270/17-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
20.11.06 о 15:30 год. Справа № 270/17-06
Господарський суд Київської області у складі судді В.Г. Суховий
Секретар судового засідання –О.С. Фролов,
за участю представників:
позивача: Мочинський А.Р., Дудник А.В.;
відповідача: Чустіль О.П., Віятик Н.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного підприємства “Автотема”
до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
СУТЬ СПОРУ:
В господарський суд Київської області звернулося з позовом Приватне підприємство “Автотема” (далі –Позивач) до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції (далі –Відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003632300/0/1858 від 14.07.2006р. Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 314 885,00 грн., що складається з основного платежу в сумі 242 219,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 72 666,00 грн. та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0003642300/0/1859 від 14.07.2006р. Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 290 663 грн., що складається з основного платежу в сумі 193 775 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 96 888 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної позапланової документальної перевірки ПП “Автотема” щодо дотриманням підприємством вимог податкового законодавства за період з 01.11.2005р. по 31.12.2005р. Білоцерківською ОДПІ складений Акт № 1385/23-2/227 від 11.07.2006р. про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань достовірності, своєчасності та повноти нарахувань та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість ПП “Автотема” за період з 01.11.2005р. по 31.12.2005р., на підставі якого Білоцерківською ОДПІ прийняті податкове повідомлення-рішення № 0003632300/0/1858 від 14.07.2006р. та податкове повідомлення-рішення № 0003642300/0/1859 від 14.07.2006р. На думку позивача, оскаржені рішення є безпідставними та незаконними, необґрунтованими та такими, що не відповідають Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України “Про податок на додану вартість”, Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з наступних підстав.
Позивач посилається на Закон України “Про податок на додану вартість”, у відповідності до якого факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна. Позивач вважає, що ПП “Автотема” одержало у встановленому порядку від ТОВ “Про Імпекс ЛТД Україна” податкові накладні, і відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” правомірно включило суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки податкові накладні мали всі необхідні реквізити, передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”. Крім того, особа, зареєстрована як платник податку у порядку передбаченому ст. 9 Закон України “Про податок на додану вартість”, має право на нарахування податку та складання податкових накладних. Свідоцтво про державну реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку. Ліквідація підприємства вважається завершеною і підприємство втрачає статус юридичної особи з виключенням його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності України. Тобто, свідоцтво платника ПДВ у ТОВ “Про Імпекс ЛТД Україна” існувало в період господарських відносин з ПП “Автотема”. Позивач не може погодитись з тим, що визнання недійсними статуту та свідоцтва про державну реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Про Імпекс ЛТД Україна” впливає на оформлені в минулому цим підприємством розрахункові та звітні документи та впливає на дійсність всіх укладених договорів та виписаних накладних вказаним підприємством.
На думку позивача, ПП “Автотема” правомірно включило до складу валових витрат вартість товару в сумі 968,876,00 грн., яка підтверджена відповідними первинними документами, а податкові накладні від ТОВ “Про Імпекс ЛТД Україна” складено платником податку на додану вартість, а отже вони є документами, які підтверджують правомірність включення суми 193 775 грн. до податкового кредиту.
Відповідач у запереченні на адміністративний позов проти позовних вимог заперечив та просить відмовити в його задоволенні. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що за результатами проведення позапланової документальної перевірки складено Акт № 1385/23-2/227 від 11.07.2006р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003632300/0/1858 від 14.07.2006р. про донарахування та сплату податку на прибуток в сумі 242 219 грн. і застосовано штрафні санкції з податку на прибуток в сумі 72 666 грн., та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003642300/0/1859 від 14.07.2006р. про донарахування та сплату податку на додану вартість в сумі 193 775 грн. і застосування штрафних санкцій з ПДВ в сумі 96 888 грн.
На думку відповідача, ПП “Автотема” не мало права на податковий кредит у листопаді – грудні 2005р. за податковими накладними ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД”, а податкові накладні, видані ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” не можуть бути підставою для підтвердження права на податковий кредит ПП “Автотема”. Також, відповідач посилається й на те, що податкові накладні оформлені з порушенням нормативних вимог та не дають права платнику податку на включення сум ПДВ до податкового кредиту звітного періоду та не підтверджують податковий кредит, як цього вимагають пп. 7.4.1 та пп.. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Крім того, відповідач, посилаючись на абз. 4 пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, вважає, що підприємством завищено загальну суму валових витрат за IV квартал 2005р. на 968876 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток за 2005р. на 242 219 грн., в тому числі за IV квартал 2005р. на суму 242 219 грн.
У зв'язку з клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи та необхідністю одержання нових доказів розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва в її розгляді.
В судовому засіданні 20.11.2006р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти позову заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, суд в с т а н о в и в:
Білоцерківською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПП “Автотема” з питань достовірності, своєчасності та повноти нарахувань та сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість приватним підприємством “Автотема” за період з 01.11.2005р. по 31.12.2005р. (а.с. 22).
За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки складено Акт № 1395/23-2/227 від 11.07.2006р. (а.с. 22), згідно з яким встановлено, що ПП “Автотема” неправомірно віднесено в листопаді – грудні 2005р. до складу валових витрат 968 876 грн. та податкового кредиту 193 775,30 грн. ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД”. На підставі зазначеного Акта прийнято оспорюванні податкові повідомлення-рішення № 0003632300/0/1858 від 14.07.2006р. (про донарахування та сплату податку на прибуток в сумі 242 219 грн. і застосовано штрафні санкції з податку на прибуток в сумі 72 666 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0003642300/0/1859 від 14.07.2006р. (про донарахування та сплату податку на додану вартість в сумі 193 775,00 грн. і застосовані штрафні санкції з ПДВ в сумі 96 888 грн.).
Оспорюванні повідомлення-рішення прийняті з підстав порушення ПП “Автотема” абз.4 п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (рішення № 0003632300/0/1858 від 14.07.2006) та п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (рішення № 0003642300/0/1859 від 14.07.2006).
28 жовтня 2005р. між ПП “Автотема” та ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” укладено Договір купівлі-продажу товарів, на підставі якого ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” відпустило товар, а ПП “Автотема” прийняло товар. Передача продавцем - ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” товару покупцеві - ПП “Автотема” підтверджується видатковими накладними:
№ 140 від 02.11.2005; № 124 від 01.11.2005;
№ 142 від 02.11.2005; № 178 від 07.11.2005;
№ 151 від 03.11.2005; № 196 від 11.11.2005;
№ 205 від 15.11.2005; № 231 від 22.11.2005;
№ 228 від 22.11.2005; № 130 від 01.11.2005;
№ 203 від 15.11.2005; № 310 від 14.12.2005;
№ 300 від 13.12.2005; № 351 від 27.12.2005;
№ 267 від 02.12.2005; № 359 від 28.12.2005;
№ 199 від 14.11.2005; № 250 від 30.11.2005;
№ 253 від 01.12.2005; № 353 від 27.12.2005;
№ 255 від 01.12.2005; № 270 від 05.12.2005;
(а.с. 100 –108), всього на суму 1 162 651,78 грн., в тому числі ПДВ 193 775,30 грн.
Також продавцем ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” видано ПП “Автотема” відповідні податкові накладні (а.с. 77 –99).
На підставі Договору купівлі-продажу товарів від 28.10.2005 та зазначених видаткових накладних ПП “Автотема” віднесено до складу валових витрат 968 876 грн. (1 162 651 грн. –193 775 грн.).
На підставі зазначених податкових накладних на отримання від постачальника (продавця) - ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” товарів позивачем - ПП “Автотема” включено до складу податкового кредиту за листопад 2005 року 114 976 грн., за грудень 2005 року –78 799 грн., всього 193 775 грн.
За отриманий товар позивач - ПП “Автотема” розрахувався з ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” згідно з умовами Договору купівлі-продажу товарів від 28.10.2005 шляхом взаємної поставки товару, що підтверджується видатковими накладними:
№ ВА-0169 від 14.03.2006; № ВА-0171 від 16.03.2006;
№ ВА-0186 від 22.03.2006; № ВА-0120 від 23.02.2006;
№ ВА-0119 від 23.02.2006; № ВА-0208 від 31.03.2006;
№ ВА-0134 від 28.02.2006; № ВА-0118 від 23.02.2006;
№ ВА-0133 від 28.02.2006; № ВА-0126 від 24.02.2006;
№ ВА-0201 від 30.03.2006,
(а.с. 109 –113), у яких до вартості товару включено суми ПДВ, що не заперечується відповідачем.
У пункті 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з пп. 11.2.1 названого Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;
або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Таким чином, віднесення позивачем до складу валових витрат 968 876 грн. вартості отриманого від ТОВ „Про Імпекс Україна ЛТД” товару здійснено на підставі зазначених норм Закону та первинної бухгалтерської документації.
Відповідач в обґрунтування неправомірності включення до складу валових витрат 968 876 грн. посилається на те, що всі укладені ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” договори та виписані ним накладні є недійсними у зв'язку з визнанням недійсним статуту ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” згідно з рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2006 з питань недостовірності даних щодо засновників і власників ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” (а.с. 70).
Однак, суд не може погодитися з такою позицією, оскільки чинним законодавством України не передбачено у разі визнання недійсним статуту підприємства такого наслідку як недійсність договорів, які були укладені до цього таким підприємством. Будь-яких доказів чи підстав того, що договір купівлі-продажу товарів від 28.10.2005 є недійсним, відповідач не подав суду.
Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства на підставах визнання його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів, зокрема держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не спричиняє недійсності всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.
Таку позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 14.02.2006 в адміністративній справі господарського суду Дніпропетровської області за позовом ДПА у Дніпропетровській області до ТОВ “В.Э.В” і ПП “Агро” про визнання угоди недійсною.
Згідно з інформацією відділу державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (№ 3097/01 від 06.11.2006, а.с. 72), наданий суду на його запит, Товариство з обмеженою відповідальністю “ПРО ІМПЕКС УКРАЇНА ЛТД” (код 33260710) 11.11.2004 зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією і значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” від 15 травня 2003 р. N 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
Відповідачем не подано суду будь-яких доказів, які б підтверджували те, що позивач на час виникнення правовідносин з контрагентом знав або міг знати про недостовірність даних щодо державної реєстрації ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД”.
Твердження відповідача, що до складу валових витрат за ІV квартал 2005 року включено вартість товару в сумі 968 876 грн., яка не підтверджена відповідними документами, спростовується наведеним вище, а також наданими суду видатковими накладними на одержання ПП “Автотема” товару згідно з Договором купівлі-продажу товарів від 28.10.2005.
Виходячи з наведеного, слід дійти висновку, що не відбулося і заниження суми податку на прибуток за ІV квартал 2005 року на 242 219 грн.
Таким чином, оскільки позивачем правомірно включено до складу валових витрат за листопад-грудень 2005 року вартість товару в сумі 968 876 грн. на підставі видаткових накладних, згідно з якими позивач одержав товар від ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” відповідно до Договору від 28.10.2005, то з боку позивача відсутнє порушення абз.4 пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.
Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Закон України “Про податок на додану вартість” на дату здійснення позивачем операцій з придбання товарів у ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” визначав два випадки неможливості включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду:
- у разі, коли вартість придбаних товарів не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) чи основних фондів;
- у разі не підтвердження витрат по сплаті податку на додану вартість податковим накладними.
Між ПП “Автотема” і ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” укладено Договір від 28.10.2005, відповідно до якого ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” зобов'язалося відпустити, а ПП “Автотема” прийняти і сплатити продукцію, отриману згідно видаткових накладних. Фактичне виконання договору підтверджується зазначеними вище видатковими накладними (а.с. 100 –108) на суму 1 162 651,78 грн. з урахуванням ПДВ, а також видатковими накладними (а.с. 109 –113), згідно з якими шляхом взаємної поставки товару, до вартості якого включено ПДВ, позивач розрахувався з ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” за отриману продукцію, відповідач не оспорює факт розрахунку позивачем за товар на користь ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД”.
Питання щодо правомірності віднесенням позивачем до складу валових витрат вартості придбаної позивачем продукції враховується судом з урахуванням наведеного вище.
Податкові накладні щодо поставки товару за Договором купівлі-продажу складені у відповідності до вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та наказу ДПА України “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення” від 30.05.1997 року № 165.
ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” на момент їх складання було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку як платник податку на додану вартість (копія свідоцтва № 36104131 про реєстрацію платника податку на додану вартість, а.с. 76), що вказує на правомірність видачі ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” податкових накладних.
Таким чином, включення позивачем 193 775 грн. до податкового кредиту здійснено на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД”, зареєстрованого на момент їх видачі платником ПДВ, вартість придбаної продукції правомірно віднесена до складу валових витрат. Тому віднесення позивачем у листопаді-грудні 2005 року зазначеної суми до податкового кредиту є правомірним.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на неправомірність включення зазначеної суми до податкового кредиту з підстав визнання недійсним статуту ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” та свідоцтва № 36104131 про реєстрацію платника ПДВ.
Відповідно до пункту 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” свідоцтво про реєстрацію особи платником податку діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених цим пунктом.
На момент виписки податкових накладних щодо поставки товару за Договором купівлі-продажу і на момент включення фірмою ПП “Автотема” витрат по сплаті (нарахуванню) ПДВ до податкового кредиту, ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” мало статус платника ПДВ, а наявні в матеріалах справи докази з достовірністю підтверджують дотримання фірмою ПП “Автотема” на момент подання податкової декларації вимог підпунктів 7.2.4, 7.2.6, 7.4.1, 7.4.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість існувало у ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” в період господарських відносин з позивачем (ПП “Автотема”), то визнання недійсним статуту та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Про Імпекс Україна ЛТД” не впливає на оформлені раніше підприємством документи, та не свідчить про їх недійсність.
Суд також не погоджується з посиланнями відповідача на порушення пункту 1.8 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки спірним у цій справі є питання про право позивача на податковий кредит, а зазначений пункт 1.8 дає лише визначення терміну “бюджетне відшкодування” і не визначає жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит.
Аналогічну позицію з даного питання викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04.04.2006 у справі за позовом ТОВ “Гетьман Ко” до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків.
Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003632300/0/1858 від 14.07.2006р. та податкового повідомлення-рішення № 0003642300/0/1859 від 14.07.2006р., у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0003632300/0/1858 від 14.07.2006р. Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 314885 грн., що складається з основного платежу в сумі 242 219 грн. та штрафних санкцій (фінансових) в сумі 72 666 грн.
3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0003642300/0/1859 від 14.07.2006р. Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 290 663 грн., що складається з основного платежу в сумі 193 775 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 96 888 грн.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства “Автотема” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. 50 років Перемоги, 106, код 31248088, р/р 26005301181561 в ПІБ м. Біла Церква, МФО 321057) 3,40 грн. судового збору.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного терміну на подання заяви про апеляційне оскарження/апеляційної скарги у разі їх не подання або після закінчення 20-денного терміну після подання заяви про апеляційне оскарження у випадку неподання апеляційної скарги або після закінчення апеляційного розгляду справи і залишення постанови без змін.
Дану постанову може бути оскаржено у 10-денний термін з дня складення у повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження/апеляційної скарги або у 20-денний термін після подання у 10-денний термін заяви про її апеляційне оскарження шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: Суховий В. Г.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 305642 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Суховий В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні