Ухвала

від 09.04.2013 по справі 915/522/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

УХВАЛА

"09" квітня 2013 р. Справа № 915/522/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Д'яченко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву про вжиття заходів забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримторгпрес", вул. Елеваторна, 4, м. Сімферополь, 95051

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

адреса прописки: АДРЕСА_1, 54017

фактична адреса: АДРЕСА_2, 54017

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором

за участю представників сторін

від позивача Репіна Ірина Сергіївна, паспорт серія НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму 20.11.1998 року, довіреність б/н від 01.04.2013 року;

від відповідача ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 03.11.2005 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримторгпрес" звернулось до господарського суду Миколаївської області з клопотанням від 09.04.13 року про вжиття заходів забезпечення позову (том ІІ, арк. справи 63-64), в якому заявник просить суд:

- провести дії щодо виявлення належного відповідачу майна (грошових коштів), для чого надіслати запит до органів Державної податкової інспекції України, щоб отримати інформацію про банківські рахунки ФОП ОСОБА_2 та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 79 575, 03 грн. у межах розміру суми позовних вимог, що знаходяться на рахунках ФОП ОСОБА_2

В судовому засіданні 09.04.2013 року представник позивача подане клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити. В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначив, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання за договором № 9/10-КП від 01.01.2010 року, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем.

Представник позивача вказав, що відповідач знаходиться у скрутному матеріальному становищі та не бажає повертати борг (в добровільному порядку врегулювати спір сторони не змогли), тому у позивача є підстави вважати, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому майно, яке знаходиться за адресою 54017, АДРЕСА_1 або зняти кошти з свого розрахункового рахунку, що зробить неможливим виконання рішення суду.

Окрім того, представник позивача вказує, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, а по договору № 9/10-КП від 01.01.2010 року вказано адресу відповідача АДРЕСА_2, що підтверджує факт приховування своєї господарської діяльності та міста її здійснення, що унеможливить виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на ст. 66, 67 ГПК України та Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/2776 від 12.12.2006 року «Про деякі питання практики забезпечення позову» та Постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» представник позивача просив суд провести дії щодо виявлення належного відповідачу майна (грошових коштів), для чого надіслати запит до органів Державної податкової інспекції України, щоб отримати інформацію про банківські рахунки ФОП ОСОБА_2 та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 79 575, 03 грн. у межах розміру суми позовних вимог, що знаходяться на рахунках ФОП ОСОБА_2

В судовому засіданні 09.04.2013 року відповідач вказав, що сума заявлена до стягнення є непомірно великою, в частині штрафних санкцій позов не визнає, про що зазначено у протоколі судового засідання від 09.04.2013 року.

Розглянувши подане суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи до забезпечення позову вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами від 16.01.2013 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами від 16.01.2013 року умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин , з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами від 16.01.2013 року у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем жодним чином не обгрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, не подано доказів необхідності їх застосування. Посилання позивача на те, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому нерухоме майно грунтується на припущеннях. Посилання позивача на те, що відповідач приховує свою господарську діяльність та місце її здійснення, що унеможливлює виконання рішення суду, також є безпідставними та не свідчать про можливе утруднення чи невиконання рішення суду. Крім того, позивачем жодним чином не наведено, в чому саме полягає імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Клопотання позивача ґрунтується на припущеннях, що не може бути в розумінні ст. 33, 66 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Суд також звертає увагу, що позивач просить суд провести дії щодо виявлення належного відповідачу майна (грошових коштів), для чого надіслати запит до органів Державної податкової інспекції України, щоб отримати інформацію про банківські рахунки ФОП ОСОБА_2, то слід зазначити наступне. Як вказано вище, відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником. Заявником не подано суду відповідної інформації.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову є необгрунтованим, безпідставним та не підтвердженим належними та допустими доказами. В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Судовий збір за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про судовий збір", ст. 33, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримторгпрес", вул. Елеваторна, 4, м. Сімферополь, 95051 (код ЄДРПОУ 25125808) про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 93-96, 106 ГПК України.

Суддя Е.М.Олейняш