Постанова

від 03.07.2013 по справі 910/5254/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа№ 910/5254/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Михальської Ю.Б.

за участю представників сторін

від позивача: Климов А.Р. - представник за дов. №1/13 від 04.01.2013р.; Дяченко П.О - директор;

від відповідача: Звєрева К.В. - представник за дов. б/н від 28.03.2013р.;

Погорєлова Р.І. - представник за дов. б/н від 28.03.2013р.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд»

на рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2013 року

у справі № 910/5254/13 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд»

про стягнення 109217,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» (далі - відповідач) про стягнення з відповідача 62698,72 грн. заборгованості по оплаті орендних платежів за грудень 2012 року, 46 518,41 грн. заборгованості по оплаті орендних платежів за 23 дні січня 2013 року, а також 2 184,34 грн. витрат по сплаті судового.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. у справі №910/5254/13 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» 109 217,13 грн. заборгованості, 2 184,34 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Експобуд» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. у справі №910/5254/13 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, а саме порушення судом першої інстанції правил підсудності при вирішенні спору.

Крім того, апелянт зазначає, щодо неможливості використання спірного приміщення, що підтверджується актом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» від 02.11.2012 р., який підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» та ПАТ «СК «Лемма».

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2013р. у справі №910/5254/13, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

03.07.2013р. в судовому засіданні було подано клопотання про доручення до матеріалів справи документів, що не були залучені в суді першої інстанції, Київський апеляційний господарський суд розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що останнє не підлягає задоволенню як не обґрунтоване.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалам справи, 11.11.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Республіканський будинок моделей взуття» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експобуд» (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення б/н (далі - договір), предметом якого відповідно до умов останнього є зобов'язання орендодавця передати, а орендаря прийняти у тимчасове володіння та користування приміщення, яке належить на правах власності орендодавцю.

Відповідно до п. 1.2. договору, об'єктами, що орендуються, є два приміщення, що розташовані:

1- приміщення, загальною площею 40 м. кв., на першому поверсі;

2 - приміщення, загальною площею 232 м. кв., на другому поверсі.

Згідно з п. 1.3. договору, адреса об'єктів, що орендується: м. Київ, вул. Братська, 6.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк оренди з 01.11.2012 року по 01.05.2013 року включно.

Вартість орендної плати за всі приміщення, що орендуються, включаючи вартість комунальних послуг, складає 62 698,72 грн. (п. 4.1. договору).

Розмір (вартість) орендної плати визначається сторонами з розрахунку 230,51 грн. з ПДВ на місяць за 1 квадратний метр об'єкту, що орендується (п. 4.2. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору, орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на рахунок орендодавця на підставі рахунку-фактури, що надсилається орендарю раз на місяць не пізніше останнього дня такого місяця, протягом десяти днів після одержання такого рахунку-фактури за результатами виконання цього договору.

Згідно з п. 6.2.3. договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

При передачі об'єкта, що орендується, складається акт приймання-передачі, який підписується сторонами за договором (п. 7.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору зміна або розірвання договору оренди можуть бути здійснені за письмовою угодою сторін. Письмові пропозиції щодо зміни та доповнення до договору розглядаються сторонами у двадцятиденний термін з дня отримання пропозиції.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, що підтверджується актом приймання-передачі приміщення від 01.11.2012 р. до договору оренди б/н від 11.11.2012 р., відповідно до якого позивач передав відповідачеві в оренду орендоване приміщення.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що строк оренди з 01.11.2012 р. по 01.05.2013 р. включно.

03.01.2013 р. позивач отримав від відповідача лист за №27/12-1 від 27.12.2012 р. з пропозицією про розірвання договору на підставі пункту 9.1. договору з 04.01.2013 р.

09.01.2013 р. позивач отримав від відповідача лист за №010402 від 04.01.2013 р. з повідомленням про настання строку припинення дії договору з 04.01.2013 р.

У п. 9.1. договору передбачено, що зміна або розірвання договору оренди можуть бути здійснені за письмовою угодою сторін. Письмові пропозиції щодо зміни та доповнення до договору розглядаються сторонами у двадцятиденний термін з дня отримання пропозиції.

Листом №2 від 09.01.2013 р. позивач надав згоду на розірвання договору з 23.01.2013 року.

Зважаючи на вищевикладене, позивач зазначив, що до 23.01.2013 р. орендна плата нараховувалася.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п. 6.2.2. договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі.

У п. 4.1. договору зазначено, що вартість орендної плати за всі приміщення, що орендуються, включаючи вартість комунальних послуг, складає 62698,72 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору розмір (вартість) орендної плати визначається сторонами з розрахунку 230,51 грн. з ПДВ на місяць за 1 квадратний метр об'єкту, що орендується

Згідно п. 4.3. договору, орендна плата сплачується орендарем в безготівковому порядку на рахунок орендодавця на підставі рахунку-фактури, що надсилається орендарю раз на місяць не пізніше останнього дня такого місяця, протягом десяти днів після одержання такого рахунку-фактури за результатами виконання цього договору.

Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що 04.12.2012 р. відповідач одержав від позивача рахунок-фактуру №436 від 01.12.2012 р. на оплату орендної плати за грудень 2012 року, однак протягом 10 днів його не оплатив.

Однак, позивач не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України того, що в грудні направлявся рахунок-фактура №436 на адресу відповідача.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо факту надсилання рахунків-фактур про розмір орендної плати за грудень 2012 року та за 23 січня 2013 року відповідачеві разом із позовною заявою 19.03.2013 року.

Так, станом на день прийняття рішення у справі пройшло 16 днів з дати відправлення цього поштового конверта і з врахуванням терміну, необхідного для вручення листів в межах міста Києва, у відповідача було більше 10 днів для прийняття рішення про сплату заборгованості за договором оренди.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що позивач повідомляв відповідача про факт наявності заборгованості у претензії від 30.01.2013 року.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника щодо неможливості використання спірного приміщення, що підтверджується актом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» від 02.11.2012 р., підписаний директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» та ПАТ «СК «Лемма», оскільки відповідач 29.11.2012 р. здійснив оплату наданих позивачем послуг за листопад 2012 року. Крім того, у подальших листах відповідача на адресу позивача йшлося про те, що відповідачем фактично орендуються приміщення у позивача за адресою, зазначеною у договорі оренди.

При цьому, колегія суддів враховує, що договір оренди недійсним не визнавався, приміщення у відповідний період по акту приймання-передачі орендодавцю не поверталось.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування чи зміни рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. у справі №910/5254/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експобуд» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2013р. у справі №910/5254/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/5254/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Михальська Ю.Б.