Постанова

від 30.10.2008 по справі 2-а-14439/08

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а-14439/2008 року

Справа № 2а-14439/2008 року

 П О С Т А Н О В А          

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

              30 жовтня 2008

року  Білоцерківський міськрайонний суд

Київської області в складі:      

головуючого судді -  Закаблук  О.В.

при секретарі судового засідання - Балацькій Н.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні 

в залі суду № 3 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління соціального захисту населення

Білоцерківської міської ради, про визнання дій неправомірними, стягнення  недоплаченої суми щорічної одноразової

допомоги на оздоровлення за 2007 рік,-                                                           

     В С Т А Н О В И В:        

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що вона  є евакуйованою із зони  відчудження 

у 1986 році  після  аварії на ЧАЕС  і згідно законодавства має право на щорічну

грошову допомогу на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних заробітних плат,

розмір якої визначається на момент виплати, 

але відповідачем виплачено вказану допомогу за 2007 рік у значно нижчому

розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової

допомоги, то позивачка просить суд визнати неправомірними дії відповідача та

стягнути    з Управління соціального

захисту населення Білоцерківської міської ради 

недоотриману суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2007

рік  в сумі 1470 грн.

В судовому засіданні  позивачка

підтримала та уточнила  позовні вимоги,

суду показала, що  має право на отримання

щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 3 мінімальних

заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дію якої

було зупинено п.30 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».

Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 року від 9 липня 2007 року,

яке має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді

спорів, які виникли у зв»язку з застосуванням положень законів, які визнані

неконституційними, визнано неконституційними положення Закону України «Про

державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення названих виплат.

Позивачці відповідачем проведено виплату одноразової грошової допомоги

05.01.2008року, після прийняття рішення Конституційним судом України, в

розмірах, які встановлені постановою Кабінету Міністрів України всупереч

вимогам закону в сумі 75 грн., тоді як сума нарахування та виплати одноразової

грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ст.76 Закону України «Про

державний бюджет України на 2007 рік» повинна була становити  1545грн., 

вираховуватись з розміру мінімальної заробітної плати в 515 грн., а тому

сума недоплати становить 1470 грн., а тому просить  визнати дії відповідача неправомірними та

зобов»язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму одноразової

щорічної грошової допомоги на оздоровлення згідно вимог Закону, позов

задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника,

подав до суду письмові заперечення, в яких позов не визнав та вказав, що

виплата вказаної допомоги на оздоровлення позивачці  проведена у розмірах, визначених постановою

КМ України № 562 від 12.07.2005 року «Про 

щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи», управління соціального захисту населення є

розпорядником бюджетних коштів, діє в межах наданих йому асигнувань і не може

виходити за межі бюджетних призначень, визначених Державним бюджетом України, а

тому підстав для нарахування та виплати позивачці допомоги в розмірах, які

встановлені законом, не було. Зміни до Закону України «Про державний бюджет

України на 2007 рік» не вносились, а тому рішення Конституційного суду України не

могло бути реалізовано. Просять відмовити в задоволенні позову, так як

нарахування допомоги на оздоровлення було проведено позивачці в квітні 2007

року в розмірі 75 грн., правомірно.

Заслухавши пояснення позивачки, оглянувши та дослідивши

матеріали справи суд прийшов до висновку що 

позов підлягає задоволенню по таким підставам.

Згідно ст.104 КАС України, до адміністративного суду має

право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її

права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Даний спір за участю Управління соціального захисту

населення як суб'єкта владних повноважень ( п.7 ч.1 ст.3 КАС України) є

публічно - правовим і його вирішення згідно д.1 ч.1 ст.17 КАС України належить

до компетенції адміністративних судів України, оскільки УСЗН як суб'єкт владних

повноважень реалізовувало у спірних правовідносинах надані йому чинним

законодавством управлінські функції щодо соціального захисту населення.

Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що

позивачка є евакуйованою із зони відчудження в 1986 році після  аварії на ЧАЕС, має посвідчення 2 категорії,

та перебуває на обліку управлінні соціального захисту населення Білоцерківської

міської ради.       

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена

щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчудження  після аварії на ЧАЕС - три  мінімальних заробітних плат. Розмір

мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога

на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами

соціального захисту населення.

    Судом встановлено, що щорічну

одноразову допомогу на оздоровлення позивачка отримала   05.01.2008 року в розмірі 75 грн., що

підтверджено довідкою Центру поштового зв»язку № 1 про час отримання допомоги

позивачкою № 10/818 від 20.10.2008 року,                                  а тому суд

вважає що правові відносини щодо виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення

позивачці  продовжувались і після рішення

Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, а тому суд не приймає

до уваги заперечення відповідача в частині того, що вони не порушили вимоги

закону, так як нарахування проведено в квітні 2007 року, тобто правові

відносини закінчились до рішення Конституційного суду, дія якого не має

зворотної сили.

   Зазначена допомога на оздоровлення

виплачена позивачці в тому розмірі, який встановлено постановою КМ України

від  12.07.2005 року за № 562 «Про

щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи».

   Позивачка просить суд зобов»язати

відповідача донарахувати та виплатити  на

її          користь  недоплачену суму одноразової допомоги на

оздоровлення виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати,

а саме за 2007 рік  в 2008 році- 515

грн.          

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та

органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що

передбачені Конституцією та законами України.

За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується

Конституцією і законами України, актами Президента України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом

законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого

самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Відповідно до ст. 152 Конституції України нормативні акти, їх окремі

положення, визнані рішенням Конституційного Суду України неконституційними,

втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення.

       Рішенням Конституційного Суду

України від 09.07.2007 року   № 6-рп від

09.07.2007 року визнані неконституційними деякі положення Закону України «Про

Державний бюджет України на 2007 рік», в т.ч. п.30 ст.71, яким зупинено дію ст.

48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи».Таким чином, дія абзацу

третього частини четвертої статті 48 

Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи» почала знову діяти  з 09.07.2007 року, відповідачі, які

нарахували, але не виплатили позивачу допомогу на оздоровлення за 2007 рік,

повинні були перерахувати згідно вимог законодавства названу допомогу, що

ними  не було вчинено, а тому їх дії в

частині недонарахування та виплати належної допомоги позивачці  слід визнати неправомірними.

Законом України  «Про державний

бюджет на 2007 рік» ст.76 встановлено розміри мінімальної заробітної плати з 01

січня 2007 року - 400 грн., з 01 квітня 2007 року - 420 грн., з 01 липня 2007

року - 440 грн., з 01 жовтня 2007 року - 460 грн. Законом України  "Про державний

бюджет на 2008рік", ст.59 встановлено розміри мінімальної заробітної плати

з 01 січня 2008 року - 515 грн., а тому вимоги позивачки правомірні.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на

підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і Законами

України. Ст.162 ч.2  КАС України

передбачає, що у разі задоволення адміністративного позову, суд може визнати

протиправними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язати його вчинити

пенні дії щодо усунення порушень або прийняти іншу постанову, яка б гарантувала

дотримання і захист прав суб'єктів у сфері публічно-правових відносин.   

           Поскільки судом встановлено, що

відповідач неправомірно, всупереч вимогам Закону, рішенню Конституційного Суду

України, які  мають переважну силу над

Постановами Кабінету Міністрів, нарахував та виплатив позивачці  допомогу на оздоровлення за 2007 рік,  суд вважає такі дії Управління соціального

захисту населення Білоцерківської міської ради                      неправомірними, а тому

позов слід задовольнити, зобов"язати відповідача провести нарахування та

виплату позивачці недоотриману  суму

допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі

1470  грн. /515 грн. - мінімальна заробітна плата

на момент виплати допомоги х 3 = 1545 грн. за мінусом 75 грн.  виплаченої 

допомоги/.

           Крім цього, суд вважає

безпідставними посилання відповідача в запереченнях проти позовних вимог щодо

неможливості реалізації вимог Закону у зв"язку з відсутністю змін в Законі

України "Про  Державний бюджет

України на 2007 рік" як на підставу відмови в задоволенні вимог позивача,

так як вважає, що  бездіяльність іншого

суб"єкта владних повноважень щодо внесення змін в Закон, положення якого

визнані неконституційними, відсутність грошових коштів у відповідача не

являється  підставою для порушення

закону, обмеження Конституційних прав людини в частині нарахування і виплати

передбачених Законом соціальних допомог і виплат.      

             Позивачка звільнена  від сплати держмита на користь держави на

підставі ст.4 Декрету КМ України "Про державне мито".

             Керуючись ст.ст.19, 46, 95,

113,152 Конституції України, ст.48, 71 Закону України  "Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  Законом 

України  "Про Державний

бюджет України на 2008 рік", ст.ст.2, 3, 6,9, 17,89,158-163, 185, 186 КАС

України,суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати дії Управління соціального захисту населення Білоцерківської

міської ради          в частині  нарахування та виплати щорічної допомоги на

оздоровлення за 2007 рік ОСОБА_1  в

розмірі передбаченому ст.48 Закону України " Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи"-неправомірними.

Зобов"язати  Управління

соціального захисту населення Білоцерківської міської ради  нарахувати та виплатити на користь

ОСОБА_1                              

недоотриману  суму одноразової

грошової допомоги на оздоровлення за 2007 рік 

в розмірі

1470 грн.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного

суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом

десяти днів з дня проголошення постанови.

Суддя:                                                                 Закаблук