Постанова

від 11.04.2013 по справі 5009/2873/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.04.2013 р. справа №5009/2873/12

Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:

Головуючого Москальової І.В.

Суддів Будко Н.В., М"ясищева А.М.

При секретарі Зоря В.І.

За участю представників сторін :

від позивача: не з"явились

від відповідача: не з"явились

від третьої особи: не з"явились

від третьої особи: не з'явились

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц Агро», м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 29.01.2013 р. (підписане 04.02.2013 р.) у справі № 5009/2873/12 (суддя Боєва О.С.)

за позовом: ОСОБА_1, с. Біленьке, Запорізька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц Агро», м. Запоріжжя

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_2, м. Запоріжжя, 2. ОСОБА_3, с. Біленьке, Запорізька область

про визнання недійсним рішення загальних зборів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, с. Біленьке, Запорізька область звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц Агро», м. Запоріжжя про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бліц Агро", оформлених протоколом № 1 від 23.01.2008 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.01.2008 р., в порядку ст.27 ГПК України, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_2, м. Запоріжжя, 2. ОСОБА_3, с. Біленьке, Запорізька область.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.09.2012 р. у справі №5009/2873/12, в порядку ст.. 41 ГПК України призначено судову почеркознавчу експертизу, про ведення якої доручено експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.01.2013 р. (підписане 04.02.2013 р.) у справі № 5009/2873/12 (суддя Боєва О.С.) позов ОСОБА_1, с. Біленьке, Запорізька область задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Бліц Агро", оформлених протоколом № 1 від 23.01.2008 р. з огляду на висновок № 3649-12 почеркознавчої судової експертизи у цій справі.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволені позову.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень, позивач не була носієм корпоративних прав. Крім того, позивачем не доведено факт порушення оскаржуваним рішенням загальних зборів прав та законних інтересів позивача. Суд не зазначив, яка саме права позивача були порушені відсутністю підпису секретаря на протоколі. Всі рішення, прийняті на зборах виконані. Апелянт посилається на рекомендації президії ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», п.п.18, 19 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

Також скаржник зазначив, що враховуючи те, що підпис ОСОБА_1 на статуті ТОВ «Бліц Агро» вчинено нею в присутності нотаріуса, що підтверджується відповідним написом на статуті, то саме вона і є тією особою, що виконала підпис і на статуті і в протоколі загальних зборів ТОВ «Бліц Агро». Але зазначене суд до уваги не прийняв та дав оцінку висновку почеркознавчої експертизи. Відповідач посилається на те, що судом не застосована позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки, та не вірно трактовано поняття «корпоративні відносини».

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу від 01.03.2013 р., яким вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню. Вважає, що ОСОБА_1 була носієм корпоративних прав на момент прийняття оскаржуваного рішення. Пояснив, що порушенням прав позивача є те, що на зборах, які оформлені сфальсифікованими протоколом, вона присутня не була, була позбавлена можливості брати участь в управлінні товариством, секретарем зборів не обрилась, протоколу не підписувала, одержувати інформацію про діяльність товариства, виносити на розгляд загальних зборів часників пропозиції щодо питань діяльності товариства та інше. Позивач посилається на те, що причини пропуску строку на звернення із позовом були обґрунтовані, оскільки особа, від імені якої було виконано підроблений документ, не могла знати про такий документ.

Державним реєстратором виконавчого комітету Запорізької міської ради на вимогу апеляційної інстанції надані копії наступних документів:

- реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи, утвореної шляхом нової юридичної особи ТОВ «Бліц Агро» (а.с.68-71 т.2),

- протокол № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Бліц Агро» (а.с.72 т.2),

- статут ТОВ «Бліц Агро», що зареєстрований 24.01.2008 р. номер запису 11031020000022086 (а.с.73-92 т.2),

- акт передачі майна до статутного капіталу ТОВ «Бліц Агро» від 23.01.2008 р. (а.с.93 т.2),

- квитанція № К12/О/34 від 24.01.2008 р. на суму 170 грн. (а.с.94 т.2),

- довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про резервування найменування юридичної особи серія АА № 802718 від 23.01.2008 р. (а.с.95 т.2),

- довіреність № 12 від 24.01.2008 р. (а.с.96 т.2)

Відповідач та треті особи не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції. 08.04.2013 року через канцелярію суду надійшла телеграма від відповідача, якою повідомлено про неможливість явки, та просить розглянути справу без участі його представника. Також зазначив, що грошові кошти до статутного фонду позивач не вносила.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до протоколу зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліц Агро" № 1 від 23.01.2008 р. прийнято наступні рішення (а.с.60 т.1):

1. Створено Товариство з обмеженою відповідальністю, присвоєно йому назву "БЛІЦ АГРО", в подальшому Товариство.

2. Затверджено статут товариства та акт передачі майна до статутного капіталу.

3. Обрано голову товариства ОСОБА_2.

4. Призначено директором Монзелевського Олександра Станіславовича.

5. Доручено оформлення документів щодо організації та реєстрації товариства ТОВ "Содєйствіє".

Головою зборів одностайно було обрано ОСОБА_5, секретарем зборів - ОСОБА_1

Протокол містить визначення, що на зборах були присутні учасники: ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, які у сукупності володіють 100% голосів. Рішення, прийняте одноголосно, підписано ОСОБА_5, як головою зборів та ОСОБА_1, як секретарем зборів.

24.01.2008 року проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліц Агро", про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців під № 11031020000022086.

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи складеним 04.01.2013 р. у межах цієї справи «підпис від імені ОСОБА_1 в графі «Секретар зборів» протоколу № 1 Загальних зборів учасників ТОВ «Бліц Агро» від 23.01.2008 р. виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою. (а.с.95-101 т.1)

Врахувавши висновок судового експерту суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та визнав недійсним всі рішення , що оформлені протоколом №1 від 23.01.2008р.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції прийнятим без врахування наступних норм чинного законодавства.

Як вбачається, позовна заява містить вимогу про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом №1 від 23.01.2008р., з підстав того, що відсутнє повідомлення всіх учасників за 30 днів до скликання зборів згідно п.14.2-14.4 статуту відповідача, що є порушенням статей 58,61 Закону України «Про господарські товариства», які визначають порядок скликання та проведення загальних зборів товариства, але як вбачається предметом даного спору є рішення про утворення підприємства, а не рішення загальних зборів. Той факт, що рішення оформлено протоколом, в якому визначено про проведення саме загальних зборів, не зумовлює можливість застосування до вказаних правовідносин правових норм, які зазначені позивачем та в подальшому прийняті до уваги судом першої інстанції.

Згідно статті 58 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори є вищим органом вже створеного товариства, умови проведення яких визначаються у Статуті товариства.

Як вбачається, суд першої інстанції обґрунтував задоволення позовних вимог порушенням приписів ч. 9 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", які регламентують порядок прийняття рішень загальними зборами, а не установчими зборами, і тому дійшов помилкового висновку, що за своєю правовою природою оскаржені рішення є рішеннями загальних зборів учасників відповідача, оскільки на відміну від загальних зборів установчі збори не є органом товариства, оскільки на момент їх проведення та прийняття товариства як юридичної особи ще не існує.

Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч.4 ст.87 ЦК України, стаття 6 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII "Про господарські товариства").

Згідно статті 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається, Законом України «Про господарські товариства» не передбачено порядок прийняття та оформлення рішень засновниками про створення товариства з обмеженою відповідальністю (ст. 50-64 закону), як це визначено, зокрема при створенні акціонерного товариства (ст. 35-36 закону).

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Враховуючи, що Законом України «Про господарські товариства» не передбачені приписи, дотримання яких є обов»язковим для оформлення засновниками рішення про створення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю, колегія суддів вважає, що недотримання форми оформлення такого рішення не може бути єдиною підставою для визнання таких рішень недійсними в судовому порядку.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно статті 100 Цивільного кодексу України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може бути окремо передаватись іншій особі.

Як вбачається, висновок судового експерта по цій справі містить висновок про те, що позивач як секретар зборів не підписувала протокол, яким оформлені оскаржені рішення установчих зборів, але це не є безумовною підставою для визнання таких рішень недійсними враховуючи також те, що волевиявлення позивача про вступ до товариства, згідно статті 100 ЦК України та ст.ст. 3, 52 Закону України "Про господарські товариства", закріплено в Статуті товариства, який є чинним та не визнаний недійсним, а також підтверджено актом приймання передачі майна до статутного фонду відповідача від 23.01.2008р. (а.с.93 т.2), згідно яких до статутного фонду відповідача позивачем внесено майно - меблевий набір вартістю 10290грн. Представник позивача в судових засіданнях апеляційної інстанції неодноразово підтвердив про фактичне внесення позивачем майна до статутного фонду відповідача. Телеграма відповідача від 09.04.2013р., в якій повідомлено про те, що позивач кошти до статутного фонду не вносив, не спростовує наведені висновки суду, оскільки актом приймання-передачі майна від 23.01.2008р., що наданий державним реєстратором до справи на стадії апеляційного провадження, підтверджено внесення майна, а не коштів до статутного фонду відповідача. Акт приймання-передачі майна містить підписи трьох засновників. Згідно пункту 7.1 статуту відповідача (а.с.14 з зворотнього боку) документом, що підтверджує внесення учасником товариства вкладу визначено акт передачі майна, який підписується всіма учасниками.

Посилання позивача у позові та у відзиві на апеляційну скаргу на ті обставини, що порушенням прав позивача є те, що позивач була позбавлена можливості брати участь в управлінні товариством, одержувати інформацію про діяльність товариства, виносити на розгляд загальних зборів учасників пропозиції щодо питань діяльності товариства, не можуть бути прийняти до уваги, оскільки наведені порушення виникли після набуття корпоративних прав позивачем з дати реєстрації Статуту 24.01.2008р. і на дату ухвалення оскаржених рішень не існували.

Враховуючи вищевикладене, позивач не довів порушення його прав оскарженим рішенням установчих зборів, порядок прийняття якого законом не визначено.

Крім того, враховується, що згідно з п. 2 ч. 1, абз. 2 ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа може бути ліквідована за рішенням суду про визнання недійсною дер жавної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Верховний Суд України (п. 13 постанови І Пленуму від 24 жовтня 2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів) визна чає, що установчі документи господарського товариства можуть бути визнані недійсними (за одночасної наявності таких умов): на момент розгляду справи установчі документи не відповідають вимогам законо давства; порушення, допущені при прийнятті та затвердженні установчих документів, не можуть бути усунені (це правило випли ває з положень п. 2 ч. 1 ст. 110 ЦК); відповідні положення установчих документів порушують права чи охоронювані законом інтереси позивача. Як вбачається, предмет даного позову не містить вимог про визнання недійсним статутних документів, це не було і предметом розгляду судом першої інстанції. Судом першої інстанції не встановлено, що засновниками підпри ємства порушені вимоги ст. 42 Господарського кодексу України, а саме: їх волевиявлення не були направлені на створення суб'єкта господарювання, юри дична особа створювалась не за особистим бажанням засновників, зокрема позивача у справі, що свідчить про по рушення вимог чинного законодавства під час створення підприємства, які не можна усунути.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішень, що оформлені протоколом від 23.01.2008р., з підстав викладених в позові, що зумовлює скасування судового рішення у справі із покладенням судових витрат за пред»явлення позову та проведення експертизи на позивача.

Ствердження відповідача про те, що спір не підлягає розгляду господарським судом, суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги з огляду на те, що згідно ст.12 ГПК України господарському суду підвідомчі корпоративні спори, що пов»язані із створенням товариства.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.2 ст.103, п.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Бліц Агро" задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.01.2013 р. по справі №5009/2873/12 - скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_1, с. Біленьке, Запорізька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц Агро», м. Запоріжжя про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТОВ "Бліц Агро", оформлених протоколом № 1 від 23.01.2008 р. відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя І.В. Москальова

Суддя Н.В.Будко

Суддя А.М. М'ясищев

Надрук. 7 прим.:

2 - сторонам

2 - третім особам

1 - у справу

1 - ГСЗО

1 - ДАГС