Постанова

від 09.04.2013 по справі 8/114-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 8/114-12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В, Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ПАТ "Укрнафта" на постановувід 29.01.2013 р. Київського апеляційного господарського суду у справі№8/114-12 господарського суду Київської області за позовомПАТ "Укрнафта" доТаращанської міської ради провизнання договору оренди земельної ділянки поновленим, а додаткової угоди укладеною у новій редакції за участю представників:

позивача: Пушанко І.О., дов. від 24.05.2012 №юр-391/д;

відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 03.12.2012 (суддя П. Скутельник), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 (судді Б. Отрюх, Ю. Михальська, А. Тищенко) у задоволенні позову відмовлено. Судовий збір у сумі 1073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 коп.) покладено на публічне акціонерне товариство «Укрнафта».

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, публічне акціонерне товариство «Укрнафта» - відповідач у справі - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 03.12.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Вважає, що судами неправильно застосовано ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 116,120,124 ЗК України та не дотримано вимог ст.ст. 1,33,34,43 ГПК України.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

19.06.2007 року, на підставі рішення Таращанської міської ради Київської області від 15.03.2007 року за №90-8У, між Таращанською міською радою Київської області та відкритим акціонерним товариством «Укрнафта» укладено договір оренди земельної ділянки від 19.06.2007 року за №35-1 (далі за текстом: Договір).

Відповідно до п. п. 1, 2 Договору, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в м. Тараща по вул. Білоцерківська, 63-В, в адміністративних межах Таращанської міської ради, для обслуговування існуючої АЗС. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,5951 га.

Згідно з п. 8 Договору, договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору, Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

Абзацом 2 п. 36 Договору визначено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 42 Договору передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди земельної ділянки від 19.06.2007 року за №35-1 зареєстровано у Таращанському відділі Київської філії Державного підприємства УДКЗ №24, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 19.06.2007 року за №04.07.333.00005.

Позивач, з дотриманням вимог ст. 33 Закону України «Про оренду землі», звернувся до Відповідача з листом від 20.04.2012 року за №04/256/1, в якому повідомив про своє бажання продовжити договір оренди земельної ділянки від 19.06.2007 року за №35-1 на новий строк, у зв'язку з чим пропонував продовжити строк дії Договору на наступні п'ять років, шляхом укладення додаткової угоди про внесення змін до Договору.

Відповідно до п. 2 рішення Таращанської міської ради Київської області «Про затвердження документації із землеустрою та оформлення права користування земельними ділянками»від 24.05.2012 року за №280-19-VI, розглянувши заяви позивача від 20.04.2012 року за №04/256/1 та від 11.05.2012 року про заключення додаткової угоди до Договору, Таращанська міська рада вирішила: передати публічному акціонерному товариству «Укрнафта»в тимчасове користування земельну ділянку - землі комерційного призначення -роздрібної торгівлі та комерційних послуг , площею 0,5951 га, по вул. Білоцерківська, 63-Б в м. Тараща; дати дозвіл публічному акціонерному товариству «Укрнафта» на заключення договору оренди земельної ділянки площею 0,5951 га, по вул. Білоцерківська, 63-Б, земель комерційного призначення -роздрібної торгівлі та комерційних послуг, терміном на 10 років з 20.06.2012 року; довести до відома публічного акціонерного товариства «Укрнафта», що згідно п. 8 Договору, не передбачено заключення додаткової угоди.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 13,144 Конституції України, ст.ст. 1,2,6,33 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 93,122,124,152 ЗК України, ст.ст.15,16,627,628,777 ЦК України, ст.ст. 20,179,187 ГК України, ст. 26 ЗУ "Про місцеве самоврядування" суди дійшли висновків, що:

поновлення договору оренди землі можливе лише шляхом укладення нового договору оренди землі, а не шляхом укладення додаткової угоди.

вимога Позивача про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим є вимогою про визнання факту, що суперечить ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, не відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України.

З врахуванням викладено, суди дійшли висновку, що вимоги позивача про визнання договору оренди земельної ділянки від 19.06.2007 року за №35-1 поновленим та визнання додаткової угоди від 20.04.2012 року до договору оренди земельної ділянки від 19.06.2007 року за №35-1 укладеною у новій редакції є протиправними, безпідставними і необґрунтованими, в зв'язку з чим в задоволенні позову було відмовлено.

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Законом України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент закінчення терміну дії Договору встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Судами встановлено, що позивач звертався до міської ради із заявою про поновлення договору оренди землі та укладенням додаткової угоди.

За результатами розгляду такої заяви, міською радою було винесено рішення від 24.05.2012 року за №280-19-VI, яким вирішила поновити договір оренди землі лише у спосіб передбачений ч.ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» шляхом укладення нового договору оренди землі , та заперечувала щодо укладення додаткової угоди до Договору через те, що такий спосіб поновлення договору оренди землі не передбачений ч.ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та не передбачений п. 8 Договору.

Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що за змістом вказане рішення певною мірою не відповідає ч.ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки зазначеними нормами ст. 33 врегульовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (ч. 1 ст. 33). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити (при цьому, до листа повідомлення додається проект додаткової угоди - ч. 3 ст. 33) про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч.2 ст. 33).

Однак, як вже було зазначено, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії . Так як в матеріалах справи відсутні докази того, що рішення від 24.05.2012 №280-19-VI позивачем оскаржувалося, було визнано незаконним та скасовано, воно є чинним, а отже обов'язковим до виконання, в силу приписів ст. 144 Конституції України та ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування".

Водночас, відповідно до ст.648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акту органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін договору, має відповідати цьому акту.

Рада рішенням від 24.05.2012 року за №280-19-VI чітко висловила свою позицію щодо укладення нового договору, а не поновлення договору оренди від 19.06.2007. До того ж, за приписами ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону , і, за відсутності заперечень , приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Судами встановлено, що між орендодавцем та орендарем є спір щодо розміру орендної плати. Так, орендар вважає, що орендна плата складає 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а, рада, керуючись своїм рішенням від 15.11.2011 №180-12-VI "Про затвердження відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок для встановлення розмірів орендної плати в межах міста Тараща", стверджує, що орендна плата складає 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Отже, між сторонами договору є спір щодо розміру орендної плати за землю, а отже, поновлення дії договору оренди землі від 19.06.2007 на викладених у цьому договорі умовах неможливе. За таких обставин, так як фактично договір оренди від 19.06.2007 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, із врахуванням положень ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 116,124 ЗК України, ст. 648 ЦК України, колегія суддів констатує, що висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог відповідають обставинам справи і є правомірними.

Тому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про незастосування судами ст. 33 ЗУ "Про оренду землі", ст.ст. 116,120,124 ЗК України як такі, що спростовуються викладеним вище.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимога позивача про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим є вимогою про визнання факту, що суперечить ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, не відповідає способам захисту порушеного права, передбаченим ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові акти прийняті судами з дотримання вимог процесуального права, порушень, ст.ст. 1,33,34,43 ГПК України колегією суддів не встановлено. Ці доводи скаржника є безпідставними. Судами попередніх інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права, підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрнафта" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 03.12.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2013 у справі №8/114-12 залишити без змін.

Головуючий, суддя В. Овечкін Судді: Є. Чернов В. Цвігун