Постанова

від 05.02.2009 по справі 2-а-14439/08

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

а

а

ВІННИЦЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс

(0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ 

05

лютого 2009 р.                                                                                   Справа

№ 2-а-14439/08

Вінницький

окружний адміністративний суд в складі

головуючого

судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі

судового засідання:   Подолян Наталії

Вікторівні 

за участю представників сторін:

позивача      :ОСОБА_1. - представник за довіреністю;

відповідача  - Хмільницької районної державної

адміністрації:  ОСОБА_2

відповідача

відділу - Державного комітету земельних ресурсів у Хмільницькому районі   Вінницької області :  ОСОБА_3.,

розглянувши

матеріали справи

за

позовом: фермерського господарства "Восток"  

до:   відділу Державного комітету земельних

ресурсів у Хмільницькому районні Вінницької області, Хмільницької районної

державної адміністрації 

про:  зобов'язання вчинити дії з переоформлення

державного акту на право власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ

:

 15.12.2008р. до Вінницького окружного

адміністративного суду звернулось фермерське господарство "Восток" з

адміністративним позовом до відділу Державного комітету земельних ресурсів у

Хмільницькому районі Вінницької області про зобов'язання вчинити дії з

переоформлення державного акту  на право

власності на земельну ділянку за фермерським господарством "Восток".

Позовні

вимоги мотивовані тим, що 31.05.2006 р. господарським судом Вінницької області

порушено провадження у справі № 10/102-06 про банкрутство фермерського

господарства “Восток”(Вінницька область, Хмільницький район, с. Зозулинці, код

ЄДРПОУ 20102903).

27.06.2006 р.

постановою господарського суду Вінницької області по справі № 10/102-06,

фермерське господарство “Восток”визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну

процедуру.

Відповідно до

аб. 2 ч. 2 ст. ст. 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом”: з дня призначення ліквідатора до нього

переходять права керівника (органів управління) юридичної особи банкрута.

Зважаючи на

вказане вище, ліквідатором  розпочато

роботу по формуванню ліквідаційної маси з метою задоволення вимог кредиторів,

серед яких управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі.

20.10.2008 р.

ліквідатор звернувся до відділу Державного комітету земельних ресурсів у

Хмільницькому районні Вінницької області з заявою № 47/09-08 про переоформлення

акту на право постійного користування землею № 18 від 30.10.1994 р., який  виданий ОСОБА_4на акт на право власності на

земельну ділянку за фермерським господарством “Восток”.

В даній заяві

вказувалось, що у в зв'язку з тим, що відповідно до чинного Земельного кодексу

України, не передбачено право постійного користування землею за фізичною особою

або фермерським господарством, існує необхідність переоформлення права

постійного користування землею, оформленого за ОСОБА_4 на право власності на

землю за фермерським господарством "Восток", з метою подальшого

включення до ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів.

Проте,

відповідач  надав лист, в якому відмовив

в переоформленні акту на  право власності

на земельну ділянку за фермерським господарством “Восток”, посилаючись на  ст. 141 Земельного кодексу України,

відповідно до якої  підстави  припинення права користування земельною

ділянкою, однією із яких є припинення діяльності державних чи комунальних

підприємств, установ та організацій, після чого така земельна ділянка

зараховується до земель запасу відповідної сільської ради.

На думку

позивача, посилання на дану норму є невірною, тому що відповідно до статуту

господарства, зареєстрованого 31.01.1995 р., та довідки головного управління

статистики у Вінницької області, в графі "Форма власності", дане

підприємство належить до приватної власності. Жодного відношення як до

державної чи комунальної власності фермерське господарство  “Восток”не має.

У судовому

засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на

обставини, викладені у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник

відповідача - відділу Державного комітету земельних ресурсів у Хмільницькому

районні Вінницької області - позов не визнав, зазначивши, що ч. 5 ст. 128

Земельного кодексу України визначає підстави для відмови в продажу земельної

ділянки, зокрема якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа

про банкрутство або припинення його діяльності.

Твердження

позивача про те, що дана земельна ділянка була внесена до статутного фонду

фермерського господарства  “Восток”не

відповідає дійсності, оскільки порядок формування майна (складеного капіталу)

який, відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України   

“Про   фермерське   господарство”,   повинен  

зазначатись   у   статуті - фермерського господарства

-відсутній. Також у статуті фермерського господарства “Восток”відсутні

відомості щодо кількісного та якісного складу сформованого статутного фонду

господарства, грошової оцінки вкладу кожного з учасників господарства.

Крім того,

гроші, цінні папери, інші речі або майнові права, які передаються

статутного   фонду  суб'єкта 

господарювання  його  учасниками, 

повинні перебувати у власності таких учасників. Відповідно, земельна

ділянка державної власності площею 10 га не могла бути внесена до статутного

фонду фермерського господарства “Восток”її користувачами  тому, що не належала на праві власності

жодному із них, зокрема і гр.ОСОБА_4, 

а   надана  останньому лише  на праві постійного користування,  залишаючись при цьому у державній власності.

Також,  представник відділу Державного комітету

земельних ресурсів у Хмільницькому районні Вінницької області наголосив, що

позивачу не відмовлено у переоформлені державного акту, а надана інформація про

неможливість вчинення у даному випадку таких дій.

20.01.2009р.

ухвалою суду  до участі у справі залучено

другого відповідача Хмільницьку району державну адміністрацію Вінницької

області.

Представник

Хмільницької районної державної адміністрації зазначив, що вказана земельна

ділянка розташована за межами населеного пункту. Тому, відповідно до п.12

розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України розпоряджатись, у тому

числі вирішувати питання щодо передачі у власність,  має право лише Хмільницька районна державна

адміністрація. Позивач до Хмільницької районної державної адміністрації зі

зверненнями про передачу у власність земельної ділянки не звертався, а тому

підстави для задоволення позову відсутні.

Розглянувши

матеріали справи, дослідивши докази, вислухавши пояснення учасників, встановив

наступне.

Постановою

господарського суду Вінницької області від 27.06.2006р.  фермерське господарство "Восток"

визнано банкрутом відповідно до вимог ст. 52 Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою

господарського суду Вінницької області від 22.01.2008р. ліквідатором

фермерського господарства призначено ОСОБА_5

Відповідно до

Державного акту на право постійного користування землею,ОСОБА_4 має у

постійному користуванні земельну ділянку на території Пустовійтівської

сільської ради площею 10 га в межах згідно з планом (а.с. 14).

20.10.2008 р.

ліквідатор звернувся до відділу Державного комітету земельних ресурсів у

Хмільницькому районні Вінницької області з заявою № 47/09-08 про переоформлення

акту на право постійного користування землею № 18 від 30.10.1994 р., який  виданийОСОБА_4 на акт на право власності на

земельну ділянку за фермерським господарством “Восток”,  у в зв'язку з тим, що оскільки не передбачено

право постійного користування землею за фермерським господарством, існує

необхідність переоформлення права постійного користування землею, оформленого

за ОСОБА_4 на право власності на землю за фермерським господарством

"Восток", з метою подальшого включення до ліквідаційної маси та

задоволення вимог кредиторів.

Частина 11

ст. 50 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом” визначає, що у разі банкрутства фермерського господарства

земельна ділянка, надана фермерському господарству у тимчасове користування, у

тому числі на умовах оренди, використовується відповідно до Земельного кодексу

України.

Натомість ст.

141 Земельного кодексу України передбачає підстави припинення права

користування земельною ділянкою, однією із яких є припинення діяльності

державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, після чого така

земельна ділянка зараховується до земель запасу відповідної сільської ради. А у

ч. 5 ст. 128 Земельного кодексу України визначено підстави для відмови в

продажу земельної ділянки, зокрема якщо щодо суб'єкта підприємницької

діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності.

Положення п.

6 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України втратили

чинність, як такі, що  не  відповідають 

Конституції  України (є

неконституційними) в частині 

зобов'язання  переоформити  право 

постійного користування земельною 

ділянкою  на  право 

власності  або  право 

оренди  без відповідного   законодавчого,   організаційного   та  

фінансового забезпечення  на

підставі Рішення Конституційного Суду N 5-рп/2005 від 22.06.2005р.

Таким чином,

відповідач - відділ Державного комітету земельних ресурсів у Хмільницькому

районні Вінницької області -  у межах

наданої компетенції надав роз'яснення на звернення позивача про  неможливість у переоформленні акту на

постійне користування земельною ділянкою.

Що

стосується  намагання позивача здійснити

переоформлення акту на право постійного користування землею № 18 від 30.10.1994

р., який  виданийОСОБА_4 на акт на право

власності на земельну ділянку за фермерським господарством “Восток”для того,

щоб включити земельну ділянку у ліквідаційну масу та розрахуватись із

кредиторами, то суд виходив із наступного.

Відповідно до

ч. 10 ст. 50 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом" у разі визнання господарським судом

селянського (фермерського) господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної

процедури до складу ліквідаційної маси селянського (фермерського) господарства

включаються нерухоме майно, яке знаходиться у спільній власності членів

селянського фермерського господарства, в тому числі насадження, господарські та

інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця,

сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар

та інше майно, набуті для селянського (фермерського) господарства на загальні

кошти його членів,  а також право оренди

земельної ділянки та інші майнові права, які належать  селянському (фермерському) господарству і

мають грошову.

Земельна

ділянка площею 10 га на території Пустовійтівської сільської ради не може бути

включена до ліквідаційної маси, оскільки 

не належить  на праві власності

жодному учаснику господарства.

Відповідно

до  державного акту  на право постійного користування землею на

території Пустовійтівської сільської ради 20.10.1994р. за №17, земельна ділянка

площею 10 га належить  на праві

постійного користування ОСОБА_4

Як вбачається

із ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною

ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває

у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Таким

чином,  не зважаючи на те, що

громадянину  ОСОБА_4належить земельна

ділянка  на праві постійного

користування, вона  залишається при цьому

у державній власності.

Враховуючи вищевикладене,

земельна ділянка на території Пустовійтівської сільської ради площею 10 га, не

могла бути внесена до статутного фонду фермерського господарства

"Восток", а як наслідок і не може включитись до ліквідаційної маси.

Що стосується

позовних вимог позивача до Хмільницької районної державної адміністрації, то

судом встановлено, що відповідно до п.12 розділу Х Перехідних положень

Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної

власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів,

крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські,

селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи

виконавчої влади.

Згідно із

матеріалів справи,  позивач просить суд

зобов'язати відповідача вчинити дії з переоформлення державного акту на право

власності на земельну ділянку, що знаходиться на території Хмільницького району

Вінницької області за межами населеного пункту. Проте, він  взагалі не звертався до даного відповідача із

будь-якими заявами про передачу у власність земельної ділянки, а тому

Хмільницька районна державна адміністрація не має жодних правових підстав для

прийняття такого рішення.

Враховуючи

вищевикладене, суд вважає, що позивач не скористався своїм правом та діяв всупереч

вимогам земельного законодавства, а тому позовні вимоги по відношенню до

Хмільницької районної державної адміністрації не підлягають задоволенню.

Частиною 2

статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до

адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи

бездіяльність суб'єктів владних повноважень. Частина 3 вказаної норми

встановлює, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів

владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені)

вони:

   1) на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з

якою це повноваження надано;

   3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх

обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

  7) з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

  8) пропорційно, зокрема з дотриманням

необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод

та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

     9) з урахуванням права особи на участь у

процесі прийняття рішення;

     10) своєчасно, тобто протягом розумного

строку.

Відповідно до

ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень

обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності

покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову,

а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм

внутрішнім переконанням, що ґрунтується на 

їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2

ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи

місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами

України.

Суд прийшов

до висновку про відсутність протиправності дій відповідачів та вважає, що

відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією України та  законами

України.

Таким чином,

суд приходить до висновку про необхідність у відмові в задоволенні позовних

вимог.

Керуючись

ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ

:

У задоволенні

позову фермерського господарства "Восток" до відділу Державного

комітету земельних ресурсів у Хмільницькому районні Вінницької області,

Хмільницької районної державної адміністрації про   зобов'язання вчинити дії з переоформлення

державного акту на право власності на земельну ділянку відмовити повністю.

Відповідно до

ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її

проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.

160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про

апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна

скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив

оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до

ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку

подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим

Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після

закінчення цього строку.

У разі подання

апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної

сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:

  10.02.09 

Суддя                                                                       Загороднюк

Андрій Григорович