Рішення

від 02.04.2013 по справі 25/120-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" квітня 2013 р. Справа № 25/120-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Богуславщина",

09751, Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1

до Публічного акціонерного товариства "КАГАРЛИЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД",

09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Воровського, 16

про стягнення 560 000,00 грн.

за участю представників:

позивача - Блашук Н.І. (довіреність від 20.12.2012);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Богуславщина" (далі - позивач) до Публічного акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод" (далі - відповідач) про стягнення 260 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.10.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.11.2012.

У судове засідання 08.11.2012 представник позивача не з'явився, вимоги ухвали суду від 26.10.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 22.11.2012.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2012 зупинено провадження у справі № 25/120-12 до вирішення господарським судом пов'язаної з нею справи № 5/079-12 за позовом Публічного акціонерного товариства "КАГАРЛИЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - БОГУСЛАВЩИНА" про визнання договору купівлі - продажу від 30.03.2009 недійсним.

15.03.2013 через канцелярію господарського суду Київської області за вхідним № 4653 надійшло клопотання позивача про поновлення провадження у справі № 25/120-12, з постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 у справі № 5/079-12 у додатку.

У зв'язку з тим, що у справі № 5/079-12 вступила в законну силу постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013, ухвалою господарського суду Київської області від 22.03.2013 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 02.04.2013.

02.04.2013 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 8710 від 02.04.2013) позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої заявлено до стягнення 560 000,00 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України збільшення розміру позовних вимог прийнято судом.

У зв'язку з прийняттям господарським судом збільшення розміру позовних вимог, має місце нова ціна позову - 560 000,00 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір в даному провадженні, з урахуванням правової позиції пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в підпункті 3.10. пункту 3. постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 № 18 нову ціну позову зазначено як у вступній, так і в описовій частині рішення.

У судовому засіданні 02.04.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням збільшення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові, відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника не забезпечив.

При розгляді збільшених позовних вимог у судовому засіданні 02.04.2013, судом враховано, що вони обґрунтовані тими ж обставинами, що зазначені в позовній заяві та доказами, що були наявними в матеріалах справи до подання такого збільшення, зважаючи на правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в абзаці 3 пункту 7. постанови «Про судове рішення» від 23.03.2012 № 6.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 02.04.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро - Богуславщина" (далі - позивач, продавець) та Публічним акціонерним товариством "Кагарлицький цукровий завод" (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу від 30.03.2009 (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1. якого, продавець зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити пшеницю 3-го класу в кількості 741 тонн (далі - товар).

Покупець приймає товар по кількості згідно видаткової накладної, по якості - згідно сертифіката відповідності (пункт 2.2. Договору). Право власності на товар, а за ним і ризик випадкової його загибелі, переходить від продавця до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару (пункт 2.3 Договору).

Розрахунок між сторонами здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (пункт 3.2. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за ним (пункт 5.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач за видатковою накладною від 30.03.2009 № 165 на суму 852 150,00 грн., що підписана у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар, а відповідач вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучена копія зазначеної накладної, а оригінал оглянуто судом у судовому засіданні.

Крім того, вказана видаткова накладна скріплена відбитками печаток обох сторін, що оцінюється судом як підтвердження юридичною особою - відповідачем факту вчинення господарської операції з отримання товару.

Доказів втрати відповідачем печатки та доказів наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки матеріали справи не містять.

Також матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача щодо якості товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість за Договором. Дане вбачається з листа-відповіді відповідача від 20.09.2012 № 67, що поданий позивачем до матеріалів справи, в якому відповідач підтверджує факт отримання за спірним Договором 741 тонни пшениці 3-го класу, наявності у нього заборгованості перед позивачем саме за цей товар у розмірі 852 150,00 грн. та посилаючись на скрутне фінансове становище, зобов'язується погасити дану заборгованість з коштів, що будуть отримані ним від реалізації товару, вказаний лист, крім того, підтверджує як факт отримання відповідачем спірного товару, так і наявності у нього спірної заборгованості станом на дату складання листа.

Згідно умов Договору та матеріалів справи, сторони не встановлювали термін сплати відповідачем вартості отриманого товару, а тому позивач правомірно скористався правилом частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі, коли строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін. Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позов відповідачем заперечувався тим, що спірний Договір укладено без дозволу та поза відома органу відповідача, в межах компетенції якого було прийняття рішення про укладання такого роду договору, тому відповідач заперечував дійсність даного правочину.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2012 зупинено провадження у справі № 25/120-12 до вирішення господарським судом Київської області пов'язаної з нею справи № 5/079-12 за позовом Публічного акціонерного товариства "КАГАРЛИЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО - БОГУСЛАВЩИНА" про визнання договору купівлі - продажу від 30.03.2009 недійсним.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.01.2013 у справі № 5/079-12 позов задоволено повністю, спірний Договір визнано недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013, рішення господарського суду Київської області від 24.01.2013 скасовано, у позові про визнання Договору недійсним відмовлено повністю.

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, з огляду на набрання законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 у справі № 5/079-12, у даному провадженні господарських суд виходить із дійсності Договору.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

Доказів сплати заборгованості до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, судом враховано визначений позивачем розмір позовних вимог про стягнення 560 000,00 грн. із наявної заборгованості та відсутність правових підстав у суду для виходу за межі позовних вимог.

Вказаний розмір позовних вимог обґрунтований позивачем тим, що позивач знаходиться в процедурі банкрутства та немає достатньо коштів для сплати судового збору, про що керуючим санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Богуславщина" зазначено в позовній заяві.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, досліджені судом, суд дійшов висновку, що позовна вимога, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення з відповідача 560 000,00 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Крім того, судом враховано, що згідно статті 4 Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" станом на 01.01.2012 мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становила 1 073,00 грн.

Згідно підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, мінімальний розмір судового збору за розгляд позовних заяв майнового характеру в господарському суді, що подані у 2012 році, становить 1 609,50 грн.

Оскільки позивачем, з урахуванням збільшення розміру позовних вимог, що прийнято господарським судом, заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 560 000,00 грн., то судовий збір мав бути сплачений ним у розмірі 11 200,00 грн.

Проте, з наявних у матеріалах справи оригіналів квитанції від 19.10.2012 № 337396 та квитанції від 01.04.2013 № 351127 вбачається, що судовий збір сплачено у загальному розмірі 11 400,00 грн., тобто, більшому, ніж передбачено законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1, частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (у розмірі переплаченої суми).

Відповідно до пункту 4. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 № 01-06/1625/20114 питання повернення сплаченого судового збору має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

З огляду на зазначене, судовий збір, що сплачений позивачем при поданні позову згідно квитанції від 19.10.2012 № 337396 підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 200,00 грн., а решта сплаченого позивачем судового збору у розмірі 11 200,00 грн. відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "КАГАРЛИЦЬКИЙ ЦУКРОВИЙ ЗАВОД" (09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Воровського, 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 19409200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро - Богуславщина" (09751, Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32167932) 560 000 (п'ятсот шістдесят тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості та 11 200 (одинадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро - Богуславщина" (09751, Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32167932) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 200 (двісті) грн. 00 коп., що зайво сплачений за квитанцією від 19.10.2012 № 337396.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 08.04.2013.

Суддя С.О. Саванчук