Постанова

від 02.04.2013 по справі 5011-1/5671-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року Справа № 5011-1/5671-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Рогач Л.І., за участю прокурораЛук'яненко В.В. (дов. від 25.07.2012 р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПершого заступника Дніпровського екологічного прокурора на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 р. у справі № 5011-1/5671-2012 господарського суду міста Києва за позовомКиївського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" прозвільнення земельної ділянки

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.02.2013 р. у складі колегії суддів: головуючого судді - Шевчук С.Р., суддів Воліка І.М., Коваленко С.С. розгляд касаційної скарги Першого заступника Дніпровського екологічного прокурора призначено на 19.03.2013 р.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України №08.03-04/290 від 18.03.2013 р. у зв'язку з відпусткою судді Шевчук С.Р., призначено повторний автоматичний розподіл справи № 5011-1/5671-2012, за результатами якого для її розгляду визначено суддю Данилову М.В.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.2013 р. розгляд касаційної скарги у даній справі призначено на 02.04.2013 р. у складі колегії суддів: головуючого судді - Дроботової Т.Б., суддів Данилової М.В., Рогач Л.І., про що присутнього у судовому засіданні прокурора було повідомлено. Відводів складу колегії суддів заявлено не було.

В С Т А Н О В И В :

Київський міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрегат" про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 22 500 м 2 (нормативно грошова оцінка якої складає 77 157 450 грн.), яка розташована в прибережно-захисній смузі р. Дніпро на території Гідропарку (обліковий номер 63:397:003) в Дніпровському районі м. Києва, та повернути її Київській міській раді, привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та споруд.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що земельну ділянку площею 22 250 м 2 (обліковий номер 63:397:003), розташовану на території Гідропарку в Дніпровському районі м. Києва відповідач використовує без належних правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, в тому числі і на умовах оренди.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.07.2012 р. у даній справі (суддя Мельник В.І.) позовні вимоги задоволено; зобов'язано ТОВ "Фрегат" звільнити земельну ділянку близько 22 500 м 2 в прибережно-захисній смузі р. Дніпра на території Гідропарку (обліковий номер 63:397:003) в Дніпровському районі міста Києва та повернути її Київській міській раді, привівши її у попередній стан, звільнивши від будівель та споруд.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог земельного законодавства користується земельною ділянкою близько 22 500 м 2 , яка розташована в прибережно-захисній смузі р. Дніпра на території Гідропарку (обліковий номер 63:397:003) в Дніпровському районі міста Києва без правовстановлюючих документів на неї.

За апеляційною скаргою ТОВ "Фрегат" Київський апеляційний господарський суд (судді: Тищенко О.В. - головуючий, Чорна Л.В., Гончаров С.А.), переглянувши рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2012 р. в апеляційному порядку, постановою від 19.12.2012 р. скасував його, прийняв нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовив повністю, дійшовши протилежного висновку щодо підставності і ґрунтовності позовних вимог.

Перший заступник Дніпровського екологічного прокурора, не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції у даній справі, подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 р. скасувати, а рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2012 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме - статті 378 Цивільного кодексу України, статей 124, 125, 212 Земельного кодексу України, статті 89 Водного кодексу України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, у січні 2012 року Київською міжрайонною екологічною прокуратурою Дніпровської екологічної прокуратури із залученням представників Головного управління земельних ресурсів, Головного управління Держкомзему в м. Києві, Державної екологічної інспекції у м. Києві, проведено перевірку дотримання вимог земельного та водного законодавства України.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Фрегат" використовується земельна ділянка площею близько 22 250 м 2 (обліковий номер 63:397:003), що розташована в межах 100-метрової прибережної захисної смуги р. Дніпро на території Гідропарку.

Відповідно до акту № 33/04 від 25.01.2012 р., складеного головним спеціалістом Головного управління земельних ресурсів, вказана земельна ділянка в межах прибережних захисних смуг використовується для розміщення, експлуатації та обслуговування стоянки плавзасобів та комплексу будівель і споруд.

Згідно листа Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) нормативно грошова оцінка вказаної земельної ділянки становить 7 157 450 грн.

Перевірка засвідчила, що будь-яких рішень про передачу вказаної земельної ділянки ТОВ "Фрегат" Київською міською радою не приймалось, документи, що посвідчують право користування цією земельною ділянкою у ТОВ "Фрегат" відсутні.

Відповідно до статті 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється, зокрема будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись тільки, якщо при цьому не порушується її режим.

На підставі наведених обставин, Київський міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури звернувся до суду з позовом про зобов'язання ТОВ "Фрегат" звільнити земельну вказану ділянку та повернути її Київській міській раді, привівши її у попередній стан.

У відповідності до статті 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно зі статтею 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначені правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, та передбачено, що цей Закон спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля (преамбула Закону).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо. (пункт 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Приймаючи рішення у справі суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Фрегат" використовує спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, а отже, на думку суду, така земельна ділянка підлягає звільненню, поверненню Київській міській раді та приведення її у попередній стан.

Проте, переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що вищевказаний висновок місцевого суду є передчасним, оскільки судом не було всебічно досліджено наведені сторонами обставини справи та не надано належної правової оцінки наданим відповідачем доказів на підтвердження наявності у нього права власності на нерухомі об'єкти розміщені на спірній земельній ділянці, а також не досліджено факт правонаступництва відповідачем прав та обов'язків Колективного підприємства "Фрегат".

За приписами статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств" від 06.03.1992 р. встановлено правовий механізм приватизації єдиних майнових комплексів невеликих державних підприємств шляхом їх відчуження на користь одного покупця одним актом купівлі-продажу (преамбула Закону).

Згідно статті 3 Закону приватизація об'єктів малої приватизації, визначених статтею 2 закону, здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що цілісний майновий комплекс - пункт прокату плавзасобів Організації орендарів "Фрегат" (правонаступник Державного комунального підприємства "Фрегат"), який знаходиться за адресою: м. Київ-167, Гідропарк ГП-8, було включено в Програму приватизації у відповідності до Указу Президента України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 06.03.1992 р.

Зазначена інформацію також знаходить своє підтвердження у листі Головного управління комунальної власності м. Києва від 26.12.2011 р. № 042/4/300-15015, копія якого міститься у матеріалах справи.

На підставі рішення Київської міської ради народних депутатів від 18.04.1995 р. № 58 "Про забезпечення приватизації майна підприємств державної власності в м. Києві" Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву було проведено приватизацію майна цілісного майнового комплексу - пункт прокату плавзасобів Організації орендарів "Фрегат" шляхом викупу товариством покупців членів трудового колективу ОО "Фрегат" за договором купівлі-продажу від 28.12.1995 р. № 000428/30.

08.02.1996 р. Регіональним відділенням по місту Києву ФДМУ було видано свідоцтво про власність № 704 на майно цілісного майнового комплексу - пункт прокату плавзасобів Організації орендарів "Фрегат".

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Фрегат" було створене на підставі установчого договору про створення та діяльність ТОВ "Фрегат" від 29.02.1996 р. шляхом перетворення Колективного підприємства "Фрегат" (правонаступник Організації орендарів "Фрегат") у Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Фрегат", відповідно до пункту 4.1 якого статутний фонд товариства складається із викупленого державного майна згідно акту передачі від 08.02.1996 р. за № 704.

Враховуючи встановлення судом апеляційної інстанції правонаступництва ТОВ "Фрегат" прав та обов'язків Колективного підприємства "Фрегат" (яке, в свою чергу, являється правонаступником Організації орендарів "Фрегат"), колегія суддів погоджується з висновком суду про наявність усіх підстав для встановлення факту належності перебування цілісного майнового комплексу - пункт прокату плавзасобів "Фрегат" на праві власності за ТОВ "Фрегат" та про правомірність переходу до відповідача права користування спірною земельною ділянкою, виходячи з відповідних норм цивільного та земельного законодавства.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Беручи до уваги встановлені під час здійснення апеляційного провадження обставини справи, на підставі оцінених судом апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів за приписами статей 42 - 43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються встановленими під час розгляду судом апеляційної інстанції справи обставинами.

Керуючись пунктом 1 статті 111 9 , статтями 111 5 , 111 7 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2012 р. у справі 5011-1/5671-2012 залишити без змін.

Касаційну скаргу Першого заступника Дніпровського екологічного прокурора залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: М. Данилова

Л. Рогач