

Отже, суд зазначає, що підписання позивачем додаткових угод повністю відповідало нормам діючого на час вчинення правовідносин законодавства, вимогам Договору (п.1.6), погодженого Міністерством економіки України, правомірність укладення якого відповідачем не спростовується, а доводи відповідача в цій частині спростовуються матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 11.12.2009 року на рахунок ТОВ «Алькор - НВП» було перераховано 3500000,00 грн., як пайовий внесок першого етапу будівництва за вищезазначеним договором, що підтверджується копією платіжного доручення №808 від 10.12.2009 року (а.с.61 т.1).

Оплата проведена на підставі рахунку-фактури та довідки про ступінь готовності об'єкту «116-ти квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями по вул.Гвардійській в м.Судак» станом на 04.12.2009 року, підписаною замовником ТОВ «Алькор-НВП», проектувальником ТОВ «ЮТЕК», ВАТ «МУ-14 (Технагляд) та підрядником ТОВ СК «Кримзалізобетон», згідно з якою ступінь готовності цього об'єкту складає 70%, акту про встановлення ступеня готовності 1-ї та 2-ї секції блоку по об'єкту від 04.12.2009 року (а.с.58-59,61,217 т.1).

Після перерахування коштів між сторонами договору складено відповідний акт перерахування грошових коштів від 10.12.2009 року із зазначенням про повну відповідальність ТОВ «Алькор - НВП» за наданні відомостей стосовно готовності об'єкту до експлуатації (а.с.64 т.1).

13.01.2010 року позивачем на рахунок ТОВ «Алькор - НВП» було перераховано 1348000,00 грн., як пайовий внесок другого етапу будівництва за вищезазначеним договором, що підтверджується копією платіжного доручення від 13.01.2010 року (а.с.61 т.1).

Оплата проведена на підставі рахунку-фактури та довідки про ступінь готовності об'єкту «116-ти квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями по вул.Гвардійській в м.Судак» станом на 11.01.2010 року, підписаною замовником ТОВ «Алькор-НВП», проектувальником ТОВ «ЮТЕК», ТОВ «ИСГ «Боспор» (Технагляд) та підрядником ТОВ СК «Кримзалізобетон», згідно з якою ступінь готовності цього об'єкту складає 95%, акту про встановлення ступеня готовності 1-ї та 2-ї секції блоку по об'єкту від 11.01.2010 року (а.с.57,60,61, 218 т.1).

Після перерахування коштів між сторонами договору складено відповідний акт перерахування грошових коштів від 13.01.2010 року із зазначенням про повну відповідальність ТОВ «Алькор - НВП» за наданні відомостей стосовно готовності об'єкту до експлуатації (а.с.65 т.1).

В матеріалах справи також наявний акт про ступінь готовності об'єкту до експлуатації на 96,2%, підписаний 18.10.2010 року (а.с.174).

Висновки відповідача в акті ревізії та у письмовій вимозі безпосередньо стосуються підстав перерахування позивачем грошових коштів в сумі 1348000,00 грн., як пайового внеску другого етапу будівництва, а фактичною підставою встановлення порушення позивачем порядку цього перерахування зазначено висновок про реальний ступінь готовності приміщень, що не перевищував 70%, який отриманий згідно акту обстеження приміщень від 03.11.2010 року.

Як зазначалося судом, перерахування СМЗЦ грошових коштів в сумі 1348000,00 грн., як пайового внеску другого етапу будівництва було здійснено на підставі відповідної довідки про ступінь готовності об'єкту у 95%, акту про встановлення ступеня готовності 1-ї та 2-ї секції блоку по об'єкту.

Отже, судом встановлено, що довідка про ступінь готовності у 95% станом на 11.01.2010 року, надана ТОВ «Алькор-НВП» та акт від 11.01.2010 року, складено стосовно всього об'єкту «116-ти квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями позивача по вул.Гвардійській в м.Судак», що повністю відповідає умовам Договору між сторонами, зокрема п.2.5., п.1.1., щодо його істотної умови - предмету.

Тоді як під час проведення ревізії відповідача здійснено лише обстеження приміщень, що має займати позивач - вбудовані приміщення у цокольних поверхах двох блоків багатоповерхового квартирного будинку, розташованого по вул.Гвардійська, м. Судак в районі Судацького ТМО.

Висновком проведеної у справі судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що ступінь готовності об'єкту, що будується за договором від 07.12.2009 року між позивачем та ТОВ «Алькор - НВП» №07.12.09/П/37 «116-ти квартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями по вул.Гвардійській в м.Судак», становив: на 04.12.2009 року - 70%; на 11.01.2010 року - 95%; на 03.11.2010 року - 96,2 %. (а.с.100 т.2).

Також висновком експертизи встановлено, що на 03.11.2010 року ступінь готовності службових приміщень у Будівлі загальною площею 560 мІ, становить 80,2%, визначити ступінь готовності цих приміщень на 04.12.2009 року та на 03.11.2010 року експертизою не передбачається можливості.

Крім того, судом встановлено, що КРУ в АР Крим проведено зустрічну звірку з ТОВ «Алькор-НВП» з питання підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків з позивачем за період 01.01.2009р. - 30.09.2011р., за результатами якої порушень не встановлено, складено довідку від 23.12.2011 року №06-31 (а.с.1-4 т.2).

Кримінальну справу №12011020010020, яку порушено за фактом зловживання посадовими особами позивача службового становища, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України закрито на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Центрального району м. Сімферополя від 01.06.2012 року за відсутністю складу злочину (а.с.182-185 т.2).

Аналізуючи викладені обставини, матеріали справи, висновок судової будівельно-технічної експертизи, враховуючи факт готовності об'єкту, що будується за договором станом на 11.01.2010 року - 95%, суд дійшов висновку про відсутність зі сторони позивача порушення норм діючого законодавства щодо цільового використання коштів за вищезазначеним договором у сумі 1348000,00 грн., як пайовий внесок другого етапу будівництва, зокрема, п.1 ст.631 Цивільного кодексу України, абз.2 п.84 Положення №921, на які посилається відповідач, як на підставу для винесення п.3 письмової вимоги, що оскаржується та п.4 письмової вимоги, щодо встановлення заходів за результатами проведеної ревізії, оскільки такі дії вчинено на підставі відповідних документів виданих контрагентом, контроль за формуванням яких не входить до повноважень позивача.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 70 КАС України передбачено, що докази повинні відповідати ознакам належності та допустимості. Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Всупереч викладеному, відповідачем не надано належних та допустимих доказів порушення позивачем норм діючого на час виникнення правовідносин законодавства та виникнення у нього обов'язку виконання п.3,4 спірної письмової вимоги, натомість суд дійшов висновку про протиправність спірної вимоги в частині її п.3, п.4 та необхідність її скасування в цій частині, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У той же час суд зазначає, що позивач просить повністю скасувати письмову Контрольно-ревізійного відділу в м.Феодосія «Про усунення порушень, виявлених ревізією СМЦЗ» від 20.12.2010 року №26-18/1572, яка містить п.2 з посиланнями про необхідність ведення позивачем бухгалтерського обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.05.1999 року №996-XIV (зі змінами) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (зі змінами); п.1 з посиланням про необхідність опрацювання результатів ревізії та вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень, розгляду питання про притягнення винних осіб до відповідальності.

Такі зауваження суд вважає законними та не порушуючими прав позивача, констатуючими необхідність опрацювання результатів перевірки, керування у подальшій діяльності вимогами нормативно - правових актів, та лише розгляду питання про притягнення посадових осіб до відповідальності, тому письмову вимогу в цій частині суд вважає правомірною, а позовні вимоги про її скасування в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання незаконною та скасування письмової вимоги, а не про визнання її протиправною, та її скасування як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, зокрема в частині визнання протиправними та скасування пунктів 3 та 4 письмової вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м.Феодосія «Про усунення порушень, виявлених ревізією СМЦЗ» від 20.12.2010 року №26-18/1572.

В судовому засіданні 01.04.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 08.04.2013 року.

Керуючись статтями 11, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати пункт 3 письмової вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м.Феодосія «Про усунення порушень, виявлених ревізією в СМЦЗ» від 20.12.2010 року №26-18/1572.

3. Визнати протиправним та скасувати пункт 4 письмової вимоги Контрольно-ревізійного відділу в м.Феодосія «Про усунення порушень, виявлених ревізією в СМЦЗ» від 20.12.2010 року №26-18/1572.

4. У задоволенні решти частини позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.