Рішення

від 11.03.2013 по справі 5017/2375/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" березня 2013 р.Справа № 5017/2375/2012

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Буза К.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Брусков В.Я. (довіреність №479/18 від 27.02.2013 р.);

від відповідача МПП "Принцеса": не з'явився;

від відповідача АТ "Віголін": не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «АХА Страхування»

до відповідачів Малого приватного підприємства «Принцеса», Акціонерного товариства «ВІГОЛІН»

про стягнення 19 201 875,00 грн.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 10.08.2012 р. ПрАТ "СК "АХА Страхування" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до МПП "Принцеса", АТ "Віголін" про стягнення збитків в порядку регресу в розмірі 19 201 875,00 грн.

Ухвалою суду від 13.08.2012р. було порушено провадження у справі №5017/2375/2012 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 03.09.2012 р. розгляд справи призначено на 11.03.2013 р., та зупинено провадження по справі для направлення судового доручення для вручення відповідних процесуальних документів відповідачу Акціонерного товариству "Віголін".

28.09.2013 р. позивачем на виконання вимог ухвали суду надано до канцелярії господарського суду Одеської області клопотання про залучення до матеріалів справи належним чином оформленого та засвідченого перекладу англійською мовою позовної заяви та додатків до неї, нотаріально засвідченого перекладу ухвали про призначення засідання суду, судового доручення про вручення за кордоном судових або позасудових документів від 03.09.2012 р., докази направлення документів на адресу запитаного органу.

30.11.2012 р. на адресу господарського суду Одеської області надійшов лист служби міжнародної правової співпраці про вручення судових процесуальних документів відповідачу АТ "Віголін", в підтвердження викладеного направлено підтвердження про вручення від 05.11.2012 р.

Відповідачі про час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом надсилання судових ухвал на адреси, зазначені в позовній заяві, в судові засідання представників не направили, про поважність причин відсутності не повідомили, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористались.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

11.03.2013 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення, надані під час судового розгляду, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи 02.04.2010 р., між МПП "Принцеса" (страхувальником) та АТ "СК "АХА Страхування" (страховиком) було укладено договір добровільного страхування майна підприємств і підприємців №506-ип/10к (надалі Договір страхування).

Відповідно до п. 1.2 Договору страхування предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, розпорядженням, користуванням майном: товари в обороті, а саме: цукор-пісок (ГОСТ 21-94) в кількості 3500 тон, яке знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Моторна, 8б (територія страхування).

Згідно з п.1.3 Договору страхування, майно є предметом застави згідно договору застави №б/н від 02.04.2010 р., який є забезпеченням виконання зобов'язань страхувальника перед ПАТ "Сведбанк", який є вигодонабувачем згідно цього договору, в частині заборгованості по кредиту, виданому страхувальнику згідно кредитного договору № 6 К-Н від 02.04.2010р.

Відповідно до п. 2.1 Договору страхування загальна страхова сума за договором дорівнювала 5 587 500, 00 грн.

27.04.2010 р. сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору страхування, згідно з якою пункти 1.2, 2.1,2.2 договору викладено у новій редакції, зокрема:

"1.2. Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, розпорядженням, користуванням майном: товари в обороті, а саме: цукор-пісок (ГОСТ 21-94) в кількості 3500,00 тон, яке знаходиться за адресою: Одеська обл., м.Одеса, вул. Моторна, 8 (територія страхування), згідно з договором відповідального зберігання №1 від 02.04.2010 р., укладеного між АТ "Віголін", юридична особа згідно законодавства Естонії, та страхувальником.";

"2.1. Загальна страхова сума за договором дорівнює 19395833,33 грн."

Пунктом 3.1 Договору страхування визначено, що страховими випадками за цим договором визнаються втрата (загибель) або ушкодження майна в результаті пожежі, вибуху, удару блискавки, падіння пілотованих літальних об'єктів або їхніх частин, стихійних лих, дії води, стороннього впливу, протиправних дій третіх осіб.

Згідно із п. 3.1.8 Договору страхування протиправними діями третіх осіб визнається зникнення, знищення або пошкодження застрахованого майна в результаті виключно таких дій, вчинених з проникненням у приміщення чи інше сховище: крадіжки зі зломом, відкритого викрадення майна (грабежу), нападу з метою заволодіння майном, поєднаного з насильством (розбій), а також умисного знищення або пошкодження майна, вчиненого шляхом підпалу або іншим способом.

Відповідно до п.11.1.1 Договору страхування страхувальник зобов'язаний вести облік товарів, що зберігаються на території страхування. При настанні страхового випадку страховику повинні бути надані відповідні дані обліку про наявність товарів на території страхування із зазначенням в облікових документах дати вилучення товарів або розміщення їх на схов, найменування, кількості і вартості товарів. Дані обліку - аварів є основою для визначення суми страхового відшкодування. Сума страхового відшкодування зараховується, виходячи із кількості та дійсної вартості товарів, що знаходяться в межах території врахування на момент настання страхового випадку.

Також, як свідчать матеріали справи, 02.04.2010 р. між Публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та Малим приватним підприємством "Принцеса" (Позичальник) було укладено кредитний договір №6К-Н. За умовами кредитного договору банк надав позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що не поновлюється, з розміром ліміту на дату підписання кредитного договору - 18134444,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені кредитним договором. Строк користування кредитною лінією встановлений сторонами з 02.04.2010 р. по 04.12.2010 р. включно з урахуванням графіку зміни розміру ліміту кредитної лінії. Цільовим призначенням кредиту є рефінансування заборгованості позичальника за кредитною лінією, наданою на поповнення обігових коштів, перед банком за кредитним договором № 852 К-Н від 06.10.2008 р.

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 02.04.2010 р., між банком та позичальником МПП "Принцеса" було укладено договір застави, який було зареєстровано в реєстрі за №1007. В подальшому, сторонами до договору застави було укладено договір про внесення змін №1 від 27.04.2010р., який було зареєстровано в реєстрі за № 1238. Відповідно до п. 4 договору застави на забезпечення виконання заставодавцем основного зобов'язання (повернення кредиту) заставодавець передає в заставу належні йому на праві власності (на підтвердження чого заставодавець надає витяг з балансу станом на 21.04.2010 р.) товари в обороті, а саме: цукор-пісок (ГОСТ 21-94) в кількості 3500 тон (надалі - предмет застави). Місцезнаходженням предмету застави згідно з договором застави було визначено: Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, 8б.

Також, 02.04.2010 р. між АТ "Віголін" (зберігач), МПП "Принцеса" (3аймодавець) та ПАТ "Сведбанк" (Залогоутримувач) уклади договір відповідального зберігання №1, згідно п. 1.1 МПП "Принцеса" як займодавець передає та доручає, а зберігач - АТ "Віголін" приймає на відповідальне зберігання та зобов'язується надати послуги, які включають в себе увесь комплекс операцій з приймання, розміщення, складування, зберігання, розвантаження та навантаження товару, фінансово-торгівельно-складську технологію, загальну координацію, моніторинг, документообіг та матеріальну відповідальність, а також зобов'язався надавати похідні консультаційні послуги, в тому числі послуги з відбору покупця на твар.

Пунктом 1.2 договору відповідального зберігання від 02.04.2010 р. встановлено, що зберігач надає свої послуги з відповідального зберігання товару, належного МПП "Принцеса", в визначеній частині складського приміщення за адресою м. Одеса, вул. Моторна 8б, яке знаходиться в користуванні наймодавця на підставі договору оренди, укладеного з ФОП Ковальовою В.І. та передається зберігачу для виконання даного договору.

В розділі №3 договору відповідального зберігання від 02.04.2010 р. сторони обумовили, що зберігач зобов'язався надавати щоденні оперативні звіти про стан та кількість закладеного товару (п. 3.1.2), забезпечити охорону приміщення складу та дотримуватись належного пропускного режиму (п. 3.1.8.1), нести повну матеріальну відповідальність перед банком та займодавцем (МПП "Принцеса") за збереження переданого на зберігання товару на протязі всього строку дії договору (п. 3.1.8.2).

На виконання укладеного договору МПП "Принцеса" передало, АТ "Віголін" прийняло на відповідальне зберігання товар - цукор-пісок у загальній кількості 3500 тон, про що складено відповідні акти приймання-передачі товару №б/н від 02.04.2010 р. про передання товару на відповідальне зберігання в кількості 1000,00 тон, та від 19.04.2010 р. про передання товару на відповідальне зберігання в кількості 2500,00 тон

Згідно електронних звітів представника АТ "Віголін" Скряги В., від 05.05.2010 р., 11.05.2010 р., 12.05.2010 р., 14.05.2010 р., 17.05.2010 р., 18.05.2010 р представник АТ"Віголін" Скряга В. повідомляв позивача про те, що заставлений товар (цукор-пісок) у кількості 3500 тон у відповідності з договором відповідального зберігання №1 від 02.04.2010 р. і складською розпискою від 19.04.2010 р. знаходиться під охороною, в належному стані, без руху за адресою: м.Одеса, вул. Моторна, 8.

20.05.2010 р. голова правління АТ "Віголін" В.Голінський електронним листом повідомив ПАТ "Сведбанк" про викрадення майна зі складу по вул. Моторній, 8 у м. Одесі. Того ж дня, 20.05.2010р., Банк направив в АТ "СК "АХА Страхування" повідомлення про настання страхового випадку за вих. № 3316.

21.05.2010 р. Банк, як Вигодонабувач за Договором страхування, звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про зникнення заставного майна зі складу по вул. Моторній, 8 у м. Одесі.

25.05.2010 р. старшим слідчим СУ ГУМВС України в Одеській області Сягровець Т.М. порушено кримінальну справу №01201000069 за фактом таємного викрадення майна невстановленими особами, поєднаного з проникненням до сховища, вчиненого в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України.

Після зникнення застрахованого майна Банк надав Позивачу заяву на виплату страхового відшкодування №718 від 28.05.2010 р., згідно якої звернулось до ПрАТ "СК "АХА Страхування" з проханням про виплату страхового відшкодування.

При пред'явленні вигодонабувачем вимоги про виплату страхового відшкодування страховик має право вимагати від вигодонабувача виконання обов'язків за Договором страхування, включаючи обов'язки, що лежать на страхувальникові, але не виконані ним (п.6.1.6 Договору страхування).

Листом № 1443/12 від 24.09.2010 р., ПрАТ "СК "АХА Страхування" повідомило ПАТ "Сведбанк" про відмову у визнанні події страховим спадком та відмову у виплаті страхового відшкодування згідно з Договором страхування. У листі Позивач вказав на те, що надані Банком копії договорів купівлі-продажу цукру підтверджують придбання та оплату страхувальником цукру лише у кількості 1870 тон, що банк не надав документи на підтвердження відповідального зберігання майна за адресою Одеська область, м. Одеса, вул. Моторна, 8, не надав бухгалтерських та складських документів на підтвердження руху товарів між складами по вул. Моторній, 8 та вул. Моторній, 8б в м. Одесі, а також вказав на те, що надана позивачем на підтвердження настання страхового випадку постанова про порушення кримінальної справи не містить способу викрадення майна. Крім того, у листі АТ "СК "АХА Страхування" вказало на те, що згідно з п 7.19 договору страхова виплата може бути виплачена лише за умови укладення між страхувальником та страховиком угоди, згідно з якою право власності на зникле майно, в разі його знайдення, перейде до страховика. Оскільки згадана угода укладе не була, то страхове відшкодування не може бути виплачене.

Не погоджуючись з фактом і підставами відмови у виплаті страхового відшкодування ПАТ "Сведбанк" звернувся до суду. Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва по справі № 4/190-20/163 від 26.09.2011 року (суддя Палій З.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 року (головуючий Буравльов СІ., судді Андрієнко В.В., Вербицька О.В.), яким позов задоволений частково, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на користь публічного акціонерного товариства "Сведбанк" 19201875,00 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна підприємств та підприємців № 506-ип/10к від 02.04.2010, 25180,20 грн. державного мита та 233,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказані рішення залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.03.2012 р.

На виконання рішення суду позивачем ПрАТ "СК "АХА Страхування" перераховано на користь ПАТ "Сведбанк" страхове відшкодування в розмірі 19201875, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №17048 від 23.04.2012 р.

Позивач зазначає, що відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за збиток. Ця норма кореспондується з положенням статті 27 Закону України "Про страхування".

На думку ПрАТ "СК "АХА Страхування" до нього, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування №506-ип/10к у розмірі 19201875,00 грн., перейшло право вимоги, яке страхувальник - МПП "Принцеса" та ПАТ "Сведбанк" (відповідно до п.3.1.8.2.) мали до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Крім вищезазначеного позивач заявляє вимогу про солідарне стягнення суми страхового відшкодування з АТ "Віголін" та МПП "Принцеса" з наступних підстав.

Відповідно до п.2 додаткової угоди № 1 від 27.04.2010 р. до договору відповідального зберігання №1 від 02.04.2010 р., укладеного між АТ "Віголін", МПП "Принцеса" та ПАТ "Сведбанк" у п.3.2. договору відповідального зберігання №1 від 02.04.2010 р. доданий п. 3.2.12. у наступній редакції (мовою оригіналу): "п.3.2.12. Обеспечить правомерность пользования хранителем складським помещением, указанньїм в п.1.2. данного Договора на весь срок действия Договора, путем подписания сответсвующих дополнительных соглашений к договору аренды № 12 от 01.01.2010 года с арендодателем - ОАО "Агропромішленній плодоовощной комбинат "Одесса" на протяжении 5-ти дней с даты подписания данного Договора".

Однак, цей обов'язок МПП "Принцеса" не виконало, що створило умови для здійснення незаконних дій з застрахованим майном, а також зробило можливим для АТ "Віголін" зловживання своїми обов'язками за договором. Крім того, саме МПП "Принцеса" залишаючись законним користувачем приміщення складу по вул.Моторна, 8 у м. Одесса, повинно було забезпечувати його належний стан, у т.ч. схоронність його конструкції, що виключило би демонтаж стінок приміщення. Саме демонтаж задньої стінки зазначеного приміщення і неналежне виконання МПП "Принцеса" своїх обов'язків як законного користувача цього приміщення, у сукупності з неналежним виконанням АТ "Віголін" своїх обов'язків за договором відповідального зберігання № 1 від 02.04.2010 р„ створили умови для викрадення майна і спричинення збитку у розмірі 29 806 000,00 грн., у т.ч. для АТ "СК "АХА Страхування" у розмірі 19201875,00 грн.

Наведені обставини є підставою для звернення позивача з даним позовом про відшкодування у порядку регресу вартості втраченого майна, переданого відповідачу на зберігання, в межах фактичних витрат страховика.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 942 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

В силу ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Згідно ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Так, статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до договору відповідального зберігання № 1 від 02.04.2010 р. та додаткової угоди № 1 від 27. 04.2010 р. до нього (мовою оригіналу):

п.1.2. (в редакції додаткової угоди № 1 від 27.04.2010 р.): "Хранитель предоставляет свои услуги по ответственному хранению Товара, принадлежащего Клиенту в определенной части складского помещения по адресу: г.Одесса, ул.Моторная, 8, которое находится в пользовании Клиента на оснований Договора аренды № 12 от 01.01.2010 года, заключенного с ОАО "Агропромьішленньїй плодоовощной комбинат "Одесса" и передается Хранителю для выполнения целей данного Договора".

п.3.1. "Хранитель обязан: п.п.3.1.7. "Создать необходимые условия для сохранности Товара"

п.3.1. "Хранитель обязан: п.п.3.1.8. "Обеспечить охрану помещения склада и соблюдать надлежащий правовой режим"

п.3.1. "Хранитель обязан: п.п.п.3.1.8.2. "Нести полную материальную ответственность перед Банком и Клиентом за сохранность сданного на хранение Товара на протяжении всего срока действия договора"

п.3.1. "Хранитель обязан: п.п.3.1.10. "...Нести ответственность за потери или повреждения Товара, переданного на хранение, на протяжении всего срока действия данного Договора".

п.4.1. "Хранитель несет полную ответственность согласно требованиям п.3.1.8.2. настоящего Договора и действующего законодательства Украины"

п.5.1. "К настоящему договору применяется действующее законодательство Украиньї. Стороньї Договора подчиняются юрисдикции Украины"

Таким чином, відповідно до укладеного між АТ "Віголін", МПП "Принцеса" та АТ "Сведбанк" договору зберігання відповідач АТ "Віголін" взяв на себе зобов'язання зберігати та повернути поклажодавцю майно, що було передано на зберігання та нести відповідальність за втрату чи пошкодження майна.

Рішенням господарського суду міста Києва по справі № 4/190-20/163 від 26.09.2011 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2011 року і постановою Вищого Господарського Суду від 14.03.2012 року встановлено, що цукор-пісок у кількості 3500 тон зник в результаті вчинення третіми особами крадіжки зі зломом -здійснення пролому у стіні). Зазначена обставина підтверджується документом компетентного органу, яким підтверджено настання даного страхового випадку - втрату (зникнення) застрахованого майна в результаті вчинення третіми особами крадіжки зі зломом.

Також, вказаним рішенням підтверджується наявність у власності страхувальника цукру та передача його зберігачу на зберігання. Крім цього, наявність цукру у кількості 3500 тон на складі на момент настання події підтверджується також листом голови правління АТ "Віголін" від 20.05.2010 р., в якому зберігач повідомляв позивача про ситуацію з товаром "цукор в мішках", що знаходиться на зберіганні АТ "Віголін" згідно трьохстороннього договору №1 від 02.04.2010 р., а саме викрадення всього об'єму, 3500тон цукру, шляхом розбирання задньої стіни складу.

Судовими рішеннями визнано факт викрадення цукру-піску (ГОСТ 21-94) в кількості 3500,00 тон, який знаходився за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Моторна, 8 (територія страхування), згідно з договором відповідального зберігання № 1 від 02.04.2010 р., укладеного між АТ "Віголін" - страховим випадком.

Крім того, підтвердженням наявності порушення МПП "Принцеса" взятих на себе зобов'язань за договором відповідального зберігання від 02.04.2010 р. та додаткової угоди до нього від 27.04.2010 р. є рішення господарського суду м. Києва по справі № 4/190-20/163, яким встановлено, що представниками МПП "Принцеса" не надавалось підтвердження забезпечення правомірності використання зберігачем складських приміщень, у яких здійснювалось зберігання застрахованого майна і які були визначені за договором страхування як територія страхування". Крім того, з вказаного рішення вбачається, що МПП "Принцеса" не укладало будь-яких додаткових угод до договору оренди № 12 від 12.01.2010 року з орендодавцем - ВАТ "Агропромисловий плодоовочевий комбінат "Одеса" щодо забезпечення правомірності зберігання майна на зазначеній території.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. N 18 не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус.

На підставі викладеного, вищезазначені факти, встановлені рішенням суду не потребують доказування у даному спорі, оскільки вони є преюдиціальними.

Відшкодування збитків, завданих поклажодавцеві, передбачено ст. 951 ЦК України, відповідно до якої збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Як вбачається з матеріалів справи та з'ясовано судами при розгляді справи № 4/190-20/163, вартість переданого на зберігання майна складала 29 806 000,00 грн. на момент його викрадення, розмір фактичних витрат страховика (страхового відшкодування), у межах яких до АТ "СК "АХА Страхування" перейшло право вимоги до АТ "Віголін", складає 19201875,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 2.1 Договору страхування зі змінами, внесеними додатковою угодою, загальна страхова сума за договором дорівнює: 19395333,33 грн. Згідно із п. 2.2 Договору страхування безумовна франшиза по кожному та будь-якому окремому страховому випадку становить 1,00 % від страхової суми, казаної в п. 2.1 договору. Отже, безумовна франшиза за Договором страхування становить 195958,33 грн. З врахуванням передбаченого Договором страхування розміром франшизи, максимальна сума страхового відшкодування, що може бути виплачена за договором страхування, обмежується:19201875,00 грн. = 19395833,33 грн. (сума страхування) 193958,33 грн. (франшиза).

Положеннями п. 7.6 Договору страхування погоджено, що розмір суми відшкодування, яке сплачується вигодонабувачу, не повинен перевищувати обсягу невиконаних зобов'язань страхувальника за кредитним договором, включаючи заборгованість за кредитом та плати за його використання. В іншому випадку залишок суми виплачується страхувальнику.

Оскільки на виконання рішення суду позивачем ПрАТ "СК "АХА Страхування" було перераховано на користь ПАТ "Сведбанк" страхове відшкодування в розмірі 19201875, 00 грн., позивач просить стягнути з відповідача суму 19201875,00 грн., що не перевищує обсягу невиконаних зобов'язань страхувальника за кредитним договором.

У відповідності з вимогами п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Стаття 614 ЦК України передбачає, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань покладається при наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно договору відповідального зберігання № 1 від 02.04.2010 р. та додаткової угоди №1 до нього від 27.04.2010 р. до угоди додатний п. 3.2.12. у наступній редакції (мовою оригіналу): "п.3.2.12. Обеспечить правомерность пользования хранителем складським помещением, указанным в п.1.2. данного Договора на весь срок действия Договора, путем подписания сответсвующих дополнительных соглашений к договору аренды № 12 от 01.01.2010 года с арендодателем - ОАО "Агропромішленній плодоовощной комбинат "Одесса" на протяжении 5-ти дней с даты подписания данного Договора". Зазначеним положенням сторони обумовили, що обов'язком саме МПП "Принцеса" є забезпечення правомірності користування орендованим приміщенням, яке є територією страхування.

Проте рішеннями по справі №4/190-20/163 встановлено, що МПП "Принцеса" не виконало умов договору та додаткової угоди до нього, не забезпечило належний стан приміщення складу, що створило умови для здійснення незаконних дій з застрахованим майном.

Виходячи з викладеного, АТ "Віголін" як зберігач та МПП "Принцеса" несуть відповідальність за неналежне виконання зобов'язань по зберіганню майна, передбачених договором відповідального зберігання № 1 від 02.04.2010 р. та додатковою угодою № 1 від 27.04.2010 р. до нього.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог, солідарного стягнення з АТ "Віголін", МПП "Принцеса" 19 201 875,00 грн. суми страхового відшкодування.

Стягнення судових витрат по сплаті судового збору з відповідачів згідно зі ст. ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "АХА Страхування" - задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Малого приватного підприємства "Принцеса" (65026, Одеська обл.., м. Одеса, вул. Жуковського, 15, код ЄДРПОУ 13921055, п/р 26007300466301 в АТ "Сведбанк", МФО 300164), Акціонерного товариства "Віголін" (Естонія, 10127, м. Таллінн, вул. Нарва мнт 82, реєстраційний код 10065704, р\р№ 221001132316 в банке АО "Сведбанк" м.Таллінн, BICISWIFT: HABAEE2X, ІВАМ : ЕЕ442200221001132316) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхової компанії "АХА Страхування" (04071, м. Київ, вул. Іллінська 8, код ЄДРПОУ 20474912, п/р 26507253730306 в АТ "УкрСиббанк", м. Київ, МФО 351005) страхове відшкодування в розмірі 19 201 875 (дев'ятнадцять мільйонів двісті одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять) грн. та 64380 (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 18.03.2013 року.

Суддя Зайцев Ю.О.