Рішення

від 04.04.2013 по справі 910/5254/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5254/13 04.04.13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд»;

про стягнення 109 217,13 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Климов А. Р., представник, довіреність №1/13 від 04.01.2013 р.;

Дяченко П. О., директор, наказ №1-К від 06.06.2002 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2013 р. порушено провадження у справі №910/5254/13, розгляд справи призначено на 04.04.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 62 698,72 грн. заборгованості по оплаті орендних платежів за грудень 2012 року, 46 518,41 грн. заборгованості по оплаті орендних платежів за 23 дні січня 2013 року, а також 2 184,34 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке отримане представником відповідача 27.03.2013 року, однак повноважних представників в судове засідання не направив, письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експобуд» (орендар) 11.11.2012 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення №б/н, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння та користування приміщення, яке належить на правах власності орендодавцю.

Відповідно до п. 1.2. договору, об'єктами, що орендуються, є два приміщення, що розташовані

1- приміщення, загальною площею 40 м. кв., на першому поверсі;

2- приміщення, загальною площею 232 м. кв., на другому поверсі.

Згідно з п. 1.3. договору, адреса об'єктів, що орендується: м. Київ, вул. Братська, 6.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк оренди з 01.11.2012 року по 01.05.2013 року включно.

У п. 4.1. договору зазначено, що вартість орендної плати за всі приміщення, що орендуються, включаючи вартість комунальних послуг, складає 62 698,72 грн.

Розмір (вартість) орендної плати визначається сторонами з розрахунку 230,51 грн. з ПДВ на місяць за 1 квадратний метр об'єкту, що орендується (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на рахунок орендодавця на підставі рахунку-фактури, що надсилається орендарю раз на місяць не пізніше останнього дня такого місяця, протягом десяти днів після одержання такого рахунку-фактури за результатами виконання цього договору.

Згідно з п. 6.2.3. договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що при передачі об'єкта, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами за договором.

У п. 9.1. договору передбачено, що зміна або розірвання договору оренди можуть бути здійснені за письмовою угодою сторін. Письмові пропозиції щодо зміни та доповнення до договору розглядаються сторонами у двадцятиденний термін з дня отримання пропозиції.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач надав суду акт приймання-передачі приміщення від 01.11.2012 року до договору оренди №б/н від 11.11.2012 року, відповідно до якого позивач передав відповідачеві в оренду орендоване приміщення.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк оренди з 01.11.2012 року по 01.05.2013 року включно.

03.01.2013 року позивач отримав від відповідача лист за №27/12-1 від 27 грудня 2012 року з пропозицією про розірвання договору на підставі пункту 9.1. договору з 04.01.2013 року.

09.01.2013 року позивач отримав від відповідача лист за №010402 від 04 січня 2013 року з повідомленням про настання строку припинення дії договору з 04.01.2013 року.

У п. 9.1. договору передбачено, що зміна або розірвання договору оренди можуть бути здійснені за письмовою угодою сторін. Письмові пропозиції щодо зміни та доповнення до договору розглядаються сторонами у двадцятиденний термін з дня отримання пропозиції.

Листом №2 від 09.01.2013 року позивач надав згоду на розірвання договору з 23 січня 2013 року.

Зважаючи на вищевикладене, позивач зазначив, що до 23.01.2013 року орендна плата нараховувалася.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 6.2.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

У п. 4.1. договору зазначено, що вартість орендної плати за всі приміщення, що орендуються, включаючи вартість комунальних послуг, складає 62 698,72 грн.

Розмір (вартість) орендної плати визначається сторонами з розрахунку 230,51 грн. з ПДВ на місяць за 1 квадратний метр об'єкту, що орендується (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на рахунок орендодавця на підставі рахунку-фактури, що надсилається орендарю раз на місяць не пізніше останнього дня такого місяця, протягом десяти днів після одержання такого рахунку-фактури за результатами виконання цього договору.

Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що 04.12.2012 року відповідач одержав від позивача рахунок-фактуру №436 від 01.12.2012 року на оплату орендної плати за грудень 2012 року, однак протягом 10 днів його не оплатив.

Однак, позивач не надав суду доказів того, що в грудні направлявся рахунок-фактура №436 на адресу відповідача. Зважаючи на це, господарським судом береться до уваги факт надсилання рахунків-фактур про розмір орендної плати за грудень 2012 року та за 23 січня 2013 року відповідачеві разом із позовною заявою 19.03.2013 року.

Станом на день прийняття рішення у справі пройшло 16 днів з дати відправлення цього поштового конверта і з врахуванням терміну, необхідного для вручення листів в межах міста Києва, у відповідача було більше 10 днів для прийняття рішення про сплату заборгованості за договором оренди.

Крім того, позивач повідомляв відповідача про факт наявності заборгованості у претензії від 30.01.2013 року.

Відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов'язання і не сплатив заборгованість на користь позивача. Крім того, не направив в судове засідання свого представника і не заперечив позовні вимоги по суті, хоча був повідомлений про час, день та місце розгляду справи.

Матеріали справи містять акт щодо неможливості використання приміщення ТОВ «Експобуд» від 02.11.2012 року, підписаний директором ТОВ «Експобуд» та ПАТ «СК «Лемма». В той же час, відповідач 29.11.2012 року здійснив оплату наданих позивачем послуг за листопад 2012 року. Крім того, у подальших листах відповідача на адресу позивача йшлося про те, що відповідачем фактично орендуються приміщення у позивача за адресою, зазначеною у договорі оренди.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» (інд. 04070, м. Київ, вул. Братська, 6, код ЄДРПОУ 24572876) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» (інд. 04070, м. Київ, вул. Братська, 6, код ЄДРПОУ 32047377) 109 217 (сто дев'ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 13 коп. заборгованості, 2 184 (дві тисячі сто вісімдесят чотири) грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 11.04.2013 р.